Рішення

від 08.07.2022 по справі 570/4363/20

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/4363/20

Номер провадження 2/570/58/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2022 року

Рівненський районнийсуд Рівненськоїобласті в особісудді Штогуна О.С.

за участю секретаря судового засідання Соломицької Л.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Губар Н.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Лук`янчука С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в Рівненський районний суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить:

-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,1196 га з кадастровим номером 5624687000:04:002:2986;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будівлі торгового павільйону, розташованого біля будинку АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:038:0087.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 23 листопада 1990 року між ним та відповідачем укладено шлюб, який розірвано рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 24 жовтня 2019 року.

22 січня 2009 року відповідач після смерті матері отримала у спадщину садовий будинок АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0,1196 га з кадастровим номером 5624687000:04:002:2986.

За час перебування у шлюбі вони з відповідачем проживаючи у вищевказаному будинку, за спільні кошти, суттєво покращили його та реконструювали в житловий. 30 березня 2016 року садовий будинок переведено в житловий будинок.

Враховуючи, що в результаті проведення покращень спірного будинку його вартість істотно збільшилася позивач вважає, що він набув на нього право спільної сумісної власності подружжя в порядку передбаченому ч.1 ст.62 Сімейного кодексу України (далі СК України).

Окрім цього, за час шлюбу вони з відповідачем набули у власність будівлю торгового павільйону, розташованого біля будинку АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:038:0087.

Оскільки, відповідач не погоджується з тим, що вищезазначене спірне майно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу між ними в рівних частках, він вимушений звернутися за захистом свого порушеного права до суду.

21 грудня 2020 року представник відповідача адвокат Лук`янчук С.М. подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування заперечень на позову заяву представник відповідача посилається на те, що садовий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку на якій він розташований, площею 0,1196 га з кадастровим номером 5624687000:04:002:2986 ОСОБА_2 отримала у спадщину від матері, а відповідно вказане майно є її особистою приватною власністю.

На його думку, позивач безпідставно посилається на те, що в результаті проведення покращень спірного будинку його вартість істотно збільшилася і він набув на нього право спільної сумісної власності, як на майно подружжя, в порядку передбаченому ч.1 ст.62 СК України. Зокрема, позивач не надав жодного належного доказу факту істотного збільшення вартості вищевказаного будинку та доказів того, що він сприяв такому збільшенню вартості спірного майна.

Окрім цього, представник відповідача вказує на те, що квітковий кіоск " ІНФОРМАЦІЯ_1 " є майном, яке використовується його довірителькою для професійних занять здійснення підприємницької діяльності, а відповідно він також поділу не підлягає.

В поданій 23 березня 2021 року відповіді на відзив представник позивача адвокат Губар Н.В. посилаючись на обґрунтування викладенні в позовній заяві вказує на те, що позов її довірителя підлягає задоволенню повністю.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , який був допитана за правилами свідка, позов підтримав, просив його задоволити повністю та дав суду показання аналогічні обґрунтуванням викладеним в позовній заяві.

Представник позивача адвокат Губар Н.В. в своїх поясненнях в судовому засіданні повністю підтримала позицію довірителя, просила позов задоволити в повному обсязі.

Відповідач, в судовому засіданні пославшись на обґрунтування викладені у відзиві на позовну заяву, просила в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Представник відповідача адвокат Лук`янчук С.М. в своїх поясненнях в судовому засіданні повністю підтримав позицію викладену у відзиві, просив у задоволенні позов ОСОБА_1 відмовити.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши докази, суд приходить до переконання про необхідність відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

Так, з 23 листопада 1990 року по 25 листопада 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 24 жовтня 2019 року, яке набрало законної сили 25 листопада 2019 року.

ОСОБА_2 , перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_1 отримала у спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 садовий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,1196 га, що розташована на території Новоукраїнської сільської ради Рівненського району Рівненської області, садове товариство "Нетканщик", для ведення садівництва, кадастровий номер 5624687000:04:002:2986, що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 08 грудня 2015 року, серії НАС 605799, зареєстроване в реєстрі за №4-592 та свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 08 грудня 2015 року, серії НАС 6058800, зареєстроване в реєстрі за №4-593.

Статтею 1296 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до вимог ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

В силу положень ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Враховуючи положення вищевказаних норм ЦК України суд приходить до переконання, що незалежно від того, що відповідач отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом лише 08 грудня 2015 року право на спадкове майно вона набула в момент смерті матері, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно п.2 ч.1 ст. 57 СК України майно, набуте дружиною за час шлюбу, але в порядку спадкування є її особистою приватною власністю.

Однак, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч.1 ст.62 СК України).

Як вбачається із змісту позовної заяви та пояснень позивача він вказує на те, що за час перебування у шлюбі вони з відповідачем проживаючи в садовому будинку АДРЕСА_1 на території Новоукраїнської сільської ради, суттєво покращили його та реконструювали в житловий за спільні кошти, в зв`язку із чим його вартість істотно збільшилась.

Статтями 12, 13 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

В силу положень статей 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Незважаючи на це, позивач не надав суду чіткого переліку того, які саме за час шлюбу із відповідачем, трудові чи грошові затрати вони понесли, чи які трудові чи грошові затрати поніс він особисто (які покращення проведено, ким або за чиї кошти), що призвели до істотного збільшення вартості спірного майна

Поряд з цим, на підтвердження своїх обґрунтувань щодо збільшення вартості вищевказаного спірного майна позивач надав суду Звіт з незалежної оцінки майна від 05 серпня 2020 року, яким встановлена лише вартість житлового будинку АДРЕСА_1 на території Новоукраїнської сільської ради станом на 05 серпня 2020 року, яка становить 721300 грн. 00 коп.

На спростування твердження позивача щодо істотного збільшення вартості зазначеного нерухомого майна відповідач надала висновок судової експертизи №201211/2_3.0. від 18 грудня 2020 року, з якого вбачається, що ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_1 на території Новоукраїнської сільської ради станом на 18 грудня 2020 року становить 755355 грн. 00 коп., а ринкова вартість невід`ємних поліпшень проведених із жовтня 2009 року по лютий 2016 року складає 164880 грн. 00 коп.

Відповідно до висновку додаткової судової експертизи від 28 грудня 2021 року, проведеної за клопотанням позивача, експерт прийшла до висновку, що за наданими сторонами матеріалами та поясненнями встановити ринкову вартість садового (житлового) будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 на території Новоукраїнської сільської ради, без проведених в період з 22 січня 2009 року по 25 листопада 2019 року поліпшень, не надається можливим, а відповідно не надається можливим відповісти на питання чи змінилася та на скільки ринкова вартість вказаного майна за описаний період.

Аналізуючи пояснення сторін та наявні докази, суд позбавлений можливості встановити які саме трудові чи грошові затрати понесли сторони, які саме покращення проведено, ким та за чиї кошти, і чи призвело це до істотного збільшення вартості спірного садового (житлового) будинку, а відповідно вважає недоведеною ту обставину, що його вартість істотно збільшилася внаслідок спільних трудових чи грошових затрат сторін або затрат позивача.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що сама по собі перереєстрація будинку АДРЕСА_1 на території Новоукраїнської сільської ради з садового в житловий не доводить факту істотного збільшення його вартості.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,1196 га, що розташована на території Новоукраїнської сільської ради Рівненського району Рівненської області, садове товариство "Нетканщик", для ведення садівництва, кадастровий номер 5624687000:04:002:2986 є особистою власністю відповідача.

Вирішуючи позовну вимогу ОСОБА_1 про визнання за ним право власності на 1/2 частину будівлі торгового павільйону, розташованого біля будинку АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:038:0087 суд виходить з наступного.

ОСОБА_1 в позовній заяві та наданих суду поясненнях вказує на те, що вищевказана будівля торгового павільйону набута ним із відповідачем під час шлюбу та належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки вони не підтвердженні жодним доказом. Так, сторони не надали жодного доказу щодо правового статусу спірної будівлі, кому та на яких правах вона належить, яких прав (право власності чи оренди) та коли на неї набула позивач.

Приймаючи до уваги зазначене, суд вважає недоведеною ту обставину, що сторони набули право власності на будівлю торгового павільйону, розташованого біля будинку АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:038:0087, а відповідно відсутні підстави для її поділу як спільного майна подружжя.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову за недоведеністю.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати відповідно до ст.141 ЦПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 81, 141, 263-265, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - відмовити повністю.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 15 липня 2022 року.

Суддя Штогун О.С.