Постанова

від 02.08.2022 по справі 805/1290/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 року

м. Київ

справа №805/1290/17-а

адміністративне провадження № К/9901/38751/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Артемівського міського центру зайнятості на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.04.2017 (суддя - Кониченко О.М.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 (судді -Геращенко І.В., Арабей Т.Г., Міронова Г.М.)

у справі за позовом Артемівського міського центру зайнятості до Новолуганської сільської ради про стягнення несвоєчасно перерахованих страхових внесків та пені,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У березні 2017 року Артемівський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом, в якому просив:

стягнути з відповідача суму несвоєчасно перерахованих страхових внесків в розмірі 2405,93 грн та пеню в розмірі 2086,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведення перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виявлено, що відповідач має недоїмку по сплаті страхових внесків до Фонду в розмірі 2405,93 грн, внаслідок чого нараховано пеню в розмірі 2086,26 грн. Вказані суми в добровільному порядку відповідачем не сплачені, тому підлягають стягненню в судовому порядку.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач знаходився на обліку позивача як юридична особа та роботодавець, що використовує найману працю та як платник страхових внесків до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування внесків.

Позивачем проведено перевірку відповідача щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 01.01.2003 по 31.03.2014, за результатами якої складено Акт перевірки від 31.03.2014 №40. (а.с. 7 - 8)

Актом перевірки встановлено, що на початок періоду, який підлягає перевірці, виявлено недоїмку в сумі 2529,52 грн в зв`язку з тим, що відповідач платіжними дорученнями від 27.03.2001 №85, від 29.03.2001 №96, від 17.04.2001 №118, від 03.05.2001 №129, від 17.05.2001 №145, від 25.05.2001 №156, №157, від 15.06.2001 №178, №179, від 23.06.2001 №188, №189, від 03.07.2001 №194, №195 перерахував страхові внески на рахунок Артемівського міського центру зайнятості через Акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна», але кошти не надійшли внаслідок ліквідації банку. Сума недоїмки становить 2405,93 грн.

За несвоєчасну сплату страхових внесків позивачем нарахована пеня в сумі 2086,26 грн згідно з пунктом 1 статті 38 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

На підставі висновків Акту перевірки позивачем прийнято рішення від 24.04.2014 №1 про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, в тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу. (а.с. 15)

Оскільки нараховані недоїмка та пеня не сплачені відповідачем добровільно, позивач звернувся до суду з цим позовом.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.04.2017, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у разі ненадходження страхових коштів на рахунок позивача з вини банку та з урахуванням наявності у відповідача платіжних доручень з відміткою банку про їх прийняття та проведення, а також виписки банку на підтвердження факту списання коштів з банківського рахунка відповідача, у позивача немає законних підстав для вимоги повторного перерахування таких коштів та нарахування пені.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків відповідачем не оскаржувалось таке рішення не скасоване і є обов`язковим до виконання, тому суди попередніх інстанцій безпідставно відмовили в задоволенні позовних вимог.

Також посилається на те, що апеляційним судом порушено п. 4 ст. 196 КАС України, оскільки центр зайнятості не повідомлено належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду, про що останній просив у апеляційній скарзі.

Просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, і прийняти нове судове рішення про задоволення позову.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до частини 3 статті 17 Закону України "Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 №1533-III (далі - Закон №1533-ІІІ; в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

Якщо роботодавці несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються санкції, передбачені статтею 38 цього Закону.

Відповідно до статті 38 Закону №1533-ІІІ роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Відповідно до пунктів 7.4 та 7.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов`язковогодержавного соціального страхування України на випадок безробіттярішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу (додаток 7) (далі - рішення), приймається керівником територіального органу Державної служби зайнятості в районах, містах, районах у містах чи його заступником на підставі акта перевірки.

Рішення приймається, якщо загальна сума недоїмки, пені та штрафу складає не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, та протягом п`яти робочих днів направляється роботодавцю рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо до дня прийняття керівником територіального органу Державної служби зайнятості в районах, містах, районах у містах чи його заступником рішення платник самостійно сплатив всю суму виявлених під час перевірки своєчасно не сплачених чи сплачених не в повному обсязі страхових внесків, пені та штрафу, узгодження розрахунку зазначених сум здійснюється на підставі документів, що підтверджують сплату заборгованості, без винесення рішення.

Роботодавець протягом десяти робочих днів, наступних за днем одержання рішення, зобов`язаний сплатити суми недоїмки, пені та штрафу або оскаржити рішення у встановленому порядку.

Якщо роботодавець відмовився від отримання рішення, воно вважається врученим з дня отримання повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про відмову в його отриманні.

У разі, якщо відділення поштового зв`язку не може вручити роботодавцю рішення через відсутність уповноважених осіб за місцезнаходженням (місцем проживання) платника страхових внесків або зміну місцезнаходження (місця проживання) без повідомлення територіального органу Державної служби зайнятості в районах, містах, районах у містах рішення розміщується на інформаційному стенді для роботодавців у приміщенні відповідного територіального органу. При цьому день розміщення такого рішення вважається днем його отримання платником.

У разі коли роботодавець не згоден з розрахунком суми недоїмки, пені та штрафу, зазначених у рішенні, він має право протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання рішення, звернутися до територіального органу Державної служби зайнятості в районах, містах, районах у містах, який його прийняв, із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які роботодавець уважає за потрібне надати.

Рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу, роботодавець також має право оскаржити в судовому порядку, про що він повідомляє територіальний орган Державної служби зайнятості в районах, містах, районах у містах, який прийняв зазначене рішення.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у встановленому закон порядку в межах повноважень провів перевірку своєчасності сплати відповідачем страхових внесків, за наслідками перевірки склав акт та виніс рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків та пені.

Водночас, відповідач, будучи обізанним з результами перевірки рішення про стягнення з нього простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків та пені у встановлений строк не оскаржив і станом на час розгляду справи таке рішення є чинним, відтак, в силу приписів статті 38 Закону №1533-ІІІ заборгованість і пеня підлягають стягненню з відповідача в безспірному порядку.

За таких обставин, позовні вимоги у цій справі підлягали задоволенню.

Крім того, предметом позовних вимог у цій справі було не оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень, а стягнення за позовом такого суб?єкта простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків та пені.

В разі, якщо відповідач вважав, що рішенням, діями чи бездіяльністю позивача, як суб?єкта владних повноважень, порушено його права він був вправі у встановлені строки оскаржити такі до суду і в рамках такої справи, на підставі належних щодо предмета доказування доказів, доводити незаконність такого рішення.

В інакшому випадку, заперечення проти позову у цій справі з підстав незгоди з рішенням про стягнення заборгованості фактично буде оскарженням такого рішення за межами встановленого строку на його оскарження.

Оскільки відповідач не скористався таким правом, тому встановлення таких обставин у справі щодо іншого предмета доказування не буде відповідати правилу належності доказів, які в силу приписів статті 73 КАС України повинні містити інформацію безпосередньо щодо предмета доказування.

Схожий підхід під час вирішення питання доказування застосував Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №804/8630/16 та постанові від 16.12.2020 у справі №807/983/15.

Покликання позивача в обгрунтування касаційної скарги на те, що його не було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду справи є безпідставним, оскільки в матеріалах справи міститься лист від 02.06.2017 про направлення на адресу позивача копій ухвал про відкриття провадження у справі та призначення справи до апеляційного розгляду. (а.с. 66). Крім того, повідомлення позивача про апеляційний розгляд справи продубльовано телефонограмою (а.с. 69).

Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Враховуючи наведене, судами попередніх інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні рішень, з огляду на що оскаржувані рішення підлягають скасуванню із прийняттям нового про задоволення позову.

Керуючись ст. 343, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Артемівського міського центру зайнятості задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.04.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 скасувати.

Позов Артемівського міського центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з Новолуганської сільської ради на користь Артемівського міського центру зайнятості суму несвоєчасно перерахованих страхових внесків в розмірі 2405 (дві тисячі чотириста п`ять) гривен 93 копійки та пеню в розмірі 2086 (дві тисячі вісімдесят шість) гривен 26 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук