Рішення

від 19.07.2022 по справі 737/520/21

КУЛИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 737/520/21

Проваждення № 2/737/5/22

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 липня 2022 року смт Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Коренькова А.А.

секретаря судового засідання Чередниченка С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Куликівка Чернігівської області за загальними правилами позовного провадження цивільну справу № 737/520/21

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності, та стягнення грошової компенсації за переотримане майно,

зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя,

та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання права власності на майно,

учасники справи та представники:

позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,

представник позивача за первісним позовом та третьої особи адвокат Замура Л.П.,

відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 ,

представник відповідача за первісним позовом адвокат Кравченко В.В.

в с т а н о в и в :

23 липня 2021 року адвокат Замура Л.П. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить здійснити поділ будинку з надвірними будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 та іншого майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним на 1/2 частину вищевказаного домоволодіння, земельної ділянки площею 0,15 га кадастровий номер 7422755100:04:001:0032 для будівництва і обслуговування житлового будинку і споруд, земельної ділянки площею 0,29 га кадастровий номер 7422755100:04:001:0033 для ведення особистого селянського господарства, визнати за нею право власності на 1/2 частину газової плити «Гофест», газового побутового котла «Термобар», твердопаливного котла «Кронас», виділити ОСОБА_1 у власність майна на загальну суму 162 745 грн., а саме: трактор колісний Т-40А реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп 785А реєстраційний номер НОМЕР_2 , плуг двокорпусний, культиватор з боронами, пральну машину «LG», кольоровий телевізор «Самсунг», морозильну камеру «Снайге», спальний гарнітур, кутовий диван, кухонний гарнітур, м`який кухонний куток, шафу пенал, шафу-прихожу, виділити у власність ОСОБА_2 майно на загальну суму 449 557 грн., а саме: легковий автомобіль «Оpel Combo» реєстраційний номер НОМЕР_3 , автомобіль ГАЗ-52, реєстраційний номер НОМЕР_4 , культиватор картопляний (онучник) 3-х рядний, гребінку сонечко 4 колісне, сажалку Bomot, обприскувач на 300 л, косарку роторну 1,35, однорядну картоплекопалку дискову, сівалку зернову 2,5, пральну машину «Канди», кольоровий телевізор «Самсунг», морозильну камеру «Днепр», стінку гостинну, диван книжку 2 шт., мойку високого тиску, компресор Forte FL 1,5 кВт, бензопили 2 шт., болгарки 2 шт., зварювальний апарат двофазний, стягнути з ОСОБА_2 на її користь 286 803 грн. грошової компенсації за переотримане майно та судові витрати в розмірі 12 529 грн. 74 коп..

Позов мотивує тим, що 23.01.1993 року вона з ОСОБА_2 уклала шлюб, який було розірвано рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 16.01.2020 року. Під час шлюбу сторонами було збудовано та придбано майна на загальну суму 836 648 грн., на половину з якого претендує позивач, а саме в період часу 1993 - 2003 роки був збудований житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 79,2 кв.м. ринковою вартістю 299 937 грн., придбані транспортні засоби орієнтовною вартістю 355 633 грн. а саме: легковий автомобіль «Оpel Combo», автомобіль ГАЗ 52, трактор колісний Т-25А, трактор колісний Т-40АМ, причіп 785А (2ПТС-4), за спільні кошти подружжя було придбано вартісне сільськогосподарське обладнання, загальною вартістю 181078 грн., а саме культиватор картопляний, гребінка сонечко, плуг двокорпусний, культиватор з боронами, сажалка, оприскувач на 300 л., косарка роторна, картоплекопалка дискова, сівалка зернова. Також зазначає, що нею не досягнуто згоди щодо поділу побутового майна (меблів та побутової техніки) загальною вартістю 106100 грн.. Враховуючи, що вищевказане майно було придбано в шлюбі, судові витрати позивача, які належить стягнути з ОСОБА_2 складають 12529 грн. 74 коп. з яких 4629,74 грн сплаченого судового збору, 5000 грн. витрат на правову допомогу та 2900 грн. за проведення експертизи з визначення вартості житлового будинку і експертного висновку вартості транспортних засобів.

Ухвалою суду від 30.07.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 27.08.2021.

За заявою представників сторін підготовче засідання було відкладено на 22.09.2021.

26.08.2021 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в якій він просить визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 автомобіль марки (моделі) Geely MR-7151A (CK) вартістю 39266,00 грн. та мотоцикл марки (моделі) Musstang MT150-5, вартістю 11883,00 грн., та визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності за кожним на 1/2 частину вищевказаних транспортних засобів. В обґрунтування зустрічного позову вказує на те, що сторонами під час перебування в шлюбі за спільні кошти були придбані вищевказані транспортні засоби, а тому вони є об`єктами спільної сумісної власності і підлягають поділу в рівних частинах між сторонами. Крім того, заперечує позовні вимоги первісного позивача та вказує, що транспортні засоби та нерухоме майно, на частину яких претендує позивач за первісним позовом є особистою приватною власністю ОСОБА_2 , нерухоме майно було набуте відповідачем за первісним позовом шляхом приватизації, а тому на нього не поширюється статус спільного сумісного майна в розумінні приписів СК України. Крім того, вказує, що позивачем за первісним позовом не надано доказів, що спірне майно є спільною сумісною власністю та було придбано за спільні кошти сторін. Також, посилаючись на ст.ст. 78 - 84 ЦПК України просив витребувати з Головного СЦ МВС України інформацію про зареєстровані транспортні засоби за ОСОБА_1 та чи вони відчужувались у період з 02.12.2019 року.

Ухвалою суду від 22.09.2021 зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 , задоволено клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про витребування доказів, продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено до 22.10.2021.

22.10.2021 за клопотанням представника відповідача за первісним позовом підготовче засідання було відкладено до 08.11.2021.

В підготовчому засіданні ухвалою суду від 08.11.2021 було частково задоволено заяву представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 та забезпечено позов шляхом накладення арешту на спірні житловий будинок, земельну ділянку кадастровий номер 7422755100:04:001:0032 та транспортні засоби. За клопотанням представника відповідача за первісним позовом в підготовчому судовому засіданні була оголошена перерва до 01.12.2021 року. За клопотанням представника позивача за первісним позовом адвоката Замури Л.П. підготовче засідання відкладено до 28.12.2021.

В підготовче судове засідання, призначене на 28.12.2021 року з`явився представник відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним позовом адвокат Кравченко В.В., інші учасники в судове засідання не з`явились, про час та місце підготовчого судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли.

Ухвалою суду від 28.12.2021 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду на 14.01.2022 року.

30.12.2021 року до суду поштою надійшла позовна заява третьої особи ОСОБА_3 до позивачів - відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .. Згідно дати, вказаної на поштовому відправленні, заява була направлена поштою на адресу суду 20.12.2021 року до закриття підготовчого провадження у справі.

В позовній заяві третя особа ОСОБА_3 просить визнати за ним право власності на автомобіль Geely MR-7151A (CK), 2008 року випуску. Посилається на те, що вказаним автомобілем він керував по довіреності, автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_4 .. В 2017 році ОСОБА_4 прийняла рішення продати даний автомобіль та надала йому генеральну довіреність, він як довірена особа зняв автомобіль з постійної реєстрації для продажу, отримав тимчасові номери з терміном дії на три місяці та продовжив користуватися даним автомобілем у власних цілях та для власних потреб. 26 травня 2017 року був укладений договір купівлі продажу 7443/2017/472823 транспортного засобу через Територіальний сервісний центр МВС 7443 РСЦ МВС в Чернігові, продавцем виступила ОСОБА_4 в особі ОСОБА_3 , а покупцем - позивач за первісним позовом ОСОБА_1 на його прохання, оскільки він не міг виступати у ролі представника продавця і покупця та підписувати одноосібно договір купівлі-продажу на свою користь. Частина коштів на придбання автомобіля були накопичені ним на депозитному рахунку, а частина під час роботи за офіційним працевлаштуванням та на підробітках. У зв`язку з поділом майна між відповідачами, ним було прийнято рішення про перереєстрацію автомобіля марки Geely MR-7551FA (CK), тип ТЗ легковий, 2008 року виписку VIN НОМЕР_5 , яким він користується з 2016 року. Перереєстрація автомобіля від ОСОБА_1 до ОСОБА_3 відбулась на підставі договору купівлі-продажу 7443/2021/2711775 транспортного засобу у м. Ніжин 31.07.2021 року Територіальним сервісним центром МВС 7443 РСЦ ТСЦ МВС Чернігівська область. Передачі грошових коштів при укладені договору між ним та матір`ю не проводилась.

Ухвалою суду від 14.01.2022 суд повернувся до стадії підготовчого провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя; підготовче судове засідання призначено на 18 лютого 2022 року; залучено ОСОБА_3 до участі в справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору; прийнято до провадження позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності на транспортний засіб.

08.02.2022 позивач за первісним позовом ОСОБА_1 надала відзив на позовну заяву третьої особи ОСОБА_3 , в якій вказує про визнання позову третьої особи в повному обсязі. Зазначає, що на придбання автомобіля кошти із спільного бюджету колишнього подружжя не витрачали. ОСОБА_3 придбав автомобіль за власні кошти. Відповідач ОСОБА_2 не приймав участі у придбанні автомобіля та при укладанні угоди присутнім не був.

Ухвалою суду від 18.02.2022 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду на 02 березня 2022 року.

У зв`язку із введенням Указом Президента України № 64/2022 на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, розпорядженням Верховного суду від 08.03.2022 року №2/0/9-22 відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», змінено територіальну підсудність судових справ Куликівського районного суду Чернігівської області. Справу було знято з розгляду.

Розпорядженням голови Верховного суду від 04.05.2022 року №27/0/9-22 з 05 травня 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ. Справу призначено до судового розгляду на 02.06.2022 року.

02.06.2022 року судове засідання було відкладено за заявою представника відповідача за первісним позовом адвоката Кравченка В.В..

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та її представник адвокат Замура Л.П., позов підтримали та просили задовольнити з підстав зазначених в поданій ними позовній заяві. Позовні вимоги викладені в зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 не визнали повністю, позов третьої особи ОСОБА_3 визн али та не заперечували проти його задоволення.

Представник відповідача за первісним позовом Кравченко В.В. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом підтримав, позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_3 не визнав в повному обсязі.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі`під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Відповідно дост. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України та ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Аналогічні положення містила ст. 22 Кодексу України про шлюб та сім`ю України 1969 року, який втратив чинність в 2004 році.

Згідно ч. 1 ст. 69 СК України, дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 71 СК України, спір про порядок поділу спільного сумісного майна подружжя може бути вирішений судом. Неподільне майно присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначене домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою.

Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України» №16 від 12.06.1998 р., вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які складають підстави виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені в ст. 60 СК України.

За змістом цієї норми майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Таким чином, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Тобто, застосовуючи цю норму права (ст. 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Згідно пунктів 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007р. № 11, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Норми СК України у статтях 57, 60 встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя з приводу належного їм майна, згідно з якими:

1) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної власності;

2) майно, набуте кожним із подружжя до шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з них.

Положення п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.12.2007 р. № 11, визначає, що вирішуючи спори про поділ майна подружжя, суди повинні врахувати, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу.

Основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Відповідно до ч. 1ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Аналіз зазначених норм, які регулювали правовідносини на час придбання спірного майна, вказує на те, що придбане майно особами під час їх зареєстрованого шлюбу презюмується його належністю дружині та чоловікові в рівних частках, якщо інше не буде доведено в судовому порядку (ч.1 ст. 57 СК України). Тобто, у випадку наявності спору між подружжям щодо належності майна на праві особистої власності, придбаного під час шлюбу, тягар доведеності такого факту покладається на сторону, яка не визнає факту його належності подружжю.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 23 січня 1993 року. Шлюб між сторонами розірвано 18 лютого 2020 року на підставі рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 16.01.2020 (т. 1 а.с. 19 - 21).

Під час перебування в шлюбі, 25 червня 1999 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу придбали в рівних частинах у ОСОБА_6 недобудований жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 . Готовність недобудованого будинку становила 16%. (а.с. 122, т. 2).

Право власності на вказаний житловий будинок було зареєстроване за ОСОБА_2 в цілому 23.07.2013 року на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер НОМЕР_6 виданого Куликівським районним управлінням юстиції Чернігівської області (а.с. 53, 181, 182 т. 1).

Крім того, 19.04.2013 року за ОСОБА_2 в цілому було зареєстроване право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7422755100:04:001:0032, площею 0,15 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_7 виданого Реєстраційною службою Куликівського районного управління юстиції Чернігівської області від 26.04.2013 року та на земельну ділянку кадастровий номер 7422755100:04:001:0033 площею 0,029 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_8 виданого Реєстраційною службою Куликівського районного управління юстиції Чернігівської області від 26.04.2013. Обидві земельні ділянки знаходяться за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 52 - 54, 183 - 185 т.1).

Рішенням Куликівської селищної ради другої сесії сьомого скликання від 20 листопада 2015 року АДРЕСА_2 Чернігівської області перейменовано на АДРЕСА_2.

Відповідно до наданого позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 звіту про незалежну оцінку, ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 79,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 станом на 22.06.2021 становить 299937,00 грн (двісті дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять сім гривень) без ПДВ, в тому числі вартість Ѕ частини 149968,50 грн. (сто сорок дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім гривень 50 коп.) (а.с. 23-37, т.1).

Згідно наданого відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 звіту про оцінку об`єкта житлової нерухомості, ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 79,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 станом на 17.08.2021 року становить 375 279 грн. 00 коп. (а.с. 211 т. 1)

Різниця вартості спірного будинку у наданих сторонами звітах сягає 75 342 грн.

З наданих суду копій свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та машин (т. 1 а.с. 93 - 97, 200) вбачається, що за відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 зареєстровані наступні транспортні засоби:

- 27.12.2003 року автомобіль вантажний марки ГАЗ-52, номер шасі НОМЕР_9 , рік випуску 1984, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 ;

- 04.01.2006 року трактор колісний марки Т-25А, заводський номер НОМЕР_11 , рік випуску 1986 (свідоцтво про реєстрацію машини НОМЕР_12 ), який був в подальшому 28.07.2020 перереєстрований на відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 з видачею нового свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_13 ;

- 03.11.2009 року трактор колісний марки Т-40АМ, заводський номер НОМЕР_14 , рік випуску 1986 (свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_15 ), який був в подальшому 07.08.2020 року перереєстрований на відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 з видачею нового свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_16 ;

- 23.04.2013 року причіп марки 785А, заводський номер НОМЕР_17 , рік випуску 1983, який був в подальшому 07.08.2020 року перереєстрований на відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 з видачею нового свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_18 ;

- 11.07.2020 року автомобіль легковий марки Opel моделі Combo номер шасі (кузова) НОМЕР_19 , рік випуску 2009, реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_20 ;

Згідно наданого стороною позивача за первісним позовом експертного висновку про вартість об`єкта оцінки, зробленого 22.06.2021 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_7 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 141/19 виданий Фондом державного майна України 19.02.2019), орієнтовна вартість вищевказаних транспортних засобів становить: автомобіля ГАЗ-52 - 25 015,00 грн; трактора колісного Т-25А - 103 442,00 грн.; трактора колісного Т-40АМ - 76 698,00 грн.; причепу 28 086,00; автомобіля Opel Combo - 122 392,00 грн..

В той же час, відповідно до наданого стороною відповідача за первісним позовом звітів про оцінку транспортних засобів зроблених 12.08.2021 року суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Експертно-правовий центр «ПРАВЕКС» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 709/20 виданий Фондом державного майна України 07.08.2020), вартість спірних транспортних засобів становить: автомобіля ГАЗ-52 - 22741,00 грн; трактора колісного Т-25А - 55285,00 грн.; трактора колісного Т-40АМ - 44421,00 грн.; причепу 28 086,00; автомобіля Opel Combo - 92944,00 грн.

Різниця вартості вищевказаних спірних транспортних засобів за наданими сторонами оцінками (звітами) становить 123 628 грн..

Підстави для визнання наданих сторонами суду висновків (звітів) про вартість майна недопустимими або неналежними доказами у суду відсутні. З клопотанням про призначення у справі експертизи для визначення ринкової вартості спірного майна сторони не звертались.

03.09.2014 року позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 в період шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 було придбано у ТОВ «ПІВДЕННА ТОРГОВА КОМПАНІЯ» мотоцикл MUSSTANG MT150-5, 2013 року випуску, VIN-код: НОМЕР_21 . Вказаний транспортний засіб був зареєстрований за первісним позивачем ОСОБА_1 19.11.2014 року.

Також, 26.09.2017 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 в період шлюбу з відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 , придбала на підставі договору купівлі - продажу транспортного засобу № 7443/2017/472823 у ОСОБА_4 , яка діяла в особі ОСОБА_3 на підставі довіреності, транспортний засіб марки Geely MR-7151A номер кузова НОМЕР_22 , вартість транспортного засобу - 82276,45 грн. (т. 2 а.с. 87)

В подальшому 31.07.2021, тобто після розірвання шлюбу з відповідачем за первісним позовом, ОСОБА_1 продала вищевказаний автомобіль Geely MR-7151A ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу 7443/2021/2711775 оформлений та підписаний сторонами в Територіальному сервісному центрі МВС 7444 РСЦ ГСЦ МВС в Чернігівській області відповідно до якого ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_3 транспортний засіб GEELY, модель MR-7151A, 2008 року випуску, колір білий VIN НОМЕР_23 , номер кузова НОМЕР_22 . Ціна транспортного засобу - НОМЕР_24 (т. 2 а.с. 92).

З повідомлення Головного сервісного центру МВС №31/17016 від 08.10.2021 вбачається, що згідно з наявною станом на 07.10.2021 в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів інформацією за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований на праві власності мотоцикл MUSSTANG MT150-5, тип ТЗ-мотоцикл-А, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_25 , VIN-код: НОМЕР_21 , об`єм двигуна - 150 куб.см, дата державної реєстрації ТЗ за ОСОБА_1 - 19.11.2014, документи-підстави для реєстрації ТЗ за ОСОБА_1 : довідка-рахунок ВІА №591418 від 03.09.2014, видана ТОВ «ПІВДЕННА ТОРГОВА КОМПАНІЯ» ВМД №500060001/2013/026986 від 04.07.2013, видана Дніпровською регіональною митницею; у період з 02.12.2019 по теперішній час ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був відчужений автомобіль GEELY MR-7151A, тип ТЗ - легковий седан-В, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_26 , VIN-код: НОМЕР_23 , номер кузова НОМЕР_22 , об`єм двигуна - 1498 куб. см, був зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 . З 26.05.2017 по 31.07.2021. На підставі договору купівлі-продажу №7443/2021/2711775 від 31.07.2021, укладеного в ТСЦ №7443 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернігівській області, зазначений автомобіль ОСОБА_1 був відчужений і 31.07.2021 його було зареєстровано за номерним знаком НОМЕР_27 на ім`я нового власника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вартість купівлі-продажу автомобіля - 48000,00 грн., дана інформація також підтверджується листом про розгляд адвокатського запиту №31/1367аз від 06.09.2021 (т. 2 а.с.1-2, 12).

Вирішуючи первісний та зустрічні позови, суд на підставі наданих сторонами доказів вважає доведеним, що під час перебування в шлюбі з 23.01.1993 до моменту розірвання шлюбу 18.02.2020 сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було придбане наступне майно:

25.06.1999 року сторонами придбано недобудований будинок, розташований за адресою АДРЕСА_2 , та відповідно до ст. 120 ЗК України (в редакції, що діяла на час придбання будинку) земельну ділянку кадастровий номер 7422755100:04:001:0032, площею 0,15 га для обслуговування будинку, на які в подальшому 23.07.2013 та 19.04.2013 відповідно ОСОБА_2 оформив право власності в цілому.

Згідно з інформацією в реєстраційних документах на транспортні засоби, 27.12.2003 року сторони придбали автомобіль ГАЗ 52.

Також, упродовж 2006 - 2013 року під час шлюбу сторони придбали трактор колісний марки Т-25А, трактор колісний марки Т-40АМ, причіп марки 785А, які після розірвання шлюбу упродовж липня - серпня 2020 відповідач переоформив на своє ім`я та отримав нові свідоцтва про реєстрацію.

03.09.2014 року сторонами було придбано мотоцикл MUSSTANG MT150-5, який був зареєстрований за ОСОБА_2 ..

Також, під час шлюбу первісний позивач ОСОБА_1 26.05.2017 року придбала автомобіль марки GEELY MR-7151A у ОСОБА_3 , який в подальшому 31.07.2021 після розірвання шлюбу з первісним відповідачем відчужила ОСОБА_3 ..

Враховуючи положення ч. 1 ст. 60 СК України та ч. 3 ст. 368 ЦК України, суд приходить до висновку, що вищевказане нерухоме майно та транспортні засоби придбані сторонами в шлюбі є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

За таких обставин вимоги первісного позивача про визнання за сторонами права власності за кожним на 1/2 частину спірного будинку та земельної ділянки площею 0,15 га кадастровий номер 7422755100:04:001:0032 підлягають задоволенню.

Вирішуючи іншу частину позовних вимог первісного позивача, в тому числі про розподіл майна та стягнення коштів з відповідача за первісним позовом за переотримане майно, суд приходить до наступних висновків.

Виходячи з принципу змагальності цивільного судочинства, обов`язок доведеності обставин, на які посилається сторона, як на підставу пред`явлених позовних вимог, покладається саме на цю сторону (ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України). Суд, в свою чергу розглядає позовні вимоги в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених цим Кодексом. (ч.1, 2 ст. 13 ЦПК України).

Сторонами не надано належних та допустимих доказів часу, джерел придбання та наявності у сторін іншого майна, таких як меблі, побутова техніка, сільськогосподарське обладнання про поділ якого ставить питання ОСОБА_1 в первісному позові.

Також, стороною первісного позивача суду не надано доказів, які б вказували на джерела та підстави набуття права власності ОСОБА_2 26.04.2013 року земельної ділянки кадастровий номер 7422755100:04:001:0033 площею 0,029 га для ведення особистого селянського господарства. Згідно положень ст. 116 ЗК України (в редакції яка діяла на момент набуття права власності ОСОБА_2 на дану земельну ділянку) набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення могла відбуватися лише на підставі приватизації, а тому відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 57 СК України, вказана земельна ділянка є особистою власністю ОСОБА_2 ..

Також не є об`єктом права спільної сумісної власності сторін ОСОБА_2 та ОСОБА_1 автомобіль Opel моделі Combo, номер шасі (кузова) НОМЕР_19 , оскільки згідно реєстраційних документів даний автомобіль було зареєстровано за первісним відповідачем ОСОБА_2 11.07.2020 року, тобто після розірвання шлюбу між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Інших доказів, які б свідчили, що вказаний автомобіль було придбано первісним відповідачем саме під час перебування сторін в шлюбі, суду не надано.

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21 грудня 2007 року, вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суду надані висновки про вартість майна, а саме: спірного будинку, автомобіля ГАЗ 52, трактора колісного Т-25А, трактора колісного Т-40 АМ, причепа тракторного 785А (2ПТС-4), які були проведені сертифікованими оцінювачами, однак вартість майна в даних висновках різниться.

Сторони не скористались правом на визначення оцінки майна, що підлягає поділу, шляхом проведення експертного дослідження, тому вартість пред`явленого до поділу майна, який позивач за первісним позовом визначив у позові, на час ухвалення рішення залишилася непогодженою.

За таких обставин, за відсутності визначеної (погодженої) сторонами оцінки спірного майна, суд позбавлений можливості провести його розподіл відповідно до часток сторін, які є рівними, з присудженням сторонам того чи іншого майна з урахуванням його вартості, або присудження компенсації вартості частки майна. Тому, у зв`язку з неможливістю здійснити поділ вищевказаного майна із забезпеченням рівності часток сторін, суд вважає, що в задоволенні первісного позову в цій частині слід відмовити.

Оскільки первісний позивач не ставить вимогу в первісному позові про визнання вищевказаного майна спільною сумісною власністю та про його поділ, суд позбавлений вирішити питання про розподіл майна та визнання за сторонами права власності на частину майна в ідеальних частках, які є рівними, оскільки це буде порушувати принцип диспозитивності цивільного судочинства, закріплений статтями 13, 81 ЦПК України.

Вирішуючи зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання сумісною власністю подружжя автомобіля марки GEELY MR-7151А та мотоцикла MUSTANG MT150-5, поділ спільного сумісного майна подружжя, стягнення з ОСОБА_1 грошової компенсації 1/2 частини вартості спільного сумісного майна подружжя та позов третьої особи, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 про визнання права власності на вищевказаний автомобіль GEELY MR-7151А суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2014 року під час перебування в шлюбі з первісним відповідачем, позивач за первісним позовом ОСОБА_1 придбала у ТОВ «ПІВДЕННА ТОРГОВА КОМПАНІЯ» мотоцикл MUSSTANG MT150-5, 2013 року випуску, та зареєструвала його на своє ім`я.

Відповідно до висновку про вартість майна доданого до звіту №12/08/021-6, про оцінку КТЗ, мотоцикл MUSTANG MT150-5,2013 р.в., VIN НОМЕР_21 , реєстр № НОМЕР_25 ринкова вартість мотоцикла станом на 12.08.2021 року становить 11883,00 грн. (а.с. 228 - 230, т.1).

Також, 26.09.2017 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_4 , яка діяла в особі ОСОБА_3 на підставі довіреності, транспортний засіб марки Geely MR-7151A, вартість транспортного засобу - 82276,45 грн. згідно договору купівлі - продажу транспортного засобу № 7443/2017/472823 (т. 2 а.с. 87) Пунктом 2 цього договору визначено, що передача транспортного засобу від продавця до покупця була здійснена після повної оплати вартості майна.

Згідно пояснень, наданих в судовому засіданні позивачем за первісним позовом та третьою особою, в подальшому даним транспортним засобом користувався третя особа ОСОБА_3 який є сином сторін за первісним та зустрічним позовами. За таких обставин, суд приходить до висновку, що договір купівлі продажу № 7443/2017/472823 був вчинений ОСОБА_1 в інтересах сім`ї, а тому автомобіль Geely MR-7151A є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до ст. 61 СК України.

Доводи третьої особи та первісного позивача, як і показання допитаного судом свідка ОСОБА_8 , в частині того, що вказаний автомобіль було придбано ОСОБА_3 за власні кошти та у власних інтересах, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки покупцем спірного автомобіля згідно Договору № 7443/2017/472823 вказаний саме первісний позивач ОСОБА_2 .. Сторони не звертались з вимогою про визнання даного договору або договору № 7443/2021/2711775 купівлі продажу транспортного засобу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 31.07.2021 року удаваними відповідно до ст. 235 ЦК України або недійсними. Крім того, враховуючи, що ОСОБА_3 мав особисті кошти на придбання автомобіля, як про це вказує він особисто, а також первісний позивач та свідок ОСОБА_8 , а тому міг самостійно укласти договір купівлю продажу даного автомобіля з ОСОБА_4 проте цього не зробив з невідомих суду причин.

За таких обставин, судом достовірно встановлено, що мотоцикл MUSTANG MT150-5 та автомобіль Geely MR-7151A були придбані сторонами під час шлюбу та є об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

31.07.2021, тобто після розірвання шлюбу з відповідачем за первісним позовом, ОСОБА_1 продала автомобіль Geely MR-7151A ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу 7443/2021/2711775 оформлений та підписаний сторонами в Територіальному сервісному центрі МВС 7444 РСЦ ГСЦ МВС в Чернігівській області (т. 2 а.с. 92).

Відповідно до ст. 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Згідно положень ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з вимогами ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК України.

У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч статті 65 Сімейного Кодексу України інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки.

У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

За твердженням позивача за зустрічним позовом, він не давав згоди на продаж спільного майна, а саме автомобіля Geely MR-7151A. Доказів на спростування даного твердження ОСОБА_2 , стороною відповідача за зустрічним позовом суду не надано.

Згідно висновку про вартість майна, що міститься у звіті №12/08/021-7 про оцінку КТЗ, легковий автомобіль GEELY MR-7151А (CК), 2008 р.в.,VIN НОМЕР_23 , реєстр № НОМЕР_27 ринкова вартість автомобіля станом на 12.08.2021 становить 39226,00 грн. (а.с. 225-227, т.1). Вказана у звіті вартість автомобіля стороною первісного позивача не заперечувалась.

Отже, вартість 1/2 частини автомобіля GEELY MR-7151А (CК) становить 19613,00.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 , та з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню компенсація вартості 1/2 частини автомобіля GEELY MR-7151А (CК), в сумі 19613,00 грн..

Розглядаючи позовні вимоги третьої особи ОСОБА_3 , про визнання за ним права власності на автомобіль GEELY MR-7151А (CК), суд приходить до наступного.

Як було встановлено судом, вищевказаний автомобіль ОСОБА_3 придбав 31 липня 2021 року на підставі договору купівлі - продажу № 7443/2021/2711775 оформлений та підписаний сторонами в Територіальному сервісному центрі МВС 7444 РСЦ ГСЦ МВС в Чернігівській області (т. 2 а.с. 92).

Даний договір є чинним, не скасований. Питання про визнання даного договору недійсним ніким не порушувалось, а тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 належить на праві власності автомобіль GEELY MR-7151А (CК), 2008 р.в., VIN НОМЕР_23 , та позовна заява ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з наступного.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та підготовки її до розгляду.

Позивачем за первісним позовом були понесені судові витрати на сплату судового збору про подання позовної заяви в сумі 4629 грн. 74 коп. та заяви про забезпечення позову в сумі 454,00 грн.

Крім того, первісний позивач ставить питання про відшкодування судових витрат на оцінку майна в сумі 2900 грн. та на професійну правову допомогу в сумі 5000 грн..

Відповідачем за первісним позовом були понесені судові витрати в сумі 908, 00 грн. за сплату судового збору та 16800,00 грн. витрат на професійну допомогу.

Третьою особою були понесені судові витрати в сумі 908, 00 грн. за сплату судового збору.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно положень ч.ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5,6 статті 137 ЦПК України).

Згідно з правилами пункту 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу, стороною позивача за первісним позовом надано ордер на надання правової допомоги (а.с. 13 т. 1), договір про надання правової допомоги від 31.05.2021 укладений між адвокатом Замурою Л.П. та клієнтом ОСОБА_1 (а.с. 15 т. 1), а також квитанцію до прибуткового касового ордера на суму 5000,00 грн, яка не містить всіх обов`язкових реквізитів, зокрема дату здійснення платежу

(а.с. 118 т. 1).

Разом з тим, детальний опис робіт, як це передбачено ч. 3 ст. 137 ЦПК України, стороною позивача за первісним позовом суду не наданий, не містить такого опису і договір про надання правової допомоги. За таких обставин суд позбавлений можливості визначити та оцінити розмір понесених витрат на правову допомогу стороною позивача за первісним позовом, а тому вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Окрім того, позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 та його представником не надано квитанції, касового чеку або інших належних доказів, які б свідчили про сплату витрат на проведення оцінки майна. Наданий суду акт приймання наданих послуг не є документом, що підтверджує сплату цих послуг позивачем за первісним позовом.

Також, з урахуванням критерію розумності та справедливості розміру витрат на правову допомогу, на думку суду, підлягає зменшенню сума витрат на правову допомогу сторони відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 .

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 в обґрунтування розміру понесених ним витрат на правову допомогу надав копію договору про правову допомогу, укладеного з адвокатом Кравченко В.В., квитанцію до прибуткового касового ордеру від 19.07.2022 року, акт-розрахунок Документально підтверджені витрати ОСОБА_2 на правову допомогу складають 16800 грн. Згідно акту розрахунку наданих послуг від 19.07.2022 адвокатом надані наступні послуги: консультація з приводу виникнення спірних правовідносин тривалістю 1 година загальною вартістю 800 грн., вироблення правової позиції захисту тривалістю 3 години, загальна вартість 2400 грн., консультація з приводу заявленого зустрічного позову тривалістю 1 год., вартістю 800 грн., складання, виготовлення та направлення відповідних адвокатських запитів тривалістю 3 год., вартістю 800 грн., складання зустрічного позову тривалістю 4 години, вартістю 3200 грн., забезпечення представництва в судових засіданнях тривалістю 6 год. вартістю 4800 грн..

Суд вважає, що розмір витрат відповідача за первісним позовом на правову допомогу в частині вироблення правової позиції захисту (представництва інтересів) ОСОБА_2 з приводу виникнення спірних правовідносин щодо заявленого ОСОБА_1 позову у справі Куликівського районного суду Чернігівської області №737/520/21 слід рахувати не з 3-х годин, а з 1-ї години, відповідно сума витрат в цій частині підлягає зменшенню з 2400 грн до 800 грн; вироблення правової позиції захисту ( представництва інтересів) ОСОБА_2 з приводу виникнення спірних правовідносин щодо заявленого ОСОБА_3 позову у справі Куликівського районного суду Чернігівської області №737/520/21 слід рахувати не з 3-х годин, а з 1-ї години, відповідно сума витрат в цій частині підлягає зменшенню з 2400 грн до 800 грн; складання, виготовлення, направлення відповідних адвокатських запитів з метою збору доказової бази в зв`язку з представництвом інтересів ОСОБА_2 у справі Куликівського районного суду Чернігівської області №737/520/21, слід рахувати не не з 3-х годин, а з 1-ої години, відповідно сума судових витрат в цій частині підлягає зменшенню з 2400 грн до 800 грн , а всього витрат за надання професійної правничої допомоги за розгляд справи слід зменшити з 16800 грн до 12000 грн..

Виходячи з положень п. 3. ч. 2 ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково, а зустрічний позов та позов третьої особи задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача за первісним позовом ОСОБА_2 понесені нею та документально підтверджені судові витрати з оплати судового збору пропорційно до задоволених вимог, а саме: 1616 грн. 63 коп.; стягнути з ОСОБА_2 на користь відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 понесені ним та документально підтверджені судові витрати з оплати судового збору, а саме: 908 грн. 00 коп.; стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь третьої особи, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 з кожного по 454,00 грн. понесених третьою особою документально підтверджених витрат з оплати судового збору, а саме 908 грн. 00 коп..

Керуючись статтями 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в :

1. Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності, та стягнення грошової компенсації за переотримане майно задовольнити частково.

2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_28 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

3. Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_29 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

4. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_28 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 7422755100:04:001:0032, площею 0,15 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

5. Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_29 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 7422755100:04:001:0032, площею 0,15 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

6. В іншій частині первісного позову відмовити.

7. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна задовольнити частково.

8. Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 транспортний засіб марки (моделі) Musstang MT150-5, тип ТЗ - мотоцикл, 2013 року випуску, VIN- НОМЕР_21 .

9. Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_29 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , право власності на 1/2 частину транспортного засобу марки (моделі) Musstang MT150-5, тип ТЗ - мотоцикл, 2013 року випуску, VIN- НОМЕР_21 .

10. Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_28 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , право власності на 1/2 частину транспортного засобу марки (моделі) Musstang MT150-5, тип ТЗ - мотоцикл, 2013 року випуску, VIN- НОМЕР_21 .

11. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_28 , зареєстрована в АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_29 , зареєстрований в АДРЕСА_2 грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля марки (моделі) Geely MR-7151А (CK), тип легковий автомобіль, 2008 року випуску, VIN - НОМЕР_5 в розмірі 19613,00 (дев`ятнадцять тисяч шістсот тринадцять гривень 00 копійок).

12. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

13. Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити повністю.

14. Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_30 , зареєстрований в

АДРЕСА_2 , право власності на автомобіль марки Geely MR-7151A (CK) тип ТЗ легковий, 2008 року випуску, VIN- НОМЕР_23 .

15. Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_29 , зареєстрований в АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_28 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , судові витрати в сумі 1616 грн. 63 коп. (одна тисяча шістсот шістнадцять грн. 63 коп.) за сплату судового збору.

16. Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_28 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_29 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , судові витрати в сумі 12 908,00 грн. (дванадцять тисяч дев`ятсот вісім грн. 00 коп), в тому числі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.) сплаченого судового збору та 12000,00 грн. (дванадцять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

17. Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_29 , зареєстрований в АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_30 , зареєстрований в АДРЕСА_2 судові витрати в сумі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири грн. 00 коп.) за сплату судового збору.

18. Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_28 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_30 , зареєстрований в АДРЕСА_2 судові витрати в сумі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири грн. 00 коп.) за сплату судового збору.

19. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

20. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Куликівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

21. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

22. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

23.Повний текст рішення складено 2 9 липня 2022 року.

Суддя А. А. Кореньков