Постанова

від 02.08.2022 по справі 755/12457/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 755/12457/19 Головуючий у суді першої інстанції - Яровенко Н.О.

Номер провадження № 22-ц/824/7625/2022 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Владімірової О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Амаріс Груп» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали від 12 серпня 2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2019 року ТОВ «Амаріс Груп» звернулось до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 12 серпня 2019 року, яку мотивувало тим, що 11 серпня 2021 року Дніпровським районним судом міста Києва було ухвалено рішення у справі № 755/13449/19, яким відмовлено у позові ОСОБА_1 до ТОВ «Амаріс Груп», ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк», ПАТ «Платинум Банк» про встановлення нікчемності правочинів, визнання правочину недійсним, скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити певні дії. Заявник вказував, що об`єктом продажу в оскаржуваному договорі була квартира АДРЕСА_1 .

Проте, ухваливши рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у справі №755/13449/19, судом першої інстанції не скасовано заходи забезпечення позову у вигляді накладеного арешту на спірну квартиру, які були вжиті ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 серпня 2019 року у межах справи №755/12457/19.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року заяву ТОВ «Амаріс Груп» про скасування заходів забезпечення позову задоволено.

Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 серпня 2019 року у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 141,4 кв.м., житловою площею 95 кв.м.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, відповідно до якої вважає, що заявником порушено процесуальний порядок та подано до суду «заяву про постановлення ухвали про скасування арешту», натомість, як ч. 1, 2 ст. 158 ЦПК України передбачає право сторони звернутись із вмотивованим клопотанням про скасування заходів забезпечення.

Доводами апеляційної скарги є також те, що вжиті заходи забезпечення мали бути скасовані при ухваленні судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у справі №755/13449/19 й апелянт вважає, що нормами чинного законодавства не передбачено можливість скасування заходів забезпечення у даній справі №755/12457/19.

Враховуючи вищевикладене, представник ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи подану заяву ТОВ «Амаріс Груп» про скасування заходів забезпечення позову мотивував своє судове рішення тим, що ОСОБА_1 було подано до суду заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви в якій вказував про те, що має намір звернутися до суду з позовом до ТОВ «Амаріс Груп», ТОВ «Фк «Фінмарк», ПАТ «Платинум банк» та приватного нотаріуса Бадахова Ю.Н. про визнання недійсним договору. В подальшому, позивач реалізував своє право та звернувся до суду з відповідним позовом. Таким чином, суд першої інстанції вважає, що заходи забезпечення позову, які були вжиті до подання позовної заяви на підставі ухвали суду від 12 серпня 2019 року в рамках цивільної справи № 755/12457/19 напряму пов`язані з розглядом цивільної справи № 755/13449/19. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява представника ТОВ «Амаріс Груп» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали від 12 серпня 2019 року підлягає задоволенню, оскільки в задоволенні позовних вимог було відмовлено та рішення набрало законної сили.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.158 Цивільного процесуального кодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасників справи.

Згідно ч.7 цієї статті у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно ч.9 цієї статті у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що скасування заходів забезпечення позову можливе у випадку коли відпала потреба у їх застосуванні. Це зокрема, стосується випадків вирішення спору не на користь позивача, закриття провадження чи залишення позову без розгляду тощо.

Судом встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 серпня 2019 року у справі №755/12457/19 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено частково. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 141,4 кв.м., житловою площею 95 кв.м., що належить ТОВ «Амаріс Груп» (а.с.26-28).

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 серпня 2021 в справі №755/13449/19 задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амаріс Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк», Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назірович про встановлення нікчемності правочинів, визнання правочину недійсним, скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено (а.с.115-118).

Постановою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 20 липня 2022 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року залишено без змін.

Системний аналіз матеріалів справи дає підстави для висновку, що суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про те, що заходи забезпечення позову, які були вжиті до подання позовної заяви на підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 12 серпня 2019 року у справі №755/12457/19 напряму пов`язані із розглядом справи №755/13449/19.

Із тексту поданої заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 зазначає про те, що він має намір звернутись із позовною заявою про визнання недійсним договору 1766 від 26 квітня 2019 року, виданого приватним нотаріусом Бадаховим Ю.Н. та повернути право власності на власну квартиру АДРЕСА_1 .

Крім того, ОСОБА_1 після подачі заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, а також ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 12 серпня 2019 року, якою було частково задоволено вказану заяву, реалізував своє право й подав відповідний позов до суду першої інстанції, однак у задоволенні позовних вимог йому було відмовлено.

Враховуючи зазначені обставини, суд першої інстанції правомірно задовольнив подану заяву ТОВ «Амаріс Груп» про скасування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.

Даючи оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до положень статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня виготовлення мотивованого тексту постанови до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 03 серпня 2022 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді : Т.Ц.Кашперська

В.О. Фінагеєв