Постанова

від 27.07.2022 по справі 320/2311/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №320/2311/21 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року, прийнятого у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євроресурс» до Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення пені, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Євроресурс» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, в якому просило суд про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на його користь пені у розмірі 1 151 399,52 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач 1 подав апеляційну скаргу та вказує, що оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 у справі №320/2311/21 слід скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Відповідач 1 вказує, що по справам №А10/015/07, №22-а-1819/08, №2-а-9214/09/1070, №2а-5301/09/1070, оскаржувалися, зокрема податкові повідомлення - рішення, за якими контролюючим органом було зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Вищевказані судові рішення набрали законної сили: 16.12.2010 (справа №А 10/015/07); 06.11.2008 (справа №22-а-1819/08); 20.09.2010 (справа №2-а-9214/09/1070); 27.07.2009 (справа №2а- 5301/09/1070). Отже, у позивача з`явилося право на отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ з дня узгодження заявлених сум, а саме набрання рішеннями суду (якими скасовано податкові повідомлення рішення за якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування) закононної сили - 06.11.2008, 16.12.2010, 20.09.2010, 27.07.2009. Таким чином, перебіг строків давності на заявления вказаних вимог щодо бюджетного відшкодування сум ПДВ розпочався з вказаних дат та закінчилися 06.11.2011, 15.12.2013, 19.09.2013, 26.07.2012 відповідно (1095 день із дня узгодження суми бюджетного відшкодування).

Отже, на думку відповідача 1, вимоги позивача про стягнення бюджетного відшкодування та пені заявлені поза межами строку давності, оскільки право на їх повернення виникло у позивача ще в 2009 році, а з позовом до суду він звернувся лише у 2021 році.

Також, відповідач 1 просить розгляд справи здійснювати за участю представника ГУ ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу.

01.07.2022 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДКСУ у Київській області на апеляційну скаргу, в якому останній вказує, що підтримує доводи апеляційної скарги відповідача 1 у повному обсязі, та не погоджується з даним рішенням суду, у зв`язку з порушенням норм матеріального, процесуального права та неповним з`ясуванням судом обставин, які мають значення для справи та вважає, що рішення підлягає скасуванню у повному обсязі.

Відповідач 2 вказує, що виходячи із змісту позовної заяви позивачем не було обґрунтовано вимоги до ГУ ДКСУ у Київській області та не було доведено те, що даний відповідач має відповідати за даним позовом, як особа, що порушила права та/або інтереси позивача. Як вбачається з позовної заяви та її доводів, права та обов`язки позивача були порушені відповідачем 1 в частині відшкодування податку на додану вартість. В свою чергу відповідач 2 не володіє будь якими фактичними даними, що можуть вплинути на хід розгляду даної справи, оскільки не є учасником спірних відносин та мне має можливості надати будь-які докази, заперечення, міркування, доводи, що стосуються суті справи.

ГУ ДКСУ у Київській області зазначає, що Податковим кодексом України чітко встановлено механізм бюджетного відшкодування, де роль відповідача 2 зводиться лише до автоматичного перерахування коштів з Державного бюджету України на рахунок платника за наявності відповідного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Євроресурс» (код ЄДПОУ: 30468573) зареєстровано як юридична особа 10.08.1999 з номером запису №13321200000000303.

Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області відносно ТОВ «Євроресурс» були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000082304/0 від 25.12.2006, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1 714 893 грн.;

- №0000012304/0 від 19.03.2007, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 981 212 грн.;

- №0000072304/0 від 20.07.2007, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 616 760 грн.;

- №0000042304/0 від 14.09.2006, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за 2004 рік у сумі 5 848 425 грн., за 2005 рік у сумі 11 780 602 грн.

Постановою Господарського суду Київської області від 15.04.2007 у справі №А10/015-07 скасовано частково податкове повідомлення-рішення №0000082304/0 від 25.12.2006 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 619 656, 95 грн.

Постановою Господарського суду Київської області від 15.05.2007 у справі №22-а-1819/08 залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2008 скасовано повністю податкове повідомлення-рішення №0000012304/0 від 19.03.2007, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 981 212 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 у справі №2-а-9214/09/1070 скасовано податкове повідомлення-рішення №0000072304/0 від 20.07.2007, яким зменшено ТОВ «Євроресурс» суму бюджетного відшкодування за лютий 2007 в сумі 616 760 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2010 у справі №2-а-9214/09/1070 постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 змінено в мотивувальній частині підстави задоволення позову. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 у справі №810/4025/16 залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 14.02.2015 №0006291501.

28.04.2020 ТОВ «Євроресурс» звернулося із листом до Броварського управління ГУ ДПС у Київській області з вимогою врегулювати питання щодо сплати підприємству бюджетної заборгованості та пені, нарахованої на таку заборгованість.

Листом №17409/10/10-36-04-02-10 від 28.05.2020 відповідач 1 повідомив про те, що судові рішення по справі №810/4025/16 щодо скасування податкових повідомлень-рішень виконано. Сума залишку невідшкодованого ПДВ включена до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Листом від 17.06.2020 позивач повторно звернувся до відповідача 1, у якому просив забезпечити виконання рішень суду та сплатити бюджетну заборгованість з відшкодування ПДВ перед ТОВ «Євроресурс».

Не погоджуючись з протиправною бездіяльністю відповідача щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, ТОВ «Євроресурс» звернувся до суду з позовом, за результатом розгляду якого рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі №320/5404/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2021:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Київській області щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 20 846 270,95 (двадцять мільйонів вісімсот сорок шість тисяч двісті сімдесят грн. 95 коп.) гривень, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОРЕСУРС»;

- стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОРЕСУРС» заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 20 846 270,95 (двадцять мільйонів вісімсот сорок шість тисяч двісті сімдесят грн. 95 коп.) гривень та пеню в розмірі 23 366 319,20 (двадцять три мільйони триста шістдесят шість тисяч триста дев`ятнадцять гри. 20 коп.) гривень.

Оскільки кінцевим строком нарахування пені, що була стягнута вищевказаним судовим рішенням, є 19.06.2020, звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач просить стягнути з Державного бюджету України пеню за період з 20.06.2020 по 30.06.2021.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що правомірність вимог позивача щодо стягнення пені за період з 01.01.2011 по 19.06.2020 була підтверджена рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі №320/5404/20. Загальна сума пені, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок Державного бюджету України складає 1 638 688,24 грн.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Щодо клопотання відповідача 1 про розгляд справи в судовому засіданні колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 та 3 ст. 12 КАС України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У той же час, згідно частин 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених ч. 4 ст. 12 КАС України.

Як вбачається з поданого клопотання відповідача, в такому не наведено доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частин 1-3 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За приписами частин 5 та 7 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Стаття 261 КАС України встановлює наступні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

Відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі;

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.

Колегія суддів зазначає, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ніяким чином не обмежує процесуальні права учасників справи, а свої пояснення та докази у справі учасники справи мають можливість надати до суду за правилами, встановленими КАС України.

Згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, беручи до уваги п. 20 ч. 1 ст. 4 та ч. 6 ст. 12 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

Щодо доводів апеляційної скарги про пропуск с троку звернення з даним адміністративним позвом, колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 02.02.2021 у справі №810/1506/17 дійшов висновку про те, що строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, слід обчислювати з наступного дня після її фактичного погашення.

Сторони у справі не заперечують, що погашення бюджетної заборгованості не відбулось, то колегія суддів приходить до висновку, що позивач, звернувшись до суду з даним позовом 26.03.2021, дотримався встановленого строку звернення до суду. Відтак, доводи відповідача про те, що позивачем заявлено вимоги про відшкодування пені поза межами строку 1095 днів слід відхилити.

Щодо суті позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Пункти 14.1.18 та 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) дають визначення, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника;

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення повернення бюджетного відшкодування до тих пір, поки не будуть відшкодовані кошти.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

Відповідно до пунктів 200.7., 200.10., 200.11.-200.13., 200.23 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку, в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, нараховується пеня.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 24.02.2022 у справі №640/19564/20, зокрема: «…Наведені норми встановлюють обов`язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в статті 200 Податкового кодексу України, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. При цьому, непогашення заборгованості бюджету з податку на додану вартість у визначений законодавцем строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.

Таким чином, після спливу законодавчо визначеного строку для проведення зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, відповідна сума відшкодування податку на додану вартість набула статусу заборгованості, що є підставою для нарахування пені…».

Правомірність вимог позивача щодо стягнення пені за період з 01.01.2011 по 19.06.2020 була підтверджена рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі №320/5404/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2021.

Правильність розрахунку суду першої інстанції, заявленої ТОВ «Євроресурс» до відшкодування пені та відповідність його п. 200.23 ст. 200 ПК України відповідачем не заперечуються, про наявність помилок у здійсненому судом першої інстанції розрахунку відповідачем не повідомлено.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з`ясовано обставини справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан