Ухвала

від 18.07.2022 по справі 2-381/11

КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-381/11

4-с/479/3/22

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 липня 2022 року смт.Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

В складі: головуючого-судді Репушевської О.В.,

за участю: секретаря судового засідання Шумської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Криве Озеро скаргу ОСОБА_1 ,заінтересована особаКривоозерський відділдержавної виконавчоїслужби уПервомайському районіМиколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), на дії державного виконавця,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця та зобов`язання вчинити дії, у якій, зокрема, посилався на те, що рішенням Кривоозерського районного суду від 21 червня 2012 року з нього на користь ОСОБА_2 була стягнута грошова компенсація вартості її частки у автомобілі в розмірі 41335 грн. та судові витрати 413.35 грн.. Виконавчий лист перебував на примусовому виконанні у відділі Кривоозерського районного управління юстиції. Постановою державного виконавця від 15 жовтня 2012 року у виконавчому провадженні №34489508 на усе майно боржника було накладено арешт та заборону на його відчуження. Кошти ним були сплачені 26 лютого 2015 року на рахунок стягувача. Однак, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказане обтяження значиться за №13120239. Крім того, на виконанні Кривоозерського РВ ДВС перебуває зведене виконавче провадження №45702141, відповідно до якого з ОСОБА_1 належить стягнути 4240.22 грн., проте 09 лютого 2022 року вказані кошти були сплачені боржником, однак станом на 28 червня 2022 року ніяких дій виконавчою службою вчинено не було. Згідно усної відповіді державного виконавця Кривоозерського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області арешт майна не можливо зняти через наявність боргу. Тому, на думку ОСОБА_1 , оскільки він сплатив необхідну суму, з його майна має бути знято дане обтяження.

В судове засідання скаржник ОСОБА_1 не з`явився, про дату та місце розгляду справи належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив.

Від представника Кривоозерського відділудержавної виконавчоїслужби уПервомайському районіМиколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшов відзив, відповідно до якого викладена позиція про те, що ДВС заперечує щодо задоволення скарги, оскільки ОСОБА_3 сплачений виконавчий збір по виконавчих провадженнях, а витрати по виконавчих провадженнях на загальну суму 2000.00 грн. боржником не сплачені.

Суд, перевіривши доводи заявленої скарги, дослідивши усі наявні у його розпорядженні докази, встановив наступні обставини та зробив такі висновки.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону).

На підставі п.6 ч.3 ст.18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арештна майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (ч.1 ст.48 Закону).

У свою чергу, за приписами ч.1 ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Водночас, умови і підстави для зняття арешту визначені ст.59 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до положень ч.5 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до положень ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2012 року державним виконавцем відділу Маріяшко О.О. відкрито виконавче провадження №34489508 з примусового виконання виконавчого листа Кривоозерського районного суду №2-381/11 від 18 вересня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 41818.27 грн. на користь ОСОБА_2 ..

12 жовтня 2012 року у виконавчому провадженні винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 4181.82 грн.. та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 30.00 грн.. Боржником рішення суду не виконано, кошти боргу, виконавчого збору та витрат не сплачено.

З метою забезпечення належного виконання виконавчого провадження №34489508 державним виконавцем 15 жовтня 2012 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено відомості про арешт усього нерухомого майна боржника ОСОБА_1 ..

29 грудня 2012 року державним виконавцем відділу Маріяшко О.О. у виконавчому провадженні №34489508 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю майна боржника, на яке можливо звернути стягнення задля погашення боргу так як боржник цього самостійно не зробив (п.2 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження" у редакції яка діяла на момент прийняття процесуального рішення).

Відповідно до відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що у виконавчому провадження №34489508 від 29 грудня 2012 року було винесено постанову "Загальна постанова з затвердженням".

03 грудня 2014 року державним виконавцем відділу Сигляник Т.В. знову відкрито виконавче провадження №45702141 з примусового виконання виконавчого листа Кривоозерського районного суду №2-381/11 від 18 вересня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 41818.27 грн. на користь ОСОБА_2 ..

10 грудня 2014 року у виконавчому провадженні винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 4140.22 грн., та 26 лютого 2015 року винесено постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 100.00 грн..

27 лютого 2015 року боржником ОСОБА_1 до відділу подано квитанцію про повну сплату боргу за виконавчим документом безпосередньо стягувачу у зв`язку з чим виконавче провадження завершено на підставі п.8 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" від 1999 року, у редакції яка діяла на момент прийняття процесуального рішення.

Відповідно до даних відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що 02 березня 2015 року державним виконавцем відділу Сигляник Т.В. винесено постанови про:

- відкриття виконавчого провадження №46714020 з примусового виконання виведеної у окреме провадження постанови державного виконавця відділу про стягнення витрат у розмірі 100.00 грн. винесеної при виконанні виконавчого провадження №45702141;

- відкриття виконавчого провадження №46713812 з примусового виконання виведеної у окреме провадження постанови державного виконавця відділу про стягнення виконавчого збору у розмірі 4140.22 грн. винесеної при виконанні виконавчого провадження №45702141;

- відкриття виконавчого провадження №34489508 з примусового виконання при винесенні постанови державного виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження.

09 лютого 2022 року боржником ОСОБА_1 до відділу подано квитанцію про повну сплату боргу за виконавчим документом в розмірі 4240.22 грн.(а.с.11), проте арешт не знято.

За наданою суду інформацією Кривоозерським РВ ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на примусовому виконанні знаходиться зведене виконавче провадження №45702141, яке складається із виконавчих проваджень №46714020, №46713812 та №34489508, загалом у межах зведеного виконавчого провадження із боржника належить стягнути 2000 грн., що складають витрати по виконавчих провадження.

Крім того, із відповіді Кривоозерського РВ ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за вих.№4758/20.19-36 від 14 липня 2022 року вбачається, що на примусовому виконанні у відділі станом на 14 липня 2022 року перебувають відновлені виконавчі провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 : ВП №36317571, ВП №34489508, ВП №46713812, ВП №46714020, та заборгованість по даним провадженням становить 1920 грн..

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не доведено належними та допустимими доказами правомірності стягнення відповідних коштів з ОСОБА_1 , а наявність у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про накладення арешту перешкоджає останньому вільно розпоряджатись своїм майном.

Відповідно до положень ч.2 ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.258-261, 447-452 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Скаргу ОСОБА_1 ,заінтересована особаКривоозерський відділдержавної виконавчоїслужби уПервомайському районіМиколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), на дії державного виконавця - задовольнити.

Зобов`язати Кривоозерський відділдержавної виконавчоїслужби уПервомайському районіМиколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , реєстровий номер обтяження: 13120239, зареєстрований 16 жовтня 2012 року реєстратором Миколаївська філія ДП "Інформаційний центр"Міністерства юстиції України".

Ухвала може бути оскаржена учасниками справи або особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст.358 цього Кодексу.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 18 липня 2022 року.

СУДДЯ: