Рішення

від 18.10.2007 по справі 5/579

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/579

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.07                                                                                 Справа № 5/579

Суддя Закропивний О.В., розглянувши матеріали справи за позовом при секретарі Монастирському Д. Д., за участю представників сторін:

від позивача –Кравченко Н.І. за дов. від 19.09.07. № 15/42-17-443,

від відповідача – не прибув,

розглянувши матеріали справи за позовом:

Луганського обласного  комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго" , м. Луганськ

до Приватного підприємства "Альтаір", м. Стаханов Луганської області

про стягнення  1403 грн.   97 коп., –

в с т а н о в и в:

Суть спору: заявлена вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 1128,74 грн., 3% річних у розмірі 74,30 грн., інфляційних у розмірі 200,95 грн.

          Відповідач 18.10.07. вдруге подав суду зустрічну позовну заяву від 08.10.07. № 43. Приймаючи до уваги те, що до зустрічної позовної заяви не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку (відповідно до п. 14 Інструкції про сплату держмита при  сплаті  державного мита готівкою до документа, щодо якого  вчинюється  відповідна  дія,  додається  оригінал квитанції кредитної  установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з  рахунку  платника  -  останній примірник платіжного доручення з написом  (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід  бюджету  ____ грн. (дата)". До поданої зустрічної позовної заяви додано копії пл. доручень від 12.10.07. №  96 згідно якого сплачено 18 грн. та від 02.10.07. № 82 згідно якого сплачено 85,00 грн., тому вони не можуть бути належним доказом сплати державного мита). Крім того не надані докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (додана копія платіжного доручення  від 02.10.07. № 81 не може бути належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.). Також до зустрічної позовної не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (додано ніким не засвідчену копії фіскальних чеків від 03.10.07., від 08.10.07. та повідомлень про вручення поштового відправлення від 11.10.07. та 12.10.07., які не можуть бути  належним доказом надсилання зустрічної позовної заяви), у зв'язку з чим зустрічні позовні матеріали слід повернути без розгляду.

Враховуючи те, що відповідач відзиву на позов не надав, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані з наступних підстав.

Відповідно до Договору № 72 від 22. 10. 2001 р. Луганське обласне комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Луганськтеплокомуненерго»( далі Позивач ), виконуючи обов'язки Постачальника за Договором, зобов'язалось відпускати теплову енергію Приватному підприємству    «Альтаір» ( ділі Відповідач ), а останній,   будучи Споживачем , зобов'язався оплачувати послуги Постачальника.

Згідно п. 7.1. договір вступає в силу з моменту фактичної поставки тепла Споживачу   та діє 1 рік і вважається щорічно продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору не надійде заява від однієї зі сторін про відмову від даного договору або про його перегляд. В даному випадку такі заяви від сторін не надходили тому договір вважається пролонгованим щорічно.

          Позивач свої зобов'язання за Договором № 72    від 22.10.2001р. виконав в повному обсязі.

          Згідно п. 3.15 Договору всі розрахунки виконуються на підставі платіжних документів, що їх виписує Постачальник Споживачу. Оплату за використану теплову енергію Споживач зобов'язується проводити щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

          Згідно з цим Постачальник виписував Споживачу акти, які згідно з їх змістом зараховуються як платіжні документи. Відповідач підтвердив своє погодження з сумою  нарахувань підписом посадової особи та печаткою.                                                                               

          Порушуючи вимоги Договору   Відповідач не провів оплату рахунків в повному обсязі. Таким чином , за Відповідачем утворилася заборгованість перед Позивачем за використану енергію і станом на 01. 04. 2007 р. вона складає - 1128,74 грн.   

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України «Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться».

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. У свою чергу ст. 526 Цивільного кодексу України свідчить: «Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться».

          Керуючись ст.. 530 Цивільного кодексу України, вживаючи заходів досудового врегулювання, Позивач направив Відповідачу вимогу   від 12. 06. 2007 р. з пропозицією добровільно погасити суму заборгованості, що утворилася. До теперішнього часу відповіді на вказану вимогу на адресу ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго»не надходило.

          Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення. Сума трьох відсотків річних позивачем нарахована правильно та становить - 74,30 грн., інфляційні нарахування - 200,95 грн.

          Відповідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона у справі повинна довести ті обставини на які вона посилається на підстави своїх вимог і заперечень.

До виконання  господарських  договорів  застосовуються  відповідні  положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а у відсутності таких умов та вимог - згідно зі звичаями ділового обороту чи інших вимог, які звичайно  застосовуються.

В добровільному порядку вимоги позивача відповідачем не виконані. Враховуючи на викладене позов підлягає до задоволення повністю.

          Крім того, відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати, понесені позивачем, по сплаті держмита в сумі 102 грн. та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п.3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України  "Про державне мито" від 21.01.1993 державне мито у сумі 118 грн., зайве сплачене за платіжним дорученням від 09.07.07. № 2760, яке знаходиться в матеріалах справи підлягає поверненню.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44,49, п.п. 4,6,10 ст. 63, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України,  суд, -

в и р і ш и в :

1.          Повернути зустрічну позовну заяву з доданими до неї матеріалами відповідачу без розгляду разом на 37 аркушах.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з  Приватного підприємства "Альтаір", м. Стаханов Луганської області, вул. 60 років Жовтня, 25, код 31083569 на користь Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства “Луганськтеплокомуненерго” м. Луганськ, кв. Восточний, 22, код 03340529 на р/р № 2600114078 в ЛОД "Райфайзен банк Аваль", МФО 304007  борг у сумі 1128,74 грн., 3% річних в розмірі 74,30 грн., інфляційні нарахування –200,95 грн., державне мито у сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ.

4.          Повернути з державного бюджету України на користь Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства “Луганськтеплокомуненерго” м. Луганськ, кв. Восточний, 22, код 03340529 на р/р № 2600114078 в ЛОД "Райфайзен банк Аваль", МФО 304007 державне мито у сумі 118 грн., сплачене за платіжним дорученням від 09.07.07. № 2760, яке знаходиться в матеріалах справи.

5.          Повернення держмита здійснити на підставі даного рішення, засвіченого гербовою печаткою господарського суду Луганської області .

Рішення підписано 23.10.07.

          Суддя                                                                      О.В. Закропивний

          Помічник судді                                                            С. А. Кулешова