Постанова

від 27.07.2022 по справі 640/6529/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року

м. Київ

справа № 640/6529/20

адміністративне провадження № К/9901/17279/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Платинум Холл» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року (головуючий суддя: Глущенко Я.Б., судді: Пилипенко О.Є., Черпіцька Л.Т.) у справі № 640/6529/20 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Платинум Холл» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

У 2020 році Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Платинум Холл» (далі також позивач або ОК «ЖБК «Платинум Холл») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також відповідач або Департамент ДАБК м.Києва), в якому просив:

визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 24 червня 2019 року № 140, яким скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку» за адресою: вул. Докучаєвська, 5-А у Солом`янському районі м. Києва від 19 лютого 2019 року № КВ 061190502570 та скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку» за адресою: вул. Докучаєвська, 5-А у Солом`янському районі м. Києва від 01 квітня 2019 року № КВ 141190910639;

зобов`язати відповідача забезпечити в установленому порядку включення запису щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку» за адресою: вул. Докучаєвська, 5-А у Солом`янському районі м. Києва від 19 лютого 2019 року № КВ 061190502570 та реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку» за адресою: вул. Докучаєвська, 5-А у Солом`янському районі м. Києва 01 квітня 2019 року № КВ 141190910639 до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року скасовано, позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом відповідача від 24 червня 2019 року № 140 скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку» за адресою: вул. Докучаєвська, 5-А у Солом`янському районі м. Києва від 19 лютого 2019 року № КВ 061190502570 (далі - Повідомлення) та скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку» за адресою: вул. Докучаєвська, 5-А у Солом`янському районі м. Києва (далі - Об`єкт) від 01 квітня 2019 року № КВ 141190910639 (далі - Декларація).

Підставою для прийняття вказаного наказу слугував лист комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» від 05 червня 2019 року № 324-08/348, лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21 червня 2019 року № 8-10-0.411-8268/2-19 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 21 червня 2019 року № 339-ДК/294/АП/09/01/-19.

Також судом першої інстанції встановлено, що згідно з висновками відповідача, за результатами проведеної перевірки виявлено порушення позивачем вимог земельного законодавства при використанні зазначеної земельної ділянки, а саме: відповідно до відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка по вул. Докучаєвській, 5-а у Солом`янському районі м. Києва (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:453:0095) належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_1 . Категорія земель-землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва. Вид використання - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Площа ділянки - 0,0949 га.

Також встановлено, що згідно із відомостями державного земельного кадастру щодо зазначеної земельної ділянки зареєстровано право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій). Строк дії зазначеного речового права до 22 жовтня 2019 року, користувач: ОК «ЖБК «Платинум Холл».

Під час проведення перевірки встановлено, що на земельній ділянці по вул. Докучаєвській, 5-а у Солом`янському районі у м. Києві здійснюється будівництво будівлі невизначеного призначення, яка відповідно до візуального огляду на момент проведення перевірки має 8 поверхів, проводиться будівництво - 9 поверху. На ділянці складовано будівельні матеріали. Земельна ділянка огороджена металевим та частково дерев`яним парканом. Доступ на ділянку обмежений, територія охороняється.

Уповноважені особи, які могли би надати документи та пояснення стосовно використання зазначеної земельної ділянки на момент перевірки не встановлені. На територію земельної ділянки державних інспекторів не допущено. За наданою Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 18 червня 2019 року № 073-5408 інформацією, Департаментом зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) «Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 » від 19 лютого 2019 року № КВ 061190502570 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) «Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 » від 01 квітня 2019 року № КВ 141190910639. Замовник будівництва - ОК «ЖБК «Платинум Холл».

Згідно із розділом 15 Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) в житловому будинку передбачено: кількість поверхів 4, підвал дворівневий, кількість квартир - 12, загальна площа об`єкта - 4033, кв.м.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджував, що наведені в акті перевірки доводи відповідача є передчасними, необґрунтованими та такими, що зроблені за відсутності проведеного контрольного заходу. За позицією позивача, листування з державними органами самі по собі не можуть бути підставою для скасування відповідних декларацій, а сама перевірка проведена відповідачем з порушенням вимог законодавства про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності.

Відповідач проти позову заперечував та наголошував на тому, що матеріали справи містять належним чином засвідчену копію наказу про призначення позапланової перевірки. За результатами здійснення контролю встановлено зазначення позивачем недостовірної інформації в повідомленні про початок виконання будівельних робіт та в декларації про готовність об`єкта до експлуатації щодо поверховості об`єкта. Також Департаментом з`ясовано, що проект будівництва не проходив експертизу в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд з огляду на те, що будівництво здійснюється на ділянці, яка знаходиться на зсувонебезпечній території. Акцентує увагу, що позов подано з пропуском строку, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, та, у свою чергу, він має вчинити дії щодо ефективного поновлення прав позивача.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду підстави не є поважними або ж такими, що дійсно перешкоджали зверненню до суду з відповідними позовними вимогами в межах строку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вперше поданий позов ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року у справі № 640/16278/19 залишено без розгляду у зв`язку з неявкою належним чином повідомленого представника позивача в судові засідання, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначена ухвала залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції від 22 січня 2020 року.

Вдруге аналогічний позов подано до Окружного адміністративного суду міста Києва 07 лютого 2020 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року у справі № 640/2860/20 в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено, а позов залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року у справі № 640/2860/20 наведені позивачем підстави поновлення строку звернення до суду визнано неповажними, а позов повернуто на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України. Водночас у вищевказаній ухвалі судом зазначено, що позивач оскаржує наказ від 24 червня 2019 року № 140, який отримав 02 липня 2019 року, проте з позовом до суду звернувся лише 07 лютого 2020 року.

Зазначена ухвала суду позивачем в апеляційному порядку не оскаржена.

За позицією суду апеляційної інстанції, позивач на обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення за судовим захистом навів ті самі доводи, які були предметом оцінки судом у справі № 640/2860/20, рішення про безпідставність яких набрало законної сили.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Скаржник наголошує, що вперше своєчасно звернувся до суду із позовом у вересні 2019 року, проте не зважаючи на заздалегідь подане клопотання із документальним підтвердженням перебування голови Кооперативу за кордоном, суд визнав неявку позивача неповажною (без поважних причин), і цією ж ухвалою від 18 листопада 2019 року - залишив позов без розгляду.

Позивач оскаржив ухвалу від 18 листопада 2019 року, розгляд апеляційної скарги було призначено на 22 січня 2020 року.

Скаржник наголошує, що вважав недоцільним повторне (паралельне) звернення до суду до завершення апеляційного розгляду скарги, оскільки мав позитивні очікування на скасування ухвали від 18 листопада 2019 року та повернення справи для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Також скаржник зазначає, що при ухваленні оскаржуваної постанови не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах № 540/2608/18, № 460/2864/18, № 826/12483/16

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить Верховний Суд залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу без задоволення.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судом, перевірив правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права та встановив наступне.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Ключовим правовим питанням у справі є наявність або відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Частиною 1 статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

В цій справі, ухвалою суду першої інстанції від 20 березня 2020 року було відкрито провадження без вирішення питання щодо строків звернення до суду.

Водночас до позову було долучено клопотання про поновлення строку.

В клопотанні в якості поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач послався на неможливість повторного звернення з позовом до завершення апеляційного перегляду ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року у справі № 640/16278/19 про залишення первісного позову без розгляду.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з усталеною судовою практикою поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку звернення до суду оскарження, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного звернення до суду в конкретній справі. Для оцінки поважності суд має враховувати обставини, які стали причиною пропуску процесуального строку, а також поведінку сторони, зокрема її добросовісність.

В рішенні від 04 грудня 2020 року, суд першої інстанції визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду.

До такого висновку суд першої інстанції дійшов з урахування своєчасного звернення з первинним позовом у справі № 640/16278/19, вчиненням позивачем активних дій щодо оскарження у цій справі ухвали про залишення позову без розгляду. Також суд врахував, що позивач отримавши 28 січня 2020 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/16278/19 в найкоротші терміни повторно подав позовну заяву, оформлену у відповідності до КАС України, проте остання ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року у справі № 640/2860/20 була повернута позивачу без розгляду з підстав неусунення недоліків позовної заяви в частині наведення обставин поважності підстав пропуску строку звернення до суду.

Також суд першої інстанції встановив, що після отримання ухвали про повернення позовної заяви від 04 березня 2020 року, враховуючи дію на території України карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 17 березня 2020 року.

В оскарженій постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач на обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення за судовим захистом наводить ті самі доводи, які були предметом оцінки судом у справі № 640/2860/20, рішення про безпідставність яких набрало законної сили.

Проте в ухвалі від 04 березня 2020 року у справі № 640/2860/20 зазначено лише, що позивач підставами поновлення строку звернення до суду зазначає незгоду з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду та оскарження її в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, які суд вважає неповажними.

Отже, судом апеляційної інстанції не надана в повному обсязі оцінка всім доводам, які були наведені позивачем та враховані судом першої інстанції при вирішені питання щодо поновлення строків звернення до суду.

Також Верховний Суд враховує, що незважаючи на апеляційний перегляд, позивач міг звернутися до суду з аналогічним позовом, що і мав би зробити на думку суду апеляційної інстанції. Проте таке "паралельне" провадження навряд чи мало б сенс, якщо б апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу на ухвалу від 18 листопада 2019 року, розгляд якої було призначено на 22 січня 2020 року, погодився з доводами скарги і цю ухвалу скасував. У такому разі існувало б два провадження з тотожними позовами, що внесло б плутанину та ускладнення, потребувало подвійних судових витрат та зусиль.

Водночас, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Зважаючи на це, Суд вважає обґрунтованим твердження позивача про те, що у разі подання повторного позову суд ймовірно відмовив би у відкритті провадження, покликаючись на наявний тотожний спір в проваджені апеляційного суду.

За таких обставин очікування позивача на завершення апеляційного перегляду є виправданим, логічним та має правомірну мету - не нести зайвих витрат та не створювати паралельних процесів. Маючи вибір - подати новий позов (формально щоб дотриматися строку звернення до суду) чи дочекатися апеляційного перегляду ухвали про залишення позову без розгляду.

Щойно результат апеляційного перегляду став відомим, позивач у найкоротший термін повторно звернувся до суду.

Отже, Суд враховує поведінку позивача та звертає також увагу на те, що вперше позивач звернувся до суду у встановлені строки, що свідчить про його незгоду з рішенням відповідача та намір захистити свої права. Про такі ж наміри свідчить подання повторної позовної заяви у найкоротший строк після завершення апеляційного перегляду ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року.

Повторне звернення позивача до суду свідчить, що останній протягом усього часу розгляду справи не втрачав інтересу до неї вчиняв дії на захист своїх прав і намагався вирішити спір у судовому порядку.

Встановлені у цій справі обставини вказують на те, що у справі, що розглядається, обчислення строків звернення позивача до суду необхідно здійснювати з урахуванням розгляду у судах позивних заяв у справах № 640/16278/19, № 640/2860/20.

Застосування строку звернення до суду без урахування цих обставин справи було б непропорційною перешкодою для доступу до правосуддя та правового захисту.

Аналогічні висновки застосовані в постановах Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі №540/2608/18, від 28 травня 2021 року у справі № 640/20449/19.

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" від 07.07.1989).

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Тобто особа повинна надати суду докази того, що вона вчинила всі необхідні дії, які свідчать про бажання реалізації її процесуальних прав з метою їх захисту.

Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема: від 26 лютого 2020 року у справі № 9901/496/19, 27 травня 2020 року у справі № 9901/37/20, від 20 червня 2019 року у справі № 9901/82/19, від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20, від 05 лютого 2020 року у справі № 9901/425/19, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/546/19, від 19 лютого 2020 року у справі № 9901/390/19, від 03 квітня 2019 року у справі № 99901/896/18, від 01 квітня 2020 року у справі № 9901/601/19.

Оцінюючи поведінку заявника та обставини справи в сукупності, Суд дійшов висновку, що позбавлення позивача права на звернення до суду через пропуск строку у зв`язку із тим, що він очікував рішення суду апеляційної інстанції щодо залишення позову без розгляду у його справі, було явно непропорційним.

За такого правового регулювання та обставин справи, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 121, 123 КАС України, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яким позивача позбавлено права на апеляційний перегляд справи, гарантований статтею 129 Конституції України.

Відповідно до статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на вищенаведене, касаційну скаргу слід задовольнити, справу направити для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду, оскільки апеляційний перегляд не відбувся.

Керуючись ст. 328, 342, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Платинум Холл» задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі №640/6529/20 скасувати, справу направити для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін

Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа