Постанова

від 17.07.2022 по справі 606/2999/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 липня 2022 року

м. Київ

справа № 606/2999/19

провадження № 61-16701св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід агропродукт»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Білокриниця-Агро»,

третя особа - державний реєстратор Кременецької міської ради Тернопільської області Костинник Михайло Олегович

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід агропродукт» на постанову Тернопільського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Хома М. В., Сташків Б. І., Ходоровського М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агропродукт» (далі - ТОВ «Захід Агропродукт») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Білокриниця-Агро» (далі - ТОВ «Білокриниця-Агро») про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 06 червня 2008 року між товариством та ОСОБА_1 укладений договір оренди землі, згідно з яким останній передав в оренду у строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 6125087600:01:001:0121, площею 4,52 га терміном на 10 років. Державна реєстрація договору була проведена 16 лютого 2009 року й, відповідно, строк його дії закінчувався 16 лютого 2019 року.

Протягом усього часу користування земельною ділянкою ТОВ «Захід Агропродукт» належно виконувало взяті на себе зобов`язання та мало намір скористатись переважним правом на продовження договору оренди, у зв`язку з чим 26 вересня 2018 року на адресу ОСОБА_1 було надіслано відповідне повідомлення з проектом додаткової угоди. У цей же день (26 вересня 2018 року) ОСОБА_1 надано згоду на продовження договору оренди землі та підписано додаткову угоду.

Однак 18 червня 2019 року ОСОБА_1 уклав договір оренди вищевказаної земельної ділянки з ТОВ «Білокриниця-Агро».

Посилаючись на порушення переважного права на укладення (поновлення) договору оренди землі, ТОВ «Захід Агропродукт» просило суд визнати договір оренди землі від 14 червня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Білокриниця-Агро» недійсним та скасувати його державну реєстрацію.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 08 квітня 2021 року у складі судді Малярчук В. В. позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 14 червня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Білокриниця-Агро».

Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі від 14 червня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Білокриниця-Агро», номер запису про інше речове право 32103211 від 18 червня 2019 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із порушення відповідачем переважного права позивача на укладення договору оренди землі на новий строк.

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 08 квітня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Захід агропродукт».

Апеляційний суд виходив із того, що позивач не дотримався встановленої статтею 33 Закону України «Про оренду землі» процедури і строків для реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі, у зв`язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11 жовтня 2021 року ТОВ «Захід агропродукт» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року в справі № 594/376/17-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні справи.

З моменту укладення договору оренди спірної земельної ділянки і до теперішнього часу ТОВ «Захід агропродукт» належно виконувало взяті на себе зобов`язання, в тому числі виплатило орендну плату ОСОБА_1 і за весь 2019 рік, продовжує користуватися земельною ділянкою.

У передбачені частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі» та пункту 8 договору оренди землі від 06 червня 2008 терміни товариство скористалося своїм переважним правом на оренду землі шляхом вручення письмового повідомлення та укладенням відповідної додаткової угоди.

Доводи інших учасників справи

Відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2021 рокупоновлено ТОВ «Захід агропродукт» строк на касаційне оскарження постанови Тернопільського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року.

Відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Теребовлянського районного суду Тернопільської області справу № 606/2999/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід агропродукт» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Білокриниця-Агро», третя особа - державний реєстратор Кременецької міської ради Тернопільської області Костинник Михайло Олегович, про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації договору.

Обставини справи

Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4, 52 га, кадастровий номер 6125087600:01:001:0121, що знаходиться на території Соколівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області.

06 червня 2008 року ОСОБА_2 уклав із ТОВ «Захід Агропродукт» договір оренди землі, за умовами якого передав вищезазначену земельну ділянку в оренду строком на 10 років. Договір зареєстрований 16 лютого 2009 року у Теребовлянській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України та земельних ресурсах»за № 04096500105.

Згідно з пунктом 9 договору орендна плата визначена у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки в рік.

Строк дії договору сплив 16 лютого 2019 року.

14 червня 2019 року ОСОБА_1 уклав договір оренди з ТОВ «Білокриниця-Агро», за яким передав в оренду останньому зазначену земельну терміном на 7 років. У цей же день проведена державна реєстрація цього договору, умовами якогоорендна плата визначена у розмірі 14 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на порушення його переважного права на поновлення договору оренди землі, у зв`язку з чим просив визнати недійсним укладений у подальшому орендодавцем ОСОБА_1 із новим орендарем ТОВ «Білокриниця-Агро» договір оренди земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ТОВ «Захід Агропродукт».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду від 25 серпня 2021 року є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року в справі № 594/376/17-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Дія такого договору припиняється, у тому числі, у разі закінчення строку, на який його було укладено (частина перша статті 31 Закону України «Про оренду землі»).

Укладання договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (стаття 16 Закону України «Про оренду землі»).

У частині четвертій статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статей 210, 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

Статтями 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення та реєстрації договору оренди земельної ділянки між ТОВ «Захід Агропродукт» та ОСОБА_1 ) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Правове регулювання поновлення договору оренди землі та обставини його поновлення передбачено у статті 33 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Оформлення відповідних правовідносин сторін здійснюється шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору оренди землі.

Зокрема, поновлення договору оренди землі у передбачений статтею 33 Закону України «Про оренду землі» спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як підстави для продовження орендних прав і обов`язків на новий строк.

Правочин, на підставі якого здійснюється продовження орендних прав та обов`язків, у силу загальних приписів ЦК України щодо порядку укладення, зміни та розірвання договорів, має бути вчинений у тій самій формі, що й первісний договір оренди.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і далі - в редакції станом на час вирішення спору судами) державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону; згідно із частиною другою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, орендар набуває речове право оренди земельної ділянки з моменту державної реєстрації такого права.

У справі, яка є предметом касаційного перегляду, апеляційний суд установив, що 06 червня 2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Захід Агропродукт» укладений договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6125087600:01:001:0121, який 16 лютого 2009 року зареєстрований у встановленому законом порядку.Строк його дії сплив 16 лютого 2019 року.

18 червня 2019 року право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6125087600:01:001:0121, зареєстроване за ТОВ «Білокриниця - Агро» на підставі укладеного з ОСОБА_2 договору оренди землі.

Державна реєстрація додаткової угоди до договору оренди землі від 26 вересня 2018 року, укладеної між ТОВ «Захід агропродукт» та ОСОБА_2 та на яку посилається заявник у позові, у встановленому законом порядку не була проведена, тому права на вказаний об`єкт нерухомого майна у позивача на дату укладення між ОСОБА_2 та ТОВ «Білокриниця-Агро» оспорюваного договору оренди землі від 14 червня 2019 року вже були відсутні.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 215 ЦК України, для визнання недійсним договору, укладеного 14 червня 2019 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Білокриниця-Агро», оскільки передбачене статтею 33 Закону України «Про оренду землі» переважне право відповідача на укладення договору оренди землі на новий строк припинилося.При цьому, спірний договір оренди із ТОВ «Білокриниця-Агро» ОСОБА_2 уклав на значно кращих умовах - орендна плата 14 % від нормативної грошової оцінки землі, строк оренди - 7 років.

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 227/4535/18, від 16 грудня 2020 року у справі № 235/3051/18, від 18 березня 2021 року у справі № 379/1294/18, від 05 квітня 2022 року у справі № 605/644/20.

Оскаржуване судове рішення не суперечить правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові, на яку посилався заявник.

Апеляційним судом правильно застосовано норми матеріального права у спірних правовідносинах та не допущено порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування оскарженого судового рішення, тому доводи касаційної скарги з цього приводу є безпідставними.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження апеляційним судом та додаткового правового аналізу не потребують.

Інші наведені в касаційній скарзі аргументи не спростовують висновків апеляційного суду, зводяться до неправильного тлумачення заявником норм матеріального права та до необхідності переоцінки доказів і встановлення обставин, які не були встановлені судом. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалене без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду - без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід агропродукт» залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун