Ухвала

від 03.08.2022 по справі 357/9019/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 357/9019/18

провадження № 61-6755 ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марценюк Леся Анатоліївна, на постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю агрокомплекс «Узин», державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Білоцерківського районного суду Київської області від 02 березня 2021 року у задоволенні позову ТОВ «Олійникова Слобода» відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 29 червня 2022 року рішення Білоцерківського районного суду Київської області від 02 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ТОВ «Олійникова Слобода» задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВА «Узин» щодо земельної ділянки площею 2,4 га з кадастровим номером 3220484400:01:007:0027.

Скасовано рішення державного реєстратора КП Великодимирівської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю. Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер 40136423 від 15 березня 2018 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ТОВА «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» судовий збір по 4 405,00 грн з кожного та витрати на правничу допомогу по 5 000,00 грн з кожного.

До Верховного Суду 19 липня 2022 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року, у якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Щодо форми і змісту касаційної скарги

У порушення вимог пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України заявник подає касаційну скаргуна постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року та просить її скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції, однак з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Київським апеляційним судом прийнято постанову саме 29 червня 2022 року.

За таких обставин, заявнику необхідно уточнити, яке саме судове рішення нею оскаржується та надати уточнену редакцію касаційної скарги.

Щодо сплати судового збору

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у меншому розмірі ніж передбачено законодавством.

Як вбачається із доданої до касаційної скарги квитанції, ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 1 000,00 грн.

У касаційній скарзі заявник просить зменшити розмір судового збору за подання касаційної скарги до 1 000,00 грн з підстав, передбачених положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір». Посилалась на те, що її річний дохід за 2021 рік складає 166 563,57 грн, 5 % від якого становить 8 328,18 грн. За подання касаційної скарги їй необхідно сплатити 7 048,00 грн, однак оскаржуваною постановою з неї стягнуто судовий збір у загальному розмірі 9 405,00 грн, що перевищує 5 % її річного доходу. На підтвердження свого майнового стану надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2021 рік.

Дослідивши касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 про зменшення сплати судового зборуне підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вищезазначені норми закріплюють дискреційне право, а не обов`язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ`я сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків в банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім`ї та наявність утриманців тощо.

Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

Наведені заявником доводи та надані у їх підтвердження докази не можна визнати такими, що з достовірністю підтверджують скрутний майновий стан заявника, який унеможливлює сплату судового збору, оскільки розмір судового збору за подачу касаційної скарги становить 7 048,00 грн, який не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за 2021 рік (8 328,18 грн), тому не можуть вважатися достатньою підставою для зменшення сплати судового збору.

Посилання заявника на те, що постановою Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року з неї стягнуто судовий збір у загальному розмірі 9 405,00 грн, який перевищує 5 відсотків її річного доходу судом оцінюється критично, оскільки підставою для зменшення сплати судового збору може бути саме розмір судового збору за подання касаційної скарги, який перевищує 5 відсотків річного доходу заявника, а не стягнутий за рішенням суду попередньої інстанції.

З огляду на зазначене, заявнику необхідно надати інші докази на підтвердження обставин скрутного майнового стану або документи що підтверджують сплату судового збору у повному розмірі.

Вказане грунтується на такій конституційній засаді судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України) та узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

За таких обставин, у задоволенні клопотання про зменшеннясплати судового збору слід відмовити. Разом з тим, суд зазначає, що ОСОБА_1 не позбавлена можливості заявити клопотання про відстрочення розміру судового збору або розстрочення його сплати за визначених законом умов.

Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.

Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України, статею 8 Закону України «Про судовий збір»

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зменшення сплати судового збору.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Марценюк Леся Анатоліївна, на постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 29 серпня 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь