Ухвала

від 21.07.2022 по справі 357/4927/22

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/4927/22

4-с/357/27/22

Категорія

У Х В А Л А

іменем України

21 липня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Орєхова О.І., за участю секретаря судового засідання Сокур О.В., представника заінтересованої особи Потапенко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Сидорчук Андрій Анатолійович, ОСОБА_2 на дії приватного виконавця,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2022 року адвокат Новогребельська Ірина Миколаївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області зі скаргою, заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Сидорчук Андрій Анатолійович, ОСОБА_2 на дії приватного виконавця, посилаючись на наступні обставини.

У відповідності до наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області № 2040- УБД від 18.11.2020 року, витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9900325862021 від 13.05.2021 року, витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 239082069 від 28.12.2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) як учаснику бойових дій було передано у приватну власність земельну ділянку із кадастровим номером 3224480500:02:013:0021 площею 2 га, що розташована за адресою: Київська область, Таращанський р-н, Великоберезянська сільська рада.

В подальшому, у зв`язку із відкриттям 22.06.2021 року виконавчого провадження № 65880370 за заявою стягувача ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , третя особа) про стягнення із позивача заборгованості в сумі 412 560,00 грн. за виконавчим листом Білоцерківського міськрайонного суду Київської області № І-кп/357/232/18 від 02.05.2018 року, вищевказана земельна ділянка була арештована приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Сидорчуком Андрієм Анатолійовичем (далі - приватний виконавець Сидорчук А.А., відповідач-2) відповідно до постанови від 16.07.2021 року .

Як слідує із обставин справи, виконавче провадження № 65880370 відкрите приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Сидорчук Андрієм Васильовичем лише 22.06.2021 року постановою на підставі виконавчого листа Білоцерківського міськрайонного суду від 02.05.2018 року № 1-кп/357/232/18.

Зазначене очевидно свідчить, що ОСОБА_2 у справі було пропущено законодавчо визначений 3-річний строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, що, в свою чергу, повинно би мати наслідком відмову у відкритті виконавчого провадження та повернення виконавчого документа з боку відповідача без виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1404 «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону №1404«Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404 «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як слідує із обставин справи, виконавче провадження № 65880370 відкрите приватним виконавцем Сидорчук А.А. лише 22.06.2021 року постановою відповідача-2 на підставі виконавчого листа Білоцерківського міськрайонного суду від 02.05.2018 року № 1-кп/357/232/18.

Звертають увагу суду, що ОСОБА_2 у справі було пропущено законодавчо визначений 3-річний строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, що, в свою чергу, повинно би мати наслідком відмови у відкритті виконавчого провадження та повернення виконавчого документа з боку відповідача без виконання.

Відтак, будь-які дії, проведені в рамках виконавчого провадження № 65880370 за своєю суттю є незаконними, оскільки ОСОБА_2 пропустила законодавчо визначений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а такий документ, відтак, примусовому виконанню у відповідності до Закону № 1404 «Про виконавче провадження» не підлягає.

Просила суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.06.2021 року по ВП №65880370, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Сидорчуком Андрієм Анатолійовичем на підставі виконавчого листа Білоцерківського міськрайонного суду Київської області № 1-кп/357/232/18 від 0J2.05.2018 року ( а. с. 1-8 ).

Одночасно, зі скаргою подано клопотання про поновлення строку на звернення зі скаргою ( а. с. 33-35 ).

Окрім цього, подано клопотання про витребування доказів, а саме витребування у приватного виконавця виконавчий лист Білоцерківського міськрайонного суду від 02.05.2018 року та всі матеріали виконавчого провадження ВП № 65880370 ( а. с. 22-25 ).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2022 року ( а. с. 48 ), головуючим суддею визначено Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.

Ухвалою судді від 24.06.2022 року скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця була залишена без руху ( а. с. 53-55 ).

28 червня 2022 року за вх. № 20508 судом отримано клопотання про усунення недоліків ( а. с. 57-58 ).

Ухвалою судді від 29 червня 2022 року поновлено ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду із скаргою на дії приватного виконавця, прийнято до розгляду та відкрито провадження. Призначено судовий розгляд скарги на 07 липня 2022 року ( а. с. 69-71 ).

Одночасно, вказаною ухвалою судді витребувано у приватного виконавця належним чином завірені матеріали виконавчого провадження № 65880370.

06 липня 2022 року за вх. № 21707 судом отримано від приватного виконавця копію матеріалів виконавчого провадження № 65880370 ( а. с. 76, 77-114 ).

Разом із матеріалами виконавчого провадження, приватним виконавцем надано суду заперечення на скаргу, отримані 06.07.2022 року з вх. № 21744 ( а. с. 116-119 ).

В запереченнях приватний виконавець просить суд в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити, мотивуючи тим, що виконавче провадження ВП № 65880370 з примусового виконання виконавчого листа № 1-кп/357/232/18, виданого 02.05.2018 р. Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальних збитків в сумі 362 560,00 грн. та моральної шкоди в сумі 50 000,00 грн., всього 412 560,00 грн., відкрито з дотримання вимог ЗУ «Про виконавче провадження», так як вищезазначений виконавчий документ вже неодноразово перебував на виконанні у Білоцерківському міському відділі ДВС та був повернутим стягувачу 17.06.2021 року, а пред`явлений до виконання приватному виконавцю 22.06.2021 року. Відповідно строк його пред`явлення до виконання переривався, був пред`явлений до виконання в межах строку встановленого ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Сидорчуком А.А. було правомірно та законно, у чіткій відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження № 65880370 по примусовому виконанню рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі № 357/3423/17.

07 липня 2022 року за вх. № 21966 судом отримано письмові пояснення ОСОБА_2 , в яких остання просила відмовити у задоволенні скарги, мотивуючи наступним.

Так, дійсно виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документі за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (ч. 1 ст. 12 Закону № 1404-VIII).

Але, скаржник залишив поза увагою положення, визначені п. «а» ч. 4 і ч. 5 ст. 12 Закону № 1404-VІІІ, відповідно до яких строки пред`явлення виконавчого документа до виконані перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону № 1404-VI1I у разі повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою закони забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Звертає увагу суду на те, що виконавчий лист № 1-кп/357/232/18 23.12.2019 року був повернутий стягувачу - ОСОБА_2 за постановою державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Козачук Наталії Анатоліївни від 23.12.2019 року по ВП № 56331378 зв`язку з відсутністю у боржника (скаржника ОСОБА_1 ) майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

За її заявою 30.11.2020 року старшим державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Кичко Тетяною Василівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63757216 від 30.11.2020 року з виконання виконавчого листа № 1-кп/357/232/18.

Приватним-виконавцем виконавчого округу Київської області Сидорчуком А.А. за її заявою 22.06.2021 року було виконавче провадження ВП № 65880370 по примусового виконанню виконавчого листа № 1-кп/357/232/18, про що листом приватного виконавця від 22.06.2021 року № 9287 був повідомлений Скаржник.

Отже, строк виконання виконавчого листа № 1-кп/357/232/18 почав спливати 03.05.2018 року по 07.05.2018 року, оскільки строк його виконання був перерваний у зв`язку із відкриттям виконавчого провадження ВП № 56331378. По новому строк виконані виконавчого листа № 1-кп/357/232/18 був встановлений з 24.12.2019 року, після винесені постанови від 23.12.2019 року про закриття виконавчого провадження ВП № 56331378 30.11.2020 року строк виконання виконавчого листа № 1-кп/357/232/18 був перерваний зв`язку із відкриттям виконавчого провадження ВП № 63757216, яке було закрито.

Таким чином, у зв`язку із перериванням, строк пред`явлення нею виконавчого листа № 1-кп/357/232/18 до примусового виконання становив менше трьох років, а тому посилання скаржника на пропущення нею встановленого трирічного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 1-кп/357/232/18 є безпідставним.

Зазначає, що під час здійснення виконавчих дій приватним виконавцем скаржнику, як боржнику у ВП № 65880370, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 28 Закону № 1404-VIII були направлені всі матеріали виконавчого провадження, включаючи постанову про його відкриття від 22.06.2021 року, що підтверджується доданими поштовими документами.

На адресу Скаржника, яка була зазначена у виконавчому листі № 1-кп/357/232/18, а саме АДРЕСА_1 , приватний виконавець Сидорчук А.А. чотири рази відправляв матеріали виконавчого провадження ВП № 65880370, але вони були повернуті.

17.08.2021 року матеріали виконавчого провадження ВП № 65880370, а саме: постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 65880370 від 22.06.2021 року, постанова про опис та арешт майна боржника від 16.07.2021 року, постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 29.07.2021 року та Висновок про оціночну вартість об`єкта незалежної оцінки від 02.08 2021 року, були вручені Скаржнику за адресою: 09501, Київська область, Білоцерківський район, м. Тараща, вул. Петра Дорошенка, буд. 1-А. зазначене підтверджується згрупованими списками Ф.103 «Рекомендовані листи», які були сформовані у особистому кабінеті приватного виконавця Сидорчука А.А.

17.02.2022 року Скаржнику за адресою: 09501, Київська область, Білоцерківський район, м. Тараща, вул. Петра Дорошенка, буд. 1-А, був відправлений Акт про проведені електронні торги від 15.02.2022 року, що також підтверджується згрупованими списками Ф.103 «Рекомендовані листи», які були сформовані у особистому кабінеті приватного виконавця Сидорчука А.А.

Отже, Скаржник є обізнаним про відкриття та хід ВП № 65880370, зокрема і про всі заходи, що вчинялися приватним виконавцем Сидорчуком А.А. в межах даного виконавчого провадження, як то арешт, опис, призначення суб`єкта оціночної діяльності, проведення оцінки спірної земельної ділянки та її продаж, починаючи з 17.08.2021 року ( а. с.125-126 ).

За клопотанням представника скаржника у судовому засіданні 07.07.2022 року, оголошено перерву в судовому засіданні до 21.07.2022року ( а. с. 146-148 ).

19 липня 2022 року за х.№ 23381 судом отримано від представника скаржника додаткові пояснення по суті скарги, в якій остання зазначала, що у виконавчому листі суду від 02.05.2018 року не вірно зазначено термін виконання, виконавчий лист поданий для його пред`явлення після трьох років та з боку приватного виконавця не було належним чином повідомлено боржника про відкриття виконавчого провадження, тому неповідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження свідчить про обмеження його права н добровільне виконання рішення суду.

21 липня 2022 року за вх. № 23977 судом отримано від ОСОБА_2 письмові пояснення на додаткові пояснення по суті скарги, в якій зазначала, що у виконавчому листі № 1-кп/357/232/18 зазначено, що: «Виконавчий лист може бути пред`явлений протягом всього терміну, на який призначено виплату». З викладеного слідує, що виконавчий лист № 1-кп/357/232/18 з 30.03.2018 року може бути пред`явлений для виконання протягом строків, встановлених ч. 1 і 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», тобто протягом трьох років для стягнення зі скаржника на користь ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) матеріальних збитків в сумі 362 560 грн., та відповідно, протягом усього періоду - щодо стягнення зі скаржника матеріальних збитків на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 50 000 грн. Все достатньо зрозуміло і чітко.

Отже, жодних відхилень від встановлених п. 7 ч. 1 ст. 4, ч. 1 і 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист № 1-кп/357/232/18 у частині зазначення строку виконання вироку Білоцерківського міськрайонного суду від 30.03.2018 року по справі № 357/342/17 не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувана або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Отже, якщо скаржник вважає, що у виконавчому листі № 1-кп/357/232/18 не вірно зазначений термін виконання вироку Білоцерківського міськрайонного суду від 30.03.2018 року по справі № 357/342/17, то він керуючись ч. 1 ст. 432 ЦПК України, мав можливість після одержання у серпні 2021 року виконавчого листа № 1-кп/357/232/18 звернутися до Білоцерківського міськрайонного суду з відповідною заявою про виправлення існуючої на його думку помилки. Але скаржник цього не зробив, що свідчить про надуманість існування такої помилки у виконавчому листі № 1-кп/357/232/18, що не відповідає дійсності, та не бажання сплачувати свій борг перед ОСОБА_2 .

Представник скаржника стверджує, що приватним-виконавцем виконавчого округу Київської області Сидорчуком Андрієм Анатолійовичем (далі - приватний виконавець Сидорчук А.А.) на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.06.2021 року по ВП 65880370 не з`ясовано і не перевірено місце проживання ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувану. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Отже, профільним Законом України «Про виконавче провадження» (ст. 24) для приватного виконавця Сидорчука А.А. встановлюється обов`язок встановити місце проживання або перебування боржника, а не суто його реєстрацію.

Згідно із абз. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.

Відповідно із абз. 4 ст. 3 цього Закону місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавай соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.

Звертає увагу суду на те, що обсяг терміну «місце проживання» охоплює місце реєстрації і фактичне проживання особи.

Як слідує з матеріалів справи № 357/4927/22, а саме з згрупованих списків Ф.103 «Рекомендовані листи», які були сформовані у особистому кабінеті приватного виконавця Сидорчука А.А. постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.06.2021 року по ВП 65880370 разом з іншими матеріалами надсилалась за місцем проживання скаржника, тобто та адресою його фактичного проживання, зазначеною у виконавчому листі № 1-кп/357/232/18: 09108 АДРЕСА_2 та за адресою реєстрації скаржника: АДРЕСА_3 , де 17.08.2021 року матеріали виконавчого провадження ВП № 65880370 були отримані скаржником, власне на підставі яких і була подана його скарга, але із значним пропущенням строку.

Приватний виконавець Сидорчук А.А. встановивши відсутність скаржника за адресою його фактичного проживання, зазначеною у виконавчому листі № 1-кп/357/232/18, надіслав їх за адресою реєстрації скаржника ( АДРЕСА_3 ), де останній 17.08.2021 року отримав постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 65880370 від 22.06.2021 року, постанову про опис та арешт майна боржника від 16.07.2021 року, постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 29.07.2021 року та Висновок про оціночну вартість об`єкта незалежної оцінки від 02.08.2021 року.

Отже, обов`язки приватного виконавця Сидорчука А.А. по встановленню місця проживання скаржника та направлення йому матеріалів виконавчого провадження ВП №65880370 були виконані.

Таким чином, вище наведений довід представника скаржника спростовується матеріалами по справі № 357/4927/22.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_2 ОСОБА_3 заперечував проти скарги, просив суд відмовити в її задоволенні, оскільки скарга є безпідставною, а в діях приватного виконавця при відкритті виконавчого провадження не було порушень. Всі посилання скаржника в скарзі про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження є надуманими та необґрунтованими.

Скаржник та його представник в судове засідання не з`явилися, представник скаржника ОСОБА_4 була належним чином повідомленою про дату, час та місце слухання справи, що підтверджується наявною матеріалах справи відповідною розпискою ( а. с. 149 ).

Заінтересована особа приватний виконавець Сидорчук А.А. в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи, що підтверджується наявною матеріалах справи відповідною розпискою ( а. с. 149 ).

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно ( ч. 5 ст. 128 ЦПК України ).

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду ( ч. 2 ст. 450 ЦПК України ).

Оскільки належним чином повідомлений представник скаржника та приватний виконавець не з`явилися в судове засідання, заяв та клопотань на адресу суду не надходило, суд приходить до переконання про можливість проведення судового засідання у їх відсутність.

Суд, вислухавши пояснення представника заінтересованої особи ОСОБА_2 ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Статтею 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується.

Як зазначено вище, ухвалою судді від 29 червня 2022 року судом поновлено скаржнику ОСОБА_1 пропущений для звернення до суду зі скаргою ( а. с. 69-71 ).

Судом встановлені наступні обставини.

В судовому засіданні встановлено та не спростовано учасниками судового розгляду, що у відповідності до наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області № 2040- УБД від 18.11.2020 року, витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9900325862021 від 13.05.2021 року, витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 239082069 від 28.12.2020 року ОСОБА_1 як учаснику бойових дій було передано у приватну власність земельну ділянку із кадастровим номером 3224480500:02:013:0021 площею 2 га, що розташована за адресою: Київська область, Таращанський р-н, Великоберезянська сільська рада ( а. с. 83 ).

На підставі виконавчого листа, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області № 1-кп/357/232/18 від 02.05.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальні збити в сумі 362 560 грн. і моральну шкоду в сумі 50 000 гривень, загалом 412 560 грн. ( а. с. 78 ), 22 червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Сидорчуком Андрієм Анатолійовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ( а. с.79 ).

Цією ж датою, приватним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника ( а. с. 80 ), про арешт майна боржника ( а. с. 81, 82 ).

19 липня 2021 року приватним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника ( а. с. 85 ), постановою від 16 липня 2021 року вчинено опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 ( а. с. 87 ).

Також, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що майно скаржника, земельна ділянка в подальшому була реалізована на земельних торгах ( а. с. 95, 96 ).

Звертаючись до суду зі скаргою на дії приватного виконавця щодо скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 22.06.2021 року, представник скаржника зазначала, що виконавчий лист був поданий після спливу строку для його подання ( трьох років ), сам виконавчий напис мав неточності та з боку приватного виконавця були порушення у неналежному направленні та сповіщенні боржника про наявність виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Так, відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов`язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема виконавчих листів.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених і Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність організації і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", скарги на, рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника відділу державної виконавчої служби, державних виконавців і посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, що стосуються виконання судових рішень, подаються до суду, який видав виконавчий документ.

У відповідності до ч. 1 та ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження до суду; рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

У статті 447 ЦПК України передбачено право сторін виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Так, скаржник в скарзі зазначав, що приватний виконавець прийняв до виконання виконавчий лист та відкрив виконавче провадження з порушенням строків для його прийняття ( три роки ), тому останній повинен був повернути його стягувачу.

Однак, суд не може погодитися з доводами скаржника, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами частини другої статті 12 Закону № 1404-VIII обумовлено, що строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення (частина четверта статті 12 Закону № 1404-VIII).

За змістом пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Приписами частини першої статті 433 ЦПК України встановлено, що стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується. Про це було безпосередньо зазначено у частині другій статті 23 Закону № 606-XIV, яка є попередньою редакцією Закону № 1404-VIII, тоді як в чинній редакції Закону питання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання урегульовано статтею 12, але в ній ця норма відсутня.

Норми щодо переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебувають у системному зв`язку із застосуванням норм, що регулюють завершення виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого документа стягувачу.

Отже, з аналізу частини четвертої та п`ятої статті 12 Закону № 1404-VIII висновується, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Таким чином, повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого статтею 12 Закону № 1404-VIII.

Така позиція узгоджується з подібними правовими висновками, висловленими у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 916/922/16 та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 303/2642/20.

Аналогічна позиція міститься і в постанові Верховного Суду від 07 лютого 2020 року у справі № 2018/6-343/11 та від 22 вересня 2021 року у справі № 240/10258/19.

З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження ВП № 65880370 з примусового виконання виконавчого листа № 1-кп/357/232/18, виданого 02.05.2018 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальних збитків в сумі 362 560,00 грн. та моральної шкоди в сумі 50 000,00 грн., всього 412 560,00 грн., відкрито з дотримання вимог ЗУ «Про виконавче провадження», так як вищезазначений виконавчий документ вже неодноразово перебував на виконанні у Білоцерківському міському відділі ДВС та був повернутим стягувачу 23.12.2019 року та 17.06.2021 року, а пред`явлений до виконання приватному виконавцю 22.06.2021 року.

Відповідно строк його пред`явлення до виконання переривався, був пред`явлений до виконання в межах строку встановленого ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Тому, звернувшись повторно із заявою про примусове виконання виконавчого листа, стягувачем не було пропущено строк пред`явлення виконавчого листа № 1-кп/357/232/18 від 02.05.2018 року до виконання.

Отже, приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Сидорчуком А.А. було правомірно та законно, у чіткій відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження № 65880370 по примусовому виконанню рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі № 357/3423/17, відповідно до вимог статті 12 Закону № 1404-VIII.

Не заслуговують на увагу і доводи скаржника, що у виконавчому листі № 1-кп/З57/232/18 від 02.05.2018 року, виданому Білоцерківським міськрайонним судом Київської області не вірно зазначений термін його виконання, при цьому, представник скаржника посилається на положення ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виходячи з наступного.

Частинами 1 і 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені наступні строки пред`явлення виконавчих документів для виконання: протягом трьох місяців (посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, на який присуджені платежі); протягом усього періоду (про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника); протягом трьох років (всі інші).

У виконавчому листі №1-кп/357/232/18 зазначено, що виконавчий лист може бути пред`явлений протягом всього терміну, на який призначено виплату.

З викладеного слідує, що виконавчий лист № 1-кп/357/232/18 з 30.03.2018 року може бути пред`явлений для виконання протягом строків, встановлених ч. 1 і 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», тобто протягом трьох років для стягнення зі скаржника на користь ОСОБА_2 матеріальних збитків в сумі 362 560 грн., та відповідно, протягом усього періоду - щодо стягнення зі скаржника на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 50 000 грн.

Отже, жодних відхилень від встановлених п. 7 ч. 1 ст. 4, ч. 1 і 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист № 1-кп/357/232/18 у частині зазначення строку виконання вироку Білоцерківського міськрайонного суду від 30.03.2018 року по справі № 357/342/17 не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Отже, якщо скаржник вважає, що у виконавчому листі № 1-кп/357/232/18 не вірно зазначений термін виконання вироку Білоцерківського міськрайонного суду від 30.03.2018 року по справі № 357/342/17, то останній керуючись ч. 1 ст. 432 ЦПК України, мав можливість після одержання у серпні 2021 року виконавчого листа № 1-кп/357/232/18 звернутися до Білоцерківського міськрайонного суду з відповідною заявою про виправлення існуючої на його думку помилки, але з боку представника скаржника не надано суду жодного доказу такого звернення.

Окрім цього, строк пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлений законом і не може бути змінений. Тому, відсутність у виконавчому документі відомостей про строк пред`явлення його до виконання, в цьому випадку, не перешкоджає приватному виконавцю самостійно вирішити питання про дотримання стягувачем строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та відповідно відкрити виконавче провадження.

За таких обставин, суд вважає, що відсутність у виконавчому документі строку пред`явлення виконавчого документу в цьому випадку не є підставою для скасування оскарженої постанови.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 05 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.002342.

До того ж, не підлягають уваги доводи представника скаржника, що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Сидорчуком Андрієм Анатолійовичем на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.06.2021 року по ВП № 65880370 не з`ясовано і не перевірено місце проживання боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувану. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Отже, профільним Законом України «Про виконавче провадження» (ст. 24) для приватного виконавця Сидорчука А.А. встановлюється обов`язок встановити місце проживання або перебування боржника, а не суто його реєстрацію.

Згідно із абз. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.

Відповідно із абз. 4 ст. 3 цього Закону місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавай соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.

Отже, обсяг терміну «місце проживання» охоплює місце реєстрації і фактичне проживання особи.

У виконавчому листі № 1-кп/357/232/18, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області зазначено адреса реєстрації боржника ОСОБА_1 АДРЕСА_4 , місце проживання АДРЕСА_2 .

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з згрупованих списків Ф.103 «Рекомендовані листи», які були сформовані у особистому кабінеті приватного виконавця Сидорчука А.А. постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.06.2021 року по ВП 65880370 разом з іншими матеріалами надсилалась за місцем проживання скаржника, тобто за адресою його фактичного проживання, зазначеною у виконавчому листі № 1-кп/357/232/18: АДРЕСА_1 та за адресою реєстрації скаржника: АДРЕСА_3 , де 17.08.2021 року матеріали виконавчого провадження ВП № 65880370 були отримані скаржником ( а. с. 94, 131-142 ).

Отже, обов`язки приватного виконавця Сидорчука А.А. по встановленню місця проживання скаржника та направлення йому матеріалів виконавчого провадження ВП № 65880370 були виконані.

Згідно ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Виходячи з аналізу вказаної статті, боржник має бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, а державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання ним копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.

Разом з тим, порушення державним виконавцем порядку надіслання сторонам виконавчого провадження копій процесуальних документів саме по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, проте ненаправлення виконавцем в установленому законом порядку постанови про відкриття виконавчого провадження може бути підставою для визнання неправомірними таких дій (бездіяльності) державного виконавця.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 756/9582/14-ц, провадження № 61-7463св1.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до роз`яснень наданих в п. 18 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії бо бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб`єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. При цьому, визнаючи доводи скарги необґрунтованими і відмовляючи в її задоволені, суд має зазначити в ухвалі, у зв`язку з чим і на підставі яких саме норм закону він дійшов такого висновку.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Отже, з урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Сидорчук Андрій Анатолійович, ОСОБА_2 на дії приватного виконавця, є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 3, 5, 12, 13, 24, 28, 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 12, 13, 18, 82, 130, 263, 353, 432, 433, 450, 447-451 ЦПК України, п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність організації і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", п. 18 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії бо бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ст. ст. 19, 129-1 Конституції України, ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Сидорчук Андрій Анатолійович, ОСОБА_2 на дії приватного виконавця, - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційної інстанції безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Скаржник: ОСОБА_1 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Заінтересована особа: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Сидорчук Андрій Анатолійович ( адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Спартаківська, буд. 12, оф. 1 );

Заінтересована особа: ОСОБА_2 ( адреса проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Повний текст ухвали виготовлено 26 липня 2022 року.

Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов