Ухвала

від 26.07.2022 по справі 914/2719/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

26.07.2022 справа № 914/2719/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З. за участю секретаря судового засідання Муравець О.М.,

розглянувши матеріали заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вих. № 07-2/07 від 07.07.2022 р. про покладення на Галицький ВДВС у місті Львові Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Львів) судових витрат на професійну правничу допомогу за вх.№ 2208/22 від 13.07.2022 р.

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоенергопроект, м. Львів

про стягнення 1 404 007, 50 грн.

в межах скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)

Представники сторін:

від стягувача: не з`явився

від боржника: не з`явився

від Галицького ВДВС у місті Львові Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Львів): не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/2719/16 за позовом Публічного акціонерного товариства КИЇВЕНЕРГО до Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоенергопроект про стягнення 1 404 007, 50 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.01.2017 у справі № 914/2719/16 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоенергопроект (79005, м. Львів, вул. Шота Руставелі, 7, код ЄДРПОУ 37740832) на користь Публічного акціонерного товариства КИЇВЕНЕРГО (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 900 005,28 грн. основної заборгованості, 193492,72 грн. пені та 16 402,47 грн. понесених витрат на сплату судового збору. В задоволенні решти позовних вимог судом відмовлено.

31.01.2017 Господарським судом Львівської області, на виконання рішення суду від 11.01.2017, було видано наказ у справі № 914/2719/16.

17.08.2021 на поштову адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява ТзОВ Компанії НІКО ТАЙС від 13.08.2021 за вих. № 13-1/08 про заміну стягувача у справі № 914/2719/16.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.09.2021 р. судом ухвалено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про заміну позивача (стягувача), у справі №914/2719/16 задоволити у повному обсязі. Замінити сторону (позивача) у справі №914/2719/16 - Акціонерне товариство КИЇВЕНЕРГО (85612, Донецька область, Мар`їнський район, місто Курахове, ВУЛИЦЯ ЕНЕРГЕТИКІВ, будинок 34; Код ЄДРПОУ 00131305) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд.40, оф. 315; код ЄДРПОУ 38039872). Замінити сторону (стягувача) у справі №914/2719/16 під час примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області по справі №914/2719/16 від 11 січня 2017 року, котре набрало законної сили, та наказу Господарського суду Львівської області по справі №914/2719/16 від 31 січня 2017 року-Акціонерне товариство КИЇВЕНЕРГО (85612, Донецька область, Мар`їнський район, місто Курахове, ВУЛИЦЯ ЕНЕРГЕТИКІВ, будинок 34; Код ЄДРПОУ 00131305) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд.40, оф. 315; код ЄДРПОУ 38039872).

29.10.2021 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС про видачу дублікату наказу Господарського суду Львівської області по справі №914/2719/16 від 31.01.2017 у зв`язку з втратою.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.11.2021 р. судом ухвалено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю НІКО-ТАЙС про видачу дублікату наказу у справі №914/2719/16 задовольнити та видати дублікат наказу від 31.01.2017 у справі №914/2719/16 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоенергопроект на користь Публічного акціонерного товариства КИЇВЕНЕРГО 900 005,28 грн. основної заборгованості, 193492,72 грн. пені та 16402,47 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

10.06.2022 р. на розгляд Господарського суду Львівської області подано скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС, м. Київ на бездіяльність Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), м. Львів у справі №914/2719/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОЕНЕРГОПРОЕКТ, м. Львів про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.06.2022 р. (суддя Мазовіта А.Б.) вирішено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС на бездіяльність Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) задоволити. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Галицького ВДВС у місті Львові ЗМУ МЮ (м. Львів) у виконавчому провадженні №67638447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/2719/16 від 31.01.2017, яка виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №67638447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/2719/16 від 31.01.2017 із врахуванням норм та положень Закону України Про виконавче провадження. Зобов`язано державного виконавця Галицького ВДВС у місті Львові ЗМУ МЮ усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №67638447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/2719/16 від 31.01.2017 із врахуванням норм та положень Закону України Про виконавче провадження.

13.07.2022 р. на адресу суду від представника ТзОВ Компанія Ніко-Тайс надійшла заява з додатками за вих. № 07-2/07 від 07.07.2022 р. (вх.№ 2208/22 від 13.07.2022 р.) про покладення на Галицький ВДВС у місті Львові Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Львів) судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.ст. 123, 124, 126, 129, 244, 344 ГПК України у справі № 914/2719/16.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.07.2022 року, дану заяву передано для розгляду судді Долінській О.З.

У поданій заяві представник ТзОВ Компанія Ніко-Тайс просить суд стягнути з Галицького Відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Львів) 9 600,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Представником ТзОВ Компанія Ніко-Тайс до поданої заяви долучено договір № 12-01-2022/4 від 12.01.2022 р. про надання адвокатських послуг, акт прийому-передачі документів від 12.01.2022 р., акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 06.07.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.07.2022 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вих. № 07-2/07 від 07.07.2022 р. про покладення на Галицький ВДВС у місті Львові Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Львів) судових витрат на професійну правничу допомогу (вх.№ 2208/22 від 13.07.2022 р.) прийнято та призначено до розгляду на 26.07.2022 р.

В судове засідання 26.07.2022 р. представник стягувача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, місце та дату розгляду заяви (докази містяться в матеріалах справи).

В судове засідання 26.07.2022 р. представник боржника не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, місце та дату розгляду заяви (докази містяться в матеріалах справи).

В судове засідання 26.07.2022 р. державний виконавець не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, місце та дату розгляду заяви (докази містяться в матеріалах справи).

Враховуючи ч.3 ст.222 ГПК України, відповідно до якої, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Відтак, фіксування судового процесу під час судового засідання 26.07.2022 р. не здійснюється.

Розглянувши в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вих. № 07-2/07 від 07.07.2022 р. про покладення на Галицький ВДВС у місті Львові Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Львів) судових витрат на професійну правничу допомогу (за вх.№ 2208/22 від 13.07.2022 р.), дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд зазначає наступне.

10.06.2022 р. на розгляд Господарського суду Львівської області подано скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС, м. Київ на бездіяльність державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у справі №914/2719/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОЕНЕРГОПРОЕКТ, м. Львів про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.06.2022 р. вирішено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС на бездіяльність Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) задоволити. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Галицького ВДВС у місті Львові ЗМУ МЮ (м. Львів) у виконавчому провадженні №67638447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/2719/16 від 31.01.2017, яка виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №67638447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/2719/16 від 31.01.2017 із врахуванням норм та положень Закону України Про виконавче провадження. Зобов`язано державного виконавця Галицького ВДВС у місті Львові ЗМУ МЮ усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №67638447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/2719/16 від 31.01.2017 із врахуванням норм та положень Закону України Про виконавче провадження.

13.07.2022 р. на адресу суду від представника ТзОВ Компанія Ніко-Тайс надійшла заява з додатками за вих. № 07-2/07 від 07.07.2022 р. (вх.№ 2208/22 від 13.07.2022 р.) про покладення на Галицький ВДВС у місті Львові Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Львів) судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.ст. 123, 124, 126, 129, 244, 344 ГПК України у справі № 914/2719/16.

У поданій заяві представник ТзОВ Компанія Ніко-Тайс просить суд стягнути з Галицького Відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Львів) 9 600,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до вказаних положень, позивач (заявник) у поданій до суду скарзі за вих. № 06-7/06 від 06.06.2022 р. на бездіяльність державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) за вх. № 1723/22 від 10.06.2022 р. вказував про те, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу.

Слід зазначити, що розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця регулюється спеціальною нормою процесуального закону, а саме, статтею 344 Господарського процесуального кодексу України.

Так, статтею 344 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як було вказано вище, після ухвалення судового рішення 20.06.2022 р. за результатами розгляду поданої скарги за вх. № 1723/22 від 10.06.2022 р., від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява ( за вх. № 2208/22 від 13.07.2022 р.), в якій заявник просить суд стягнути з Галицького Відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Львів) 9 600,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем (стягувачем) надано суду: договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 12-01-2022/4 від 12.01.2022 р., який укладений між ТзОВ "Компанія "Ніко-Тайс" та адвокатом Грищенко О.М.; акт прийому-передачі документів від 12.01.2022 р., акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 06.07.2022 р.

У акті здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 06.07.2022 р., представником стягувача зазначено про наступні виконані роботи та надані послуги, а саме:

- зустріч із Замовником з метою з`ясування обставин справи №914/2719/16 в призмі існування та допущення Галицьким ВДВС у місті Львові Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Львів) порушення прав та інтересів Замовника у виконавчому провадженні № 67638447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі № 914/2719/16 від 31.01.2017 р.(1 година); організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обгрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги вих. №06-7/06 від 06 червня 2022 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на бездіяльність державного виконавця Галицького ВДВС у місті Львові Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Львів) у виконавчому провадженні №67638447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області по справі №914/2719/16 від 31 січня 2017 року. Підготовка щодо подання до Господарського суду Львівської області скарги вих. №06-7/06 від 06 червня 2022 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на бездіяльність державного виконавця Галицького ВДВС у місті Львові Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Львів) у виконавчому провадженні №67638447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області по справі №914/2719/16 від 31 січня 2017 року (7 годин). Додаткова оплата (гонорар) адвоката на підставі пункту 3.8. договору №12-01-2022/4 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12 січня 2022 року у зв`язку із прийняттям позитивного для ЗАМОВНИКА судового рішення у справі №914/2719/16 за скаргою вих. №06-7/06 від 06 червня 2022 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на бездіяльність державного виконавця Галицького ВДВС у місті Львові Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Львів) у виконавчому провадженні №67638447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/2719/16 від 31 січня 2017 року - 2 400,00 грн.

Відтак, загальна вартість вказаних послуг склала 9 600,00 грн.

На підставі пункту 3.1., 3.8. договору №12-01-2022/4 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12 січня 2022 року, Сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги/роботи складає 900,00 грн., додаткова оплата (гонорар «успіху»), становить - 2 400,00 грн.

Як вбачається із акту здачі-приймання виконаних робіт від 06.07.2022 р., Замовник, на підставі пункту 3.2. договору №12-01-2022/4 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12 січня 2022 року, 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт, визначених у пункті 2 відповідно до даного акту, зобов`язується сплатити протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення за результатами завершення розгляду судом справи №914/2719/16 за скаргою вих. №06-7/06 від 06 червня 2022 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на бездіяльність державного виконавця Галицького ВДВС у місті Львові Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Львів)

Отже, такі витрати будуть понесені позивачем, що узгоджується з нормами 129 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначені докази щодо розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подані суду в межах строків, визначених частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розглядаючи вказане питання, судом враховано, що здійснення пошуку, ознайомлення та аналіз судової практики (правової позиції), на думку суду, є складовими та за своєю суттю дублюють одну послугу - складання скарги на бездіяльність державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у виконавчому провадженні №67638447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області по справі №914/2719/16 від 31 січня 2017 року.

Крім того, господарський суд зауважує, що з Єдиного державного реєстру судових рішень, вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" неодноразово зверталось зі скаргами на дії державних та приватних виконавців у різних справах, в т.ч. і в даній справі (скарга вх. № 5083/21 від 10.12.2021 р.) та нормативно-правове обґрунтування скарг не змінювалось, як і не змінювався представник товариства - адвокат Грищенко О.М.

Суд має право під час вирішення питання про розподіл судових витрат з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, суд враховує, що 12.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 904/4507/18, в якій підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 згаданої постанови).

Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вих. № 07-2/07 від 07.07.2022 р. про розподіл судових витрат та додані до неї документи, зокрема, поданий позивачем акт про надані послуги, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є явно завищеним, оскільки становить 9 600,00 грн., при цьому, з матеріалів справи вбачається, що адвокат-заявник неодноразово надає адвокатські послуги позивачу, у тому числі із супроводу стадії виконання рішення суду та оскарження дій органів примусового виконання, тобто, був раніше обізнаний і з правовою ситуацією у даному провадженні і з судовою практикою, а відтак, суд вважає, що розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений на 50% до 4 800,00 грн., у зв`язку із чим суд вважає за необхідне заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" задоволити частково.

Аналогічних висновків щодо необхідності зменшення витрат на правову допомогу дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 911/2737/17, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 904/3105/17, Південно-Західний апеляційний господарський суд у постанові від 29.03.2021 у справі № 34-16/17-3683-2011, Північний апеляційний господарський суд у постанові від 25.03.2021 у справі № 911/4670/13, Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 14.01.2021 у справі № 904/4058/19.

На підставі наведеного, суд вважає за необхідне, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вих. № 07-2/07 від 07.07.2022 р. про покладення на Галицький ВДВС у місті Львові Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Львів) судових витрат на професійну правничу допомогу задоволити частково, стягнути з Галицького Відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Львів) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс 4 800,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" суд відмовляє.

В судовому засіданні 26.07.2022 р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Керуючись статтями 4, 18, 123, 126, 129, ч.3 ст.222, ст.ст. 234, 235, 327, 344 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вих. № 07-2/07 від 07.07.2022 р. про покладення на Галицький ВДВС у місті Львові Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Львів) судових витрат на професійну правничу допомогу (за вх.№ 2208/22 від 13.07.2022 р.) задоволити частково.

2. Стягнути з Галицького Відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Львів) (79019, м. Львів, пр-т В. Чорновола, 39; код ЄДРПОУ № 35009232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс (03187, м. Київ, пр. Ак. Глушкова, буд. 40, оф. 315; ідентифікаційний код 38039872) 4 800,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" відмовити.

4. Наказ видати після набрання ухвалою законної сили.

5. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Ухвала набирає законної сили згідно з ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначенні статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 27.07.2022 р.

Суддя Долінська О.З.