Рішення

від 03.08.2022 по справі 904/1123/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2022м. ДніпроСправа № 904/1123/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "РОСТ`АГРО"

до Фермерського господарства "ХУДАСЬ-Т"

про стягнення неустойки за договором поставки товару №21-РА2020 від 28.11.2019

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 278 548,52 грн. неустойки за договором поставки № 21-РА 2020 від 28.11.2019.

Відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що відповідно до рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2021 по справі № 904/579/21 за договором поставки № 21-РА 2020 від 28.11.2019 з Відповідача стягнути на користь Позивача 434 696,35 грн. В рамках виконавчого провадження станом на 28.09.2021 дана заборгованість погашена. Позивач обґрунтовуючи позов посилається на п. 6.2.3 Договору, де вказано, що в разі, якщо покупець не здійснить оплату вартості товару відповідно до п.5.1. Договору та додатку до нього більш ніж 200 календарних днів він сплачує постачальнику неустойку в розмірі 60 % від суми несплаченої частини вартості товару. Відповідач заперечує проти стягнення неустойки у вигляді штрафу в розмірі 278 548,52 грн., оскільки вона є надмірно великою для Відповідача, такий розмір штрафних санкцій несумісний з принципом розумності, справедливості та носить не компенсаційний характер, а є додатковим надходженням для Позивача. Відповідач вважає, що є справедливим зменшення штрафних санкцій на 90%. До відзиву на позовну заяву Відповідач надав клопотання про зменшення розміру неустойки, мотивоване тим, що форс-мажорні обставини, як засуха, не дали провести своєчасний розрахунок по договору поставки. Відповідач не мав на меті затягувати розрахунок по договору, а попав у надзвичайні наслідки через неврожай насіння соняшнику та поганий врожай зернових культур. Також Відповідач посилається на те, що поставлений Позивачем посівний матеріал був неналежної якості, що потягло низьку врожайність у 2020р. Крім того, внаслідок введення військового стану на території України, занадто низьких цін на сільгосппродукцію через блокування морських портів, ФГ "ХУДАСЬ-Т", як виробник сільгосппродукції, стало збитковим та погасити такі значні штрафні санкції не зможе.

Позивач відповідь на відзив не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2019 сторони уклали договір поставки товару № 21-РА 2020 (далі Договір), за п. 1.1. якого Постачальник (Позивач) зобов`язується передавати у власність Покупця (Відповідача) продукцію виробничо-технічного призначення, а Покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору та відповідно до вартості, визначеної у додатках до нього.

Сторони погодились на визначення ціни договору в еквіваленті до дол. США. Станом на 28.11.2019 курс гривні до одного дол.. США становить 23,984391 грн. В разі, коли курс дол. США станом на дату здійснення будь-якої фактичної оплати Покупцем (не залежно від дати настання такого зобов`язання) зріс, порівняно з тим, що існував на дату укладення даного договору, сума відповідної оплати збільшується пропорційно збільшенню курсу долара. З метою реалізації даного пункту сторони, під час розрахунку оплати конкретного платежу, визначають його гривневий еквівалент як на дату виникнення зобов`язання, так і на дату фактичної оплати. Різниця еквівалентів і становить суму збільшення курсу долара, на яку збільшується розмір оплати конкретного платежу (п. 4.4. договору).

В разі зменшення курсу американського долара по відношенню до гривні порівняно з тим, що існував на момент підписання додатку покупець сплачує суму вартості товару, визначену додатком (п. 4.5. договору).

Оплата Покупцем вартості товару відповідно до ціни, визначеної в цьому договорі, здійснюється шляхом внесення попередньої оплати та подальшої оплати основної суми договору на умовах відстрочення платежу та згідно з додатком до договору (п. 5.1. договору).

В разі, якщо Покупець не здійснить оплату вартості товару відповідно до п. 5.1. договору та додатку до нього більш ніж на 60 календарних днів, він сплачує Постачальнику неустойку в розмірі 20 % від суми несплаченої частини вартості товару; якщо більше ніж 100 календарних днів 40 % від суми несплаченої частини вартості товару; якщо більш ніж 200 календарних днів 60 % від суми несплаченої частини вартості товару (підп. 6.2.3. п. 6.2 Договору).

Сторони підписали такі додатки до Договору: додаток № 1 від 28.11.2018, в якому узгодили постачання товару на суму 252 448,00 грн. та визначили порядок оплати: 20% від загальної суми вартості товару - до 31.12.2019, решта 80% від загальної вартості товару - до 01.10.2020; - додаток № 1 від 20.01.2020, в якому погоджено поставку товару на суму 122 322,50 грн. та визначено порядок оплати: 20 % від загальної вартості товару - до 31.01.2020, решта 80 % від загальної вартості товару - до 01.10.2020; додаток № 3 від 04.05.2020, за яким узгодили поставку товару на суму 17 082,48 грн. та визначили порядок оплати: 20 % від загальної вартості товару - до 15.05.2020, решта 80 % від загальної вартості товару - до 01.10.2020; додаток № 4 від 07.05.2020 до договору, в якому погодили поставку товару на суму 3 997,02 грн. та визначили порядок оплати: 20% від загальної вартості товару - до 15.05.2020, решта 80 % від загальної вартості товару - до 01.10.2020; додаток № 5 від 21.05.2020, за яким узгодили поставку товару на суму 23 473,92 грн. та визначили порядок оплати: 20 % від загальної вартості товару - до 31.05.2020, решта 80 % від загальної вартості товару - до 01.10.2020; додаток № 6 від 04.06.2020, в якому погодили поставку товару на суму 11 870,70 грн. та визначили порядок оплати: 20 % від загальної вартості товару - до 15.06.2020, решта 80 % від загальної вартості товару - до 01.10.2020; додаток № 8 від 01.07.2020, за яким узгодили поставку товару на суму 2 232,72 грн. та визначили порядок оплати: 20 % від загальної вартості товару - до 05.07.2020, решта 80 % від загальної вартості товару - до 01.10.2020; додаток № 9 від 28.09.2020, в якому погодили поставку товару на суму 11 557,80 грн. та визначили порядок оплати: 20 % від загальної вартості товару - до 01.10.2020, решта 80 % від загальної вартості товару - до 10.10.2020.

За даними Позивача, на виконання умов Договору він поставив Відповідачеві товар на загальну суму 446 254,15 грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору оплата покупцем вартості товару відповідно до ціни, визначеної в цьому договорі, здійснюється шляхом внесення попередньої оплати та подальшої оплати основної суми договору на умовах відстрочення платежу та згідно з додатком до договору.

Однак, Відповідач в порушення умов Договору за поставлений товар сплатив лише 11 557,80 грн., на підтвердження чого Позивач надав виписку з свого банківського рахунку, відповідно до якої вказана сума сплачена Відповідачем 02.10.2020. У зв`язку з цим у Відповідача утворився борг у сумі 434 696,35 грн.

ТОВ "ФІРМА "РОСТ`АГРО" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ФГ "Худась-Т" 434 696,35 грн. основного боргу за договором поставки товару № 21-РА2020 від 28.11.2019. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2021 у справі № 904/579/21 позов задоволено, з ФГ "Худась-Т" на користь ТОВ "Фірма "Рост`Агро" стягнуто 434 696,35 грн. основного боргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до виписок по рахунку, ДВС з Відповідача стягнув борг і перерахував Позивачеві, зокрема: 10.08.2021 26 172,48 грн., 10.08.2021 66 793,11 грн. , 02.09.2021 133 338,00 грн., 30.09.2021 278 338,41 грн.

Посилаючись на п. 6.2.3. Договору Позивач нарахував Відповідачеві 278 548,52 грн. неустойки.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є обґрунтованість нарахування неустойки на суму боргу, підстави зменшення стягуваних штрафних санкцій.

Відносини, що виникли між сторонами у справі є господарськими, тому, згідно зі ст.4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 232 ГПК України передбачено, що судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ч.1 ст. 18 ГПК України).

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач позов заперечує з наведених вище підстав.

Перевіривши доводи і докази сторін, суд погоджується з Позивачем.

Так, наданими сторонами доказами (Договір, Додатки до Договору, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 1.03.2021, виписки по рахункам) підтверджено факт поставки товару Позивачем Відповідачеві та несвоєчасний розрахунок за поставлений товар Відповідачем з Позивачем.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2021 у справі № 904/579/21 позов задоволено, стягнуто з ФГ "Худась-Т" на користь ТОВ "Фірма "Рост`Агро" 434 696,35 грн. основного боргу за договором поставки товару № 21-РА 2020 від 28.11.2019.

Судом встановлено, що розрахунок Відповідач, навіть за наявності рішення суду, добровільно не провів, а кошти примусово стягнуті ДВС, що призвело до прострочення в розрахунках більше ніж 200 календарних днів.

Перевіривши розрахунки Позивача, судом встановлено, що розрахунки проведено не правильно, оскільки 60 % від суми боргу 434 696,35 грн. (встановленого рішенням суду) становлять 260 817,81 грн.

Відповідач посилаючись на скрутний матеріальний стан підприємства та низьку врожайність через неякісний товар, поставлений Позивачем, просить зменшити штрафні санкції,

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності суд, з урахуванням усіх конкретних обставин справи, має право при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір.

При вирішенні питання про зменшення штрафних санкцій, суд, крім розміру збитків, повинен також враховувати: ступінь виконання зобов`язання, майновий стан сторін, не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, тобто суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Суд також може зменшити розмір штрафних санкцій у разі наявності інших обставин, які мають істотне значення, однак, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а є його правом і виключно у виняткових випадках.

Відповідно до чинного законодавства, скрутний матеріальний стан підприємства не є достатніми доказами виключних обставин, які б могли бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, а є звичайним ризиком господарської діяльності. При цьому, суд бере до уваги, що поставка товару відбулася з відстрочкою платежів від 10 днів до більш ніж 6-ти місяців, що Відповідач вартість товару добровільно не сплатив, посилаючись на відсутність коштів, однак для примусового стягнення боргу та виконавчих витрат ДВС кошти у Відповідача виявила. Також суд бере до уваги, що Відповідач не надав належних доказів поставки Позивачем Відповідачеві неякісного товару.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для зменшення штрафних санкцій.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення належать: 260 817,81 грн. неустойки.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Худась-Т" (53110, Дніпропетровська область, Софіївський р-н, с. Ордо-Василівка, вул. Строканя, буд. 5, ідентифікаційний код 20284353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рост`Агро" (50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 67, офіс 206, ідентифікаційний код 34811140) 260 817,81 грн. неустойки, 3 912,27 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повне судове рішення складене 04.08.2022

Суддя С.Г. Юзіков