Постанова

від 26.07.2022 по справі 203/837/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1180/22 Справа № 203/837/20 Суддя у 1-й інстанції - Румянцев О. П. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Паромової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства МТБ Банк на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства МТБ Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазуренко Сергій Вячеславович та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович про визнання недійсними договорів дарування, іпотеки та скасування записів про реєстрацію права власності, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2020 року ПАТ МТБ Банк звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазуренко С.В. та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. про визнання недійсними договорів дарування, іпотеки та скасування записів про реєстрацію права власності.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ МТБ Банк посилались нате,що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області 17 березня 2014 року, з ОСОБА_1 на користь ПАТ Марфін Банк, правонаступником якого по всіх правах та зобов`язаннях виступає ПАТ МТБ Банк стягнуто борг за кредитом і процентами станом на 05 серпня 2013 року в сумі 4 786 591,72 доларів США. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2016 року у справі №904/1965/13-г затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ Завод спортивного обладнання. 11 жовтня 2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №12241170026016240 про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ Завод спортивного обладнання. Зобов`язання за кредитним договором та чинне рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 17 січня 2014 року у справі №204/5584/13-ц про стягнення заборгованості ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконує. 04 жовтня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. було відкрито виконавче провадження №60236125 з примусового виконання виконавчого листа від 16 квітня 2014 року у справі 204/5584/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ МТБ Банк заборгованості на загальну суму 123 128 498 грн. 86 коп., та на все майно ОСОБА_1 накладено арешт. Відомості про те, що ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні №60236125, де стягувачем є ПАТ МТБ Банк, внесено до Єдиного реєстру боржників. 29 листопада 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. було винесено постанову про зміну реєстраційних даних у виконавчому провадженні №60236125 в частині зміни суми коштів до стягнення у розмірі 116815 190 грн. 23 коп. ОСОБА_1 обізнаний про наявність судового рішення про стягнення з нього боргу на користь позивача, та відкрите виконавче провадження, з матеріалами якого його представник ОСОБА_5 ознайомлена 26 листопада 2019. В ході виконавчого провадження приватним виконавцем було встановлено, що ОСОБА_1 14 червня 2014 року уклав шлюб з ОСОБА_6 .. В період шлюбу з боржником ОСОБА_1 за дружиною боржника ОСОБА_2 зареєстровано на праві власності нерухоме майно, а саме: 1) квартира за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1665732012101, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер 6726, виданий 25 вересня 2019, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Златова Н.А., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48850657 від 25 вересня 2019 року, приватний нотаріус Златова Н.А., Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська область; 2) земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1210100000:09:462:0218, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 821836912101, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд; підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, земельної ділянки, серія та номер 1199, виданий 29 грудня 2015 року, видавник Якуба О.А, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27630071 від 29 грудня 2015 року приватний нотаріус Якуба О.А., Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська область; 3) домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 821830612101, номер об`єкта в РПВН 1336381, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу домоволодіння, серія та номер 1196, виданий 29 грудня 2015 року, видавник Якуба О.А., приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27630071 від 29 грудня 2015 року, приватний нотаріус Якуба О.А. Дніпровський міський нотаріальний округ. Позивач 15 жовтня 2019 року звернувся до приватного виконавця із заявою про звернення стягнення на частку майна ОСОБА_1 у спільній сумісній власності подружжя. Про зазначене звернення ОСОБА_1 обізнаний, оскільки саме після цього, 26 листопада 2019 року його представник ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження. 02 грудня 2019 року приватний виконавець Куземченко А.С. звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з поданням в порядку ст.443 ЦПК України про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. Відразу після звернення з зазначеним поданням стало відомо, що усі вищезгадані об`єкти спільної сумісної власності було відчужено на підставі договорів дарування від 02 грудня 2019 року ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 .В той же день, 02 грудня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки №936, відповідно до умов якого зазначеним договором забезпечується виконання зобов`язань ОСОБА_3 перед ОСОБА_4 за договором позики б/н від 02 грудня 2019 року на загальну суму 500000 грн. зі строком виконання зобов`язання 02 грудня 2029 року. Всі вищезазначені договори були посвідчені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В.. Позивач вважає всі вищевказані правочини недійсними, та такими, що підлягають скасуванню з тих підстав, що укладеними договорами дарування та іпотеки нерухомого майна, що перебувало у спільній сумісній власності боржника, банк позбавлено права звернення стягнення на 1/2 частку належної боржнику частки у спільній сумісній власності майна в порядку виконання судового рішення, чим порушеноправа тамайнові інтереси Банку щодо стягнення боргу. На підставі викладеного ПАТ МТБ Банк просили суд визнати недійсним договір дарування реєстровий №925 від 02 грудня 2019 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Мазуренко С.В., Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська область; скасувати запис №34413333 від 02 грудня 2019 року про здійснення за ОСОБА_3 (PHOKIDI: НОМЕР_1 ) державної реєстрації права власності на квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір дарування реєстровий №929 від 02 грудня 2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , щодо земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1210100000:09:462:0218, посвідчений приватним нотаріусом Мазуренко С.В., Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська область; скасувати запис №34413894 про здійснення за ОСОБА_3 (PHOKFIП: 2600012349) державної реєстрації права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1210100000:09:462:0218; визнати недійсним договір дарування реєстровий №932 від 02 грудня 2019 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , щодо домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Мазуренко С.В., Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська область; скасувати запис №34414515 про здійснення за ОСОБА_3 (РНОКПГІ: НОМЕР_1 ) державної реєстрації права власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати недійсним договір іпотеки реєстровий №936 від 02 грудня 2019 року, укладений між ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Мазуренко С.В., Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська область; скасувати записи про іпотеку №34416790, №34433028, №34432132 та записи про обтяження №34432510, №34431167, №34431694 внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору іпотеки реєстровий №936 від 02 грудня 2019 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазуренко С.В.; стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ МТБ Банк судові витрати у справі.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2020 року частково задоволено заяву представника позивача ОСОБА_7 про забезпечення позову. Забезпечено позов шляхом встановлення заборони відчуження нерухомого майна: квартири АДРЕСА_3 ; земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1210100000:09:462:0218 та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що належать ОСОБА_3 (т.1 а.с.170-172).

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ МТБ Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи приватний нотаріус дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазуренко С.В., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. про визнання недійсними договорів дарування, іпотеки та скасування записів про реєстрацію права власності. Скасовано заходи забезпечення позову у вигляді встановлення заборони відчуження нерухомого майна: квартири АДРЕСА_3 ; земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1210100000:09:462:0218 та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що належать ОСОБА_3 , застосовані ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2020 року у цивільній справі №203/837/20.

В апеляційній скарзі ПАТ МТБ Банк просить рішення суду від 18 грудня 2020 року скасувати та ухвалите нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ МТБ Банк в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Пойда-Семенюк Є.В. просить апеляційну скаргу ПАТ МТБ Банк залишити без задоволення, рішення суду від 18 грудня 2020 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу ПАТ МТБ Банк залишити без задоволення, рішення суду від 18 грудня 2020 року залишити без змін також посилаючись на його законність та обгрунтованість.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа приватний нотаріус дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазуренко С.В. просить апеляційну скаргу ПАТ МТБ Банк залишити без задоволення, рішення суду від 18 грудня 2020 року залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу ПАТ МТБ Банк залишити без задоволення, рішення суду від 18 грудня 2020 року залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Онищенко Д.Ю. просить апеляційну скаргу ПАТ МТБ Банк залишити без задоволення, рішення суду від 18 грудня 2020 року залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 лютого 2008 року між ВАТ Морський транспортний банк та ТОВ Фірма Васіл було укладено кредитний договір №00123/D, відповідно до умов якого ТОВ Фірма Васіл отримали кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на суму 4 100 000 доларів США, з терміном погашення до 14 лютого 2009 року включно, зі сплатою 12 відсотків річних (т.1 а.с.53-57).

15 лютого 2008 року між ВАТ Морський транспортний банк та ТОВ Фірма Васіл було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №00123/D від 15 лютого 2008 року (т.1 а.с.58).

30 березня 2009 року між ВАТ Морський транспортний банк та ТОВ Фірма Васіл було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №00123/D від 15 лютого 2008 року (т.1 а.с.59-61).

13 травня 2009 року між ВАТ Морський транспортний банк та ТОВ Фірма Васіл було укладено договір про внесення змін №2 до кредитного договору №00123/D від 15 лютого 2008 року (т.1 а.с.62).

15 січня 2010 року між ВАТ Морський транспортний банк та ТОВ Фірма Васіл було укладено додаткову угоду №3 до кредитного договору №00123/D від 15 лютого 2008 року (т.1 а.с.63-66).

17 травня 2010 року між ВАТ Морський транспортний банк та ТОВ Фірма Васіл було укладено додаткову угоду №4 до кредитного договору №00123/D від 15 лютого 2008 року (т.1 а.с.67-69).

20 червня 2011 року між ВАТ Морський транспортний банк та ТОВ Фірма Васіл було укладено додаткову угоду №5 до кредитного договору №00123/D від 15 лютого 2008 року (т.1 а.с.70-75).

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №00123/D від 15 лютого 2008 року укладеним між ВАТ Морський транспортний банк та ТОВ Фірма Васіл, 18 лютого 2008 року, між ВАТ Морський транспортний банк та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №00350-CD, згідно п.1.4 якого боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники (т.1 а.с.76, 77).

23 квітня 2009 року між ВАТ Морський транспортний банк та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін до договору поруки №00350-CD від 18 лютого 2008 року (т.1 а.с.78, 79).

15 січня 2010 року між ВАТ Морський транспортний банк та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №2 до договору поруки №00350-CD від 18 лютого 2008 року (т.1 а.с.80, 81).

17 травня 2010 року між ВАТ Морський транспортний банк та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №3 до договору поруки №00350-CD від 18 лютого 2008 року (т.1 а.с.82, 83).

20 червня 2011 року між ПАТ Марфін Банк та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №3 до договору поруки №00350-CD від 18 лютого 2008 року (т.1 а.с.84, 85). Рішенням Установчих зборів від 15 вересня 1993 року (протокол №1) та зареєстровано Національним банком України 05 листопада 1993 року за № 207 зареєстровано Міжрегіональний акціонерний банк "МіДО".

Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів (протокол № 6 від 10 листопада 1994 року) назву Міжрегіонального акціонерного банку "МіДО" було змінено на Акціонерний комерційний банк "МОРТОРГБАНК".

Рішенням Загальних зборів акціонерів Банку (протокол № 9 від 19 січня 1996 року) назву Акціонерного комерційного банку "МОРТОРГБАНК" змінено на Акціонерний комерційний банк "МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК".

Рішенням Загальних зборів акціонерів Банку (протокол № 20 від 26 жовтня 2002 року) назву Акціонерного комерційного банку "МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК" змінено на Відкрите акціонерне товариство "МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК".

Рішенням Загальних зборів акціонерів (протокол № 36 від 08 липня 2010 року) назву та тип Відкритого акціонерного товариства "МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК" змінено на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МАРФІН БАНК".

Згідно з рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів (протокол № 56 від 28 грудня 2017 року), назву ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МАРФІН БАНК" змінено на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МТБ БАНК".

Відповідно до законодавства України, чинного на дату вказаних вище змін, такі зміни не були зміною організаційно-правової форми господарювання Банку та не потребували застосування процедури припинення Банку, як акціонерного товариства.

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МТБ БАНК" виступає правонаступником у всіх правах та зобов`язаннях ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МАРФІН БАНК", Відкритого акціонерного товариства "МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК", Акціонерного комерційного банку "МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК", Акціонерного комерційного банку "МОРТОРГБАНК" та Міжрегіонального акціонерного банку "МіДО". ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МТБ БАНК" є правонаступником щодо всього майна, грошових коштів, прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Центр" (ПАТ КБ "Центр"), зареєстрованого Національним банком України 14 червня 2010 року за № 334, у зв`язку із реорганізацією ПАТ КБ "Центр" шляхом приєднання до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МТБ БАНК", здійсненої на підставі дозволу Національного банку України на реорганізацію шляхом приєднання ПАТ КБ "Центр" до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МТБ БАНК" за спрощеною процедурою (Розпорядження Національного банку України №477-ро від 10 серпня 2018 року).

22 серпня 2012 року ТОВ Фірма Васіл було перейменовано у ТОВ Завод спортивного обладнання (код ЄДРПОУ 06728470) (т. 6 а.с.43).

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2014 року у справі №204/5584/13-ц за позовом ПАТ МАРФІН БАНК до ОСОБА_1 , третя особа ТОВ Завод спортивного обладнання про стягнення боргу було задоволено позовні вимоги ПАТ МАРФІН БАНК. Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_2 ) на користь ПАТ МАРФІН БАНК борг за кредитом і процентами станом на 05 серпня 2013 року в сумі 4786591,72 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ39966206 грн. 23 коп., з яких: за тілом кредиту - 3740000,00 доларів США, що за курсом НБУ на 05 серпня 2013 року складає 29893820 грн.; проценти - 1046591,72 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05 серпня 2013 року складає 8365407 грн. 62 коп.; пеня за неповернення тіла кредиту - 408837 грн. 59 грн.; пеня за несплачені проценти за користування кредитом - 1298141 грн.03 коп.;за кредитом в національній валюті України2 378984 грн. 16 коп., з яких: за тілом кредиту - 1706072 грн.20 коп.; проценти - 578931 грн. 53 коп.; пеня за несплачені проценти за користування кредитом - 93980 грн.43 коп. вирішено питання судових витрат (т.1 а.с.43-48).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 17 січня 2014 року залишено без змін (т.1 а.с.49-51).

16 квітня 2014 року було видано виконавчий лист на виконання рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2014 року (т.1 а.с.99).

14 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб, ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_8 (т. 2 а.с.21).

У період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 29 грудня 2015 року на ім`я ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу було придбано земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1210100000:09:462:0218, та домоволодіння, розташоване за вказаною адресою (т. 2, а.с.15, 91).

25 вересня 2019 року на ім`я ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу придбано квартиру АДРЕСА_3 (т.1 а.с.188, 189).

ОСОБА_1 , як чоловік ОСОБА_2 , надавав нотаріусу відповідні заяви про згоду на укладення вказаних договорів купівлі-продажу (т.5 а.с.172, 177).

04 жовтня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. було відкрито виконавче провадження №60236125 з примусового виконання рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2014 року у справі №204/5584/13-ц (т.1 а.с.102, 103).

02 грудня 2019 року між ОСОБА_2 та її матірю ОСОБА_3 було укладено договір дарування, реєстровий №925, квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазуренко С.В. (т. 2 а.с.30).

02 грудня 2019 року між ОСОБА_2 та її матірю ОСОБА_3 було укладено договір дарування, реєстровий №929, земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1210100000:09:462:0218, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазуренко С.В. (т.2 а.с.8).

02 грудня 2019 року між ОСОБА_2 та та її матірю ОСОБА_3 було укладено договір дарування, реєстровий №932, домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазуренко С.В. (т. 2 а.с.62).

02 грудня 2019 року між ОСОБА_4 , як позичальником, та ОСОБА_3 , як боржником, було укладено договір позики грошей, відповідно до умов якого ОСОБА_4 передала у власність ОСОБА_3 500 000 грн. зі строком повернення до 02 грудня 2029 року (т.2 а.с.59).

02 грудня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , укладено договір іпотеки, реєстровий №936, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазуренко С.В., згідно якого вищевказане нерухоме майно було передано в заставу з метою забезпечення виконання зобов`язання за договором позики від 02 грудня 2019 року на суму 500 000 грн., укладеним між ОСОБА_3 , як боржником та ОСОБА_4 , як позичальником (т. 2 а.с.52-54).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ МТБ Банк, суд першої інстанції посилався на їх недоведеність та необґрунтованість, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного засування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до положень ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За правилами ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Така дія повинна бути правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним.

Згідно із ст.717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

За змістом ст.718 ЦК України, дарунком можуть бути речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

За приписами ч.2 ст.719 ЦК України, договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як передбачено ст.234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Причому, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не мав на меті встановлення правових наслідків.

Ознака вчинення правочину лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.

У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №369/11268/16-ц.

У справі встановлено, 15 лютого 2008 року між ВАТ Морський транспортний банк та ТОВ Фірма Васіл було укладено кредитний договір №00123/D, відповідно до умов якого ТОВ Фірма Васіл отримали кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на суму 4 100 000 доларів США, з терміном погашення до 14 лютого 2009 року включно, зі сплатою 12 відсотків річних (т.1 а.с.53-57).

15 лютого 2008 року між ВАТ Морський транспортний банк та ТОВ Фірма Васіл було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №00123/D від 15 лютого 2008 року (т.1 а.с.58).

30 березня 2009 року між ВАТ Морський транспортний банк та ТОВ Фірма Васіл було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №00123/D від 15 лютого 2008 року (т.1 а.с.59-61).

13 травня 2009 року між ВАТ Морський транспортний банк та ТОВ Фірма Васіл було укладено договір про внесення змін №2 до кредитного договору №00123/D від 15 лютого 2008 року (т.1 а.с.62).

15 січня 2010 року між ВАТ Морський транспортний банк та ТОВ Фірма Васіл було укладено додаткову угоду №3 до кредитного договору №00123/D від 15 лютого 2008 року (т.1 а.с.63-66).

17 травня 2010 року між ВАТ Морський транспортний банк та ТОВ Фірма Васіл було укладено додаткову угоду №4 до кредитного договору №00123/D від 15 лютого 2008 року (т.1 а.с.67-69).

20 червня 2011 року між ВАТ Морський транспортний банк та ТОВ Фірма Васіл було укладено додаткову угоду №5 до кредитного договору №00123/D від 15 лютого 2008 року (т.1 а.с.70-75).

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №00123/D від 15 лютого 2008 року укладеним між ВАТ Морський транспортний банк та ТОВ Фірма Васіл, 18 лютого 2008 року, між ВАТ Морський транспортний банк та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №00350-CD, згідно п.1.4 якого боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники (т.1 а.с.76, 77).

23 квітня 2009 року між ВАТ Морський транспортний банк та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін до договору поруки №00350-CD від 18 лютого 2008 року (т.1 а.с.78, 79).

15 січня 2010 року між ВАТ Морський транспортний банк та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №2 до договору поруки №00350-CD від 18 лютого 2008 року (т.1 а.с.80, 81).

17 травня 2010 року між ВАТ Морський транспортний банк та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №3 до договору поруки №00350-CD від 18 лютого 2008 року (т.1 а.с.82, 83).

20 червня 2011 року між ПАТ Марфін Банк та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №3 до договору поруки №00350-CD від 18 лютого 2008 року (т.1 а.с.84, 85).

Рішенням Установчих зборів від 15 вересня 1993 року (протокол №1) та зареєстровано Національним банком України 05 листопада 1993 року за № 207 зареєстровано Міжрегіональний акціонерний банк "МіДО".

Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів (протокол № 6 від 10 листопада 1994 року) назву Міжрегіонального акціонерного банку "МіДО" було змінено на Акціонерний комерційний банк "МОРТОРГБАНК".

Рішенням Загальних зборів акціонерів Банку (протокол № 9 від 19 січня 1996 року) назву Акціонерного комерційного банку "МОРТОРГБАНК" змінено на Акціонерний комерційний банк "МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК".

Рішенням Загальних зборів акціонерів Банку (протокол № 20 від 26 жовтня 2002 року) назву Акціонерного комерційного банку "МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК" змінено на Відкрите акціонерне товариство "МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК".

Рішенням Загальних зборів акціонерів (протокол № 36 від 08 липня 2010 року) назву та тип Відкритого акціонерного товариства "МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК" змінено на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МАРФІН БАНК".

Згідно з рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів (протокол № 56 від 28 грудня 2017 року), назву ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МАРФІН БАНК" змінено на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МТБ БАНК".

Відповідно до законодавства України, чинного на дату вказаних вище змін, такі зміни не були зміною організаційно-правової форми господарювання Банку та не потребували застосування процедури припинення Банку, як акціонерного товариства.

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МТБ БАНК" виступає правонаступником у всіх правах та зобов`язаннях ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МАРФІН БАНК", Відкритого акціонерного товариства "МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК", Акціонерного комерційного банку "МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК", Акціонерного комерційного банку "МОРТОРГБАНК" та Міжрегіонального акціонерного банку "МіДО". ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МТБ БАНК" є правонаступником щодо всього майна, грошових коштів, прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Центр" (ПАТ КБ "Центр"), зареєстрованого Національним банком України 14 червня 2010 року за № 334, у зв`язку із реорганізацією ПАТ КБ "Центр" шляхом приєднання до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МТБ БАНК", здійсненої на підставі дозволу Національного банку України на реорганізацію шляхом приєднання ПАТ КБ "Центр" до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МТБ БАНК" за спрощеною процедурою (Розпорядження Національного банку України №477-ро від 10 серпня 2018 року).

22 серпня 2012 року ТОВ Фірма Васіл було перейменовано у ТОВ Завод спортивного обладнання (код ЄДРПОУ 06728470) (т. 6 а.с.43).

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2014 року у справі №204/5584/13-ц за позовом ПАТ МАРФІН БАНК до ОСОБА_1 , третя особа ТОВ Завод спортивного обладнання про стягнення боргу було задоволено позовні вимоги ПАТ МАРФІН БАНК. Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_2 ) на користь ПАТ МАРФІН БАНК борг за кредитом і процентами станом на 05 серпня 2013 року в сумі 4786591,72 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ39966206 грн. 23 коп., з яких: за тілом кредиту - 3740000,00 доларів США, що за курсом НБУ на 05 серпня 2013 року складає 29893820 грн.; проценти - 1046591,72 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05 серпня 2013 року складає 8365407 грн. 62 коп.; пеня за неповернення тіла кредиту - 408837 грн. 59 грн.; пеня за несплачені проценти за користування кредитом - 1298141 грн.03 коп.;за кредитом в національній валюті України2 378984 грн. 16 коп., з яких: за тілом кредиту - 1706072 грн.20 коп.; проценти - 578931 грн. 53 коп.; пеня за несплачені проценти за користування кредитом - 93980 грн.43 коп. вирішено питання судових витрат (т.1 а.с.43-48).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2014 року залишено без змін (т.1 а.с.49-51).

16 квітня 2014 року було видано виконавчий лист на виконання рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2014 року (т.1 а.с.99).

14 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб, ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_8 (т. 2 а.с.21).

У період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 29 грудня 2015 року на ім`я ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу було придбано земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1210100000:09:462:0218, та домоволодіння, розташоване за вказаною адресою (т. 2, а.с.15, 91).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2016 року у справі №904/1965/13-г про визнання банкрутом ТОВ Завод спортивного обладнання затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ Завод спортивного обладнання. Ліквідовано юридичну особу ТОВ Завод спортивного обладнання. Провадження у справі припинено (т.6 а.с.44-49).

25 вересня 2019 року на ім`я ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу придбано квартиру АДРЕСА_3 (т.1 а.с.188, 189).

ОСОБА_1 , як чоловік ОСОБА_2 , надавав нотаріусу відповідні заяви про згоду на укладення вказаних договорів купівлі-продажу дружиною ОСОБА_2 (т.5 а.с.172, 177).

Згідно з ч.1 ст.60 СК України, ч.3 ст.368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», або земельна ділянка, набута внаслідок її приватизації.

Положеннями ч.7 ст.57 СК України визначається належність на праві особистої приватної власності частки у майні, придбаної за кошти, що належали одному із подружжя.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом його придбання під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна.

Отже, питання, чи поширюється на конкретні спірні правовідносини презумпція спільності майна подружжя, у кожному випадку підлягає окремому з`ясуванню під час судового розгляду.

Таким чином, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1210100000:09:462:0218, домоволодіння, розташоване за вказаною адресою та квартира АДРЕСА_3 були придбані ОСОБА_2 в період шлюбу із ОСОБА_1 та належить подружжю на праві спільної сумісної власності.

Посилання відповідачів на те, що вказане нерухоме майно не є обєктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки було придбано за кошти батька ОСОБА_2 - ОСОБА_9 , належними доказами у справі не підтверджуються.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2014 року у справі №204/5584/13-ц, яке набрало законної сили 17 березня 2014 року, та яким було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ МАРФІН БАНК борг за кредитом станом на 05 серпня 2013 року в загальному розмірі 4 786 591,72 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ39 966 206 грн. 23 коп., боржником ОСОБА_1 не виконано.

04 жовтня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. було відкрито виконавче провадження №60236125 з примусового виконання рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2014 року у справі №204/5584/13-ц (т.1 а.с.102, 103).

02 грудня 2019 року між ОСОБА_2 та її матірю ОСОБА_3 було укладено договір дарування, реєстровий №925, квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазуренко С.В. (т. 2, а.с.30).

02 грудня 2019 року між ОСОБА_2 та її матірю ОСОБА_3 було укладено договір дарування, реєстровий №929, земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1210100000:09:462:0218, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазуренко С.В. (т.2 а.с.8).

02 грудня 2019 року між ОСОБА_2 та та її матірю ОСОБА_3 було укладено договір дарування, реєстровий №932, домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазуренко С.В. (т. 2 а.с.62).

02 грудня 2019 року між ОСОБА_4 , як позичальником, та ОСОБА_3 , як боржником, було укладено договір позики грошей, відповідно до умов якого ОСОБА_4 передала у власність ОСОБА_3 500 000 грн. зі строком повернення до 02 грудня 2029 року (т.2 а.с.59).

02 грудня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , укладено договір іпотеки, реєстровий №936, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазуренко С.В., згідно якого все вищевказане нерухоме майно було передано в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов`язання за договором позики від 02 грудня 2019 року на суму 500 000 грн., укладеним між ОСОБА_3 , як боржником та ОСОБА_4 , як позичальником (т. 2 а.с.52-54).

Звернувшись досуду ізвказаними позовнимивимогами, ПАТ МТББанк зазначили,що всівищевказані правочиниє недійсними,та такими,що підлягаютьскасуванню зтих підстав,що укладенимидоговорами даруваннята іпотекинерухомого майна,що перебувалоу спільнійсумісній власності ОСОБА_2 та боржника ОСОБА_1 ,ПАТ МТББанк позбавленоправа зверненнястягнення на1/2частку належноїборжнику ОСОБА_1 частки успільній суміснійвласності майнав порядкувиконання рішенняКрасногвардійського районногосуду м.Дніпропетровська від17січня 2014року усправі №204/5584/13-ц,чим порушеноправа тамайнові інтересиБанку щодостягнення боргу.

Відповідно до ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно із ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Водночас, як передбачено ст.71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Договір, укладений одним із подружжя, створює обов`язки для другого з подружжя в разі, якщо його укладено в інтересах сім`ї, а одержане за цим договором майно фактично використано на задоволення потреб сім`ї. Договір, укладений одним із подружжя, за яким майно використане не на задоволення потреб сім`ї, а на інші потреби, не створює обов`язків для іншого з подружжя.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року по справі №639/7335/15-ц (провадження №61-1028св18), де Суд зазначив, що тлумачення частини четвертої статті 65 СК України свідчить, що той з подружжя, хто не брав безпосередньо участі в укладенні договору, стає зобов`язаною стороною (боржником), за наявності лише двох умов: 1) договір укладено другим із подружжя в інтересах сім`ї; 2) майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. Тільки поєднання вказаних умов дозволяє кваліфікувати другого з подружжя як зобов`язану особу (боржника). Тобто, на рівні закону закріплено об`єктивний підхід, оскільки він не пов`язує виникнення обов`язку другого з подружжя з фактом надання ним згоди на вчинення правочину. Навіть якщо другий з подружжя не знав про укладення договору, він вважатиметься зобов`язаною особою, якщо об`єктивно цей договір було укладено в інтересах сім`ї та одержане майно було використано в інтересах сім`ї. Той з подружжя, хто не був учасником договору, не може посилатися на відсутність своєї згоди, якщо договір було укладено в інтересах сім`ї.

У постанові від 07 жовтня 2020 року по справі №752/7501/18 Верховний Суд визначив правову позицію, за якою у разі виникнення грошового зобов`язання у одного з подружжя необхідно досліджувати, чи отримані грошові кошти були витрачені в інтересах сім`ї, чи підтверджено це відповідними доказами, а також з`ясувати, чи надавав інший з подружжя у письмовій формі згоду на укладення договору позики. В протилежному випадку солідарного зобов`язання подружжя не виникає.

Під час вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, у зв`язку з виконанням судового рішення суд повинен з`ясувати, чи спірне майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, чи відбулося відчуження цього майна з метою унеможливити звернення стягнення на нього в порядку виконання судового рішення, з урахуванням тієї обставини, що таке відчуження здійснено під час дії заборони на його реалізацію (арешт) у порядку забезпечення позову, про яку боржнику було відомо, а відтак, чи правомірно укладено правочин про відчуження вказаного майна з огляду на неможливість виконання судового рішення про стягнення заборгованості й порушення прав кредитора шляхом позбавлення його можливості задовольнити свої вимоги за рахунок частки майна боржника.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 17 грудня 2019 року у справі №204/8453/19 подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С., заінтересовані особи ПАТ МТБ Банк, ОСОБА_1 про визначення частки майна боржника у спільному сумісному майні подружжя та накладення арешту на частку майна і заборону відчуження повернуто заявнику (т.6 а.с.50).

Слід зазначити, станом на 04 жовтня 2019 року - на час відкриття виконавчого провадження №60236125 з примусового виконання рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 17 січня 2014 року у справі №204/5584/13-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, мали спільні зобов`язання та майнові інтереси.

Частка майна ОСОБА_1 , як боржника, у відповідному майні становить 1/2 частину спільного майна подружжя, відповідно до ст.70 СК України.

Відповідно до частин другоїчетвертої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Отже, цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення зобов`язання зі сплати грошових коштів, в тому числі на відшкодування шкоди або виконання судового рішення. Дарувальник, який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь іншої особи після виникнення в нього зобов`язання зі сплати грошових коштів, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно потерпілої сторони, оскільки укладається договір дарування, який порушує майнові інтереси потерпілого і спрямований на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Як наслідок, не виключається визнання недійсним договору, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).

ОСОБА_2 , 02 грудня 2019 року відчужила все нерухоме майно своїй матері ОСОБА_3 на безоплатній основі, що перебувало у спільній сумісній власності подружжя, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , після відкриття 04 жовтня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. виконавчого провадження №60236125 з примусового виконання рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2014 року у справі №204/5584/13-ц.

Боржник ОСОБА_1 достеменно знав про судове рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2014 року у справі №204/5584/13-ц про стягнення з нього боргу, та знав про відкрите виконавче провадження, тому міг передбачити негативні наслідки для себе у випадку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на нерухоме майно.

Таким чином, дії відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідчать про недобросовісну поведінку та вчинені з метою ухилення від виконання рішення Красногвардійського районного суду Дніпропетровська від 17 січня 2014 року у справі №204/5584/13-ц, без наміру створення правових наслідків, обумовлених цими договорами, з направленням дій сторін договору на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно до родича, та з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок грошового зобов`язання ОСОБА_1 шляхом звернення стягнення на майно в порядку виконання судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03 липня 2019 року у справі №369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) зазначила, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним. Укладення фіктивного правочину є порушенням добросовісності як однієї із загальних засад цивільного законодавства.

Отже, ОСОБА_2 було укладенооскаржувані договоридарування нерухомогомайна ізсвоєю матірю ОСОБА_3 02грудня 2019року,що перебувалоу спільнійсумісній власностіподружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , після відкриття04жовтня 2019року приватнимвиконавцем виконавчогоокругу Дніпропетровськоїобласті КуземченкоА.С. виконавчогопровадження №60236125з примусовоговиконання рішенняКрасногвардійського районногосуду м.Дніпропетровськавід 17січня 2014року зметою прихованнявід звернення стягненняна вказанемайно врахунок погашенняборгу ОСОБА_1 ,перед банком,тому вказанідоговори даруваннянерухомого майнає фіктивнимита кожнийіз договорів слідвизнати недійснимив частинідарування 1/2частини нерухомогомайна закожним іздоговорів.

Нерухоме майно за оскаржуваними договорами дарування нерухомого майна: квартири АДРЕСА_3 , земельної ділянки кадастровий номер: 1210100000:09:462:0218 і домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що є предметом іпотеки за оскаржуваним договором іпотеки, в порядку реституції є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_8 .

Отже, ОСОБА_3 на момент укладення договору іпотеки від 02 грудня 2019 року з ОСОБА_4 за реєстраційним № 936 не мала правових підстав з розпорядження таким майном, при цьому є очевидним, що правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені предметом договору іпотеки, а був направлений на унеможливлення звернення стягнення на таке майно в порядку виконання судового рішення, тому договір іпотеки слід визнати недійсним.

Відповідно до ст.24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема, підставою для відмови в державній реєстрації прав є звернення заявника із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужене особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників.

Враховуючи, що приватний нотаріус Мазуренко С.В. при посвідченні правочинів, в частині засвідчення договорів з відчуження майна, співвласником якого є боржник ОСОБА_1 , відомості про якого наявні в Єдиному державному реєстрі боржників, не повідомив приватного виконавця про намір такого боржника укласти договори відчуження спільного сумісного майна, та в силу фіктивності вказаних договорів дарування, які є недійсними в частині дарування 1/2 частки за кожним договором цього майна, підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині скасування записів про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на спірне нерухоме майно та записів про іпотеку та про обтяження.

За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу ПАТ МТБ Банк слід задовольнити частково, рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, про часткове задоволення позовних вимог ПАТ МТБ Банк

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерноготовариства МТББанк задовольнити частково.

Рішення Самарського районногосуду м.Дніпропетровська від18грудня 2020року усправі запозовом Публічногоакціонерного товаристваМТБ Банкдо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,треті особиприватний нотаріусДніпровського міськогонотаріального округуДніпропетровської областіМазуренко СергійВячеславович таприватний виконавецьвиконавчого округуДніпропетровської областіКуземченко АндрійСергійович провизнання недійснимидоговорів дарування,іпотеки таскасування записівпро реєстраціюправа власності - скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства МТБ Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазуренко Сергій Вячеславович та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович про визнання недійсними договорів дарування, іпотеки та скасування записів про реєстрацію права власності задовольнити частково.

Визнати договір дарування реєстровий №925 від 02 грудня 2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , квартири за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазуренком Сергієм Вячеславовичем, в частині дарування 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 - недійсним.

Скасувати запис №34413333 від 02 грудня 2019 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 (PHOKIDI: НОМЕР_1 ) на квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати договір дарування реєстровий №929 від 02 грудня 2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1210100000:09:462:0218, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазуренком Сергієм Вячеславовичем, в частині дарування 1/2 частки земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_2 - недійсним.

Скасувати запис №34413894 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 (PHOKFIП: НОМЕР_1 ) на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1210100000:09:462:0218.

Визнати договір дарування реєстровий №932 від 02 грудня 2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазуренком Сергієм Вячеславовичем, в частині дарування 1/2 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 - недійсним.

Скасувати запис №34414515 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 (РНОКПГІ: НОМЕР_1 ) на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати недійсним договір іпотеки реєстровий №936 від 02 грудня 2019 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області Мазуренком Сергієм Вячеславовичем.

Скасувати записи про іпотеку №34416790, №34433028, №34432132 та записи про обтяження №34432510, №34431167, №34431694 внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору іпотеки реєстровий №936 від 02 грудня 2019 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазуренком Сергієм Вячеславовичем.

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства МТБ Банк - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Публічного акціонерноготовариства МТББанк (ЄДРПОУ21650966) судовий збір по 10 772 грн. 75 коп з кожного за звернення з позовною заявою та апеляційною скаргою.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді Т.П. Красвітна

О.В. Свистунова