Ухвала

від 01.08.2022 по справі 532/2156/21

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

532/2156/21

1-кс/532/387/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2022 р. м. Кобеляки

Слідчий суддя Кобеляцького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , з участю прокурора ОСОБА_2 , секретаря судового засідання ОСОБА_3 , розглянувши в залі суду в м. Кобеляки в порядку ч.2 ст. 172 КПК України клопотання прокурора Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури ОСОБА_2 про накладення арешту на майно у межах кримінального провадження № 12020170000000292 від 27.05.2020 з попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 365-2, ч.1 ст. 364 КК України,

Встановив:

01 серпня 2022 року прокурором Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури ОСОБА_2 подане клопотання про накладення арешту на майно, в якому прокурор прохає:

- з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні № 120201700000000292 від 27.05.2020 накласти арешт на 28 земельних ділянок із кадастровими номерами 5321885400:00:002:0216, 5321885400:00:007:0152, 5321885400:00:007:0163, 5321885400:00:007:0164, 5321885400:00:008:0191, 5321885400:00:015:0006, 5321885405:05:001:0023, 5321885400:00:008:0064, 5321885400:00:002:0215, 5321885400:00:001:0091, 5321885400:00:004:0141, 5321885405:05:001:0028, 5321885400:00:007:0162, 5321885400:00:007:0161, 5321885400:00:004:0137, 5321885400:00:004:0139, 5321885400:00:004:0140, 5321885400:00:005:0065, 5321885400:00:005:0066, 5321885400:00:007:0015, 5321885400:00:007:0158, 5321885400:00:007:0159, 5321885400:00:007:0160, 5321885400:00:015:0004, 5321885400:00:015:0005, 5321885400:01:001:0305, 5321885400:01:001:0306, 5321885401:01:001:0307, що розташовані на території Кобеляцької територіальної громади Полтавського району Полтавської області, із застосуванням заборони будь-яким способом користування та розпорядження вказаними земельними ділянками, а також шляхом встановлення заборони вчинення будь-яких нотаріальних та реєстраційних дій щодо вказаної земельної ділянки;

- розглядати це клопотання відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України без повідомлення посадових осіб Акціонерного товариства закритого типу "Вільховатське", їх захисника та представника з метою унеможливлення відчуження майна;

- виконання ухвали в частині внесення відповідних відомостей про арешт нерухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна покласти на відділ надання адміністративних послуг виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавської області та Кобеляцький районний відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що у провадженні СВ ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження № 12020170000000292 від 27.05.2020 з попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 365-2, ч.1 ст. 364 КК України щодо припинення протиправних дій стосовно захоплення земель державної форми власності на території Вільховатської сільської ради та за межами села Вільховатка Полтавського району Полтавської області, а також умисного зловживання повноваженнями головою ліквідаційної комісії АТЗТ "Вільховатське" ОСОБА_4 .

Прокурор зазначає, що у ході досудового розслідування встановлено, що службові особи АТЗТ "Вільховатське" за попередньою змовою із державними реєстраторами виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області та Заїчинської сільської ради Полтавської області, зловживаючи службовим становищем, заволоділи правом приватної власності на земельні ділянки та правом постійного користування земельними ділянками комунальної форми власності на території природно-заповідного фонду Кобеляцької територіальної громади Полтавської області шляхом здійснення державної реєстрації такого права за юридичною особою, внаслідок чого із комунальної власності Кобеляцької міської ради незаконно вибуло 41 га земель сільськогосподарського призначення, а також Кобеляцька міська рада втратила можливість розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення загальною площею 597 га, чим завдано істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Державним реєстратором виконавчого комітету Заїчинської селищної ради Полтавської області ОСОБА_5 , 27.07.2020 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ПЛ №00026 від 29.12.1994, проведено державну реєстрацію права постійного користування земельними ділянками за Акціонерним Товариством Закритого Типу «Вільховатське» (ЄДРПОУ 03771181), з наступними кадастровими номерами: 5321885400:00:001:0091 5321885400:00:004:0141 5321885405:05:001:0028 5321885400:00:007:0162 5321885400:00:007:0161 5321885400:00:004:0137 5321885400:00:004:0139, 5321885400:00:004:0140, 5321885400:00:005:0065, 5321885400:00:005:0066, 5321885400:00:007:0015, 5321885400:00:007:0158, 5321885400:00:007:0159, 5321885400:00:007:0160, 5321885400:00:015:0004, 5321885400:00:015:0005, 5321885401:01:001:0305, 5321885401:01:001:0306, 5321885401:01:001:0307, 5321885400:00:002:0215.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до Міністерства юстиції України надійшла скарга Вільховатської сільської ради від 21.09.2020 № 359, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.09.2020 за №11838-32-20 на рішення від 30.07.2020 за № 53377311, 53376880, 53383037, 53383801, 53383436, 53377142, 53382810, 53382564, 53377453, 53384099, 53390337, 53390252, 53390457, 53390657, 53392197, 53394153, 53394612, 53394939, 53394414, 53390176, прийняті державним реєстратором Заїчинської сільської ради Полтавської області ОСОБА_5 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 5321885400:00:001:0091; 5321885400:00:004:0141; 5321885400:00:004:0137; 5321885400:00:004:0140; 5321885400:00:004:0139; 5321885400:00:002:0215; 5321885400:00:007:0158; 5321885400:00:007:0015; 5321885400:00:007:0159; 5321885400:00:007:0160; 5321885400:00:007:0161; 5321885400:00:007:0162; 5321885405:05:001:0028; 5321885400:00:015:0004; 5321885400:00:015:0005; 5321885401:01:001:0306; 5321885401:01:001:0307; 5321885401:01:001:0305; 5321885400:00:005:0065; 5321885400:00:005:0066.

Відповідно до висновку Південно-Східної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, скаргу Вільховатської сільської ради від 21.09.2020 №359, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 25.09.2020 за №11838-32-20 задоволено частково, а саме скасовано рішення від 30.07.2020 за №№ 53377311, 53376880, 53383037, 53383801, 53383436, 53377142, 53382810, 53382564, 53377453, 53384099 та від 31.07.2020 за №№ 53390337, 53390252, 53390457, 53390657, 53392197, 53394153, 53394612, 53394939, 53394414, 53390176, прийняті державним реєстратором Заїчинської сільської ради Полтавської області ОСОБА_5 .

Рішення ОСОБА_5 , прийняті на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ПЛ №00026, що містить відмітку про реєстрацію в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №4 та відомостей з Державного земельного кадастру від 27.07.2020 №№21711805, 21711767, 21711615, 21711570, 21711595, 21711822, 21711427, 21711464, 21711394, 21711349, 21711662, 21711704,21711737, 21711315, 21711272,21711163, 21711040, 21711213,21711535,21711499. Зазначені відомості Державного земельного кадастру від 27.07.2020 не містили відомостей про зареєстровані речові права на земельні ділянки за АТЗТ «Вільховатське».

Крім того, відповідно до розміщеної в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно копії Державного акту №00026, АТЗТ «Вільховатське» надається у постійне користування 237,5 гектарів землі в межах, згідно з планом.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що Державним реєстратором виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області ОСОБА_6 , 30.09.2021 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ПЛ № 00026 від 29.12.1994, проведено державну реєстрацію права власності та права постійного користування земельними ділянками за Акціонерним Товариством Закритого Типу «Вільховатське» (ЄДРПОУ 03771181), з наступними кадастровими номерами: 5321885400:00:002:0216 5321885400:00:007:0152 5321885400:00:007:0163 5321885400:00:007:0164 5321885400:00:008:0191 5321885400:00:015:0006 5321885405:05:001:0023, 5321885400:00:008:0064.

Таким чином прокурор вказує, що наразі з комунальної власності міської ради незаконно вибуло 41 га земель сільськогосподарського призначення, а також що Кобеляцька міська рада втратила можливість розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення загальною площею 597 га.

Слідчим проведено огляд зазначених у клопотанні земельних ділянок та встановлено, що вся площа оглянутих ділянок засіяна сільськогосподарськими культурами соняшника, пшениці та сої.

Всі оглянуті земельні ділянки визнані речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.

Прокурор зазначає у клопотанні, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, оскільки матеріали досудового розслідування переконливо свідчать про те, що майно, яке зазначене у клопотанні, відповідає критеріям ч.1 ст. 170 та ст. 98 КПК України, оскільки є предметом вчинення кримінального правопорушення та обґрунтовано визнане речовими доказами, що у своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів у цьому кримінальному провадженні.

З огляду на викладене прокурор вважає, що виникла потреба в арешті оглянутих земельних ділянок, оскільки вказані земельні ділянки фактично є предметом кримінального правопорушення, а тому обґрунтовано визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.

Водночас, на думку ініціатора клопотання, враховуючи те, що оглянуті земельні ділянки були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом, існує висока ймовірність їх використання, передачі в оренду, відчуження, переоформлення на іншого власника або користувача особами, які можуть бути причетними до вчинення зазначеного кримінального правопорушення, а тому ненакладення арешту із застосуванням заборони користування та розпорядження земельними ділянками особами, які можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення, може призвести до втрати речового доказу, зокрема, їх відчуження третім особам, поділу із присвоєнням нових кадастрових номерів тощо, що у подальшому перешкоджатиме розслідуванню кримінального провадження та встановленню усіх обставин події, зокрема, може призвести до втрати можливості проведення відповідних судових (земельно-технічних) експертиз з метою визначення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. На думку прокурора, вказаний факт підтверджується поданням АТЗТ «Вільховатське» позову до Господарського суду Полтавської області про скасування наказу Міністерства юстиції України та застосування заходів забезпечення цього позову.

На підтвердження заявлених доводів прокурором до клопотання долучені рапорт першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури від 10.02.2022 про надання дозволу на реєстрацію обставин за ч.1 ст. 364 КК України; копія державного акта на право постійного користування землею ПЛ № 00026; копія Наказу Міністерства юстиції України з копією висновку від 07.07.2021; витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно; копії протоколів огляду місцевості; копію рапорту начальника СВ ВП № 2 Полтавського РУП з додатком копією ухвали Господарського суду Полтавської області від 23.06.2022 у справі № 917/543/22.

Подане прокурором клопотання є таким, що подане після усунення недоліків, визначених ухвалою слідчого судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 29.07.2022, якою повернуто прокурору клопотання начальника СВ ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 про арешт майна у цьому кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор прохав клопотання задовольнити із зазначених у ньому підстав.

Власник чи користувач майна в судове засідання не викликався відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України.

Заслухавши пояснення прокурора, перевіривши доводи клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя робить такі висновки.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчим відділенням ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020170000000292 від 27.05.2020.

Відповідно до внесених до ЄРДР відомостей розслідування здійснюється за такими фактами:

1) на адресу СУ ГУНП в Полтавській області надійшла письмова заява депутата Полтавської обласної ради ОСОБА_8 з приводу припинення протиправних дій стосовно захоплення земель державної форми власності на території Вільховатської сільської ради і за межами села Вільховатське Кобеляцького району Полтавської області та умисного зловживання повноваженнями головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) АТЗТ "Вільховатське" ОСОБА_4 . Відомості за цим фактом внесені 09.10.2020 за ч.1 ст. 365-2 КК України.

2) службові особи АТЗТ "Вільховатське" за попередньою змовою з державними реєстраторами виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області та Заїчинської сільської ради Полтавської області, зловживаючи службовим становищем, заволоділи правом приватної власності на земельні ділянки та правом постійного користування земельними ділянками комунальної форми власності на території природно-заповідного фонду Кобеляцької територіальної громади Полтавської області шляхом здійснення державної реєстрації такого права за юридичною особою, внаслідок чого із комунальної власності Кобеляцької міської ради незаконно вибуло 41 га земель сільськогосподарського призначення, а також Кобеляцька міська рада втратила можливість розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення загальною площею 597 га, чим завдано істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам. Відомості за цим фактом внесені 10.02.2022 за ч.1 ст. 364 КК України.

3) службові особи АТЗТ "Вільховатське" всупереч вимог чинного законодавства, зокрема ст. 24 Закону України "Про акціонерні товариства" уклали 07.01.2021 договір купівлі-продажу цінних паперів (акцій) АТЗТ "Вільховатське", у зв`язку з чим змінено кінцевого бенефіціарного власника вказаного підприємства, в результаті чого акціонерам, а також правонаступникам померлих акціонерів зазначеного господарського товариства завдано істотної шкоди. Відомості за цим фактом внесені 21.06.2022 за ч.1 ст. 365-2 КК України.

Відповідно до абз.1 ч.1, реч.1 абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Із долученої до клопотання постанови слідчого від 13.07.2022 вбачається, що зазначені вище земельні ділянки визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні за результатами проведення їх огляду.

Зазначена постанова не містить будь-яких відомостей про те, що вказані земельні ділянки зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, були об`єктом кримінально протиправних дій чи набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Прокурором у клопотанні не наведено відповідного обґрунтування щодо можливості використання майна, що належить арештувати, як доказу в цьому кримінальному провадженні, у рамках якого, згідно з доданим до клопотання витягом з ЄРДР, проводиться досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364 та ч.1 ст. 365-2 КК України, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 цього Кодексу.

Прокурором не конкретизовано та клопотання не містить виклад обставин на підтвердження того, що майно, яке за твердженням клопотання належить арештувати, відповідає критеріям ст.98 КПК України.

Надані слідчому судді матеріали не містять відомостей, які б давали розумні підстави вважати, що, з огляду на правову кваліфікацію за ст.ст. 364, 365-2 КК України, земельні ділянки, про які йдеться у клопотанні, відповідають критеріям ст.98 КПК України, зокрема, як на те посилається прокурор, можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися й у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно з ч.1ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Слідчий суддя, перевіривши наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно 28 земельних ділянок, приходить до висновку про не доведення прокурором необхідності арешту зазначеного у клопотанні майна у зв`язку з відсутністю належного обґрунтування мети та підстав, за якими потрібно здійснити арешт майна у відповідності до вимог ст.ст. 170,171 КПК України.

Також слідчим суддею враховано, що на земельні ділянки уже накладено арешт як міру забезпечення позову відповідно до ухвали Господарського суду Полтавської області від 23.06.2022 у справі № 917/543/22, предметом судового розгляду якої, відповідно до копії ухвали, що додана до клопотання прокурора, є визнання незаконним та скасування Наказу Міністерства юстиції України про задоволення скарги Вільховатської сільської ради щодо скасування рішень державного реєстратора про внесення відомостей відносно права постійного користування АТЗТ "Вільховатське" земельними ділянками.

Водночас, факт оспорювання у порядку господарського судочинства рішень, які впливають на права та обов`язки власника чи користувача земельних ділянок, на що посилається прокурор, не може слугувати підставою для висновку про те, що власником/користувачем вживаються заходи до приховування та відчуження земельних ділянок.

Тобто, прокурор у розумінні вимог ст.132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

З наданих суду матеріалів вбачається, що накладення арешту на земельні ділянки не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника (володільця) майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Більше того, зважаючи на зазначення у клопотанні вимоги про встановлення заборони користування цими земельними ділянками та того, що вказані земельні ділянки обробляються та засіяні, заборона користування цими ділянками унеможливить збирання врожаю та може призвести до його псування чи знищення, що жодним чином не свідчить про співмірність такого обмеження власника чи користувача з інтересами досудового розслідування у кримінальному провадженні за ч.1 ст. 364 та ч.1 ст. 365-2 КК України.

Разом з тим, слідчий суддя констатує те, що на цій стадії досудового розслідування жодній посадовій особі (юридичній особі) не повідомлено про підозру, а прокурором не доведено фактів того, що існують підстави вважати, що вищевказаним земельним ділянкам загрожує знищення, або ж що вони підлягають спеціальній конфіскації, або конфіскації, як виду покарання, або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, або відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, а цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлений.

При оцінці доводів клопотання та прийнятті судового рішення, слідчий суддя враховує також те, що щодо зазначених земельних ділянок питання виділення у користування частини з них оспорюється, а відомостей про визнання незаконним передання іншої частини у власність клопотання та додані до нього матеріали не містять.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя робить висновок про безпідставність та невмотивованість клопотання про необхідність накладення арешту на земельні ділянки з метою збереження речових доказів та про відсутність підстав вважати, що вищевказані земельні ділянки будуть пошкоджуватися, псуватися, знищуватися, перетворюватися або відчужуватись. Водночас слідчий суддя зауважує, що, з урахуванням того, що земельні ділянки є нерухомим майном, вони не можуть бути приховані.

Жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вказані земельні ділянки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у клопотанні не зазначено та з наданих до суду матеріалів провадження не вбачається.

На переконання слідчого судді на цьому етапі розслідування кримінального провадження відсутні підстави вважати, що арешт спірних земельних ділянок та обмеження прав їх законного власника та користувача є співмірним із завданнями кримінального провадження.

З урахуванням обставин кримінального провадження, викладених прокурором у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність правової підстави для задоволення відповідного клопотання, а доводи прокурора про те, що не накладення арешту із застосуванням заборони користування та розпорядження земельними ділянками може призвести до втрати речового доказу, за відсутності їх об`єктивної обґрунтованості, слідчий суддя розцінює як припущення, що не можуть бути взяті до уваги.

Керуючись ст.ст. 98, 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,

Постановив:

Клопотання прокурора Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури ОСОБА_2 про накладення арешту на майно у межах кримінального провадження № 12020170000000292 від 27.05.2020 з попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 365-2, ч.1 ст. 364 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 01 серпня 2022 року.

Слідчий суддя