Постанова

від 01.08.2022 по справі 816/1977/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 816/1977/17

адміністративне провадження № К/9901/67447/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «Кременчук» до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 (суддя - Книгіна Т.С.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 (головуючий суддя - Перцова Т.С., судді: Жигилій С.П., Спаскін О.А.) у справі №816/1977/17.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРК «Кременчук» (далі - ТОВ «ТРК «Кременчук») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд:

визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ГУ ДФС у Полтавській області) від 02.10.2017 № 0009731403 в частині зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 193018,62 грн, у тому числі за 2015 рік - 96509,31 грн, за 2016 рік - 96509,31 грн;

визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 02.10.2017 № 0009741403 в частині нарахування податку на додану вартість в розмірі 42806,66 грн, у тому числі за основним платежем - 34245,33 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 8561,33 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018, задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 02.10.2017 № 0009731403 у частині зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 193018,62 грн, у тому числі за 2015 рік - 96509,31 грн, за 2016 рік - 96509,31 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 02.10.2017 № 0009741403 у частині щодо донарахування податку на додану вартість у розмірі 42806,65 грн, у тому числі за основним платежем 34245,32 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 8561,33 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Полтавській області оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2018, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Доводи касаційної скарги відображають висновки акту перевірки, які були підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «ТРК «Кременчук» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТРК «Кременчук» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.06.2017.

За результатами перевірки складено акт від 19.09.2017 № 1224/16-31-14-03-13/34397674, в якому, зокрема, відображено висновки про порушення ТОВ «ТРК «Кременчук»:

пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. пп. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1, пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139, пп. 140.4.2 п. 140.4, ст. 140 Податкового кодексу України, П(С)БО № 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237, П(С)БО № 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, П(С)БО №15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, у результаті чого зменшено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 1144998,00 грн, у т.ч. за 2014 рік - 23012,00 грн, за 2015 рік - 560993,00 грн, за 2016 рік - 560993,00 грн;

п. 189.1 ст. 189, п. 193.1 ст. 193, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, у результаті чого донараховано ПДВ 56446,00 грн, у т.ч. квітень 2017 року - 44365,00 грн, травень 2017 року - 12081,00 грн.

На підставі названого акту перевірки ГУ ДФС у Полтавській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.10.2017:

№ 0009741403, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 70557,50 грн, у тому числі за основним платежем - 56446,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14111,50 грн;

№ 0009731403, яким позивачу зменшено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 2014 рік - 23012,00 грн, за 2015 рік - 560993,00 грн, за 2016 рік - 560993,00 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з правомірності формування позивачем даних податкового обліку за перевірений період. Рішення суду в частині відмови в позові щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2017 № 0009741403 в частині визначення грошового зобов`язання з ПДВ (за основним платежем) в сумі 0,01 грн. обґрунтовано тим, що за результатами перевірки порушення в цій частині зафіксовано щодо основного платежу у розмірі 34245,32 грн, у той час як позивачем заявлено вимогу про визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення на суму 34245,33 грн. (за основним платежем).

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню ГУ ДФС у Полтавській області від 02.10.2017 № 0009731403 в частині зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 193018,62 грн, у тому числі за 2015 рік - 96509,31 грн, за 2016 рік - 96509,31 грн, судами встановлено, що у ході перевірки ГУ ДФС у Полтавській області відображено, що ТОВ «ТРК «Кременчук» у 2015 році списано безнадійну кредиторську заборгованість по контрагентам, яка обліковувалась на рахунку бухгалтерського обліку 6811 «Розрахунки за авансами одержаними» у розмірі 1110942,62 грн, а саме: ОСОБА_1 , - 12870,00 грн, у тому числі ПДВ - 2145,00 грн; ФОП ОСОБА_2 - 1500,00 грн, у тому числі ПДВ - 250,00 грн; ФОП ОСОБА_3 - 2000,00 грн, у тому числі ПДВ - 333,33 грн; ТОВ «ТД «Сталекс» - 94500,00 грн, у тому числі ПДВ 15750,00 грн; ТОВ «Східно-Європейська книготорговельна компанія» - 224,62 грн, у тому числі ПДВ - 37,44 грн.

На підтвердження правовідносин між указаними контрагентами та ТОВ «ТРК «Кременчук» позивачем надані до матеріалів справи копії договорів оренди, акти звіряння, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, а також акти часткового зарахування зустрічних однорідних вимог.

Умовами цих договорів передбачено, зокрема, що орендарі перераховують гарантійні платежі у відповідному розмірі, які утримуються протягом строку дії договорів оренди як забезпечення виконання зобов`язань орендарів по оплаті заборгованості. У випадку дострокового розірвання договору з ініціативи орендаря гарантійний платіж не повертається орендарю.

Реальність господарських операцій між вищевказаними контрагентами та ТОВ «ТРК «Кременчук» відповідачем не заперечувалась.

Наказом № 46 від 31.12.2015 по підприємству ТОВ «ТРК «Кременчук» позивачем зараховано до складу доходів підприємства невикористані залишки гарантійних платежів наступних контрагентів : ФОП ОСОБА_1 - 12870,00 грн., ФОП ОСОБА_2 - 1500,00 грн., ФОП ОСОБА_3 - 2000,00 грн., ТОВ «Східно-Європейська торгівельна компанія» - 224,62 грн.

У бухгалтерському обліку операція зі списання такої заборгованості відображена наступним проведенням:

Дт 6811 Кт 717 у сумі 111094,62 грн,

Дт 6432 Кт 717 сторно (-) 18515,77 грн,

Дт 717 Кт 791 у сумі 92578,85 грн.

Контролюючий орган дійшов висновку, що списана позивачем кредиторська заборгованість включена до складу доходу не в повному обсязі, чим порушено підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, П(С)БО № 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 (далі по тексту - П (С) БО 11), П(С)БО №15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 (далі по тексту - П(С)БО 15), що призвело до заниження показника «Дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку» за 2015 рік у розмірі 18516,00 грн.

За змістом пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Судами встановлено, що на виконання укладених з вищевказаними контрагентами договорів оренди позивачем отримані від орендарів гарантійні платежі.

Відповідно до положень підпункту "а" пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України ТОВ «ТРК «Кременчук» визначено податкові зобов`язання з ПДВ у загальному розмірі 18515,77 грн у день отримання гарантійних платежів.

Відповідно до п. 5 П(С) БО № 15 «Дохід» дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

У даному випадку, відсутня обов`язкова ознака доходу, а саме - не відбувається збільшення власного капіталу, оскільки податок на додану вартість це обов`язковий безумовний платіж до відповідного бюджету, який не залишається у власності та розпорядженні підприємства, а підлягає перерахуванню до бюджету.

Окрім того, пунктом 6.1 П(С) БО № 15 «Дохід» передбачено, що не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов`язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

Також рядком 01 форми податкової декларації з податку на прибуток, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 передбачено, що дохід зазначається за вирахуванням непрямих податків.

Враховуючи викладене, суди вірно вважали, що позивачем цілком правомірно списано кредиторську заборгованість по відносинам із контрагентами-орендарями приміщень в сумі 92578,85 грн з віднесенням її до складу доходу без урахування податку на додану вартість у розмірі 18515,77 грн, а висновок відповідача про заниження суми доходу за 2015 рік за рахунок невключення до складу доходу ПДВ у зазначеному розмірі, є хибним.

Також за наслідками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про завищення позивачем витрат внаслідок безпідставного списання безнадійної дебіторської заборгованості в 2015 році без створення резерву сумнівних боргів у розмірі 77993,54 грн, у тому числі за взаємовідносинами з наступними контрагентами: ПП «Темпо» у сумі 12819,84 грн, ТОВ «СКС-Ритм» у сумі 58000,00 грн, ТОВ «Самміт-Кременчук» у сумі 1787,70 грн, ПП «Корсид» у сумі 5386,00 грн.

Реальність цих операцій відповідачем не оспорювалась.

За визначенням, наведеним у підпункті 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.

Відповідно до пунктів 6-7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (надалі - П(С)БО 16), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.1999 за № 725/4018 (надалі - П(С)БО 10).

За змістом пункту 4 П(С)БО 10 дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

Пунктом 5 П(С)БО 10 визначено, що дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Судами встановлено, що TOB «ТРК «Кременчук» списано до витрат суми товарної заборгованості (заборгованість за попередньою оплатою, тобто заборгованість, за якою ТОВ «ТРК «Кременчук» перерахувало кошти вищевказаним постачальником за товари, роботи чи послуги, однак, постачальники не поставили товари, не виконали роботи або не надали послуги).

Відповідно до п.7 П(С)БО № 10 «Дебіторська заборгованість» поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Тобто, величина резерву сумнівних боргів створюється виключно для дебіторської заборгованості, яка є фінансовим активом.

У свою чергу, згідно з п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» до фінансових активів належать: грошові кошти та їх еквіваленти; контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства; контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах; інструмент власного капіталу іншого підприємства.

Тобто, резерв сумнівних боргів формується тільки під грошову заборгованість, яка передбачає надходження грошових коштів, а не товарів.

У випадку, коли підприємство сплатило аванс за товари, роботи чи послуги, у підприємства виникає дебіторська заборгованість, яка не є фінансовим активом, тому що при її погашенні не отримуватимуться кошти.

Судами з`ясовано, що спірна заборгованість є товарною (за попередньою оплатою), оскільки на рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» ведеться облік авансів, наданих іншим підприємствам, які свідчать про наявність виключно товарної дебіторської заборгованості перед підприємством. Інша заборгованість на цьому рахунку не відображається. Грошова заборгованість, що є фінансовим активом відображається на рахунку 361. Окрім того, сплата авансів підтверджується банківськими виписками, доданими до матеріалів справи, якими підтверджується, що спірна заборгованість є товарною.

Доказів протилежного відповідачем не надано.

Відповідно, для такої заборгованості резерв сумнівних боргів не створюється.

У відповідності до п.11 П (С) БО № 10 поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

Отже, суми перерахованих авансів, які набули статусу безнадійної дебіторської заборгованості, включаються до складу витрат, а не списуються за рахунок резерву сумнівних боргів, і у податкового обліку сума такої заборгованості відноситься до витрат.

Так, за визначенням пп «а» пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю незалежно від того, чи здійснювалися заходи її стягнення.

З огляду на викладене, суди дійшли вірного висновку, що ТОВ «ТРК «Кременчук» правомірно списано дебіторську заборгованість ПП «Темпо», ТОВ «СКС-Ритм», ТОВ «Самміт-Кременчук» та ПП «Корсид» в сумі 77993,54 грн на витрати без створення резерву сумнівних боргів, а тому висновок відповідача про завищення позивачем витрат на вказану суму є помилковим.

Твердження контролюючого органу про те, що право збільшити суму витрат на списану суму заборгованості позивач мав лише після створення резерву сумнівних боргів або після здійснення заходів щодо її стягнення, не ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України та законодавства, що регулює порядок бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Доводи відповідача про те, що вказана вище заборгованість є заборгованістю за оренду, не відповідають дійсності та спростовуються наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок, які підтверджують сплату за товар.

Висновки щодо безпідставності встановлених у ході перевірки порушень пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст.138, пп. пп. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1, пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139, пп. 140.4.2 п. 140.4, ст.140 Податкового кодексу України, П(С)БО № 10 «Дебіторська заборгованість» також знайшли своє підтвердження в ході експертного дослідження, за результатами якого складено Висновок №11 від 05.06.2018.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Головного управління ДФС у Полтавській області від 02.10.2017 № 0009741403 в частині донарахування позивачеві ПДВ 42806,66 грн, у тому числі за основним платежем 34245,32 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 8561,33 грн, судами з`ясовано, що за висновком акту перевірки позивачем порушено п.189.1 ст. 189, пп. 198.1, 198.2, 198.3, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено податковий кредит у грудні 2015 року в сумі 34245 грн за кредиторською заборгованістю, яка була списана як безнадійна, але податковий кредит по цим сумам ТОВ «ТРК «Кременчук» не відкориговано (не зменшено).

Так, судами встановлено та не заперечувалось відповідачем, що ТОВ «ТРК «Кременчук» списана безнадійна кредиторська заборгованість у розмірі 205471,95 грн, у тому числі ПДВ 34245,32 грн, що обліковувалась у бухгалтерському обліку по субрахунку 6851 «Розрахунки і іншими кредиторами» за наступними контрагентами: ТОВ «Бодекс Плюс» у розмірі 21201,60 грн, у тому числі ПДВ 3533,60 грн; ПП «Екобудсервіс Плюс» у розмірі 29753,60 грн, у тому числі ПДВ 4958,93 грн; ПрАТ «КРМП» у розмірі 105000,62 грн, у тому числі ПДВ 17500,10 грн; ТОВ «Ю.Ті.Джи» у розмірі 49516,13 грн, у тому числі ПДВ 8252,69 грн.

Реальність операцій з указаними контрагентами відповідачем не оспорюється, підстави списання та визнання такої заборгованості безнадійною під сумнів не ставились.

Разом з тим, відповідач вважає, що оскільки позивач не повністю розрахувався за поставлені товари (виконані роботи, надані послуги), вказані товари, роботи, послуги після спливу позовної давності вважають безоплатно отриманими, а тому позивач втратив право користування податковим кредитом, сформованим за результатами купівлі вказаних товарів, робіт, послуг.

Відповідно до п. 192.1 ст.192 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов`язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем.

Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що не видаються отримувачу, що складені до 1 лютого 2015 року, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних таким платником податку.

Враховуючи викладене, коригування податкового кредиту відбувається у зв`язку із зміною компенсації вартості постачання товарів (послуг) на підставі розрахунків коригування до податкових накладних, виписаних постачальником та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, згідно з пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України під безоплатно наданими товарами, роботами, послугами розуміються товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорам, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Таким чином, відповідно до зазначеної норми безоплатно наданими вважаються товари, що надані згідно з договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення. Роботи (послуги) вважаються наданими безоплатно у разі, якщо не висуваються вимоги щодо компенсації їх вартості.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем по справі, договори, укладені між ТОВ «ТРК «Кременчук» та ТОВ «Бодекс Плюс», ПП «Екобудсервіс Плюс», ПрАТ «КРМП», ТОВ «Ю.Ті.Джи» є оплатними, і зміни компенсації вартості товарів (послуг) по цим договорам не відбулося.

Вищевказаними контрагентами позивача не надано позивачеві розрахунків коригування до податкових накладних, оскільки ними не було зменшено власних податкових зобов`язань по відносинам із позивачем по справі.

Враховуючи викладене, відсутні передбачені законом підстави для коригування позивачем свого податкового кредиту.

Господарські операції, за якими був сформований такий податковий кредит, їх реальність та підтвердження первинними документами були досліджені в ході планової виїзної документальної перевірки ТОВ «ТРК «Кременчук», за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт № 5796/22-209/34397674 від 28.12.2012.

Зазначеним актом підтверджується правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «ТРК «Кременчук» та ТОВ «Бодекс Плюс», ПП «Екобудсервіс Плюс», ПрАТ «КРМП», ТОВ «Ю.Ті.Джи».

З огляду на наведене вище, суди дійшли вірного висновку про відсутність підстав для коригування (зменшення) позивачем податкового кредиту, сформованого по відносинам із ТОВ «Бодекс Плюс», ПП «Екобудсервіс Плюс», ПрАТ «КРМП», ТОВ «Ю.Ті.Джи».

Безпідставність тверджень про завищення позивачем податкового кредиту за грудень 2015 року на 34245,32 грн також знайшла своє підтвердження в ході експертного дослідження, за результатами якого складено Висновок №11 від 05.06.2018.

Враховуючи викладене, висновки податкового органу за результатами проведеної перевірки про порушення вимог податкового законодавства спростовуються встановленими під час розгляду даної справи обставинами, у зв`язку з чим колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком попередніх судових інстанцій про часткове задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень у відповідній частині.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі №816/1977/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова