Постанова

від 12.09.2022 по справі 927/621/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2022 р. Справа№ 927/621/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився;

відповідача 1: не з`явився;

відповідача 2: не з`явився;

третьої особи 1: не з`явився;

третьої особи 2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок-2016", м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл.

про ухвалення додаткого рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу

за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард", м. Мена, Чернігівська обл.

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.10.2021 (повний текст складено 22.10.2021)

у справі № 927/621/21 (суддя Ноувен М.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок-2016", м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл.

до 1. Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл.

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард", м. Мена, Чернігівська обл.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Новгород-Сіверська района державна адміністрація Чернігівської області, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державний реєстратор Сосницької селищної ради Кузьович Наталія Іванівна, смт. Сосниця, Чернігівська обл.

про визнання договору оренди недійсним, припинення права оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Світанок-2016" (далі - ТОВ "Світанок-2016", позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (далі - міська рада, відповідач 1) та Товариства з обмеженою діяльністю "Мена-Авангард" (далі - ТОВ "Мена-Авангард", відповідач 2) про визнання недійним Договору оренди невитребуваної земельної ділянки (паю), серія та номер: 22/256 від 03.02.2020, укладеного між Територіальною громадою в особі Троїцької сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області та ТОВ "Мена-Авангард" щодо земельної ділянки кадастровий номер 7423684300:07:000:0711, площею 2,8222 га, з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки ТОВ "Мена-Авангард" (код 30481568) - номер запису про інше речове право 35782102.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.10.2021 у справі № 927/621/21 позовні вимоги ТОВ "Світанок-2016" до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, ТОВ "Мена-Авангард" про визнання недійсним договору оренди та припинення права оренди земельної ділянки задоволено повністю.

Визнано недійсним договір оренди невитребуваної земельної ділянки (паю), серія та номер: 22/256 від 03.02.2020, укладений між Територіальною громадою в особі Троїцької сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області та ТОВ "Мена-Авангард" щодо земельної ділянки кадастровий номер 7423684300:07:000:0711, площею 2,8222 га.

Припинено право оренди ТОВ "Мена-Авангард" земельної ділянки кадастровий номер 7423684300:07:000:0711, площею 2,8222 га, номер запису про інше речове право 35782102.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Мена-Авангард" 05.11.2021 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.10.2021 у справі № 927/621/21 та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Мена-Авангард" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.10.2021 у справі №927/621/21 залишено без змін.

22.07.2022 від представника ТОВ "Світанок-2016" адвоката Бідюк Я. В. до Північного апеляційного господарського суду подана заява (вих №128/1907 від 19.07.2022) про залучення доказів та ухвалення додаткового рішення у справі № 927/621/21, а саме: залучити до матеріалів справи копії доказів: договору про надання правової (правничої) допомоги від 25.01.2022, рахунку від 18.07.2022, акту приймання-передачі виконаних робіт від 18.07.2022 за договором про надання правової (правничої) допомоги від 25.01.2022, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно АБ Близнюка; ухвалити додаткове рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 10 000,00 грн між сторонами.

В обгрунтування поданої заяви, позивач просив врахувати, що ним у відзиві на апеляційну скаргу відповідача 2 повідомлялося про намір подати відповідні докази щодо витрат на правничу допомогу до суду та сторонам у строк встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, колегією суддів апеляційного господарського суду враховується, що в процесі апеляційного розгляду справи представником позивача заявлено про розподіл витрат на правовву правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн та намір подати відповідні докази щодо зазначених витрат суду та сторонам у строк, встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2022 призначено розгляд заяви ТОВ "Світанок-2016" про залучення доказів та винесення додаткового рішення у справі №927/621/21 у судовому засіданні на 13.09.2022 о 16 год 20 хв.

У судове засідання 13.09.2022 представники позивача, відповідачів та третіх осіб не з`явились , про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомили.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач, відповідач та треті особи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду.

За приписами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Оскільки, явка представників позивача, відповідача та третьоъ особи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду заяви про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення витрат на послуги адвоката у даній справі за відсутності представників учасників судового провадження.

Стосовно розподілу витрат, понесених позивачем, на професійну правничу допомогу у даній справі за результатами розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 вказаного Закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Світанок-2016" на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом апеляційної скарги у даній справі на суму 10 000,00грн додано до заяви про стягнення таких витрат: копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 25.01.2022, копію рахунку від 18.07.2022, копію акту приймання-передачі виконаних робіт від 18.07.2022 за договором про надання правової (правничої) допомоги від 25.01.2022, копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно АБ Близнюка.

Дослідженням вказаних документів колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що 25.01.2022 між Адвокатським бюро Близнюка (бюро) та ТОВ "Світанок -2016" (клієнт) укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору його предметом є надання бюро усіма законними методами та способами правової (правничої) допомоги клієнту у справі за апеляційною скаргою ТОВ "Мена-Авангард" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.10.2021 у справі №927/621/21.

Сторони Договору погодили, що безпосередня участь бюро у судових засіданнях, для надання правової (правничої) допомоги, визначеної пунктом 1.1. Договору, забезпечується працівником бюро - адвокатом Близнюком Ігорем Володимировичем та/або працівником бюро адвокатом Бідюк Яною Володимирівною. Вказані працівники бюро мають рівні права щодо представництва інтересів клієнта у справі, визначеної пунктом 1.1. Договору (пункт 1.2. Договору).

За змістом пункту 4.1. Договору розмір гонорару бюро за надання правової (правничої) допомоги клієнту, визначеної пунктом 1.1. Договору, становить фіксований розмір 10 000 грн.

Гонорар бюро сплачується клієнтом за цим Договором протягом 30 робочих днів на розрахунковий рахунок бюро з моменту отримання клієнтом рахунку на оплату, після винесення остаточного судового рішення в Північному апеляційному господарському суді у справі, визначеної пунктом 1.1. Договору (пункт 4.2. Договору).

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що про надані послуги сторони складають та підписують відповідний акт, в якому зазначають загальну вартість наданих послуг. За взаємною згодою сторін в акті можуть бути внесені також інші відомості.

18.07.2022 сторонами підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт за Договором про надання правової (правничої) допомоги від 25.01.2022.

Відповідно до зазначеного Акта бюро надано, а клієнтом прийнято надані послуги, визначені пунктом 1.1. Договору - правова (правнича) допомога клієнту у справі за апеляційною скаргою ТОВ "Мена-Авангард" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.10.2021 у справі №927/621/21.

Послуги у справі № 927/621/21 надано на суму 10 000,00 грн, що є фіксованою сумою, згідно пункту 4.1. Договору.

18.07.2022 бюро виставлено клієнту рахунок № 1807/1 на суму 10 000,00 грн, який отримано клієнтом 18.07.2022, що підтверджується відміткою останнього на рахунку.

Як вже зазначено судом апеляційної інстанції, загальне правило розподілу витрат на професійну правничу допомогу визначене частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частинами 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи за заявою сторони судового процесу питання про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, вирішуючи чи є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у даній справі, апеляційний господарський суд враховує, що під час апеляційного перегляду справи позиція позивача не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатським бюро, що й у суді першої інстанції, доводи представника позивача, викладені у судовому засіданні апеляційного господарського суду, грунтувалися на аргументах позовної заяви.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що поданий позивачем відзив на апеляційну скаргу у даній справі не був прийнятий до розгляду у зв`язку з порушенням вимог статей 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, а подане позивачем клопотання про поновлення строку подання відзиву на апеляційну скаргу залишено судом апеляційної інстанції без розгляду.

Таким чином, правова позиція позивача вже була сформована до апеляційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

За таких обставин, дослідивши та оцінивши заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу з доданими до неї документами, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що розмір заявлених ТОВ "Світанок-2016" витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 10 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру. Такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною позивачем роботою у суді апеляційної інстанції. Отже, за висновком суду апеляційної інстанції, витрати ТОВ "Світанок-2016" на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції, підлягають безпосередньому розподілу частково, в сумі 5 000,00 грн, які належить стягнути на його користь з обох відповідачів порівно. Відповідно заява позивача про ухвалення додатковго рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 129, 221, 244, 253-254, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок-2016" про ухвалення додаткового рішення у справі №927/621/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (16600, Чернігівська обл., м. Новгород-Сіверський, вул. Губернська, 2, код 04061978) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок - 2016" (16000, Чернігівська обл., м. Новгород-Сіверський, вул. Базарна, буд.17, код 40258479) 2500,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мена-Авангард" (15600, Чернігівська обл., вул. Піщанівська, 28, м. Мена, код 30481568) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок - 2016" (16000, Чернігівська обл., м. Новгород-Сіверський, вул. Базарна, буд. 17, код 40258479) 2500,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Доручити місцевому господарському суду видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

5. Справу № 927/621/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 19.09.2022.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко