Постанова

від 14.07.2022 по справі 927/621/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2022 р. Справа№ 927/621/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

позивача: Бідюк Я.В. - адвокат;

відповідача 1: не з`явився

відповідача 2: не з`явився

третьої особи 1: не з`явився

третьої особи 2: не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл.

на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2021 (повний текст складено 17.11.2021)

за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок-2016" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат

у справі № 927/621/21 (суддя Ноувен М.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок-2016", м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл.

до 1. Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл.

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард", м. Мена, Чернігівська обл.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Новгород-Сіверська района державна адміністрація Чернігівської області, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл.

третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державний реєстратор Сосницької селищної ради Кузьович Наталія Іванівна, смт. Сосниця, Чернігівська обл.

про визнання договору оренди недійсним, припинення права оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Обставини, що передували прийняттю оскаржуваного додаткового рішення.

У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Світанок-2016" (далі - ТОВ "Світанок-2016", позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (далі - міська рада, відповідач 1) та Товариства з обмеженою діяльністю "Мена-Авангард" (далі - ТОВ "Мена-Авангард", відповідач 2) про визнання недійним Договору оренди невитребуваної земельної ділянки (паю), серія та номер: 22/256 від 03.02.2020, укладеного між Територіальною громадою в особі Троїцької сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області та ТОВ "Мена-Авангард" щодо земельної ділянки кадастровий номер 7423684300:07:000:0711, площею 2,8222 га, з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки ТОВ "Мена-Авангард" (код 30481568) - номер запису про інше речове право 35782102.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Світанок-2016" зазначило, що внаслідок укладення оспорюваного Договору оренди невитребуваної земельної ділянки (паю) від 03.02.2020 та реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ТОВ "Мена Авангард" отримало право оренди земельної ділянки (паєм), що стало перешкодою для ТОВ "Світанок -2016" у реалізації свого права користування тією самою земельною ділянкою (паєм), у відповідності до Договору оренди земельної частки (паю), укладеного між Новгород-Сіверською РДА та ТОВ "Світанок-2016", який укладено раніше за часом та є чинним.

У відповідності до вимог пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позивачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи. Згідно з цим розрахунком судовий збір за подання позовної заяви про стягненя заборгованості становить 2 270,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 20 000,00 грн. Одночасно позивачем повідомлено про намір надати відповідні докази щодо оплати витрат на професійну правничу допомогу до суду та сторонам протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення у справі, що відповідає вимогам частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2021 прийнято позовну заяву ТОВ "Світанок - 2016" до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Новгород-Сіверську районну державну адміністрацію (далі - Новгород-Сіверська РДА, третя особа 1) та вчинені інші процесуальні дії, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.07.2021 до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача державного реєстратора Сосницької селищної ради Кузьович Наталію Іванівну (далі - державний реєстратор, третя особа 2).

08.07.2021 відповідачем 1 подано до суду першої інстанції клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу, яка підлягає розподілу за результатами розгляду позовної заяви ТОВ "Світанок-2016", до 0,00грн. Обгрунтовуючи вказане клопотання відповідач 1 стверджував, що позивач уже звертався до місцевого господарського суду з позовом до тих же осіб з тих самих підстав, предметом якого було визнання 15 договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв). Зазначену позовну заяву ухвалою від 08.06.2021 було повернуто позивачу без розгляду у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог, яка заявником не оскаржувалася. Отже, звертаючись із позовною заявою у даній справі, адвокат позивача механічно виключив з неї 14 вимог, залишив одну стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 7423684300:07:000:0711, оцінивши свою роботу в 20 000,00грн.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.10.2021 у справі № 927/621/21 позовні вимоги ТОВ "Світанок-2016" до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, ТОВ "Мена-Авангард" про визнання недійсним договору оренди та припинення права оренди земельної ділянки задоволено повністю.

Визнано недійсним договір оренди невитребуваної земельної ділянки (паю), серія та номер: 22/256 від 03.02.2020, укладений між Територіальною громадою в особі Троїцької сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області та ТОВ "Мена-Авангард" щодо земельної ділянки кадастровий номер 7423684300:07:000:0711, площею 2,8222 га.

Припинено право оренди ТОВ "Мена-Авангард" земельної ділянки кадастровий номер 7423684300:07:000:0711, площею 2,8222 га, номер запису про інше речове право 35782102.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції на підставі встановлених у даній справі та у справі №927/799/20 (відповідно до вимог частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України) обставин дійшов висновку, що укладення спірного Договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта перешкоджає первинному орендареві (позивачу) реалізовувати його право користування відповідною ділянкою. Отже, Договір оренди невитребуваною земельної ділянки (паю) №22/256, укладений 03.02.2020 між Троїцькою сільською радою та ТОВ "Мена-Авангард" з порушенням вимог статті 152 Земельного кодексу України, а відтак підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203 та 215 Цивільного кодексу України.

Водночас, оскільки виходячи з положень пункту 2 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме та їх обтяжень" ухвалення судом рішення, зокрема, про визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав), суд першої інстанції визнав обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу про припинення права оренди за ТОВ "Мена-Авангард" земельної ділянки кадастровий номер 7423684300:07:000:0711, площею 2,8222га, номер запису про інше речове право 35782102.

При цьому, питання щодо розподілу судових витрат при ухваленні рішення у даній справі судом першої інстанції в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України не було вирішено.

22.10.2021 до Господарського суду Черкаської області надійшла заява ТОВ "Світанок-2016" від 18.10.2021 за №430/1810 про ухвалення додаткового рішення у даній справі, в якій порушено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 20 000,00 грн між сторонами. До вказаної заяви позивачем долучено копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 11.06.2021, рахунку №1310/21 від 13.10.2021, акта приймання - передачі виконаних робіт за Договором про надання правової (правничої) допомоги від 13.10.2021.

В обгрунтування поданої заяви, позивач просив врахувати, що ним в позовній заяві та під час судових дебатів повідомлялося про намір подати відповідні докази щодо витрат на правничу допомогу до суду та сторонам у строк встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується надіслання копії цієї заяви іншим учасникам справи.

28.10.2021 відповідачем 2 надано до суду першої інстанції клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 6 000,00 грн. Зазначене клопотання мотивоване відсутністю детального опису робіт (наданих послуг), належного доказу реально понесених витрат, дана справа є малозначною, участь адвоката у справі здійснювалась дистанційно, що значно зменшує витрачений ним час на правничу допомогу.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Господарським судом Чернігівської області 10.11.2021 у справі № 927/621/21 прийнято додаткове судове рішення щодо розподілу судових витрат у справі.

Зазначеним додатковим рішенням судом першої інстанції присуджено до стягнення з Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області на користь ТОВ "Світанок-2016" 1 139,00 грн судового збору, 20 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Присуджено до стягнення з ТОВ "Мена-Авангард" на користь ТОВ "Світанок-2016" 1 139,00 грн судового збору, 20 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Розподіляючи витрати на професійну (правничу) допомогу, понесені позивачем, враховуючи положення чинного законодавства, зважаючи на принципи диспозитивності та змагальності, співмірності, необхідності та розумності судових витрат, докази, надані на підтвердження зазначених витрат, заперечення відповідачів та клопотання про зменшення судових витрат, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування судом витрат заявника на професійну правничу допомогу з їх розподіленням між відповідачами в сумі 20 000,00 грн, оскільки витрати в цьому розмірі є доведеними, документально обгрунтованими та відповідають критерію розумної необхідності таких витрат. Витрати зі сплати судового збору покладено на відповідачів у рівних частинах, оскільки позовні вимоги позивача задоволені у повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим додатковим рішенням, Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області 30.11.2021 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2021 у справі № 927/621/21. А саме: в мотивувальній частині додаткового рішення зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, яка підлягає розподілу та стягненню з Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області у справі до 0 (нуля) грн. 0 (нуль) коп. При цьому, скаржник просить абзац 1 резолютивної частини додаткового рішення викласти в такій редакції: "Стягнути з Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, вул. Губернська, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл., 16600, код 04061978 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок-2016", вул. Базарна, буд. 17, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл., 16000, код 40258479, 1 135,00 грн судового збору".

Апеляційна скарга відповідача 1 мотивована тим, що судом першої інстанції безпідставно відхилено його клопотання про зменшення стягуваної суми витрат на професійну правничу допомогу, не враховано, що підготовка позову у цій справі не зайняла у адвоката великого обсягу часу, оскільки позивач вже звертався з таким позовом, але такий був повернутий у зв`язку з порушенням правил об`днання позовних вимог. Тому, на думку відповідача 1, виходячи з принципу співмірності та розумності суми винагороди заявлені позивачем адвокатські послуги є завищеними та не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, скаржник вважає, що при ухваленні додаткового рішення суд першої інстанції вийшов за межі клопотання позивача та стягнув з відповідачів 40 000,00 грн витрат на правничу допомогу (по 20 000,00 грн з кожного), в той час як позивач просив відшкодувати йому всього 20 000,00 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 02.12.2021 апеляційну скаргу Новгород-Сіверської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2021 у справі № 927/621/21 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка та Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Новгород-Сіверської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2021 у справі №927/621/21, розгляд справи призначено на 25.01.2022 о 15 год 10 хв.

Однак, у зв`язку з відпусткою головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А. з 25.01.2022 по 27.01.2022 та у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А. з 28.01.2022 по 10.02.2022, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою від 14.02.2022 колегією суддів апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відповідача 1 у даній справі на додаткове рішення призначено на 22.03.2022 о 15 год 15 хв.

26.01.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Світанок-2016" адвоката Близнюка І.В. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої останній просив доручити Крюківському районному суду міста Кременчука.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів апеляційного господарського суду ухвалою від 18.02.2022 його задовольнила, постановивши розгляд апеляційної скарги відповідача 1 на додаткове рішення у даній справі здійснювати в режимі відеоконференції з дорученням забезпечення проведення відеоконференції Крюківському районному суду міста Кременчука. Цією ж ухвалою визначено, що в судовому засіданні в режимі відеоконференції у Крюківському районному суді міста Кременчука братиме участь представник ТОВ "Світанок-2016" - адвокат Близнюк І.В.

Проте судове засідання, призначене на 22.03.2022, не відбулося у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 розгляд апеляційної скарги Новгород-Сіверської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2021 у справі №927/621/21 призначено на 15 год 20 хв 07.06.2022.

02.06.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Світанок-2016" адвоката Близнюка І.В. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EasyCon".

За результатами розгляду вказаної заяви, колегія суддів апеляційного господарського суду ухвалою від 06.06.2022 її задовольнила, постановила проводити судове засідання, що призначене на 07.06.2022 о 15 год 20 хв, в режимі відеоконференції за допомогою системи "EasyCon" за веб-посиланням https://vkz.court.gov.ua/, визначила особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник ТОВ "Світанок-2016" - адвокат Близнюк І.В. (логін - ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Вказаною ухвалою попереджено сторін, що відповідно до вимог частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

У судовому засіданні 07.06.2022, з огляду на наявність обґрунтованого клопотання позивача про відкладення розгляду справи, неявку представників позивача, відповідача 1 та третіх осіб, відсутність в матеріалах справи відомостей щодо належного повідомлення третіх осіб про дату, час і місце судового засідання, колегією суддів апеляційного господарського суду постановлено ухвалу про задоволення клопотання представника ТОВ "Світанок-2016" адвоката Близнюка І.В. про відкладення розгляду справи та відкладення розгляду апеляційної скарги відповідача 1 до 16 год 00 хв 14.07.2022 в режимі відеоконференції.

08.07.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Світанок-2016" адвоката Бідюк Я.В. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EasyCon".

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів апеляційного господарського суду ухвалою від 11.07.2022 його задовольнила, постановила судове засідання 14.07.2022 о 16 год 00 хв проводити в режимі відеоконференції за допомогою системи "EasyCon" за веб-посиланням https://vkz.court.gov.ua/, визначила особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник ТОВ "Світанок-2016" - адвокат Бідюк Я.В. (логін - ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Вказаною ухвалою попереджено сторін, що відповідно до вимог частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Позиція інших учасників справи.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача 1 в порядку, передбаченому статтею 263 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Предметом апеляційного оскарження у цій справі є додаткове рішення місцевого господарського суду, яким задоволено заяву позивача про розподіл судових витрат та стягнуто з кожного з відповідачів (Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області та ТОВ "Мена-Авангард") на користь ТОВ "Світанок-2016" по 1139 грн судового збору і по 20 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 123 Господарського кодексу України).

Згідно з положеннями частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у відповідності з вимогами частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, судові витрати позивача за позовом у даній справі складаються з витрат зі сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн та витрат на професійну правову допомогу в сумі 20 000,00 грн.

ТОВ "Світанок-2016" подано до суду першої інстанції заяву про розподіл між відповідачами у справі судових витрат у вказаному розмірі.

Скаржником, відповідачем 1, подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому зазначено, що витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн є завищеними, що суперечить принципу розподілу судових витрат. А тому просив суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає розподілу у справі, до 0,00 грн.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Правовий аналіз вищезазначених норм процесуального законодавства свідчить, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та у випадку, зокрема, задоволення позову, покладаються на відповідача (відповідачів).

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Як вже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що зазначена загальна норма повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 вказаної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від зазначеного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначеними частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись вказаними нормами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків:

1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21);

2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29);

3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу, а під час розгляду питання про розподіл інших судових витрат - пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто критерії, визначені частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанцій виходив з таких встановлених ним обставин.

11.06.2021 між Адвокатським бюро Близнюка (бюро) та ТОВ "Світанок -2016" (клієнт) укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору його предметом є надання бюро усіма законними методами та способами правової (правничої) допомоги клієнту у справі про визнання недійним договору оренди невитребуваної земельної ділянки (паю), серія та номер: 22/256 від 03.02.2020, укладеного між Територіальною громадою в особі Троїцької сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області та ТОВ "Мена-Авангард" щодо земельної ділянки кадастровий номер 7423684300:07:000:0711, площею 2,8222 га з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки ТОВ "Мена-Авангард", код 30481568, земельної ділянки кадастровий номер 7423684300:07:000:0711, площею 2,8222 га, номер запису про інше речове право 35782102, яка розглядається в Господарському суді Чернігівської області.

Сторони Договору погодили, що безпосередня участь бюро у судових засіданнях, для надання правової (правничої) допомоги, визначеної пунктом 1.1. Договору, забезпечується працівником бюро - адвокатом Близнюком Ігорем Володимировичем та/або працівником бюро адвокатом Бідюк Яною Володимирівною. Вказані працівники бюро мають рівні права щодо представництва інтересів клієнта у справі, визначеної пунктом 1.1. Договору (пункт 1.2. Договору).

Відповідно до пункту 4.1. Договору сторони погодили, що розмір гонорару бюро за надання правової (правничої) допомоги клієнту, визначеної пунктом 1.1. Договору, становить фіксований розмір 20 000 грн.

Гонорар бюро сплачується клієнтом за цим Договором протягом 30 робочих днів на розрахунковий рахунок бюро з моменту отримання клієнтом рахунку на оплату, після винесення остаточного судового рішення в Господарському суді Чернігівської області (пункт 4.2. Договору).

13.10.2021 сторонами підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт за Договором про надання правової (правничої) допомоги від 11.06.2021.

Відповідно до Акта бюро надано, а клієнтом прийнято надані послуги, визначені пунктом 1.1. Договору - надання бюро усіма законними методами та способами правової (правничої) допомоги клієнту у справі про визнання недійним договору оренди невитребуваної земельної ділянки (паю), серія та номер: 22/256 від 03.02.2020, укладеного між Територіальною громадою в особі Троїцької сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області та ТОВ "Мена-Авангард" щодо земельної ділянки кадастровий номер 7423684300:07:000:0711, площею 2,8222 га з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки ТОВ "Мена-Авангард", код 30481568, земельної ділянки кадастровий номер 7423684300:07:000:0711, площею 2,8222 га, номер запису про інше речове право 35782102, яка розглядається в Господарському суді Чернігівської області (справа № 927/621/21).

Послуги у справі № 927/621/21 надано на суму 20 000 грн, що є фіксованою сумою, згідно з пунктом 4.1. Договору.

13.10.2021 бюро виставлено клієнту рахунок № 1310/21 на суму 20 000 грн, який отримано клієнтом 13.10.2021, що підтверджується відміткою останнього на рахунку.

Дослідивши вищезазначені документи, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем належними доказами доведено розмір витрат, понесених ним на правничу допомогу у даній справі у розмірі 20 000,00 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вказані висновки суду першої інстанції вважає обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства та фактичним матеріалам справи.

Заперечення відповідачів, які зводяться до того, що позивачем не надано детального опису наданих адвокатом послуг та розрахунку їх вартості, правомірно спростовані судом першої інстанції, оскільки розмір витрат адвоката відповідно до пункту 4.1 Договору визначається у фіксованій сумі.

Щодо заперечень апелянта в частині неврахування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного додаткового рішення принципу співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю підготовки позовної заяви та часом витраченим адвокатом на її виготовлення, що призвело до незаконної відмови відповідачу у задоволенні його клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Обставини щодо підготовки позовної заяви про визнання 15 подібних договорів оренди між тими ж сторонами, з тих же підстав, яка була повернута судом заявнику, не спростовують факту реальності цих витрат та їх розумності.

Оскільки, по - перше, справа за попереднім позовом не розглядалася господарським судом по суті, відповідно і не вирішувалася питання про відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу, а, по - друге, матеріалами справи підтверджуються обставини вчинення бюро комплексу дій щодо здійснення представництва інтересів клієнта у суді, зокрема, підготовка і подання до суду позовної заяви, відповіді на відзив, заяв і клопотань, а також безпосередня участь адкокатів бюро у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Поряд з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне врахувати, що Верховний Суд у своїй постанові від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15 вказав, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 вказала, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, в іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору.

Жодних доказів, у тому числі розрахунків, які б свідчили про неспівмірність, нерозумність, нереальність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та/або неналежне оформлення відповідних документів відповідачами до суду першої інстанції не надано.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

З огляду на викладені обставини, а також зважаючи на врахування судом першої інстанції предмету та підстав позову у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановленої їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру. Отже, суд першої інстанції правильно визначив, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді першої інстанції, підлягають безпосередньому розподілу в сумі 20 000,00 грн.

Натомість, судом першої інстанції зазначена сума помилково не розподілена між відповідачами з огляду на результати розгляду цієї справи, а стягнута у такому розмірі з кожного з них. Тобто, фактично на відповідачів покладено 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, в той час як позивачем заявлено та матерілами справи підтверджено розмір таких витрат в сумі 20 000,00 грн.

У зв`язку з викладеним, апеляційна скарга відповідача 1 в цій частині є обгрунтованою та підлягає задоволенню. На відповідачів підлягають покладенню витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем, за розподілом, здійсненим у відповідності до вимог частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, в розмірі по 10 000,00 грн на кожного, враховуючи задоволення позову в повному обсязі до двох відповідачів.

Крім того, заслуговує на увагу заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про допущення судом першої інстанції помилкового розподілу між відповідачами сплаченого позивачем судового збору.

Так, позивачем при зверненні до господарського суду з позовною заявою у даній справі сплачено судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн, що пітверджується квитанцією №13566 від 11.06.2021.

В оскаржуваному додатковому рішенні суд першої інстанції, здійснюючи розподіл судового збору згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про його покладення на відповідачів у рівних частинах, оскільки позовні вимоги ТОВ "Світанок-2016" задоволені у повному обсязі.

Отже, з огляду на вказаний висновок суду першої інстанції з кожного з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1 135,00 грн (2 270,00 грн/2).

Проте, судом першої інстанції допущено технічну помилку при поділі цієї суми судового збору та стягнуто з відповідачів по 1 139,00 грн судового збору, тобто на 8 грн більше. Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що додаткове рішення і в цій частині підлягає зміні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Дослідивши матеріали, наявні у справі, враховуючи повноваження суду апеляційної інстанції та те, що судом першої інстанції, незважаючи на правильність наданих висновків і правової оцінки встановлених обставин справи, додержання норм матеріального права, було помилково в резолютивній частині оскаржуваного рішення на відповідачів покладено 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, в той час як позивачем заявлено та матерілами справи підтверджено розмір таких витрат в сумі 20 000,00 грн, що обґрунтовано підлягали стягненню з відповідачів по 10 000,00 грн відповідно та було помилково розподілено судовий збір між відповідачами по 1 139,00 грн тоді як правильним було покладення на відповідачів по 1135,00 грн судового на кожного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доадкткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2021 підлягає зміні в цій частині, в решті додаткове рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2021 у справі №927/621/21 задовольнити.

2. Додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2021 у справі №927/621/21 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Стягнути з Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, вул. Губернська,2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл., 16600, код 04061978 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок - 2016", вул. Базарна, буд.17, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл., 16000, код 40258479, 1135 грн судового збору, 10 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард", вул. Піщанівська, 28, м. Мена, Чернігівська обл., 15600, код 30481568 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок - 2016", вул. Базарна, буд.17, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл., 16000, код 40258479, 1135 грн судового збору, 10000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката."

3. В іншій частині додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2021 у справі №927/621/21 залишити без змін.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області із зазначенням необхідних реквізитів.

5. Матеріали справи №927/621/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 27.07.2022.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир