Постанова

від 01.09.2006 по справі 12/284-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/284-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

01 вересня 2006 р.                                                                                                               Справа № 12/284-06

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжбудсервіс" (м. Вінниця, вул. 600-річчя, 25, код ЄДРПОУ 23108295   

до:Державної податкової інспекції у м. Вінниці (м. Вінниця, вул. 30-річчя Перемоги, 21)

3-тя особа на стороні відповідача - Державна податкова адміністрація у Вінницькій області  

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суддя                                           М. Кожухар

Cекретар судового засідання  О. Васільєва

Представники:

Позивача –Кирієнко Ю.М. –директор, Клінчиков С.О. –за дорученням

Відповідача –Волощук В.О. –за дорученням

3-ї особи –Федорчук М.А. –за дорученням

ВСТАНОВИВ:

        Подано позов про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003642310/0 від 29.12.2005 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1240000 грн. (620000 грн. –основного платежу, 620000 грн. –штрафні санкції).

        Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом донараховано податок на додану вартість за квітень 2005 р., всупереч тому, що позивачем свідоцтво платника ПДВ отримано фактично 04.05.2005 р. Крім того, на думку позивача, відповідачем допущено порушення при проведенні перевірки, зокрема, перевірку проведено за відсутності підстав.

        Відповідачем та 3-ю особою позов не визнано з посиланням на те, що датою видачі позивачу свідоцтва платника ПДВ є дата реєстрації, тобто – 26.04.2005 р.; порушення порядку проведення документальної перевірки позивача відсутні.

       З пояснень представників сторін та наданих матеріалів суд вбачає таке.

       Працівниками ДПА у Вінницькій області здійснено виїзну позапланову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Інжбудсервіс»(код 23108295) за період з 01.10.2002 р. по 01.10.2005 р., яка оформлена актом № 1011/23-50-23108295 від 21.12.2005 р.

       На підставі цього акту ДПІ у м. Вінниці згідно з  підпунктом “б” п/п 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-Ш “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон № 2181) прийнято і надіслано позивачеві податкове повідомлення - рішення № 0003642310/0  від 29.12.2005 р. про визначення на підставі п. 10.1 ст. 10 Закону України “Про податок на додану вартість»та п. 17.1.3, 17.1.6 ст. 17 Закону № 2181-Ш  суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1240000 грн. (620000 грн. - основний платіж, 620000 грн. - фінансові санкції).

    З акту документальної перевірки та пояснень представників сторін випливає, що        Товариством з обмеженою відповідальністю „Інжбудсервіс" до ДПІ у місті Вінниці 22 квітня 2005 року подана заява на реєстрацію його платником податку на додану вартість.

     26.04.2005 р. Товариство зареєстроване як платник ПДВ, про що ДПІ у місті Вінниці видане свідоцтво від 26.04.2005 року за № 01857471 про реєстрацію платника податку на додану вартість та присвоєно індивідуальний податковий номер - 231082902283.

      19.07.2005 р. за заявою Товариства його вилучено з реєстру платника податку на додану вартість.

       У податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з квітня по липень 2005 р. Товариство відобразило чисту сума зобов'язань в сумі 19407 грн.  У податковій декларації за червень 2005 р. відображено 412 грн. податкового кредиту за квітень 2005 р., які знято уточнюючим розрахунком від 23.01.2006 р.

       При цьому Товариством не задекларовано податкове зобов'язання в сумі 620000 грн. з операції продажу адмінбудівлі у м. Вінниці, вул. Фрунзе, 4 Вінницькому навчально-науково-виробничому об'єднанню «Комплекс-1»за договором від 26.04.2005 р. та актом приймання-передачі майна  від тієї ж дати. Майно продане на виконання іпотечного договору, укладеного між ВАТ «Перший інвестиційний банк»та ТОВ «Інжбудсервіс». Кошти в сумі 3100000 грн. за проданий об‘єкт перераховані покупцем 26.04.2005 р., що стверджується копією платіжного доручення № 63 від 26.04.2005 р.

       В зв'язку з донарахуванням 620000 грн. ПДВ, податковим органом до позивача застосовано штрафні санкції на підставі пп. 17.1.3, п. 17.1.6 ст. 17 Закону № 2181 на загальну суму 620000 грн.

       Позивач вважає такі дії податкової безпідставними, посилаючись на те, що свідоцтво платника податку його представником отримано на руки 04.05.2005 р., тому платником ПДВ він є саме з цієї дати.

Відповідач заперечує проти цих доводів, вважаючи, що дата реєстрації платника ПДВ є датою видачі

свідоцтва платника ПДВ та датою виникнення податкових зобов'язань.

       Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

       Відповідно до підпункту «б»пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі –Закон «Про ПДВ») платником податку є будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку.

       Згідно підпункту 2.3.1. пункту 2.3. статті 2 Закону, особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість) незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

       Згідно з пунктом 9.3. статті 9 Закону «Про ПДВ", особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.

     Пунктом 9.4 ст. 9 вищевказаного Закону встановлено, що, якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.

     Особа, що не надсилає заяву про реєстрацію як платника податку у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого.

       Заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви (п. 9.5 ст. 9 Закону «Про ПДВ»).

     Відповідно до п. 7.8.1 ст. 7 Закону «Про ПДВ»якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

       З аналізу наведених норм випливає, що особа набуває праві і обов'язків платника податку на додану вартість з дати її реєстрації у такій якості.

       Згідно пункту 1 «Положення про реєстр платників податку на додану вартість»затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України за № 79 від 01.03.2000р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за № 208/4429 із змінами (далі –Положення), податковими органами ведеться реєстр платників податку на додану вартість (далі - Реєстр), тобто автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про осіб, які згідно із Законом «Про ПДВ»зобов'язані здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

       Відповідно до підпункту а) пункту 7 «Положення про реєстр платників податку на додану вартість»до Реєстру платників податку на додану вартість заносяться юридичні та фізичні особи, які відповідно до чинного законодавства зобов'язані зареєструватися в якості платника податку на додану вартість, а також - особи, що виявили бажання зареєструватися як платники податку на додану вартість.

       ТОВ «Інжбудсервіс»подало до ДПІ у м. Вінниці реєстраційну заяву платника податку на додану вартість 22.04.05р. ( вхідний № 10595/10 від 22.04.2005р. в ДПІ у м. Вінниці). ДПІ у м. Вінниці 26.04.05р. занесла ТОВ «Інжбудсервіс»до Реєстру платників податку на додану вартість і видала свідоцтво платника податку на додану вартість №01857471, індивідуальний податковий номер 231082902283 від 26.04.05р., яке отримала Кірієнко Ольга Степанівна 04.05.05р. згідно довіреності №941200 серії ЯИР від 03.05.05р., що дійсна до 13.05.05р.

       З наведеного випливає, що позивач є платником податку на додану вартість з 26.04.2005 р., про що він знав і звітував перед податковим органом, подавши податкову декларацію за квітень 2005 р. Крім того в червні 2005 р. він задекларував 421 грн. податкового кредиту за квітень 2005 р.  і тільки в січні 2006 р. подав уточнений розрахунок, де зняв цю суму з податкового кредиту, посилаючись на допущену помилку (що стверджується поданими сторонами копіями податкових декларацій позивача).

       Отримання на руки свідоцтва платника податку 04.05.2005 р. не звільняло його від сплати податкового зобов'язання за податковий період з 26.04.2005 р. до 01.05.2005 р. Обґрунтованих пояснень щодо причин отримання цього свідоцтва лише 04.05.2005 р. позивач не надав.

       Посилання позивача на те, що згідно з пунктом 4 Положення про Реєстр платників податків на додану вартість податкові зобов'язання з податку на додану вартість виникають з дати видачі свідоцтва платника податку помилкове, оскільки названий пункт у редакції, що діяла на час реєстрації позивача як платника податку, такого положення не містить.

       Доводи позивача про те, що не маючи на руках свідоцтва платника податку, він не міг виписати податкову накладну, а тому у нього не виникло податкове зобов'язання, суд теж вважає помилковим, оскільки виникнення податкового зобов'язання не залежить від видачі податкової накладної.  

       Відповідно до пп. 17.1.3 ст. 17 Закону № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та  закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових  періодів,  що  минули.

        У   разі   коли  платника  податків  (посадову  особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули (пп.. 17.1.6 ст. 17 Закону № 2181).

       Таким чином відповідачем підставно донараховано 620000 грн. податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції у такій же сумі.

        Позовні вимоги також обґрунтовуються порушенням процедури проведення податковим органом позапланової перевірки.

        Так, позивач посилається на те, що згідно з ч. 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позапланова перевірки здійснюється лише на підставі рішення суду.

         Разом з тим частина 7 ст. 11-1 цього Закону вказує, що позаплановими  перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ), "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (  481/95-ВР  ),  а  в інших випадках - за рішенням суду.

        Відповідно ж до ч. 9 ст. 11-1 Закону позапланова  виїзна   перевірка   здійснюється   на  підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

        З аналізу цих норм Закону витікає, що позапланові перевірки діляться на ті, що здійснюються за наказом керівника податкового органу та за рішенням суду.

Позапланова перевірка ТОВ «Інжбудсервіс», стосовно якої виник спір, з огляду на наведене, до останніх не відноситься.

        Позивач також посилається на те, що у податкового органу були відсутні підстави для проведення перевірки відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 11-1 Закону «Про державну податкову службу в Україні», оскільки у своєму запиті, на який позивачем не надано відповідь, податковий орган не зазначив, у яких саме деклараціях, за який податковий період та у чому конкретно виразилася недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях.

        Разом з тим з наданої позивачем копії запиту ДПА у Вінницькій області видно, про які саме декларації та про який період йдеться (а.с. 23).

        Порушення порядку проведення позапланової документальної перевірки, які, на думку позивача, мали місце, не спростовують факту заниження позивачем податкового зобов'язання, а тому не можуть бути підставою для визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

       З урахуванням наведеного, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

       Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини постанови.

       Керуючись розділом 7, ст.ст. 7, 71, 86, 158, 162, 163, 167, 255 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

        В задоволенні позову відмовити.

        Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

      Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінченя строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

       У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Суддя                                                        М. Кожухар

  Повний текст постанови складено 04.09.2006 р.