Ухвала

від 30.06.2023 по справі 295/3185/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 червня 2023 року

місто Київ

справа № 295/3185/18

провадження № 61-9526ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Янчук Максим Олександрович, на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 31 січня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації суміжної земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, просила усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер 1810136300:04:002:0001, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 31 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року, у позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 22 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Житомирського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 31 травня 2023 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Богунського районного суду м. Житомира від 31 січня 2022 року залишено без змін.

23 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційного скаргою на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 31 січня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 31 травня 2023 року, просить зазначені судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки на порушення пункту 5 частини другої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заявник у касаційній скарзі не вказав підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Якщо касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, у такій скарзі необхідно зазначити, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

У касаційній скарзі заявниця, визначаючи підстави касаційного оскарження судового рішення посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Проте, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносин, заявниця не обґрунтувала цю підставу, зокрема, не зазначила стосовно застосування яких саме норм права відсутній висновок Верховного Суду, та які норми мав застосувати суд апеляційної інстанції.

Отже, зазначена підстава касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції наведена заявником формально без належного обґрунтування.

Указане унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд зауважує, що виконання процесуальних вимог до змісту касаційної скарги має на меті унеможливити використання формального та беззмістовного викладу заявниками підстав касаційного оскарження. Заявник має навести як зміст відповідних пунктів частини другої статті 389, частин першої та третьої статті 411 ЦПК України, так і викласти належне обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення відповідно до наведених вище правових норм.

Тому заявниці необхідно подати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, із зазначенням конкретних обґрунтованих підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Зазначаючи суб`єктний склад учасників справи, ОСОБА_1 вказала Комунальне підприємство «Житомирський міський центр земельних відносин» як третю особу, проте відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 295/3185/18 не ухвалювалося процесуальне рішення про залучення такого учасника справи.

Також, на порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як випливає зі змісту судових рішень ОСОБА_1 звернулася до суду у березні 2018 року з позовом, у якому просила усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації суміжної земельної ділянки.

Отже, позивачка звернулася до суду із позовом, який містить одну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 762,00 грн.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Таким чином, за подання касаційної скарги судовий збір підлягає сплаті у розмірі 1 409,60 грн (704,80 грн х 200/100).

Судовий збір за подання цієї касаційної скарги має бути сплачений єдиним платіжним документом (квитанцією, платіжним дорученням).

Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону № 3674-VI. На підтвердження сплати судового збору суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату.

У касаційній скарзі заявниця зазначає, що звільнена від сплати судового збору, оскільки є особою з інвалідністю І групи, відповідні докази містять в матеріалах справи.

Проте за відсутності матеріалів справи, до відкриття касаційного провадження у справі, Верховний Суд позбавлений можливості перевірити зазначену обставину, тому заявниця має надати докази на підтвердження звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, заявниця має подати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, із зазначенням конкретних обґрунтованих підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій, а також із зазначенням належного суб`єктного складу учасників справи, подати докази сплати судового збору або докази на підтвердження звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Янчук Максим Олександрович, на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 31 січня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 31 травня 2023 року залишити без руху.

Надати для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали суду.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Яремко