Постанова

від 24.07.2022 по справі 910/8448/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2022 р. Справа№ 910/8448/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Владимиренко С.В.

Зубець Л.П.

при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021

у справі № 910/8448/21 (суддя: Сташків Р.Б.)

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елітний 1"

про визнання рішення загальних зборів співвласників недійсним

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елітний 1", в якій з урахуванням заяви про зміну підстав позову, просила суд визнати недійсним рішення загальних зборів членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елітний 1" (далі - відповідач, ОСББ), оформлених протоколом №7 від 04.12.2019 в частині:

- затвердження нового тарифу на 2020 рік по внескам на утримання прибудинкової території для власників квартир в розмірі 15,00 грн./кв.м. на місяць (питання №2 порядку денного);

- затвердження резервного фонду для власників квартир у розмірі 5,00 грн./кв.м. щомісячно (питання №4 порядку денного).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що голосування (проставлення особою підпису і написання слів "за" чи "проти" у Додатку №1 до протоколу) під час проведення загальних зборів співвласників 04.12.2019 не відбувалося. Також позивач вказує на те, що протягом п`ятнадцятиденного строку, встановленого Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статутом ОСББ для проведення письмового опитування, необхідної кількості голосів "за" не було набрано.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/8448/21 у позові відмовлено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Елітний 1" 27000, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд зазначив, що, як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з не набранням необхідної кількості голосів "за" або "проти", у тому числі по питаннях 2 та 4 Порядку денного Загальних зборів під час голосування 04.12.2019, правлінням ОСББ у п`ятнадцятиденний строк проведено письмове опитування співвласників, які не змогли бути присутніми на загальних зборах. Зауважив, що власники надали свої відповіді у період з 08.12.2021 по 14.12.2021, тобто у визначений Законом та Статутом ОСББ 15-денний строк з моменту проведення Загальних зборів від 04.12.2019. Крім того, деякі з цих власників підтвердили факт свого волевиявлення на голосуванні шляхом заповнення листків опитування у вигляді заяви-свідка, які нотаріально посвідчені та прийняті судом як належні докази. При цьому, суд першої інстанції звернув увагу на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази на спростування достовірності відповідних листків опитування.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/8448/21 і прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема скаржник вважає, що суд першої інстанції в порушення принципу змагальності сторін відмовив позивачу у призначенні судової експертизи для підтвердження обставин, на які остання посилається як на підставу заявлених позовних вимог. Також позивач зазначає, що збір підписів осіб, які були присутні на загальних зборах, мав бути здійснений у день проведення цих зборів, а не шляхом підписання додатку до протоколу пртягом невизначеного часу. Наголошує, що письмове опитування співвласників, яким набрано необхідну кількість голосів, не проведено протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів, тобто до 19.12.2019.

Також в апеляційній скарзі скаржник просить скасувати протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 у справі № 910/8448/21, якою позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи.

Дослідивши вимоги апеляційної скарги в частині скасування протокольної ухвали Господарського суду міста Києва від 04.10.2021, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена вимога не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Стаття 255 ГПК України встановлює вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду.

Як вбачається з апеляційної скарги, апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 255 ГПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про призначення судової експертизи.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч. 3 ст. 255 ГПК України).

Таким чином, у переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, відсутня ухвала про відмову в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, відтак така не може бути предметом оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

За таких обставин, доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час прийняття протокольної ухвали Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 у справі № 910/8448/21 підлягають оцінці судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2021, апеляційна скарга у справі № 910/8448/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/8448/21; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/8448/21 призначено на 10.01.2022; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

04 січня 2022 від ОСББ «Елітний 1» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обгрунтування своєї позиції вказує на те, що доводи позивача є помилковими та безпідставними, а рішення суду першої інстанції - законним та обґрунтованим. При цьому зауважує, що результати голосування та проставлення підписів підтверджуються Додатком № 1 до Протоколу № 7, листками письмового опитування та нотаріально посвідченими заявами співвласників, які приймали участь у голосуванні. Наголошує, що жоден із співвласників ОСББ «Елітний 1» не заявляє про будь-яке порушення при проведенні Загальних зборів або про підробку їхнього підпису.

Враховуючи перебування головуючої судді Алданової С.О. на лікарняному, судове засідання, призначене на 10.01.2022, не відбулося.

У зв`язку з звільненням судді ОСОБА_2 у відставку та перебуванням на лікарняному судді Зубець Л.П., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Руденко М.А., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 справу № 910/8448/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 прийнято до розгляду визначеним складом суду; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/8448/21 призначено на 23.02.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 клопотання представника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи задоволено, Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/8448/21 відкладено на 28.03.2022.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 р. № 133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.

Враховуючи вищевикладене та перебування головуючої судді Алданової С.О. у відпустці, судове засідання, призначене на 28.03.2022, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2022 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/8448/21 призначено на 04.07.2022.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Владимиренко С.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 справу № 910/8448/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Ходаківська І.П.; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/8448/21 відкладено на 25.07.2022.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Ходаківської І.П., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2022, для розгляду апеляційних скарг у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Владимиренко С.В. (яка раніше входила до складу колегії суддів, що здійснювали розгляд даної справи).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2022 справу № 910/8448/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 прийнято до провадження визначеним складом суду.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про призначення судової експертизи, дослідивши останнє, колегія суддів, з урахуванням принципу змагальності сторін, дійшла висновку про розгляд вищевказаного клопотання в судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.07.2022 заперечував проти задоволення поданого позивачем клопотання про призначення судової експертизи.

Позивач в судове засідання 25.07.2022 не з`явився.

Заслухавши пояснення присутнього представника відповідача щодо заявленого скаржником клопотання, дослідивши матеріали справи та розглянувши доводи клопотання на предмет їх обґрунтованості, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для призначення у даній справі технічної судової експертизи документів, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Згідно зі ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду.

Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Отже, судова експертиза призначається за наявності визначених ст. 99 ГПК України сукупності умов лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях, та питання її призначення повинне вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Обгрунтовючи заявлене клопотання про призначення судової експертизи, позивач вказує на те, що Додаток № 1 до Протоколу № 7 від 04.12.2019 та листи письмового опитування для співвласників, які не проголосували на загальних зборах ОСББ «Елітний 1», якими зафіксовано голоси співвласників щодо спірних питань № 2 та № 4 порядку денного Загальних зборів співвласників від 04.12.2019, викликають сумніви у їх достовірності. Позивач вважає, що збір підписів з питань порядку денного здійснювався навесні 2020 року, а не протягом 15 днів після проведення загальних зборів 04.12.2019.

Так, скаржник зазначає, що на момент подання Додатку № 1 на підпис позивачу 06.03.2020 в ньому були відсутні підписи співвласників: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Разом з тим, в матеріалах справи наявні нотаріально посвідчені заяви співмешканців ОСББ «Елітний 1», зокрема, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , якими останні засвідчують, що особисто приймали участь у Загальних зборах ОСББ та проголосували «за» по питанням № 2 та № 4 порядку денного, на підтвердження чого 04.12.2019 проставили відповідні відмітки «за» і розписалися у Додатку № 1 до Протоколу № 7.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Європейський суд з прав людини розглядає реалізацію принципу змагальності крізь призму забезпечення рівності прав учасників судового розгляду, тобто за цієї позиції обвинувачення і захист діють на одному рівні, під контролем відносно пасивного суду.

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 922/2017/17 від 30.05.2018).

У відповідності до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і суперечить вимогам статті 6 Конвенції стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

У постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що при призначенні судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції (п. 18).

Колегія суддів, серед іншого, зауважує, що за змістом пункту 2 частини 1 статті 99 ГПК України призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду.

Підсумовуючи вищенаведене в сукупності, судова колегія Північного апеляційного господарського суду не знайшла правових підстав для задоволення заявленого позивачем клопотання про призначення у даній справі судової технічної експертизи документів.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.07.2022 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Позивач в судове засідання 25.07.2022 не з`явився. Копія ухвали Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 про відкладення розгляду справи на 25.07.2022 направлялась на вказану позивачем в апеляційній скарзі адресу, однак конверт з копією ухвали повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю (п. 11 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Згідно з пунктом 2 Загальної частини Правил надання послуг поштового зв`язку повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - це повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз ст. 242 ГПК України, п. п. 11, 17, 115, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Також Північним апеляційним господарським судом враховано, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу від 04.07.2022 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 08.07.2022 (http://www.reyestr.court.gov.ua), тобто усі учасники справи, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до реєстру, мали можливість ознайомитися зі змістом вказаної ухвали.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Разом з цим, застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989) (аналогічне застосування прецедентної практики Європейського суду з прав людини викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 908/98/18; від 13.09.2019 у справі № 904/4105/18).

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів встановила, що позивач належним чином повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/8448/21.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача, який повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 06.03.2006, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Каплуном Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за №1284.

У будинку АДРЕСА_2 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елітний 1", яке надає співвласникам квартир житлово-комунальні послуги, в тому числі послугу з утримання будинку та прибудинкової території.

04.12.2019 проводились Загальні збори співвласників, на яких розглядались питання, зокрема, про:

- затвердження кошторису на 2020 рік і нового тарифу на утримання прибудинкової території для власників квартир в розмірі 15,00 грн./кв.м. (питання №2 порядку денного);

- визначення окремого щомісячного внеску у розмірі 5,00 грн./кв.м. для власників квартир до резервного фонду для проведення ремонтних робіт в будинку та на прибудинковій території (питання №4 поряду денного).

Проведення загальних зборів оформлено Протоколом №7 від 04.12.2019, копія якого наявна у матеріалах справи.

Позивач зазначає, що починаючи з 01.01.2020 ОСББ збільшило тариф на послугу з утримання будинку та прибудинкової території з 12,00 грн./кв.м. до 15,00 грн./кв.м. та почало нараховувати внески на резервний фонд згідно протоколу №7 від 04.12.2019 у розмірі 5,00 грн./кв.м.

Так, позивач зазначає, що відповідно до ч. ч. 15, 16 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та п.п.8.11., 8.12. Статуту ОСББ, якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Позивач стверджує, що відповідно до розділу 1 цього протоколу загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень у будинку становить 6124,5 кв.м. Отже, для прийняття вказаних вище рішень необхідні голоси "за" співвласників, яким належить 4083,00 кв.м. (2/3 від загальної площі всіх квартир і приміщень у будинку). Відповідно до розділу 1 протоколу №7 від 04.12.2019 у загальних зборах 04.12.2019 взяли участь співвласники в кількості 17 осіб, яким належать квартири або нежитлові приміщення будинку загальною площею 2874,6 кв.м. У письмовому опитуванні взяли участь співвласники в кількості 13 осіб, яким належать квартири або нежитлові приміщення будинку загальною площею 2438,6 кв.м.

Разом з тим, на думку позивача, голосування (проставлення особами підписів у Додатку №1 до протоколу і написання слів "за" чи "проти") 04.12.2019 не відбувалось, а тому голоси 17 осіб, яким належать 2874,6 кв.м., не підлягають врахуванню. У зв`язку із цим, рішення з питань порядку денного №2 і №4 не могли набрати необхідної кількості голосів "за" (6124,5 кв.м. - 2874,6 кв.м.=3249,9 кв.м., замість необхідних 4083,00 кв.м.), а тому рішення Загальних зборів членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елітний 1", оформлених протоколом №7 від 04.12.2019, в цій частині є незаконним.

Позивач у своїх поясненнях стверджує, що додаток №1 до протоколу №7 від 04.12.2019 Загальних зборів членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку з "Питання порядку денного №2" (затвердження кошторису на 2020 рік і нового тарифу на утримання будинку і прибудинкової території для власників квартир в розмірі 15,00 грн./кв.м) та "Питання порядку денного №4" (визначення окремого щомісячного внеску у розмірі 5,00 грн./кв.м. для власників квартир до резервного фонду для проведення ремонтних робіт в будинку та на прибудинковій території), в яких повинні були голосувати особистим підписом і словами "за" чи "проти" співвласники під час проведення загальних зборів 04.12.2019, які розписались у списку реєстрації присутніх на загальних зборах, надані позивачу для голосування (підпису) лише 06.03.2020, а письмове опитування протягом 15-ти денного строку взагалі не проводилось. Позивач у додатках №1 до Протоколу власноручно написала, що: "Опитування надано 06.03.2020 рішення не прийнято, сплинуло 15 днів", і сфотографувала їх (фотокопії додатків №1 до протоколу додані до позовної заяви).

Крім того, позивач зазначає, що на момент подання на підпис цих додатків позивачу в них не було підписів співвласників: ОСОБА_3 (порядковий номер 2, 3), ОСОБА_4 (порядковий номер 9), ОСОБА_5 (порядковий номер 13), що видно із фотокопій додатків, зроблених позивачем 06.03.2020. Проте, підписи цих осіб є у додатках, копії яких надані відповідачем. А також, у цих додатках станом на 06.03.2020 був присутній підпис співвласників ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , які не реєструвалися на Загальних зборах 04.12.2019, а тому не повинні були ставити свій підпис у додатку №1. На думку позивача, це свідчить, що вказані особи підписались не під час проведення загальних зборів, а після 06.03.2020, тобто взагалі відбувався збір підписів після спливу встановленого законом 15-ти денного строку.

Такі дії ОСББ щодо підвищення тарифів без згоди позивача, на її думку, порушує майнові права позивача. Крім того, позивач звернулася до Шевченківського районного суду із позовом до ОСББ "Елітний 1" про визнання протиправними дії ОСББ щодо нарахування плати за утримання будинку та прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 за тарифом 15 грн./кв.м. та щодо нарахування внеску до резервного фонду будинку АДРЕСА_2 за тарифом 5,00 грн./кв.м.; зобов`язати ОСББ "Елітний 1" здійснити помісячний перерахунок вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 за тарифом 12,00 грн./кв.м. за період з 01 січня 2020 року по дату набрання чинності рішенням суду у даній справі.

Судом встановлено, що станом на час розгляду даної справи жодного рішення в межах наведеного вище позовного провадження Шевченківським районним судом міста Києва не винесено.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що під час проведення Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 не було набрано необхідної кількості голосів "за" по питаннях №2 та №4 порядку денного, у зв`язку із чим у п`ятнадцятиденний строк правлінням було проведено письмове опитування співвласників, які не змогли бути присутніми на загальних зборах. У результаті, щодо питання № 2 зібрано 74,35 % голосів "за", а відносно питання № 4 зібрано 72,21 % голосів "за". Тобто, за вказані питання зібрано встановлену законодавством кількість голосів співвласників, на підтвердження чого відповідачем надано копії протоколу №7 загальних зборів від 04.12.2019, підрахунок поіменного голосування власників квартир та нежитлових приміщень (які приймали особисту участь) на підставі проведених загальних зборів від 04.12.2019, листи письмового опитування власників квартир та нежитлових приміщень до протоколу №7 та заяви свідків від 23.07.2021 ( ОСОБА_8 ), 26.07.2021 ( ОСОБА_9 ), 18.08.2021 ( ОСОБА_7 ), 11.08.2021 ( ОСОБА_10 ).

Відповідач заперечує щодо тверджень позивача стосовно того, що останньому були надані додаток №1 до протоколу № 7 від 04.12.2020 на підпис лише 06.03.2020, оскільки позивач приймав особисту участь у загальних зборах 04.12.2019, що підтверджується списком власників квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_2 , реєстрації присутніх на загальних зборах 04.12.2019 року о 20:00 год. У подальшому, з метою фіксації результатів волевиявлення, на прохідній у консьєржа знаходився додаток № 1 до Протоколу № 7, де присутні на загальних зборах співвласники письмово повинні підтвердити результати свого голосування, разом з тим, Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Статутом ОСББ "Елітний 1" або іншим нормативно-правовим актом не передбачено строк, протягом якого необхідно проставити підписи у додатку до протоколу загальних зборів.

Поряд з викладеним, відповідач стверджує, що відповідно до ст. 10 Закону України "Про ОСББ" та Статуту ОСББ "Елітний 1" позивачу не надавались та не повинні надаватись опитувальні листи, оскільки позивач приймав особисту участь у Загальних зборах ОСББ "Елітний 1" від 04.12.2019.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України, що кореспондуються за змістом зі ст. 20 ГК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 385 ЦК України встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Відповідно до визначень, наведених у ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", ОСББ - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Отже, законодавець визначає ОСББ як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна (аналогічний висновок міститься у п. 7.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 906/1308/19).

За ст. ст. 6, 7, 10, 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласники багатоквартирного будинку створюють ОСББ, затверджують статут такого об`єднання, мають право знайомитися з рішеннями загальних зборів та оскаржувати їх у судовому порядку, брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства.

Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно з законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків (аналогічний висновок мітиться у п. 7.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 906/1308/19).

Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків" визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Відповідно до частин 12-15 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформлюється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти») (частина 16 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Отже, положення ч. 16 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" щодо оформлення рішення особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"), розповсюджуються на питання, які були внесені в порядок денний загальних зборів, та за результатами розгляду яких прийнято рішення, які є обов`язковими для всіх співвласників. При цьому, ці рішення можуть бути прийняті не тільки в день проведення загальних зборів, а й протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів шляхом письмового опитування (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 910/18946/19, від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20).

При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20 викладено правову позицію, відповідно до якої для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ, застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.

Крім того, у постанові від 18.05.2022 у справі № 910/17657/20 Верховний Суд вказав, що для встановлення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд судам необхідно, поряд із приписами частини чотирнадцятої статті 10 ЗУ "Про ОСББ", застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Тобто, у випадку визначення в статуті кількості голосів, необхідних для прийняття відповідного рішення, така (кількість) повинна відповідати приписам наведених норм (не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників), прийняття відповідних рішень більшістю голосів можливо лише у разі, якщо б статутом не було передбачено прийняття таких рішення.

Відповідно до п. 8.8 Статуту ОСББ "Елітний 1" рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.12.2019 було проведено Загальні збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 на яких були присутні власники квартир та нежитлових приміщень, у тому числі і позивач, що підтверджується списком власників квартир та нежитлових приміщень реєстрації присутніх на Загальних зборах від 04.12.2019 о 20:00 год.

На відповідних Загальних зборах на вирішення було поставлено питання, зокрема, №2 "розгляд та затвердження кошторису на 2020 рік, прийняття нових тарифів. Обговорення та приймання рішення стосовно структури найманих працівників (обслуговуючий персонал, чергових будинку) в зв`язку з підвищенням мінімальної заробітної плати, підвищення тарифів обслуговуючих організацій" та №4 "створення резервного фонду для проведення ремонтних робіт в будинку та на прибудинковій території, в паркінгу (щомісячні платежі)".

У зв`язку з ненабранням необхідної кількості голосів "за" або "проти", у тому числі по питаннях 2 та 4 Порядку денного Загальних зборів під час голосування 04.12.2019, правлінням у п`ятнадцятиденний строк проведено письмове опитування співвласників, які не змогли бути присутніми на загальних зборах.

Так, у матеріалах справи наявні листки письмового опитування для власників (співвласників), які не голосували на загальних зборах від 04.12.2019, з яких вбачається, що власники квартир: №1 (загальна площа 87,4 кв.м.) ОСОБА_11 , №4 (загальна площа 89,6 кв.м.) ОСОБА_12 , №7 (загальна площа 179,5 кв.м.) ОСОБА_9 , №10 (загальна площа 124,3 кв.м.) ОСОБА_8 , №12а (загальна площа 125,9 кв.м.) ОСОБА_5, №19 (загальна площа 123,9 кв.м.) ОСОБА_13 , №21 (загальна площа 501,2 кв.м.) ОСОБА_10 , №24 (загальна площа 109,0 кв.м.) ОСОБА_7 , №26 (загальна площа 130,8 кв.м.) ОСОБА_14 , №28 (загальна площа 109,7 кв.м.) ОСОБА_15 , №30 (загальна площа 110,5 кв.м.) ОСОБА_16 , №32 (загальна площа 109,2 кв.м.) ОСОБА_17 , нежитлові приміщення з №7 по №24 "Фітнес-клуб" (загальна площа 637,6 кв.м.) ОСОБА_18 здійснили своє волевиявлення стосовно поставлених на вирішення питань на Загальних зборах будинку та всі вони проголосували "за" по питанням №№2 та 4.

З наведених листків опитування вбачається, що власники надали свої відповіді у період з 08.12.2021 по 14.12.2021, тобто у визначений Законом та Статутом ОСББ 15-денний строк з моменту проведення Загальних зборів від 04.12.2019.

Викладене, крім іншого, підтверджується наявними в матеріалах справи заявами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Згідно тверджень відповідача з метою фіксації результатів волевиявлення, на прохідній у консьєржа знаходився Додаток № 1 до Протоколу № 7, де присутні на загальних зборах співвласники мали письмово підтвердити результати свого голосування.

Таким чином, позивач мала можливість у будь-який час поставити свій підпис на Додатку №1 до протоколу №7, а письмове опитування надавалося лише тим власникам, які особисто не приймали участь на Загальних зборах від 04.12.2019, тому суд першої інстанції вірно вказав на те, що відмітка позивача на додатку №1 до протоколу №7 про те, що їй надано письмове опитування 06.03.2020 з пропуском 15 днів немає жодного відношення на результат голосування, оскільки їй не підлягало до вручення письмове опитування, оскільки вона приймала особисту участь на Загальних зборах.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на наявні в матеріалах справи нотаріально посвідчені заяви співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили обставини, за яких останні особисто приймали участь у Загальних зборах ОСББ та проголосували «за» по питаннях № 2 та № 4 порядку денного, на підтвердження чого 04.12.2019 проставили відповідні відмітки «за» і розписалися у Додатку № 1 до Протоколу № 7.

При цьому, доводи позивача про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 несвоєчасно пройшли письмове опитування та проголосували двічі на Загальних зборах ОСББ, колегією суддів оцінюються критично, оскільки вказані співмешканці випадково розписалися у Додатку № 1 до Протоколу № 7, що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою. Також, як вбачається з матеріалів справи, під час підрахунку результатів голосування співвласників на Загальних зборах ОСББ «Елітний 1» 04.12.2019 голоси ОСОБА_5 та ОСОБА_7 враховувалися один раз.

З наведених у справі доказів вбачається, що по питанню №2 Загальних зборів від 04.12.2019 було надано 27 голосів "за" співвласниками будинку АДРЕСА_2 , які володіють загальною площею 4553,5 кв.м., що становить 74,35 % від усієї площі житлових та нежитлових приміщень та по питанню №4 Загальних зборів від 04.12.2019 було надано голосів "за" 26 співвласниками будинку АДРЕСА_2 , які володіють загальною площею 4422,4 кв.м., що становить 72,21 % від усієї площі житлових та нежитлових приміщень. Така кількість голосів відповідно до частин дванадцятої, чотирнадцятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ є достатньою для прийняття спірних рішень.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елітний 1", оформлених протоколом №7 від 04.12.2019 у вказаній позивачем частині.

Надаючи оцінку аргументам апеляційної скарги з посиланням на порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, колегія суддів зазначає, що посилання скаржника на те, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у призначенні судової експертизи у справі, є необґрунтованим з огляду на таке.

Судова експертиза, в розумінні статті 1 Закону України "Про судову експертизу", це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20).

Здійснивши аналіз наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 86 ГПК України, проаналізувавши правовідносини, що склалися між сторонами, встановивши, що докази, подані сторонами є зрозумілими, достатніми та не є суперечливими та за відсутності потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних у справі, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі.

Незгода скаржника з рішенням суду щодо відмови у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи не свідчить про прийняття судом рішення з порушенням норм процесуального права та не є підставою для його скасування з цих причин.

Щодо доводів апелянта про зменшення розміру судових витрат відповідача у суді першої інстанції, колегія судів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судові витрати, у які позивачем включено витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Відповідачем заявлено до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у загальній сумі 27000 грн.

На підтвердження факту понесення цих витрат відповідачем до матеріалів справи додані (у копіях) наступні належні та допустимі докази:

- Договір №1 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 10.07.2020 з додатковою угодою до нього №2 від 09.07.2021;

- рахунок № 2 від 09.07.2021,

- акт приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг №2 від 26.07.2021,

- платіжне доручення № 5 від 13.07.2021 про сплату ОСББ "Елітний 1" винагороди за надання правової допомоги у сумі 27000 грн.,

- розрахунок судових витрат,

- ордер серії АН №1041267 від 26.07.2021 на адвоката Опря С.І.

Частиною 6 статті 126 ГПК України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив суд першої інстанції зменшити вартість таких витрат до 13000 грн., обґрунтовуючи це тим, що позивач звернувся до Шевченківського районного суду із подібними позовними вимогами, які пов`язані із даною справою та відповідач, який виступає також відповідачем у тій справі, здійснював збір відповідних доказів, які були подані і в межах справи №910/8448/21 також.

Колегією суддів встановлено, що у провадженні Шевченківського районного суду міста Києва на розгляді перебуває справа №761/11090/20 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елітний 1" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, яка дійсно є подібною із даною справою, разом з тим, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції вірно не надавав оцінку процесуальним діям учасників судового процесу у межах справи №761/11090/20.

При цьому, позивачем жодним чином не доведено, що понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу не мають характеру необхідності, що їх розмір є нерозумним та невиправданим. Апелянт не вказує на обставини, які б свідчили про те, що заявлений відповідачем розмір судових витрат є необґрунтовано високим, суттєво завищеним та не відповідає існуючим ринковим цінам на аналогічні послуги.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката у суді першої інстанції у повній сумі, а саме 27000 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції прийнято внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/8448/21 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати зі сплати судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (позивача у даній справі).

Крім іншого, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив стягнути з відповідача 27000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши докази, які долучені до матеріалів справи щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення поданого відповідачем клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Одночасно за змістом частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договору про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.

На підтвердження факту понесення витрат у суді апеляційної інстанції відповідачем до матеріалів справи додані наступні копії доказів:

- Договір №1 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 20.12.2021 № 1 з додатковою угодою до нього №1 від 20.12.2021;

- Акт приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг №1 від 30.12.2021,

- платіжне доручення № 519 від 24.12.2021 про сплату ОСББ "Елітний 1" винагороди за надання правової допомоги у сумі 27000 грн.;

- розрахунок судових витрат від 20.12.2021;

- ордер серії АН №1057844 від 28.12.2021.

Позивач не скористався встановленим положеннями ст. 126 ГПК України правом на подачу клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Втім, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було направлено позивачу копію відзиву, в якому було заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Натомість у частинах п`ятій - сьомій цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 908/846/19.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Беручи до уваги викладене та характер спірних правовідносин у даній справі, зміст відзиву на апеляційну скаргу, який полягає у незмінності правової позиції, підтриманої адвокатом у суді першої інстанції, проаналізувавши детальний опис наданих послуг, а також подані документи, з огляду на принципи пропорційності та розумності, колегія суддів вважає таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, задоволення клопотання представника ОСББ «Елітний 1» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 15500,00 грн, а у решті заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції відмовляє.

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/8448/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/8448/21 залишити без змін.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елітний 1" (вул. Пирогова, 6А, м. Київ; ідентифікаційний код 36175727) 15500,00 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот) грн. судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

4. Судові витрати, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на ОСОБА_1

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

6. Справу № 910/8448/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.08.2022.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.В. Владимиренко

Л.П. Зубець