Рішення

від 01.08.2022 по справі 910/1401/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.08.2022Справа № 910/1401/22

За позовом Дочірнього підприємства "ПРОПАН"

до відповідача - 1: Держави Україна в особі Державної казначейської служби України

відповідача - 2: Головного управління ДФС у Київській області

відповідача - 3: Київської обласної прокуратури

про стягнення 138 546,11 грн.

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Пасічнюк С.В.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "ПРОПАН" (далі - позивач, ДП "ПРОПАН") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України (далі - відповідач-1), Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач-2), Київської обласної прокуратури (далі - відповідач-3) про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 138 546,11 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок протиправної бездіяльності Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області та Київської обласної прокуратури, яка полягає у незабезпеченні зберігання майна, вилученого на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.12.2018 по справі № 760/32221/18, та у неповерненні майна позивачу після закриття кримінальної справи на виконання ухвал слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі № 760/31054/19 та від 09.12.2020 у справі № 760/25493/20, позивачу була завдана матеріальна шкода у розмірі 138 546,11 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2022 залишено позовну заяву ДП "ПРОПАН" без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

14.04.2022 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв`язку) надійшло повідомлення позивача.

02.05.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої позивач просив суд поновити строк на усунення недоліків позовної заяви та прийняти до розгляду уточнену позовну заяву. У якості додатка до наведеної заяви додано заяву про уточнення позовних вимог із врахуванням заяви про усунення недоліків разом із позовною заявою про стягнення матеріальної шкоди (уточненої).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2022 заяву ДП "ПРОПАН" про поновлення строку на усунення недоліків позовної заяви задоволено, поновлено ДП "ПРОПАН" строк на усунення недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідачів-1, 2, 3 про відкриття провадження у справі № 910/1401/22.

В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем та відповідачами-1, 3 ухвали Господарського суду міста Києва від 11.05.2022 про відкриття провадження у справі № 910/1401/22.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2022 у справі № 910/1401/22 було направлене відповідачу-2 за адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача-2, що підтверджується наявним в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

25.05.2022 через відділ діловодства суду від Київської обласної прокуратури надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Судом подане клопотання задоволено.

14.06.2022 через відділ діловодства суду від Київської обласної прокуратури (відповідач-3) надійшла заява про продовження процесуальних строків, відповідно до якої представник відповідача-3 просив суд визнати поважними причини не подання відзиву у встановлений строк та продовжити строк для подання відзиву у справі №910/1401/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва заяву Київської обласної прокуратури про продовження строку на подачу відзиву на позовну заяву задоволено, продовжено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 30.06.2022.

05.07.2022 через відділ діловодства суду від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву (направлений до суду засобами поштового зв`язку 30.06.2022), відповідно до якого відповідач-3 просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

27.07.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява щодо посилань на висновок Верховного Суду по застосуванню відповідної норми права у подібних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 статті 252 цього Кодексу визначено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачі-1, 2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України)

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено подані позивачем та відповідачем-3 заяви по суті справи та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач-3 як на підставу своїх заперечень, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

На підставі зібраних в матеріалах справи доказів, вбачається наступний перебіг спірних правовідносин.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області (далі - СУ ФР ГУ ДФС у Київській області, відповідач-2) здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 12018110190000356, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.12.2018 у справі № 760/32221/18 в рамках кримінального провадження № 12018110190000356 від 24.08.2018 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем здійснення реалізації скрапленого газу та дизельного палива ВАТ «Київоблгаз», на прибудинковій ділянці, яка на праві колективної власності зареєстрована за ВАТ «Київоблгаз» за адресою: Київська область, м. Богуслав, вул. Вишнева, 26, з метою відшукання та вилучення незаконно виготовлених, придбаних підакцизних товарів (пальне), обладнання, сировини, тари та інших засобів, що використовуються для незаконної реалізації підакцизних товарів, документів щодо реалізації та придбання паливо-мастильних матеріалів.

Згідно протоколу обшуку від 10.01.2019 у кримінальному провадженні №12018110190000356 від 24.08.2018, слідчим ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області Олійником О.О. у період з 10.01.2019 по 12.01.2019 виявлено та вилучено за вказаною адресою, зокрема, скраплений газ в кількості 2521 л; газовий модуль білого кольору ємністю 7,25 куб. м; газову колонку «Астра» синього кольору №050503, 2005 року випуску (далі - майно).

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №760/7139/19 накладено арешт на майно, яке вилучене під час обшуку, проведеного в період з 10.01.2019 по 12.01.2019 за адресою: Київська область, м. Богуслав, вул. Вишнева, 26 у вигляді заборони розпоряджатися та користуватися ним.

17.09.2019 кримінальне провадження №12018110190000356 від 24.08.2018 закрите на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 284 КПК України, що підтверджується листом СУ ФР ГУ ДФС у Київській області №22377/Адз/10-36-23-05 від 27.11.2019.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі №760/31054/19 скасовано арешт на майно ДП «ПРОПАН», накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №760/7139/19, та зобов`язано СУ ФР ГУ ДФС у Київській області повернути майно ДП «ПРОПАН», на яке було накладено арешт, а саме: скраплений газ в кількості 2521 л; газовий модуль білого кольору ємністю 7,25 куб. м; газову колонку «Астра» синього кольору №050503, 2005 року випуску.

20.12.2019 ДП «ПРОПАН» було подано до СУФР ГУ ДФС у Київській області заяву про виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 № 920 від 18.12.2019. Відповіді на вказану заяву не отримано.

05.05.2020 представником ДП «ПРОПАН» направлено адвокатський запит до СУФР ГУ ДФС у Київській області щодо повідомлення причин невиконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі № 760/31054/19 про повернення майна та повідомлення про місце (місця), дату та час отримання майна ДП «ПРОПАН».

Листом №214/Адв/10-36-23-05 від 18.05.2020 Головне управління ДФС у Київській області повідомило ДП «ПРОПАН», що ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі № 760/31054/19 для організації її виконання було направлено листом №30568/10/10-36-23-05 від 20.12.2019 на адресу ТОВ «Складсервіс Україна» (підприємства - зберігача). Зазначено, що в подальшому оригінал вказаного листа наручно вручено представнику ТОВ «Складсервіс Україна» Гінчуку Дмитру. Крім того, в даному листі зазначено, що для повернення майна необхідно звернутися за місцем зберігання майна: м. Київ, вул. Олекси Довбуша,32.

10.06.2020 на адреси ТОВ «Складсервіс Україна» (м. Київ, вул. Олекси Довбуша, 32 та м.Київ, вул. Пироговського, 19, корпус 6) адвокатом ДП «ПРОПАН» направлено адвокатські запити щодо повідомлення про місце (місця), дату та час отримання майна ДП «ПРОПАН» на виконана ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі №760/31054/19, яку направлено на адресу ТОВ «Складсервіс Україна» для виконання.

14.07.2020 ДП «ПРОПАН» звернулося до СУ ФР ГУ ДФС у Київській області листом із проханням повідомити місце зберігання скрапленого газу, вилученого на АГЗП під час обшуку у період з 10.01.2019 по 12.01.2019 у кримінальному провадженні №12018110190000356, а також вчинити дії, спрямовані на повернення майна ДП «ПРОПАН» та виконати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі № 760/31054/19. Відповідь не отримано.

21.10.2020 ДП «ПРОПАН» направлено до СУ ФР ГУ ДФС у Київській області лист №621 «Щодо неповернення майна протягом тривалого часу», відповідно до якого ДП «ПРОПАН» вкотре просило вчинити дії, спрямовані на повернення належного йому майна та виконати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі № 760/31054/19. Відповідь не отримано.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.12.2020 у справі № 760/25493/20 задоволено клопотання адвоката Андрійчук Л.І., подане в інтересах ДП «ПРОПАН», про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженню №12018110190000356, встановлено уповноваженим службовим особам ГУ ДФС у Київській області строк 14 днів з моменту отримання ухвали слідчого судді для виконання рішення слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі № 760/31054/19 про скасування арешту, накладеного на майно ДП «ПРОПАН», про повернення ДП «ПРОПАН» майна, на яке було накладено арешт, а саме: скрапленого газу в кількості 2521 літрів, газового модуля білого кольору, загальною ємністю 7,25 м.куб., газової колонки «Астра» синього кольору із заправним пістолетом до неї, та направлення повідомлення про виконання цієї ухвали слідчому судді.

09.12.2020 ДП «ПРОПАН» направлено до ГУ ДФС у Київській області та Прокуратури Київської області клопотання про негайне повернення майна на виконання ухвали слідчого судді № 9/1 від 09.12.2020. Відповідно до наведеного клопотання ДП «ПРОПАН» просило повідомити про точну дату та час (в межах строку, встановленого ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.12.2020 у справі № 760/25493/20), коли службові особи ГУ ДФС у Київській області забезпечать повернення ДП «ПРОПАН» майна, яке було вилучене під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.12.2018.

06.11.2020 ДП «ПРОПАН» звернулося до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві із заявою №665 від 06.11.2020 (в порядку ст. 214 КПК України) про вчинене кримінальне правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України - невиконання судового рішення.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.12.2020 у справі №757/51529/20-к зобов`язано уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві внести відомості до ЄРДР за заявою (повідомлення) ДП «ПРОПАН» про вчинення кримінального правопорушення від 06 листопада 2020 року вих. № 665 та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника.

23.02.2021 Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві внесено до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

06.09.2021 представником ДП «ПРОПАН» направлено адвокатський запит до СУ ФР ГУ ДФС у Київській області щодо повідомлення місцезнаходження модуля білого кольору ємністю 7,25 куб. м та газової колонки «Астра» синього кольору №050503, місце зберігання скрапленого газу та про повернення майна ДП «ПРОПАН», зв`язку з чим просив зазначити дату та час для можливості отримання такого майна.

У відповідь на наведений адвокатський запит, СУ ФР ГУ ДПС у Київській області листом за №354/Адв/10-97-03-01 від 20.09.2021 повідомило ДП «ПРОПАН», що відповідно до акту інвентаризації СУ ФР ГУ ДФС у Київській області товарно-матеріальні цінності, вилучені у кримінальному провадженні № 12018110190000356 від 24.08.2018, а саме: - скраплений газ в кількості 2521 літрів - передано на відповідальне зберігання ТОВ «Делівері Трейд» (код ЄДРПОУ 40030051); - цистерна для зберігання скрапленого газу ємністю 7,25 куб.м - передано на відповідальне зберігання ТОВ «Складсервіс Україна» (код ЄДРПОУ 39401941); - колонка для відпуску газового пального - передано на відповідальне зберігання ТОВ «Складсервіс Україна» (код ЄДРПОУ 39401941). Разом із тим повідомлено, що СУ ФР ГУ ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32021110000000029 від 02.03.2021 за ч. 1 ст. 388 КК України за фактом вчинення службовими особами ТОВ «Складсервіс Україна» незаконних дій щодо майна, яке описано та було ввірено на відповідальне зберігання на підставі актів прийому-передачі у кримінальному провадженні № 12018110190000356.

ДП «ПРОПАН» зазначило, що на даний час місце знаходження майна, вилученого під час обшуку по кримінальному провадженню №12018110190000356, достовірно не відоме і ймовірність його повернення відсутня.

ДП «ПРОПАН» стверджує, що на даний час майно йому не повернуто, а ухвали слідчого судді від 10.12.2019 та від 09.12.2020 - не виконані, будь-яке підтвердження виконання СУ ФР ГУ ДФС у Київській області та Київської обласної прокуратури обов`язку з повернення майна ДП «ПРОПАН» - відсутнє.

Таким чином, ДП «ПРОПАН» стверджує, що внаслідок протиправної бездіяльності СУ ФР ГУ ДФС у Київській області та Київської обласної прокуратури, яка (бездіяльність) полягає у незабезпеченні зберігання вилученого майна та неповерненні майна ДП «ПРОПАН» після закриття кримінального провадження №12018110190000356 на виконання ухвал слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі №760/31054/19 та від 09.12.2020 у справі № 760/25493/20, ДП «ПРОПАН» була завдана матеріальна шкода, яка складається із суми прямих збитків у розмірі 138 546,11 грн, а саме:

44 254,06 грн - вартість 2 521 літрів скрапленого газу,

50 406,25 грн - вартість газового модулю білого кольору ємністю 7,25 куб.м

43 885,80 грн - вартість газової колонки «Астра» синього кольору №050503,2005 р.в.

Наведене підтверджується Звітом про незалежну оцінку рухомого майна, що належить ДП «ПРОПАН» від 18.11.2021, складеним ТОВ «Альянс-Укрексперт Плюс» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності ФДМУ №207/20 від 20.03.2020) на замовлення ДП «ПРОПАН».

На підтвердження належності газового модулю білого кольору ємністю 7,25 куб.м та газової колонки «Астра» синього кольору №050503, 2005 р.в. ДП «ПРОПАН», останній зазначив такі докази: Договір оренди обладнання №22-245/283 від 24.09.2012 (Договір оренди), укладений між ПАТ «Київоблгаз» (орендодавець) та ДП «ПРОПАН» (орендар), Додаткову угоду № 30 від 30.12.2020 до Договору оренди, відповідно до якої договір діяв до 31.12.2021, Акт прийому-передачі автомобільного газозаправного пункту зрідженим вуглеводневим газом, який знаходиться за адресою: м. Богуслав, вул. Вишнева, 26 від 27.11.2012.

ДП «ПРОПАН» звернуло увагу, що пунктом 3.7 Договору оренди встановлено, що з дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна в оренду до орендаря переходять всі ризики втрати (пошкодження) майна, а також відповідальність за шкоду, спричинену в результаті експлуатації (використання) майна орендарем майну, життю та здоров`ю, правам та законним інтересам третіх осіб, в т.ч. навколишньому природному середовищу. При цьому всі спори з третіми особами, пов`язані з нанесенням зазначеної в цьому пункті шкоди, орендар вирішує самостійно.

Згідно з п. 6.3.9 Договору оренди, у випадку втрати майна орендар зобов`язується за вибором орендодавця придбати та передати таке ж майно орендодавцю або відшкодувати орендодавцю ринкову вартість втраченого майна.

ДП «ПРОПАН» також зазначило, що отримало Дозвіл Управління Держпраці у Житомирській області №634.17.18 від 24.07.2017 на експлуатацію вказаного майна за умови додержання вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, строком дії з 24.07.2017 по 23.07.2022.

Крім того, перебування за даними бухгалтерського обліку основних засобів АГЗП (м. Богуслав, вул. Вишнева, 26) в оренді у ДП «ПРОПАН» останнім підтверджується Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 01 за 01.01.2019.

Фактична наявність основних засобів за адресою АГЗП (м. Богуслав вул. Вишнева, 26) підтверджується Інвентаризаційним описом основних засобів від 01.11.2018, складеним на підставі Наказу № 76 від 27.09.2018.

Придбання скрапленого газу, доставка такого газу до АГЗП м. Богуслав для подальшої його реалізації підтверджується Договором поставки №267-2018 від 04.08.2018 (далі - Договір поставки), укладеним між ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» (постачальник) та ДП «ПРОПАН» (покупець), Додатковою угодою №29 від 17.12.2018 до Договору поставки, Актом приймання-передачі №ОБ-СЛ0Ю095 від 17.12.2018, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №112899, товарно-транспортною накладною №124 від 21.12.2018, накладною №124 від 22.12.2018, прибутковою накладною №00003947 від 17.12.2018, податковою накладною №195 від 17.12.2018; Договором купівлі-продажу №131СГ/11952/ГНС-18 від 27.12.2018 до Генеральної угоди №СГ/2745/21-16 від 30.08.2016, прибутковою накладною №00004030 від 30.12.2018, податковою накладною №1442 від 27.12.2018, товарно-транспортною накладною №2704-Я від 30.12.2018, накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей №2704-Я від 30.12.2018, накладною № 2704-Я від 01.01.2019.

Придбання ДП «ПРОПАН» скрапленого газу з метою його подальшої реалізації через АГЗП м. Богуслав, вул. Вишнева, 26 підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за 01.01.2019 - 18.11.2019, відомістю по залишках та оборотах за період листопад 2018 року - січень 2019 року, денним звітом №2296 від 22.12.2018, змінним звітом по АГЗП форми 14-ГС від 22.12.2018, денним звітом №2306 від 01.01.2019, змінним звітом по АГЗП форми 14-ГС від 01.01.2019.

На підставі викладених обставин ДП «ПРОПАН» вважає, що завдана йому внаслідок протиправної бездіяльності СУ ФР ГУ ДФС у Київській області (правоохоронного органу) та Київської обласної прокуратури (органу, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням) матеріальна шкода (прямі збитки) на суму 138 546,11 грн підлягає відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України, розпорядником якого, у спірних правовідносинах, є Державна казначейська служба України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Пунктом 8 частини другої статті 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення ст. 20 ЦК України та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Позивач (ДП «ПРОПАН») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України (відповідач-1), Головного управління ДФС у Київській області (відповідач-2), Київської обласної прокуратури (відповідач-3) про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ДП "ПРОПАН" матеріальної шкоди у розмірі 138 546,11 грн.

Відповідач-3 заперечив проти позову у повному обсязі, оскільки позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження належності позивачу на праві власності вилученого під час обшуку майна, заподіяної позивачу шкоди у розмірі 138 546,11 грн та того, що саме з вини органу досудового розслідування (відповідача-2) та прокуратури (відповідача-3) безпосередньо позивачу нанесена шкода в заявленій до стягнення сумі.

Відповідач-3 послався на ч. 2. ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», за приписами якої майно, зазначене в п. 2 ст. 3 Закону, повертається в натурі, а в разі неможливості повернення в натурі його вартість відшкодовується за рахунок тих підприємств, установ, організацій, яким воно передано безоплатно. Як зазначив відповідач-3, лише у разі ліквідації підприємств, установ, організацій, яким майно було передано безоплатно, або недостатності у них коштів для відшкодування шкоди вартість майна (частина вартості) відшкодовується за рахунок державного бюджету.

Відповідач-3 зазначив, що Київською обласною прокуратурою внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32021110000000029 від 02.03.2021 за фактом приховування та інших незаконних дій щодо майна, яке описане та було передане на відповідальне зберігання на підставі актів прийому-передачі у кримінальному провадженні №12018110190000356, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України. На даний час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на повне та об`єктивне дослідження обставин вчинення кримінального правопорушення.

Відповідач-3 зазначив, що саме СУ ГУ ДФС в Київській області здійснювались дії щодо вилучення майна та його передачі на відповідальне зберігання уповноваженим особам ТОВ «Складсервіс Україна», ТОВ «Делівері» та ТОВ «Укрекопроект».

На думку відповідача-3, з поданих позивачем доказів не вбачається протиправності дій саме Київської обласної прокуратури, наслідком яких було завдання позивачу матеріальної шкоди. Крім того, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями Київської обласної прокуратури та імовірним завданням позивачу матеріальної шкоди у визначеному ним розмірі.

Враховуючи наведене, відповідач-3 вважає заявлені позивачем вимоги про відшкодування матеріальної шкоди безпідставними та, такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки позивачем не доведено вину відповідачів, протиправність поведінки, причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідачів та імовірно заподіяними збитками, а отже, на думку відповідача-3, відсутній склад правопорушення, необхідний для застосування такої міри правової відповідальності як відшкодування шкоди.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази отримані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Положення частини першої статті 225 ГК України регулюють склад збитків, що підлягають відшкодуванню особами, які допустили господарське правопорушення, порушили господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності.

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 та постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 908/2202/18, від 02.03.2020 у справі № 910/434/19, від 09.04.2020 у справі № 908/690/19 та від 12.08.2020 у справі № 910/15883/14, від 16.06.2021 у справі № 910/15883/14.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 236 ЦК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини другої статті 2, частини першої статті 170 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого заподіяно шкоду (п. 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Дії (бездіяльність) відповідного органу (у цьому випадку Головного управління ДФС у Київській області та Київської обласної прокуратури, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (статті 11 ЦК України).

Статтею 16 КПК України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За змістом статті 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) (в редакції станом на 12.03.2019) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Обов`язок уповноваженої службової особи забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, визначений частиною четвертою статті 168 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 27 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104, передбачено, що схоронність тимчасово вилученого майна до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно, забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку.

Відповідно до статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За статтею 169 КПК України у разі скасування арешту тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено.

Отже, обов`язок належно зберігати тимчасово вилучене майно та негайно повернути тимчасово вилучене майно після скасування ухвали про накладення арешту на майно прямо передбачений чинним законодавством.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року №215 (далі - Положення), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України і який реалізовує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку: здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду (підпункт 3 пункту 4 Положення).

Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 30 січня 2013 № 4).

Відповідно до п. 3 наведеного Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Таким чином, відшкодування шкоди підлягає за рахунок Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Таким органом у цій справі є Головне управління ДФС у Київській області, як особа, відповідальна у спірний період за збереження та повернення тимчасового вилученого майна, Київська обласна прокуратура, яка здійснювала організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та Казначейська служба, яка здійснює списання коштів з державного бюджету на підставі рішення суду.

За висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами КПК України, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Стосовно неправомірних дій органу державної влади.

Судом встановлено, що судові рішення про скасування арешту на майно та зобов`язання СУ ФР ГУ ДФС у Київській області повернути майно ДП «ПРОПАН» (ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі №760/31054/19), про встановлення уповноваженим службовим особам ГУ ДФС у Київській області строку 14 днів з моменту отримання ухвали слідчого судді для виконання рішення слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі № 760/31054/19 (ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.12.2020 у справі № 760/25493/20) станом на час звернення з позовом до суду та розгляду спору по суті (а отже протягом тривалого терміну) є не виконаними СУ ФР ГУ ДФС у Київській області. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні, відповідачами такі докази суду не надані.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до СУ ФР ГУ ДФС у Київській області з проханням вчинити дії, спрямовані на повернення належного позивачу майна та виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі № 760/31054/19.

Згідно наявного у матеріалах справи листа №354/Адв/10-97-03-01 від 20.09.2021 СУ ФР ГУ ДФС у Київській області повідомило позивача, що відповідно до акту інвентаризації СУ ФР ГУ ДФС у Київській області товарно-матеріальні цінності, вилучені у кримінальному провадженні № 12018110190000356 від 24.08.2018, а саме: - скраплений газ в кількості 2521 літрів - передано на відповідальне зберігання ТОВ «Делівері Трейд» (код ЄДРПОУ 40030051); - цистерна для зберігання скрапленого газу ємністю 7,25 куб.м - передано на відповідальне зберігання ТОВ «Складсервіс Україна» (код ЄДРПОУ 39401941); - колонка для відпуску газового пального - передано на відповідальне зберігання ТОВ «Складсервіс Україна» (код ЄДРПОУ 39401941).

Відповідачем-3 (Київською обласною прокуратурою) в рамках кримінального провадження № 12018110190000356 від 24.08.2018 ініційовано питання про встановлення місця знаходження тимчасово вилученого майна та за наявності підстав прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України стосовно відповідальної особи, якій передано на зберігання тимчасово вилучене майно - скраплений газ в кількості 2521 л, газовий модуль білого кольору ємністю 7,25 куб. м., газову колонку «Астра» синього кольору № 050503, 2005 року випуску із заправним пістолетом до неї. До Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32021110000000029 від 02.03.2021 внесено відомості за фактом приховування та інших незаконних дій щодо майна, яке описане та було передане на відповідальне зберігання на підставі актів прийому-передачі у кримінальному провадженні № 12018110190000356 від 24.08.2018, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України. На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32021110000000029 від 02.03.2021 триває, проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії.

Отже, на даний час майно, вилучене у кримінальному провадженні № 12018110190000356 від 24.08.2018, позивачу не повернуто, а ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі №760/31054/19 та від 09.12.2020 у справі № 760/25493/20 - не виконані.

Враховуючи викладене суд доходить висновку про те, що визначений законом обов`язок належно зберігати тимчасово вилучене майно та повернути вилучене майно після скасування ухвали про накладення арешту відповідачем-2 не виконаний.

За наведених обставин, вбачається існування в межах спірних правовідносин такого елементу відповідальності у вигляді відшкодування завданих збитків як наявність протиправної бездіяльності органу державної влади - відповідача-2.

Наразі наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується наявність протиправної бездіяльності відповідача-3 у межах спірних правовідносин.

Стосовно наявності шкоди (її розміру) та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Суд виходить з того, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Позивач визначає розмір матеріальної шкоди (реальних збитків), завданої йому внаслідок протиправної бездіяльності відповідачів-2 та 3 як ринкову вартість вилученого у позивача майна.

Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

За приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд в силу приписів частини першої статті 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Встановлені судом фактичні обставини викладаються в судовому рішенні з посиланням на докази, на підставі яких їх встановлено.

Судом враховано, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 09.12.2020 у справі № 760/25493/20 скасовано арешт та зобов`язано СУ ГУ ДФС у Київській області повернути майно ДП «ПРОПАН», а також ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі № 760/31054/19 зобов`язано СУ ГУ ДФС у Київській області повернути ДП «ПРОПАН» тимчасово вилучене майно.

Отже, наведеними ухвалами суду зобов`язано СУ ГУ ДФС у Київській області повернути майно саме позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме листування позивача та відповідача-2 щодо повернення майна, відповідач-2 жодним чином не заперечував щодо повернення майна саме позивачу.

На підтвердження належності позивачу (на праві оренди) майна, на яке було накладено арешт, а саме: газового модуля білого кольору, загальною ємністю 7,25 м.куб., газової колонки «Астра» синього кольору №050503, 2005 року випуску, позивачем було додано до позову копії: Договору оренди обладнання №22-245/283 від 24.09.2012, укладеного між ПАТ «Київоблгаз» (орендодавець) та ДП «ПРОПАН» (орендар), Додаткової угоди № 30 від 30.12.2020 до Договору оренди, Акту прийому-передачі від 27.11.2012, Дозволу Управління Держпраці у Житомирській області №634.17.18 від 24.07.2017 на експлуатацію майна, Інвентаризаційного опису основних засобів від 01.11.2018, складеного на підставі Наказу № 76 від 27.09.2018.

Судом враховано, що згідно з пунктом 3.7 Договору оренди встановлено, що з дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна в оренду до орендаря переходять всі ризики втрати (пошкодження) майна, а також відповідальність за шкоду, спричинену в результаті експлуатації (використання) майна орендарем майну, життю та здоров`ю, правам та законним інтересам третіх осіб, в т.ч. навколишньому природному середовищу. При цьому всі спори з третіми особами, пов`язані з нанесенням зазначеної в цьому пункті шкоди, орендар вирішує самостійно.

Згідно з п. 6.3.9 Договору оренди, у випадку втрати майна орендар зобов`язується за вибором орендодавця придбати та передати таке ж майно орендодавцю або відшкодувати орендодавцю ринкову вартість втраченого майна.

На підтвердження належності позивачу (на праві власності) скрапленого газу в кількості 2521 л, на який було накладено арешт ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №760/7139/19, позивачем було додано до позову копії таких документів: Договір поставки №267-2018 від 04.08.2018, укладений між ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» (постачальник) та ДП «ПРОПАН» (покупець), Додаткова угода №29 від 17.12.2018 до Договору поставки, Акт приймання-передачі №ОБ-СЛ0Ю095 від 17.12.2018, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №112899, товарно-транспортна накладна №124 від 21.12.2018, накладна №124 від 22.12.2018, прибуткова накладна №00003947 від 17.12.2018, податкова накладна №195 від 17.12.2018; Договір купівлі-продажу №131СГ/11952/ГНС-18 від 27.12.2018 до Генеральної угоди №СГ/2745/21-16 від 30.08.2016, прибуткова накладна №00004030 від 30.12.2018, податкова накладна №1442 від 27.12.2018, товарно-транспортна накладна №2704-Я від 30.12.2018, накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей №2704-Я від 30.12.2018, накладна № 2704-Я від 01.01.2019.

Крім того, на підтвердження придбання позивачем скрапленого газу з метою його подальшої реалізації через АГЗП м. Богуслав, вул. Вишнева, 26 (об`єкт, на якому було вилучено спірне майно), позивачем було додано до позову копії таких документів: оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за 01.01.2019 - 18.11.2019, відомість по залишках та оборотах за період листопад 2018 року - січень 2019 року, денний звіт №2296 від 22.12.2018, змінний звіт по АГЗП форми 14-ГС від 22.12.2018, денний звіт №2306 від 01.01.2019, змінний звіт по АГЗП форми 14-ГС від 01.01.2019.

На підтвердження розміру завданої позивачу матеріальної шкоди, яка складається із суми прямих збитків у розмірі 138 546,11 грн, позивачем долучено до позову Звіт про незалежну оцінку рухомого майна, що належить ДП «ПРОПАН» від 18.11.2021, складений ТОВ «Альянс-Укрексперт Плюс» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності ФДМУ №207/20 від 20.03.2020) на замовлення ДП «ПРОПАН».

Судом у порядку ст. 86 ГПК України надано правову оцінку наданим позивачем документам та на підставі положень ст. 79 ГПК України, відповідно до свого внутрішнього переконання, судом вирішено питання вірогідності доказів, наданих учасниками справи.

Дослідивши подані позивачем докази, суд дійшов висновку, що протиправна бездіяльність відповідача-2 щодо не повернення позивачу тимчасово вилученого майна призвела до заподіяння позивачу матеріальної шкоди (реальних збитків) у розмірі 138 546,11 грн.

За змістом ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив повинен містити, зокрема, заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач-2 відзив на позовну заяву не подав. Водночас, матеріали справи не містять документів, які б свідчили про незгоду відповідача-2 з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Доводи відповідача-3 у відзиві на позовну заяву про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження належності позивачу вилученого під час обшуку майна та заподіяної позивачу шкоди у розмірі 138 546,11 грн, суд відхиляє як безпідставні.

Наразі суд взяв до уваги доводи відповідача-3 про недоведеність обставин того, що саме з вини органу прокуратури (відповідача-3) позивачу нанесена шкода в заявленій до стягнення сумі.

Судом враховано, що саме СУ ГУ ДФС в Київській області здійснювались дії щодо вилучення майна та його передачі на відповідальне зберігання уповноваженим особам.

Отже, в силу приписів статей 13, 74, 76-79 ГПК України суд вважає належним чином доведеним позивачем наявність завданої йому шкоди у вигляді реальних збитків у визначеному в позові розміру, що в межах реалізації процесуальних прав не спростовано відповідачами.

З огляду на викладене підтверджується наявність всіх складових цивільного правопорушення в діях державного органу - відповідача-2, необхідних для покладення на Державу Україна обов`язку з відшкодування завданих таким правопорушенням збитків ДП «ПРОПАН», що свідчить про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України матеріальної шкоди у розмірі 138 546,11 грн.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані, зокрема, із залученням спеціалістів (п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс при поданні позову: на залучення спеціаліста у вигляді сплати за надання послуг з оцінки майна у сумі 6 500,00 грн, на сплату судового збору у розмірі 2 481,00 грн.

Понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору та витрати, пов`язані із залученням спеціалістів, підтверджуються матеріалами справи (а.с. 10, 149 т. 1).

Відповідачі-1, 2, 3 попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони понесли і які очікують понести у зв`язку із розглядом справи суду не надали.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Водночас, приписами ч. 9 ст. 129 ГПК України встановлено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та задоволення позову, судовий збір у сумі 2 481,00 грн та витрати позивача на залучення спеціалістів у сумі 6 500,00 грн повністю покладаються на відповідача-2, як на сторону внаслідок неправильних дій якої виник спір у даній справі.

Керуючись статтями 4, 13, 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (Україна, 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6; ідентифікаційний код 37567646) шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь Дочірнього підприємства "ПРОПАН" (Україна, 12430, Житомирська область, Житомирський район, село Станишівка; ідентифікаційний код 30928236) матеріальну шкоду у розмірі 138 546,11 грн (сто тридцять вісім тисяч п`ятсот сорок шість гривень 11 коп.).

3. Стягнути з Головного управління ДФС у Київській області (Україна, 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 5-А, ідентифікаційний код 39393260) на користь Дочірнього підприємства "ПРОПАН" (Україна, 12430, Житомирська область, Житомирський район, село Станишівка; ідентифікаційний код 30928236) 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) судового збору та 6 500,00 грн (шість тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) судових витрат, пов`язаних із залученням спеціалістів.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 01.08.2022.

Суддя Оксана ГУМЕГА