Постанова

від 11.10.2007 по справі 4/189-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/189-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "11" жовтня 2007 р.                                                           Справа № 4/189-07

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Черпака Ю.К.

суддів:                                                                        Веденяпіна О.А.

                                                                                   Майора Г.І.

при секретарі                                                            Гаврилюк Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Нечипорук Н.Г. (довіреність від 05.01.2006р.),

від відповідача: Горецький Ю.М. (довіреність від 01.10.2007р.),

розглянувши апеляційну скаргу Тростянецького районного відділу Управління

Міністерства внутрішніхсправ України у Вінницькій області

на рішення господарського суду Вінницької області

від "15" травня 2007 р.  у справі   

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру

електрозв'язку №7 Вінницької філії  ВАТ "Укртелеком" (смт. Тростянець Вінницької

області)

до Тростянецького районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України

у Вінницькій області (смт. Тростянець Вінницької області)

про стягнення 46902,97 грн. заборгованості,  

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2007 року ВАТ "Укртелеком" в особі центру електрозв'язку № 7 (смт. Тростянець) Вінницької філії ВАТ "Укртелеком" пред'явило позов до Тростянецького районного відділу УМВС України у Вінницькій області про стягнення 46902 грн.97 коп. боргу за послуги електрозв'язку (т.1 а.с.2 - 3).

Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.05.2007р. позов задоволено (т.1 а.с.176).

В апеляційній скарзі Тростянецький РВ УМВС України у Вінницькій області просить скасувати рішення суду в частині стягнення 26935,72 грн. боргу і постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Посилається на порушення судом вимог ст.267 ЦК України щодо застосування строку давності для стягнення заборгованості в сумі 26935,72 грн., яка виникла до 01.01.2004р. Відповідач щомісячно проводив розрахунки за надані послуги згідно з виставленими рахунками, тому суд безпідставно зазначив про право позивача зараховувати поточні платежі в погашення заборгованості минулих років.

На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, акт звірки взаєморозрахунків від 01.05.2007р. не є дією, що зумовлює переривання перебігу позовної давності. Окрім того, акт звірки складено після закінчення позовної давності (т.2 а.с.3 - 5).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав, що відповідач визнав суму заборгованості, так як підписав акти звірки. Згідно із ст.267 ЦК України відповідач виконав свої зобов'язання після спливу позовної давності, тобто сплачував рахунки, які надавались щомісячно (т.2 а.с.8).

Заслухавши представників сторін, які в судовому засіданні підтримали свої доводи, дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами існували договірні правовідносини щодо надання послуг телефонного зв'язку.

Згідно з типовим договором від 17.05.2004р. № 17 підприємство електрозв'язку (позивач) взяло  зобов'язання  надавати  споживачу  (відповідач) послуги електрозв'язку (телефонний зв'язок), а відповідач - оплачувати ці послуги (т.1 а.с.13 - 18, 99 - 104).

Відповідно до п.4.5. договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку в кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.

Як вбачається із змісту рахунків за № 432000020 за надані послуги, позивач зазначав у цих рахунках суму боргу за минулий період та окремо суму поточного платежу за кожен місяць (т.1 а.с.24 - 51, 53 - 90, 92, 94). Зокрема, в рахунках за січень 2004 року вказано борг на 01.01.2004р. у розмірі 26935,72 грн. і поточний платіж у сумі 1464,22 грн. (т.1 а.с.24 - 26).

Дані експедиторських карток за 2004 - 2006 роки підтверджують факт вручення рахунків відповідачу (т.1 а.с.118 - 120).

В платіжних документах про часткову оплату отриманих послуг відповідач в призначенні платежу вказував: "За електрозв'язок згідно рахунку № 430020 від такої-то дати" (т.1 а.с.32, 33, 36, 40, 44, 49, 52, 55, 64, 66 - 67, 69, 71 - 72, 76, 79 - 80, 91, 93, 95 - 96).

Оскільки відповідач приймав до оплати виставлені рахунки, в платіжних документах не зазначав конкретний період, за який вноситься плата, то позивач правомірно проводив зарахування цих платежів в рахунок погашення заборгованості за минулий період, сума якої була  відображена в кожному рахунку.

Заборгованість відповідача на 01.01.2004р. становила 26935,72 грн., за 36 місяців йому нараховано 38917,25 грн., сплачено 18950,00 грн., заборгованість станом на 01.01.2007р. складала  46902,97 грн. (т.1 а.с.8).

Частиною 1 ст.267 ЦК України передбачено, що особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

У зв'язку з цим, необгрунтованими є доводи відповідача про оплату ним послуг, наданих у період з січня 2004 року по січень 2007 року.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Акт звіряння розрахунків за послуги зв'язку станом на 01.01.2007р., підписаний керівником і головним бухгалтером установи відповідача 10 січня 2007 р., свідчить про визнання боргу в сумі 46902,97 грн., в тому числі на 01.01.2004р. у розмірі 26935,72 грн. (т.1 а.с.9).

За наведених обставин господарський суд правильно задоволив позов у повному обсязі.

Враховуючи викладене, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 15 травня 2007 року у справі №4/189-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Тростянецького районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області - без задоволення.

2. Справу №4/189-07 повернути до  господарського суду Вінницької  області.

Головуючий суддя                                                                 Черпак Ю.К.

судді:

                                                                                           Веденяпін О.А.  

                                                                                           Майор Г.І.  

 Надруковано 4 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу,

 4 - в наряд.

Повне рішення складено та підписано 16.10.2007р.