ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" травня 2022 р. м. Київ Справа № 911/2779/21
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Сорока П.М., розглянув матеріали
за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури
01601, б-р Лесі Українки, буд. 27/2, м. Київ, код ЄДРПОУ 02909996
в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України
01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 3, корпус 2, код ЄДРПОУ 37508533
до Вишгородського районного комунального підприємства "Комунальник"
07330, Київська обл., Вишгородський р-н, смт Димер, вул. Ярослава Мудрого, буд. 18, код ЄДРПОУ 32537622
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача
1. Петрівська сільська рада Вишгородського району Київської області
07354, Київська обл., Вишгородський р-н., с. Нові Петрівці, вул. Свято-Покровська, буд. 171, код ЄДРПОУ 37955989
2. Вишгородська міська рада
07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 04054866
про стягнення шкоди
за участі представників сторін:
прокурор: Набок Ю.В., посвідчення №064673 від 01.06.2021;
позивача: Акберов А.Е., посвідчення НОМЕР_1 від 18.11.2021;
відповідача: Бай С.Е., посвідчення № 4481/10 від 24.03.2011;
третьої особи - 1: Підкурганна І.В., паспорт № НОМЕР_2 від 17.05.2017, виписка з ЄДРПОУ №159527353527 від 04.01.2022;
третьої особи - 2: не з`явився,
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №2769/21 від 20.09.2021) заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України до Вишгородського районного комунального підприємства "Комунальник" про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам частини 1 статті 172, пунктів 5, 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2021 судом позовну заяву залишено без руху.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява про усунення недоліків (вх. №24332/21 від 20.10.2021), згідно з якою усунуто недоліки позовної заяви.
Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2021 судом прийнято позовну заяву (вх. №2769/21 від 20.09.2021) до розгляду, відкрито провадження у справі №911/2779/21 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 23.11.2021.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №26894/21 від 22.11.2021).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №677/21 від 22.11.2021).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи та уточенення позовних вимог (вх. №27003/21 від 23.11.2021).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про об`єднання в одне провадження декількох справ (вх. №27046/21 від 23.11.2021).
У судовому засіданні 23.11.2021 судом оголошено перерву до 30.11.2021.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №690/21 від 24.11.2021).
У судове засідання 30.11.2021 з`явились всі учасники судового процесу та надали усні пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2021 судом відкладено підготовче засідання у справі №911/2779/21 на 21.12.2021.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №722/21 від 02.12.2021).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшов лист (вх. №28161/21 від 07.12.2021).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшов лист (вх. №28534/21 від 10.12.2021).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшла відповідь на відзив (вх. №28333/21 від 10.12.2021).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позов (вх. №28865/21 від 14.12.2021).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява в порядку пункту 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального колексу України (вх. №29490/21 від 21.12.2021).
У судове засідання 21.12.2021 з`явились представники сторін та надали усні пояснення по справі, представники третіх осіб у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені.
Прокурор у судовому засіданні 21.12.2021 заявила суду усне клопотання про залишення без розгляду заяви прокурора, поданої в порядку пункту 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального колексу України (вх. №29490/21 від 21.12.2021) та надання їй часу для виправлення помилки у тексті даної заяви.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від Вишгородського районного комунального підприємства "Комунальник" надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №373/22 від 10.01.2022).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №573/22 від 12.01.2022).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від Петрівської сільської ради надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №2197/22 від 01.02.2022).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2022 судом закрито підготовче правадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.02.2022.
У судовому засіданні від 08.02.2022 оголошено перерву до 01.03.2022, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від Державної екологічної інспекції України надійшли додаткові письмові пояснення (вх. №121/22 від 11.02.2022).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від Вишгородського районного комунального підприємства "Комунальник" надійшли додаткові письмові пояснення (вх. №3590/22 від 18.02.2022).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Наказом голови Господарського суду Київської області від 03.03.2022 № 3 встановлено особливий режим роботи Господарського суду Київської області в умовах воєнного стану, зокрема, зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участі учасників судового процесу для запобігання загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду.
Зважаючи на вказане, судове засідання 01.03.2022 не відбулось.
Згідно з наказом голови Господарського суду Київської області від 01.04.2022 № 4 відновлено проведення відкритих судових засідань за участі учасників судового процесу в Господарському суді Київської області.
У зв`язку з покращенням безпекової ситуації у місті Києві та Київській області, суд дійшов висновку про можливість призначення судового засідання у справі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.05.2022 призначений розгляд справи № 911/2779/21 по суті у судовому засіданні 31.05.2022.
У судове засідання 31.05.2022 з`явились прокурор, представники сторін та представник третьої особи-1, представник третьої особи-2 не з`явився, про час, місце та дату судового розгляду повідомлений належним чином.
За результатами дослідження та оцінки доказів, з`ясування обставин справи, з урахуванням пояснень представників сторін, суд
встановив:
З матеріалів справи вбачається, що Киі?вською обласною прокуратурою за результатами досудового розслідування кримінального провадження №42021110000000063 від 03.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу Украі?ни, виявлено факт порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища відповідачем - Вишгородським раи?онним комунальним підприємством «Комунальник», внаслідок чого державі завдано збитки, які не відшкодовані в добровільному порядку.
У ході досудового розслідування встановлено, що Державною екологічною інспекцією Столичного округу у 2020 році проведено позапланову перевірку діяльності Вишгородського раи?онного комунального підприємства «Комунальник» на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства.
За результатами позаплановоі? перевірки Державною екологічною інспекцією Столичного округу складено акт №2/425/0/18-20 від 17.06.2020, яким зафіксовано порушення пункту 1.6 Правил експлуатаціі? полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства Украі?ни №435 від 01.12.2010, а також пункту 1.5 ДБН В 2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів».
Зокрема, встановлено, що Вишгородським раи?онним комунальним підприємством «Комунальник» не здіи?снюється сортування відходів як вторинноі? сировини, що є у складі побутових відходів. Відходи повністю не ущільнені, зберігаються насипом, не вкриваються ізолюючим матеріалом. Відсутнє обвалювання по периметру об`єкту. Відсутні дренажні канави, а наявні під`і?здні шляхи - без твердого покриття.
У ході перевірки Державною екологічною інспекцією Столичного округу встановлені факти самовільного користування земельними ділянками, відсутність ведення паспорту місця видалення відходів, відсутність моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів, виявлені факти не забезпечення захисту земель від забруднення і засмічення, а також встановлені факти недотримання правил експлуатаціі? об`єктів поводження з побутовими відходами і і?х складування. При цьому, на момент перевірки встановлено 97% заповнення сміттєзвалища відходами, із проектного обсягу 500000 тон.
За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією Столичного округу Вишгородському раи?онному комунальному підприємству «Комунальник» внесено припис від 17.06.2020, яким зобов`язано комунальне підприємство: не здіи?снювати планову діяльність у сфері поводження з побутовими відходами без висновку з оцінки впливу на довкілля; оформити речові права на земельну ділянку та не допускати самовільного користування; забезпечити захист земель від псування (забруднення) та вжити заходи щодо запобігання негативному і еколого-небезпечному впливу на земельні ділянки; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованому об`єкті.
За результатами вказаноі? вище позаплановоі? перевірки, згідно з Актом від 17.06.2020 №2/425/0/18-20 виявлено факт забруднення Вишгородським раи?онним комунальним підприємством «Комунальник» сульфатами, фосфором та хлоридами земель в адміністративних межах Старопетрівськоі? сільськоі? ради Вишгородського раи?ону, що є порушенням вимог статей 96, 163, 164, 211 Земельного кодексу Украі?ни та статей 17, 32, 33 Закону Украі?ни «Про відходи» та підтверджується протоколом вимірювання показників складу та властивостеи? ґрунтів №31/09 від 09.07.2020.
Згідно з листом Державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція» №58 від 23.03.2021, земельна ділянка, яка знаходиться у постіи?ному користуванні Вишгородського раи?онного комунального підприємства «Комунальник» та має вид користування - для сміттєзвалища, межує з кварталом 61 Першотравневого лісництва Державного підприємства «Киі?вська лісова науково-дослідна станція».
На підставі ухвали Шевченківського раи?онного суду м. Києва від 06.04.2021 у справі №761/12646/21 у ході досудового розслідування кримінального провадження №42021110000000063 прокурором Киі?вськоі? обласноі? прокуратури Карновим А.О. за участі спеціалістів Державноі? екологічноі? інспекціі? Столичного округу, Головного управління Держгеокадастру у Киі?вськіи? області, представника лісництва Державного підприємства «Киі?вська лісова науково-дослідна станція», сертифікованих інженерів-геодезистів ТОВ «Інтелектуальнии? Геодезичнии? Альянс 2010», а також адвоката Пічуріна А.А. - начальника юридичного відділу Вишгородського раи?онного комунального підприємства «Комунальник» та ОСОБА_1 - виконувача обов`язків начальника Вишгородського раи?онного комунального підприємства «Комунальник» проведено огляд сміттєзвалища - полігону твердих побутових відходів Вишгородського раи?онного комунального підприємства «Комунальник» в адміністративних межах Старопетрівськоі? сільськоі? ради Вишгородського раи?ону - земельноі? ділянки з кадастровим номером: 3221887801:03:015:0001, а також прилеглоі? до неі? територіі?.
Так, інженерами-геодезистами виконані геодезичні заміри щодо визначення площі, конфігураціі?, розмірів та об`єму сміттєзвалища з навколишньою територією засмічення та встановлено, що площа засмічення земель Першотравневого лісництва Державного підприємства «Киі?вська лісова науково-дослідна станція» складає 0,5176 га; площа засмічення в межах земель, не наданих у власність і користування складає 2,4626 га; площа засмічення земельноі? ділянки державноі? форми власності з кадастровим номером 3221887800:03:017:0001 складає 0,2900 га; загальна площа засмічення територіі? складає 21,4793 га; об`єм насипу сміттєзвалища складає 585533 метри кубічних.
Проведеним оглядом встановлено, що, всупереч Правил експлуатаціі? полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства Украі?ни від 01.12.2010 №435, на територіі? полігону Вишгородського раи?онного комунального підприємства «Комунальник» відсутніи? інформаціи?нии? щит на в`і?зді до полігона побутових відходів; відсутніи? контрольно-пропускнии? пункт із встановленими автомобільними вагами, відсутня вишка для візуального контролю виду відходів; на основних напрямках поширення легких фракціи? відходів не встановлено тимчасові сітчасті переносні елементи огорожі; відсутніи? дезбар`єр (контрольно-дезинфікуюча зона); територія полігону не обмежена нагірною канавою для запобігання витіканню за межі полігона забруднюючих поверхневих вод; відсутня система захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату; відсутнє тверде покриття на в`їзді на територію полігону; відходи не ізольовано та не ущільнено шаром ґрунту та ізолючим матеріалом по периметру території; відсутнє спеціальне звукове та біоакустичне обладнання; відсутня суцільна огорожа по периметру території полігона побутових відходів; відсутні межові знаки земельної ділянки Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник», а реальна площа та конфігурація ділянки полігону не відповідає площі та конфігурації ділянки з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001; опори ліній електропередач засипано сміттям.
У подальшому, враховуючи необхідність у визначенні розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, прокурором у кримінальному провадженні Карновим А.О. на адресу Державної екологічної інспекції Столичного округу надіслано лист №15/3-915вих-21 від 14.06.2021 щодо зазначення розмірів такої шкоди відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 №171.
09.04.2021 Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України Прем`єр-міністру України скеровано лист №25/1-21/7324-21 щодо надання останнім доручення Державній екологічній інспекції України провести позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності санкціонованих сміттєзвалищ, зокрема, і діяльності відповідача.
За дорученням Прем`єр-міністра України від 20.04.2021 №10815/3/1-21 та на підставі наказу Держекоінспекції від 16.06.2021 №287 «Про проведення позапланової перевірки», направлення від 16.06.2021 №59, Держекоінспекцією здійснено позапланову перевірку об`єкта поводження з відходами - Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник».
Направлення про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 16.06.2021 №59 видано головою Держекоінспекції Мальованим А.М. на підставі звернення громадянина Кучерявого І.А. від 27.05.2021. Направлення від 22.06.2021 отримано начальником юридичного відділу Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» Пічуріним А.А., що підтверджується відміткою про отримання та підписом на такому направленні.
За наявності звернення громадянина ОСОБА_2 від 27.05.2021, наказом Держекоінспекції від 16.06.2021 №287 для проведення позапланової перевірки утворено комісію у складі 8 державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, 4 з яких є працівниками територіального органу Держекоінспецїї - Державної екологічної інспекції Столичного округу.
Листом від 23.06.2021 №348 Вишгородське районне комунальне підприємство «Комунальник» (за підписом виконувача обов`язків начальника Василевського Д.Г.), за результатами розгляду направлення від 16.06.2021 №59, повідомило Держекоінспекцію про безпідставність звернення громадянина ОСОБА_2 та незаконність позапланової перевірки оскільки останню, на думку комунального підприємства, можуть проводити виключно територіальні органи Держекоінспекції.
Державною екологічною інспекцією Столичного округу листом від 24.06.2021 №3/3/7-28/2378 на адресу Державної екологічної інспекції України скеровано матеріали кримінального провадження № 42021110000000063, надані процесуальним керівником. У ході позапланової перевірки, що проведена 24.06.2021 Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» Державною екологічною інспекцією України виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства, за результатами такої перевірки складено акт від 01.07.2021 №4.2-19/13.
На підставі вище вказаних документів, Заступником керівника Київської обласної прокуратури заявлені позовні вимоги такого формулювання: «Стягнути з Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища за самовільне зайняття земельних ділянок».
Правовой режим земельної ділянки як об`єкту цивільного обороту.
Згідно із статтею 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно із статтями 177, 178, 179, 181, 182, 373, 374, Цивільного кодексу України, земельна ділянка є об`єктом цивільних прав, що може відчужуватись та переходити від однієї особи до іншої у порядку правонаступництва, спадкування, купівлі - продажу або іншим, дозволеним чинним законодавством України, чином.
Відповідно до статей 18, 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на дев`ять категорій, кожна з яких має свій правовий режим користування та порядок юридичної фіксації прав володіння, користування та розпорядження.
Як наслідок, оформлення юридичних прав користування, розпорядження або володіння на конкретну земельну ділянку має бути виражено, залежно від конкретної категорії землі, у юридично зафіксованій правовій формі, докази якої мають конкретну матеріальну форму у вигляді відповідних реєстраційних дій та юридично обов`язкових документів.
Концепція самовільного зайняття земельної ділянки.
Відповідно до пункту 13 постанови Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 910/4055/18, за змістом статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
У вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування. Отже, самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї.
Таким чином, необхідно розмежовувати дві абсолютно різні правові ситуації, а саме: 1) користування земельною ділянкою, на яку особа має права, проте, не оформила такі права юридично та 2) користування земельною ділянкою за відсутності будь-яких прав на таку земельну ділянку.
Тобто, обов`язковою умовою правомірності використання земельної ділянки є наявність в особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може лише свідчити, проте, не бути доказаним юридичним фактом самовільного зайняття земельної ділянки (пункт 14 постанови Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 916/3674/19).
Юридичні докази, що підтверджують факт самовільного зайняття земельної ділянки.
Згідно з пунктами 15, 16, 17, 18 постанови Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 916/3674/19, у спорах, пов`язаних із концепцією самовільного зайняття земельної ділянки, суду належить встановити: 1) чи мало місце самовільне зайняття земельної ділянки та 2) якщо мало, то чи надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що саме відповідач здійснив таке зайняття.
За положеннями статті 73 Господарського процесуального кодексу України наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи встановлюються на підставі доказів. Доказами ж є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює відповідні обставини. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Разом із цим, визначений у процесуальному законі принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 21.12.2020 у справі № 916/401/17).
Таким чином, суд констатує, що позивач повинен довести, належними, допустимими та достовірними доказами не тільки факт самовільного зайняття земельної ділянки, проте, що вказане самовільне зайняття земельної ділянки було вчинено саме відповідачем.
Одночасно з цим, у статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" наведено визначення поняттю "державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з яким державна реєстрація - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Проте, державна реєстрація це не підстава набуття права власності або користування, а засвідчення державою вже набутого особою права власності або користування і ототожнювати факт набуття права з фактом його державної реєстрації не видається за можливе. При дослідженні обставин існування в особи права власності або користування, необхідним є, перш за все, встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, який тягне виникнення права, а не є підставою його набуття.
Юридична сутність концепції «завдання шкоди навколишньому природному середовищу».
За умовами тексту преамбули, статей 1 та 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», нормативно - правове регулювання захисту навколишнього природного середовища здійснюється, залежно від конкретного типу природного середовища та специфіки відповідних взаємовідносин, земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря та іншими спеціальним нормативно-правовими актами.
Юридична концепція «завдання шкоди навколишньому природному середовищу», як уніфікована правова категорія, відсутня у спеціалізованих нормативно - правових актах, що регулюють відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища.
У той же час, частиною 1 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України, дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Одночасно з цим, частина 2 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає види порушень у сфері охорони навколишнього природного середовища. Зокрема, вказаною статтею визначено шістнадцять видів порушень у сфері охорони навколишнього природного середовища і такий вид порушення, як «заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу шляхом самовільного зайняття земельних ділянок» не включено у вказаний перелік порушень у сфері охорони навколишнього природного середовища, що свідчить про відсутність такого виду правопорушення у чинному законодавстві України.
Правовий аналіз чинного законодавства України у сфері охорони навколишнього природного середовища свідчить, що спеціальними нормативно-правовими актами встановлюються саме види відповідальності за конкретні порушення, проте вичерпний перелік правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища встановлюється лише частиною 2 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Співвідношення юридичних концепцій «самовільного зайняття земельної ділянки» і «порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища».
За умовами тексту позовної заяви, з урахуванням змін до позовних вимог, що прийняті судом ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2022 за клопотанням прокурора (вх.№29883/21 від 28.12.2021), Заступник керівника Київської обласної прокуратури заявляє відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства у сфері охорони природного середовища шляхом самовільного зайняття земельної ділянки.
Враховуючи вищевикладений правовий аналіз чинного законодавства України, Господарський суд Київської області констатує, що, в даній справі № 911/2779/21, заявлено збитки, причиною яких є два самостійних, проте, взаємопов`язаних правопорушення, а саме: 1) самовільне зайняття земельної ділянки та її подальше використання у спосіб, що 2) завдав збитків природному середовищу.
Як наслідок, з урахуванням вищевикладеного правового аналізу чинного законодавства України та пов`язаної правової природи правопорушень в частині покладення вини (позивач повинен довести, що саме Вишгородське районне комунальне підприємство «Комунальник» не тільки самовільно зайняло земельні ділянки, проте, своїми подальшими діями на таких земельних ділянках спричинило збитки охоронюваному навколишньому природному середовищу), Господарський суд Київської області констатує, що Заступник керівника Київської обласної прокуратури повинен довести суду: 1) що спірні земельні ділянки були самовільно зайняті саме Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник», 2) яке не мало жодних правових підстав для їх використання, навіть за відсутності юридично оформлених документів; 3) надати докази із конкретизацією, які саме дії, вчинені на самовільно зайнятих земельних ділянках, спричинили збитки природному середовищу; 4) чи вчинені вказані дії саме Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник»; 5) надати суду підтверджений та обґрунтований розрахунок завданих збитків.
Враховуючи формулювання заявлених позовних вимог, вказані п`ять пунктів є кумулятивними та повинні бути доведені саме в порядку, наведеному судом, оскільки без встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки та особи, яка несе за таке зайняття юридичну відповідальність, неможливо встановити, чи дії, що спричинили шкоду охоронюваному природному середовищу, якщо такі дії мали місце, були вчинені саме Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник» та чи є корелюючий зв`язок між розміром заявлених збитків та ймовірними діями відповідача. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, враховуючи заявлене обґрунтування позовних вимог, виключає можливість задоволення позовних вимог Заступника керівника Київської обласної прокуратури у даній справі.
Висновки Господарського суду Київської області.
Державною екологічною інспекцією України, за результатами перевірки складено акт від 01.07.2021 №01.07.2021 № 4.2-19/13 та в розділі «Опис виявлених порушень» зазначено детальний опис порушень із зазначенням відповідних доказів, а саме: «Відповідно до інформації, що надійшла до Державної екологічної інспекції України від Державної екологічної інспекції Столичного округу (лист № 3/3/07-28/2378 від 24.06.2021) зазначено, що наступні матеріали підтверджують факт засмічення земель, а саме: Київською обласною прокуратурою здійснено процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42021110000000063 від 03.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України. Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.04.2021 у справі № 761/12646/21 надано дозвіл на проведення огляду території земельних ділянок в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради Вишгородського району, із залученням працівників Державної екологічної інспекції Столичного округу. В ході досудового розслідування на підставі вказаної ухвали суду 21.04.2021 проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001, що перебуває у власності Вишгородської районної державної адміністрації та яку надано Вишгородському районному комунальному підприємству «Комунальник» у постійне користування для сміттєзвалища, а також прилеглих до неї земельних ділянок із залученням Державної екологічної інспекції Столичного округу. Було залучено кваліфікованих спеціалістів - геодезистів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний Геодезичний Альянс 2010», якими виконано геодезичні заміри щодо визначення площі, конфігурації, розмірів та об`єму сміттєзвалища з навколишньою територією засмічення. Зокрема, вказаним товариством установлено, що за результатами геодезичних робіт було визначено, що загальна площа засмічення земель складає 21,4793 га, з яких в межах земельних ділянок приватної власності з кадастровими номерами:
3221887800:03:015:0204- 0,5057 га,
3221887800:03:015:0205 - 0,7042 га;
3221887800:03:015:0206 - 0,5145 га;
3221887800:03:015:0207 - 0,3241 га;
3221887800:03:015:0208 - 0,0283 га;
3221887800:03:015:6005 - 0,1696 га;
3221887800:03:015:6006 - 1,9588 га;
3221887800:03:015:0213 - 0,8485 га;
3221887800:03:015:6003 - 0,7132 га,
3221887800:03:015:6001 - 1,1300 га;
3221887800:03:015:6004 - 1,4000 га;
3221887800:03:017:6007 - 0,6436 га;
3221887800:03:017:6006 - 0,1254 га;
3221887800:03:017:6015 - 0,1768 га;
3221887800:04:246:6011 - 1,9365 га;
3221887800:03:017:0002 - 1,6236 га;
3221887800:03:017:0003 - 0,3367 га;
3221887800:03:017:0215 - 0,0696 га;
Крім того, в межах земельних ділянок державної власності, які перебувають у користуванні, засмічено 5,8076 га (з них до земель ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» відноситься 0,5176 га та в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 3221887801:03:015:0001 - 5,0000 га та 3221887800:03:017:0001 - 0,2900 га).
В межах державних земель не наданих у власність та користування на землях державної власності в адміністративних межах Старопетрівської сільської ради - 2,4626 га».
Таким чином, вказані вище матеріали були серед основних підстав для встановлення фактів засмічення земельних ділянок та використані прокурором у якості основних доказів звинувачення відповідача у самовільному зайнятті суміжних земельних ділянок.
За результатами аналізу матеріалів справи, суд погоджується з доводами відповідача, в частині відсутності доказів самовільного зайняття земельних ділянок саме відповідачем.
Зокрема, в матеріалах справи дійсно наявні докази засмічення суміжних, із земельною ділянкою відповідача, земельних ділянок. Проте, в наданих Заступником керівника Київської обласної прокуратури матеріалах міститься допит свідка ОСОБА_1 - виконувача обов`язків начальника Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник», який з 04.01.2021 обіймав посаду першого заступника начальника Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник».
Згідно з наданих показів свідка, на питання щодо причин засмічення територій, прилеглих земельних ділянок до ділянки, яка перебуває в користуванні Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» площею 5 га з кадастровим номером 3221887801:03:015:0001 та осіб, винних у цьому, свідок заявив, що засмічення є результатом відсутності контролю за діяльністю сміттєзвалища з боку колишнього керівництва Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» та недбалого відношення власників засмічених земельних ділянок до цих земельних ділянок.
Крім того, згідно з актом Державної екологічної інспекції України від 17.06.2020 № 2/425/0/18-20, відходи повністю не ущільнені. Зберігаються насипом, не вкриваються ізолюючим матеріалом, відсутнє обвалювання по периметру, наявний контрольно-пропускний пункт та шлагбаум. Відсутня інформація щодо того, чи ведеться відеоспостереження за всією територією сміттєзвалища.
Таким чином, вказані вище факти свідчать про зафіксовані можливі порушення саме в екологічній сфері. В той же час, в матеріалах справи відсутні докази, крім перелічених вище, якими б було можливо встановити причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та самовільним зайняттям земельних ділянок про які стверджує прокурор, і докази того, що саме дії відповідача завдали шкоди природному середовищу шляхом незаконного використання чужих земельних ділянок.
По-перше, згідно з показаннями свідка, засмічення земельних ділянок могло мати місце і через бездіяльність або недбалість їх законних власників. Вказані показання свідка, слідчі повинні були б перевірити та надати їм відповідну правову кваліфікацію. У той же час, у матеріалах справи відсутні докази того, що вказана перевірка була проведена і що слідчі у кримінальному провадженні у цілому дослідили можливість засмічення земельних ділянок саме їх законними власниками.
По-друге, акт перевірки, який надано в якості ще одного основного доказу самовільного зайняття земельної ділянки, складено відносно дотримання природоохоронного законодавства. З його змісту вбачаються порушення, які встановила Державна екологічна інспекція України, а саме: екологічного та природоохоронного законодавства. В додатку № 3 до акту, який стосується питань нагляду за дотриманням законодавства про використання земель, такого питання як наявність речових прав на використання спірних земельних ділянок не значиться, як і питань, пов`язаних із визначенням законних меж використання земельної ділянки відповідача. В переліку питань для перевірки по спірному акту значиться таке питання, як «Речові права на земельну ділянку, наявність», у відповіді на яке вказано, що «об`єктом перевірки є виключно земельна ділянка за кадастровим номером 3221887801:03:015:0001», тобто, дослідження мало місце саме у відношенні земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні відповідача. Перевірки щодо речових прав та/або будь-яких інших можливих порушень щодо прилеглих земельних ділянок, зокрема, спірних земельних ділянок, які є предметом розгляду даної справи, не зафіксовано.
По-третє, уповноважені представники Державної екологічної інспекції України здійснили дослідження саме факту порушення екологічного та природоохоронного законодавства. Проте, дані фахівці не досліджували ані того, яким саме чином засмічено суміжні земельні ділянки, ані того, хто дійсно винний у такому засміченні.
Фактично, прокурором не надано жодного доказу того, що саме відповідач, а не третя особа, через необережність або недбалість, використала сміттєзвалище з порушеннями правил експлуатації, або самі власники земельних ділянок нанесли шкоду екології цих земельних ділянок; крім того, позивачем не доведено, що саме відповідач, не тільки своїми діями самовільно зайняв спірні земельні ділянки, проте, і своїми діями завдав шкоди екології цих земельних ділянок.
Таким чином, прокурором не доведені три предикативні умови для задоволення позовної заяви, а саме: 1) що спірні земельні ділянки самовільно зайняті саме Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник», 2) яке не мало жодних правових підстав для їх використання, навіть за відсутності юридично оформлених документів та 3) що дії, які завдали шкоду екології спірних земельних ділянок, вчинені саме Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник».
Оскільки підставою позову є шкода навколишньому природному середовищу, завдана саме шляхом самовільного зайняття земельних ділянок, подані прокурором у даній справі докази порушення норм чинного законодавства з охорони навколишнього природного середовища не беруться судом до уваги, оскільки вони є предметом розгляду у наступних чотирьох судових справах: №911/2734/21, №911/2735/21, №911/2736/21, №911/2780/21, позовні заяви в яких подано Заступником керівника Київської обласної прокуратури в інтересах Державної екологічної інспекції України з метою стягнення збитків саме за порушення екологічного та природоохоронного законодавства Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник» при експлуатації сміттєзвалища, що розташоване на належній відповідачу земельній ділянці.
Відтак, при розгляді даної справи про стягнення збитків, завданих шляхом самовільного зайняття земельної ділянки, не доведено протиправної поведінки відповідача у вигляді самовільного зайняття відповідачем спірних у справі земельних ділянок, зв`язку між шкодою, що виявлена навколишньому природному середовищу і діями відповідача та вини відповідача саме у правопорушенні із самовільного зайняття земельної ділянки.
Результати розгляду справи
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип змагальності конкретизовано у частині 3 статті 13, частині 1 статті 76, частині 1 статті 78, частині 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін у процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Як визначено Верховним Судом, справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Европейський суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, у свою чергу, звертає увагу на те, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Отже, принцип змагальності не лише наділяє осіб, які беруть участь у справі, відповідними правами, але і покладає на них обов`язки подати наявні у них докази на підтвердження своїх вимог.
Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що прокурор належними та допустими доказами не підтвердив не тільки факт самовільного зайняття відповідачем спірних земельних ділянок, проте, і не зміг довести, що дії, які завдали шкоду екології спірних земельних ділянок, вчинені саме Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник».
Розподіл судових витрат
Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на прокуратуру в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позовних вимог заступника керівника Київської обласної прокуратури (01601, б-р Лесі Українки, 27/2, м. Київ, код ЄДРПОУ 02909996) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 3, корпус 2, код ЄДРПОУ 37508533) до Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» (07330, Київська область, Вишгородський район, смт. Димер, вул. Ярослава Мудрого, будинок 18, код ЄДРПОУ 32537622) про стягнення шкоди - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 26.07.2022.
Суддя С.О. Саванчук
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 31.05.2022 |
Оприлюднено | 29.07.2022 |
Номер документу | 105435200 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Господарське
Господарський суд Київської області
Саванчук С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні