Постанова

від 17.10.2007 по справі 14/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "17" жовтня 2007 р.       Справа №  14/257

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Колодій С.Б., розглянувши матеріали справи №14/257

за адміністративним позовом: Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Світловодськ Кіровоградської області  

до відповідача:    підприємства "Олімп-плюс" міжнародного благодійного фонду "Безпека України", м. Світловодськ Кіровоградської області        

про припинення підприємницької діяльності юридичної особи   

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією подано позовну заяву про припинення юридичної особи – підприємства "Олімп-плюс" міжнародного благодійного фонду "Безпека України" у зв'язку з неподанням до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.

Позивач в судовому засіданні 17.10.2007 року участі не брав, проте подав до господарського суду клопотання б/н від 15.10.2007р. (вх.№02-05/37346 від 16.10.2007р.) з проханням розглянути справу без участі його повноважного представниками за наявними у справі матеріалами (а.с. 15).

17.10.2007 року відповідач в судовому засіданні участі не брав,  причини неявки в суд не повідомив, хоча належним чином сповіщений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується вихідним штампом на звороті ухвали суду від 19.09.2007 року (а.с. 1-зворот); позов не заперечив, витребувані господарським судом документи не подав.

Розглянувши  матеріали справи, оцінивши наявні в них та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

Верховною Радою України 06.07.2005 р. прийнято Кодекс адміністративного судочинства України, який набрав чинності 01.09.2005 р.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до Закону України  від 06.10.2005 року “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” абз. 1, 2 п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України викладено в наступній редакції.

До початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані зміни набрали законної сили з дня опублікування (Урядовий кур'єр" № 207 від 01.11.2005 року).

Пунктом четвертим частини першої статті 17 вказаного Кодексу передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Визначення суб'єкта владних повноважень дається в пункті сьомому статті 3 Кодексу, згідно з яким - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Стаття 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні" передбачає право органів державної податкової служби на звернення до суду з заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності і не містить повноважень щодо звернення до суду із позовною заявою про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та припинення юридичної особи.

Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно статті 2 Закону України “Про судоустрій”, суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Пунктом 3 статті 3 зазначеного закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Закону України “Про судоустрій”, усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до пункту 3 статті 6 зазначеного закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року по справі №1-2/2002 визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України.

Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Отже, державну податкову службу  слід вважати уповноваженим органом держави, який має право на звернення до суду з позовними вимогами про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та припинення юридичної особи.

Згідно пункту четвертого частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори за зверненням державних податкових інспекцій про  припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та припинення юридичної особи підвідомчі адміністративним судам і повинні розглядатися відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Підприємство "Олімп-плюс" міжнародного благодійного фонду "Безпека України" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстровано виконавчим комітетом Світловодської міської ради Кіровоградської області 12.01.1998р., про що видано  свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи  від 17.03.2003р. (а.с.9).

Відповідно до пункту 2 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подати до державних податкових органів відповідно до законодавства декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Однак, відповідач, згідно акту №43/Л-07 від 30.08.2007 року Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції, починаючи з ІІ кварталу 2005 року не подає податкову звітність (а.с. 6).

Згідно зі статтею 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2004 р. №755-IV, юридична особа припиняється в результаті  передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, визначений статтею 38 вищезазначеного Закону.

Суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Підпунктом 4 пункту 2 статті 38 визначено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органом державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відповідач  доказів своєчасного  подання  до державної  податкової інспекції податкових декларацій i документів бухгалтерської звітності господарському суду не подав.

За таких обставин, позовні вимоги заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись  статтями 160, 162, 163, частинами 1-4 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6  “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                          ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Припинити юридичну особу – підприємство "Олімп-плюс" міжнародного благодійного фонду "Безпека України" (27500, Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул. Заводська, буд. 4, ідентифікаційний код 32259127), зареєстроване виконавчим комітетом Світловодської  міської ради Кіровоградської області  17.03.2003 р.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копію постанови направити сторонам, а також у день набрання нею законної сили - державному реєстратору – виконавчому комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області.     

Суддя

  С. Б. Колодій