Постанова

від 31.07.2022 по справі 363/1316/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2022 року м. Київ

Справа № 363/1316/17

Провадження: № 22-ц/824/2023/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Борисової О.В., Левенця Б.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Момота Олексія Вікторовича в інтересах Вишгородської міської ради Київської області

на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 21 липня 2021 року, постановлену під головуванням судді Чіркова Г.Є.,

у справі за позовом Вишгородської міської ради Київської області до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне підприємство «Управління з розвитку фізичної культури та спорту Вишгородської міської ради», про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та виселення,

в с т а н о в и в:

У квітні 2017 року Вишгородська міська рада Київської області звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що квартира АДРЕСА_1 входить до складу службового житлового фонду та закріплена за КП «Управління з розвитку фізичної культури та спорту Вишгородської міської ради». Рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради№ 109 від 22.04.2008 року вказана квартира була введена до складу службового житлового фонду та закріплена за відповідачем. Згідно з умовами контракту та рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 119 від 22.05.2008 року вказана квартира була передана ОСОБА_2 як директору КП «Управління фізичної культури та спорту Вишгородської міської ради» для забезпечення виконання посадових обов`язків. 01.06.2015 року Вишгородською міською радою було розірвано контракт з відповідачем за його власним бажанням. Отже, ОСОБА_2 , розірвавши контракт за своїм власним бажанням, відповідно до ст. 125 ЖК України, не має права на проживання в наданій йому службовій квартирі. На адресу відповідача неодноразово направлялись повідомлення про звільнення службового житлового приміщення, які ним залишені без виконання. За наведених обставин, просила суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , та виселити його з цієї квартири.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 21 липня 2021 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням, яким завершиться розгляд цивільної справи № 363/1076/21 за позовом ОСОБА_2 до Вишгородської міської ради Київської області про визнання права власності на майно за набувальною давністю.

Не погодившись із таким судовим рішенням, Момот О.В. в інтересах Вишгородської міської ради Київської областіподав апеляційну скаргу, в якій, посиаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду, справунаправити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що спір у даній справі ніяким чином не може вплинути на розгляд спору про визнання права власності на майно за набувальною давністю, а тому правових підстав для зупинення провадження у справі немає. Окрім того, провадження у справі № 363/1076/21 відкрито судом після подання Вишгородською міською радою позову у даній справі. Також вказав, що сама по собі взаємопов`язаність ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 13 вересня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 заперечував проти апеляційної скарги, посилаючись на те, що вимоги Вишгородської міської ради щодо виселення ОСОБА_2 зі спірної квартири напряму залежить від визнання/припинення права власності на спірну квартиру, а тому суд першої інстанції обґрунтовано зупинив провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що у провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа №363/1076/21 за позовом ОСОБА_2 до Вишгородської міської ради Київської області про визнання права власності на майно (квартиру) за набувальною давністю.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи № 363/1076/21 за позовом ОСОБА_2 до Вишгородської міської ради про визнання права власності на майно за набувальною давністю.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Відповідно до цієї ж норми права суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на зазначене для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи за наявності доказової бази та встановлених на підставі цих доказів фактичних обставин.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.

Пов`язаність справ полягає в тому, що рішенням суду в іншій справі встановлюються обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі. Обставини повинні бути такими, що мають значення для цієї справи, тобто зупинення провадження у цивільній справі, виходячи з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки у випадку, коли у цій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав заявлених позовних вимог або умов, від яких залежить їх розгляд.

Визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16 та Верховним Судом у постанові від 10 березня 2021 року у справі № 207/413/18 (провадження № 61-7608св20).

Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Незважаючи на те, що зупинення провадження у справі має тимчасовий характер, судам необхідно враховувати право кожної особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку та розглядати кожну справу без надмірного формалізму.

У справі, яка переглядається, предметом спору є визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Підставою для зупинення провадження у справі став факт розгляду судом цивільної справи № 363/1076/21 за позовом ОСОБА_2 до Вишгородської міської ради про визнання права власності на майно за набувальною давністю.

Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд першої інстанції не врахував, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Суд першої інстанціїне обґрунтував, у чому саме полягає матеріально-правовий зв`язок між справою, що переглядається, та справою № № 363/1076/21, не мотивував, які саме факти, встановлені в іншій справі, будуть мати преюдиційне значення для цієї справи, та в чому полягає неможливість самостійного встановлення судом обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наявність спору про визнання права власності на майно за набувальною давністю виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити під час розгляду цієї справи наявність обставин, якими Вишгородська міська рада Київської області обґрунтовувала свої позовні вимоги.

Схожих правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19 травня 2021 рокуу справі № 756/11896/17та від 16 червня 2021 року у справі№ 686/26138/18.

Також, колегія суддів відмічає, що в силу вимог частини третьої статті 210 ЦПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.

Отже, у разі виникнення обставин, визначених пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України, учасник справи має можливість подати клопотання про зупинення провадження у справі лише на етапі підготовчого провадження, і провадження у цивільній справі на підставі вказаного може бути зупинено лише до початку розгляду справи по суті.

Як убачається із матеріалів справи, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12 травня 2017 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду на 27 липня 2017 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями учасників справи.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 06 жовтня 2020 року, що занесена до протоколу судового засідання, підготовче засідання завершено, справу призначено до судового розгляду.

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні судвирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Клопотання про зупинення провадження у справі відповідачем заявлено 21 липня 2021 року, тобто, на стадії розгляду справи по суті, а тому висновок суду першої інстанції про зупинення провадження у справі з підстав об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи на стадії розгляду справи по суті, суперечить положенням статті 210 ЦПК України.

Ураховуючи вищевикладене, ухвала Вишгородського районного суду Київської області від 21 липня 2021 року, яка постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Момота Олексія Вікторовича в інтересах Вишгородської міської ради Київської області задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 21 липня 2021 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Т.О. Невідома

Судді О.В. Борисова

Б.Б. Левенець