Постанова

від 01.08.2022 по справі 295/3185/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №295/3185/18 Головуючий у 1-й інст. Зосименко О.М.

Категорія 21 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.

з участю секретаря

судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №295/3185/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про скасування державної реєстрації суміжної земельної ділянки

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Янчука Максима Олександровича на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 30 січня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Зосименка О.М. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась з даним позовом, в якому просила усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 1810136300:04:002:0001, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником житлового будинку, що знаходиться у м. Житомирі по вище вказаній адресі, який розташований на земельній ділянці площею 0,0461 га. Рішенням Житомирської міської ради № 773 від 26.09.2014 їй надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під існуючим нерухомим майном. Після звернення до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області Міськрайонне управління у Житомирському районі та м. Житомирі з питання реєстрації земельної ділянки, вона дізналася, що відповідачем здійснено реєстрацію суміжної земельної ділянки з кадастровим номером: 1810136300:04:002:0001, площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 , межі якої накладаються на її земельну ділянку, що позбавляє її права на користування частиною земельної ділянки.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 30 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Янчук М.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Апеляційна скаргамотивована тим,що данерішення буловинесено напідставі неповногоз`ясування всіхобставин,що маютьістотне значеннядля справи. При ухваленнірішення судпершої інстанціїдопустив порушенняпроцесуального закону,неправильно застосувавнорми матеріальногоправа,не вповній мірідослідив обставинисправи танадав неналежнуоцінку всімобставинам справи,що вплинулона законністьі обґрунтованістьвисновків суду.В зв`язкуз цим,рішення судупершої інстанціїє незаконнимі необґрунтованим,а отжетаким,що підлягаєскасуванню.

Зазначає,що на момент здійснення державної реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер: 1810136300:04:002:0001 відповідачем спірна частина земельної ділянки знаходилася у користуванні позивачки і використовувалася згідно цільового призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Крім того, є безпідставним твердження суду щодо неможливості визначення меж земельної ділянки позивача, оскільки дані обставини чітко встановлені письмовими доказами, в тому числі висновком судової земельно-технічної експертизи, який чітко встанови межі земельної ділянки позивача та площу межі, де земельна ділянка відповідачки накладається на земельну ділянку позивачки.

Від представника відповідача адвоката Віцке К.О. надійшов відзив, у якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судове засідання учасники процесу будучи належним чином повідомленими не з`явилися. Від представника відповідача адвоката Віцке К.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із його перебуванням у складі територіальної оборони. Суд визнає причину неявки представника неповажною і розглядає справу без участі сторін, що відповідає положенням ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 367 ЦПК України, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга повинна бути залишена без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.263ЦПК України судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.08.2008 після смерті чоловіка ОСОБА_3 , його дружина ОСОБА_1 стала власником житлового будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані у АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.10.2008 (том 1 а.с.3)

Відповідач ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 10.10.2002 є власником житлового будинку та земельної ділянки, площею 2200 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державним актом серії 1-ЖТ №044220 від 27.12.2002 на право приватної власності на землю площею 0,2200 га. (том 1 а.с.96, 99).

Рішенням Житомирської міської ради № 773 від 26.09.2014 «Про надання дозволу громадянам на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під існуючим нерухомим майном/зміна цільового призначення» та додатку до даного рішення, позивачу ОСОБА_1 на підставі заяви, свідоцтва про право на спадщину, надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо земельної ділянки орієнтовною площею 0,0433 га по АДРЕСА_2 . (том 1 а.с.31,32).

Як вбачається з Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, технічна документація розроблена для позивача ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0461 га по АДРЕСА_2 . (том 1 а.с.12).

Таким чином, всупереч рішенню Житомирської міської ради, яким надано дозвіл позивачу на складання проекту землеустрою щодо земельної ділянки орієнтовною площею 0,0433 га, ОСОБА_1 здійснила розроблення технічної документації на вказану земельну ділянку на площу 0, 0461 га.

Згідно акту перенесення в натуру (на місцевість) меж зон обмежень (обтяжень) та сервітутів від 12.01.2017 при складанні технічної документації із землеустрою встановлено, що земельна ділянка площею 0,0461 га за адресою: АДРЕСА_3 , яка надана у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, обмежена лише зоною особливого режиму забудови (том 1 а.с.17).

Відповідно до акту встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_3 , межі земельної ділянки, площею 0, 0461 встановлено та узгоджено між землекористувачем ОСОБА_1 та суміжним землевласником ОСОБА_2 (том 1 а.с.18).

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно дозакону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно положень статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження цим майном.

Як вбачається з висновку експертів №207/05-2020 від 27.05.2020 (том 2 а.с.43-44), земельна ділянка площею 0, 416 га, що розташована у АДРЕСА_3 та земельна ділянка з кадастровим номером 1810136300:04:002:0001, площею 0, 1000 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 є сусідніми та мають спільну (суміжну) межу. Вони перетинаються у площині в результаті чого утворилась пляма накладання площею 60,9 кв.м. ( 0,00609 га).

У фактичному землекористуванні ОСОБА_2 станом на дату проведення дослідження, перебуває земельна ділянка загальною площею 2321, 2 кв.м (0, 23212 га)( з урахуванням земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:04:002:0002, площею 0.1200 га).

У фактичному землекористуванні ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 станом на дату проведення дослідження, перебуває земельна ділянка загальною площею 459, 7 кв.м. (0, 04597 га).

Межі фактичного землекористування ОСОБА_2 не відповідають межам земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:04:002:0001, площею 0, 1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч.3 ст. 12 ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановивши, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 0,0461 га по АДРЕСА_3 , суд першої інстанції дійшов правильного висновкупро недоведеність позовних вимог в частині порушення правпозивача, у зв`язку з чимв задоволенні позовуобґрунтовано відмовив.

Крім того, позивачем обраний спосіб захисту не відповідає змісту порушеного права та не призведе до відновлення порушених прав, його не можна вважати ефективним. А тому заявлені позовні вимоги не можуть також бути задоволені через обрання ним неналежного способу захисту.

За таких обставин, суд першої інстанції, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності та надавши їм правову оцінку, дійшов обґрунтованого та правильного висновку, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційний суд не вбачає, оскільки воно постановлено судом із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвоката ЯнчукаМаксима Олександровича залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 30 січня 2022 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді