Рішення

від 20.07.2022 по справі 368/536/21

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/536/21

2/368/101/22

Рішення

Іменем України

"21" липня 2022 р. Кагарлицький районний суд Київської області

у складі: головуючого - судді Шевченко І.І.

при секретарі Лєвшин Н.О.

з участю представника позивача адвоката Брящея Р.І.

відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

та представника відповідачів адвоката Матюшенкова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику цивільну справу в загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Кагарлицького нотаріального округу Руденко Андрій Володимирович про усунення від спадкування та встановити юридичний факт, -

встановив:

представник позивача просить суд встановити той факт, що ОСОБА_3 постійно проживав однією сім`єю з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менш, як п`ять років, а саме, - з 2010 року, до часу відкриття спадщини, а саме, - до ІНФОРМАЦІЯ_2 та усунути від спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємців другої черги: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обґрунтовуючи позов наступним.

Як вбачається з довідки № 574 від 23 жовтня 2021 року виданої, Виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради, позивач - ОСОБА_3 , 1959 року народження проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 з 2010 року по цей час.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла дружина ОСОБА_4 ОСОБА_5 , яка не маючи власних дітей, відносилася до позивача, як до рідного сина, адже він завжди їм допомагав по господарству, піклувався про їх здоров`я.

Після її смерті стан здоров`я у ОСОБА_4 різко погіршився, в нього появилися проблеми з ногами, - він погано ходив.

З цього часу позивач по справі повністю взяв на себе утримання господарства померлого та й самого померлого, адже він постійно возив його до лікарні, сплачував за нього кошти за комунальні послуги, купував йому ліки та продукти харчування за власний кошт, облаштовував побут та турбувався про

нині померлого, як про батька, той в свою чергу відносився до позивача, як до сина, і фактично, вони проживали як одна сім`я.

В останній час ОСОБА_4 взагалі зліг, та не міг за собою самостійно слідкувати.

Інших близьких родичів у померлого не було, ніхто до нього не приїздив, не цікавився його станом, а тому всю турботу за здоров`я та побут ОСОБА_4 взяв на себе позивач.

Дані обставини підтверджується копіями фіскальних чеків, квитанціями про сплату комунальних послуг, які додаються до даного уточнення.

Все вищевикладене можуть також: підтвердити односельчани позивача та померлого ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер.

Даний факт підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 04 листопада 2020 року виконавчим комітетом Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, в якому зазначено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 78 років, про що 04 листопада 2020 року складено відповідний актовий запис за №23.

Всю турботу щодо поховання померлого ОСОБА_4 взяв на себе позивач.

Так, позивачем за власний кошт було придбано домовину, хрест, похоронні вінки та було організовано поминальний обід (копії накладних додаються).

Як вбачається з довідки № 575 від 23 жовтня 2021 року виданої, Виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради, на прохання громадянина ОСОБА_3 04 листопада 2020 року Буртівською сільською радою було виділено місце на кладовищі села Очеретяне між могилами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для поховання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Очеретяне, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається з довідки № 576 від 23 жовтня 2021 року виданої, Виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради, на прохання громадянина ОСОБА_3 04 листопада 2020 року Буртівською сільською радою було організовано надання автомобіля - катафалка в селі Очеретяне для поховання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Очеретяне, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається з довідки № 577 від 23 жовтня 2021 року виданої, Виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради, на прохання громадянина ОСОБА_3 04 листопада 2020 року Буртівською сільською радою було організовано траурний мітинг на кладовищі в селі Очеретяне під час поховання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Очеретяне, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час позивач доглядає за могилами померлих ОСОБА_4 та його дружини - ОСОБА_5 .

Відповідачі у справі на поховання ОСОБА_4 взагалі не з`являлися.

За життя ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Буртівської сільської ради від 24 серпня 1990 року належав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Померлому ОСОБА_4 за життя також: належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,11 га, розташована на території Буртівської сільської ради на підставі Державного акта на право власності на землю Серія І-КВ № 191083 від 15.06.2004 року.

Згідно зі свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) № 1108533, виданим Буртівською сільською радою, померлому ОСОБА_4 належало право на майновий пай СВК агрофірма «Перемога» у розмірі 13904 грн. або 0,1473 відсотків.

Згідно зі свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) № 1108729а, виданим Буртівською сільською радою, померлому ОСОБА_4 належало право на майновий пай СВК агрофірма «Перемога» у розмірі 15500 грн. або 0,1640 відсотків.

Згідно зі свідоцтвом про право на майновий пай № 682, вартість майнового паю ОСОБА_4 у загальному пайовому фонді СВК агрофірма «Перемога» станом на 1 січня 2000 року становить 18842,00 пайових гривень.

Крім того, ОСОБА_4 за життя перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 .

Даний факт підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , яке видане 23 листопада 1991 року Буртівською сільською радою Кагарлицького району Київської області, в якому зазначено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , уклали шлюб 23.11.1991 року, про що в книзі реєстрації записів про укладення шлюбу 23 листопада 1991 року зроблено запис за № 9. Після укладання шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ».

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 померла.

Даний факт підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , яке видане 08 липня 2010 року виконкомом Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, в якому зазначено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 71 років, про що в Книзі реєстрації смертей 08 липня 2010 року зроблено відповідний актовий запис за №21.

Спадкоємцем померлої ОСОБА_5 був її чоловік - ОСОБА_4 .

Даний факт підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом: Серії ВРІ № 574226, яке видане 17.03.2011 року державним нотаріусом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори, в якому зазначено, що спадкоємцем майна ОСОБА_5 , 1938 року народження є її чоловік ОСОБА_4 .

Спадщина, на яку видано вищевказане свідоцтво складається з земельної ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,60 га, кадастровий номер 3222281200:05:301:0020, розташована на території Буртівської сільської ради, що належала померлій на підставі Державного акта на право власності на землю Серія 1-КВ № 091084 від 15 червня 2001 року.

Крім того, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом Серії ВРІ № 574225, яке видане 17.03.2011 року державним нотаріусом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 був спадкоємцем грошового вкладу своєї дружини ОСОБА_9 з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходиться в Кагарлицькому відділенні Ощадного банку № 3032 на рахунках № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 та в ТВБВ Кагарлицького відділення Ощадного банку № 3032/05 с. Бурти на рахунках № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , що належав на підставі довідки, виданої вищезазначеним ощадним банком 21 лютого 2011 року за № 258. Згідно з вказаним свідоцтвом, вартість спадкового майна складає 14 715,72 грн.

Слід зазначити, що померлий ОСОБА_4 прийняв спадщину своєї дружини ОСОБА_5 , але за життя не переоформив право власності на спадкове майно.

Оскільки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до оформлення права власності на спадщину ОСОБА_5 , право на належне ОСОБА_4 майно переходить до спадкоємців ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 , не здогадуючись про наявність будь-яких спадкоємців померлого, та виконуючи останню волю покійного, який в усній формі заповідав йому все своє майно, оскільки вважав його фактично своїм сином, з метою прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернувся з письмовою заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Кагарлицького районного нотаріального округу Воловенко Р.П.

Однак, приватний нотаріус, не надавши свідоцтва про спадкування, у письмовій відмові за вих. № 299/01 - 16 від 10.12.2020 зазначила наступне: необхідно встановити факт проживання зі спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім`єю не менш, як п`ять років до часу відкриття спадщини, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому було запропоновано звернутися до райсуду з позовом про встановлення факту проживання однією сім`ю.

В зв`язку з цим позивач в грудні 2020 року звернувся до Кагарлицького районного суду Київської області із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю з померлим ОСОБА_4 в порядку окремого провадження, оскільки йому не було відомо про наявність у померлого спадкоємців.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 02 лютого 2021 року було встановлено факт проживання однією сім`єю Позивача та ОСОБА_4 . Рішення набрало законної сили 05 березня 2021 року.

29 квітня 2021 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Кагарлицького нотаріального округу Руденко Андрія Володимировича, яким заведено спадкову справу № 8/2021, із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та надав приватному нотаріусу всі необхідні документи для оформлення спадщини (оригінали всіх документів на майно померлого знаходяться у позивача).

Однак, 05 травня 2021 року позивачем було отримано від приватного нотаріуса Кагарлицького нотаріального округу Руденко Андрія Володимировича повідомлення спадкоємцю щодо нововиявлених обставин в рамках спадкової справи померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

З вищевказаного повідомлення вих. № 145/02-14 від 01 травня 2021 року позивач дізнався про нововиявлені обставини по спадковій справі № 8/2021, а саме те, що 01 травня 2021 року до приватного нотаріуса Кагарлицького нотаріального округу Руденко Андрія Володимировича звернулися племінники спадкодавця: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які документально підтвердили свої родинні стосунки з померлим ОСОБА_4 .

Крім того, вказаним листом позивачу роз`яснено його право на звернення до суду вразі незгоди з оформленням спадщини на племінників спадкодавця.

Зважаючи на той факт, що відповідачі у справі ухилялася від надання допомоги ОСОБА_4 , який через похилий вік та тяжку хворобу був у безпорадному стані і про нього піклувався виключно позивач, останній звернувся до суду з позов про усунення від спадкування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Як вже зазначалося, постановою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року у цивільній справі № 368/1361/20 було скасовано рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 02 лютого 2021 року, яким було встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 з ОСОБА_4 .

За таких обставин, оскільки рішення суду, яким було встановлено факт проживання однією сім`єю Позивача з ОСОБА_4 було скасовано під час розгляду даної цивільної справи № 368/536/21 позивач, вважає, що вказаний факт може бути встановлено в рамках даної цивільної справи, оскільки позовні вимоги про усунення від спадкування та позовні про встановлення факту спільного проживання є взаємопов`язаними та є похідними одна від одної.

Факт спільного проживання як одна сім`я, позивача та ОСОБА_4 підтверджується наступними доказами:

?довідкою № 566, яка видана 04.11.2020 року Буртівською сільською радою Кагарлицького району Київської області, в якій зазначено, що позивач дійсно за власні кошти похоронив свого дядька, - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис за № 23 від 04.11.2020 року;

?актом від 26.11.2020 року, який складений депутатом Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області Нестерук Людмилою Олександрівною, в якому зазначено, що ОСОБА_3 понад п`ять років проживав однією сім`єю з покійним ОСОБА_4 з 2010 року до дня смерті, постійно доглядав за ним, жителем села Очеретяне, що відноситься до Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, купував йому одяг, продукти, товари домашнього вжитку, ліки, за власні кошти здійснив його поховання;

?виписками з медичної картки ОСОБА_4 , з яких вбачається, що, починаючи з 2010 року, позивач мав тяжкий стан здоров`я;

?квитанціями сплати за комунальні послуги, які сплачував позивач, копією картки пенсійної та коду до даної картки, що доводить той факт, що заявник займався побутом ОСОБА_4 ;

?фіскальними чеками про придбання ліків для ОСОБА_4 ;

? тією обставиною, що свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , правоустановчі документи на майно та майнові права надані саме позивачем, так як вони знаходяться у нього вдома, що ще раз підтверджує той факт, що позивач та ОСОБА_4 проживали як одна сім`я.

Крім того, факт того, що позивач практично з 2010 року проживав спільно, як одна сім`я з померлим ОСОБА_4 , можуть підтвердити численні свідки, явку яких, в разі необхідності, буде забезпечено позивачем.

Позивач і надалі продовжує піклуватися про пам`ять померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Так в серпні 2021 року позивачем було встановлено новий пам`ятник на могилі ОСОБА_4 , переобладнано пам`ятник ОСОБА_5 та об`єднано все в один комплекс.

Як вбачається з накладної № 12 від 10 серпня 2021 року виданої ФОП « ОСОБА_10 » позивачем було сплачено за вищевказані роботи 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Дана обставина додатково свідчить про той факт, що позивач на відміну від відповідачів, які навіть не заявилися на поховання ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_5 , вважає останніх своєю сім`єю.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1264 Цивільного Кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз.1, 2 п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК ( 2947- 14) про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також: інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків.

Для підтвердження проживання однією сім`єю необхідно підтвердити факт спільного проживання, ведення спільного господарства зі спадкодавцями, наявність спільного бюджету, піклування та підтримку один одного морально і матеріально не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За таких обставин позивач вважає, що ним надані суду належні та допустимі докази, на підтвердження факту проживання однією сім`єю та ведення спільного господарства з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відтак позовна вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_3 з померлим ОСОБА_4 є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки Позивач та ОСОБА_4 з 2010 року до часу відкриття спадщини, а саме, - до ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно проживали однією сім`єю, були пов`язані спільним побутом та вели спільне господарство.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження №61- 15965СВ19) справи про спадкування суди розглядають за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права та обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Матюшенков Д.В. заперечували проти позовних вимог позивача та просили у їх задоволенні відмовити з наступних підстав. Померлий ОСОБА_4 був людиною своєрідною. У 2010 році її мати доглядала дружину померлого до того часу, поки сама вона не захворіла. ОСОБА_4 до 2014 року працював, тому не потребував ніякої допомоги. Вона з чоловіком не одноразово пропонувала допомогти померлому, але він відмовлявся, бо не любив почуватися комусь винним. Крім того, він був плотником і собі сам зробив гроб, обшивши його тканиною. Це зробив для того, щоб не було піклувань після його смерті. Окрім того, він сам собі замовив та оплатив пам`ятник. Окрім того, певний період, коли у неї народилися двійнята і вона була зайнята, але коли бачила померлого, то пропонувала допомогу, від якої він завжди відмовлявся.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Матюшенков Д.В. заперечували проти позовних вимог позивача та просили у їх задоволенні відмовити з наступних підстав. Його мати проживала у тому ж селі, що і померлий, і оскільки він її доглядав, бо вона не бачила, то часто бачив і дядька. Коли проходив мимо двору дядька, то пропонував свою допомогу, але останній відмовлявся. Він іноді із матір`ю приходив до дядька і пропонували допомогу, але він відмовлявся. Окрім того, він був на похороні. Після похорону, позивач віддав всіх тварин йому. Не вбачає підстав, для того, щоб його усунути від спадкування.

Представник третьої особи в особі приватного нотаріуса Кагарлицького нотаріального округу Руденка Андрія Володимировича в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. Заяв та клопотань не надходило.

Суд, вислухавши сторін та їх представників, свідків та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже,стаття 15 ЦК Українивизначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , про що свідчить додана до матеріалів справи копія свідоцтва про смерть (т. 1 а.с. 59).

Відповідно до наданої до матеріалів справи довідки про причину смерті від 04.11.2020 року, причиною смерті ОСОБА_4 стала хронічна серцева недостатність, ішемічна хвороба серця (т. 2 а.с.75).

Відповідач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Кагарлицького районного нотаріального округу Руденка Андрія Володимировича із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Позивач ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Кагарлицького районного нотаріального округу Руденка Андрія Володимировича із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Кагарлицького районного нотаріального округу Руденка Андрія Володимировича із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Свідоцтво про право на спадщину нотаріус не видавав.

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_5 , про що Виконкомом Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області було видано свідоцтво про смерть (т. 1 а.с. 60).

ОСОБА_5 була дружиною ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (т. 1 а.с. 61).

ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом від 17.03.2011 р., яка складається із земельної ділянки площею 2,60 га в межах згідно з планом Буртівської сільської ради Кагарлицького району Київської області (т. 1 а.с. 62), грошового вкладу з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що нараховуються у Кагарлицькому відділення Ощадному будинку (т. 1 а.с. 64)

ОСОБА_4 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 65), земельної ділянки площею 3,11 га, що знаходиться в межах Буртівської сільської ради Кагарлицького району (т. 1 а.с. 66), майнового паю члена колективного сільськогосподарського виробництва (майновий сертифікат) (т. 1 а.с. 67).

Згідно інформації Пенсійного фонду України стало відомо, що за дорученням Прем`єр-Міністра України В.Б. Гройсмана, на виконання Закону України N 2148-УІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій» здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_4 з жовтня 2017 року. Пенсійний фонд України інформує, що до 1 жовтня 2017 року щомісяця він отримували 1656,58 грн. Після перерахунку з 1 жовтня 2017 року щомісячно буде отримувати 2631,70 грн. (т.1 а.с. 71)

Щодо вимог позивача про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першоїстатті 1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.

У той же час кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (частина другастатті 1258 ЦК України).

Статтею 1264 ЦК Українивстановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті1268та частини першої статті1269 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Статтею 3 СК Українипередбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другоїстатті 3 СК Українипро те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Необхідною умовою для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_3 разом зі спадкодавцем є доведеність факту його спільного проживання з ОСОБА_4 , що передбачає їх пов`язаність спільним побутом, веденням спільного господарства, наявністю між ними взаємних прав і обов`язків у період, не менше ніж п`ять років.

Що стосується виписками з медичної картки ОСОБА_4 , то слід зазначити наступне.

Копія з картки хворого ОСОБА_4 міститься у т. 1 а.с. 77-94, а оригінал даної картки до суду надано не було.

Епікріз хворого ОСОБА_4 починається з 2010 р. 4 лютого 2010 р. ОСОБА_4 було зроблено операцію паховомошоночну грижу та перебував він на лікарняному до 15.03.2010 р. Стан став задовільний і було його виписано до праці з 16.03.2010 р.

З 04.06.2010 р. по 01.08.2010 р. ОСОБА_4 перебував на лікарняному, оскільки був перелом зовнішньої щиколотки правої голені, та 02.08.2010 р. необхідно було приступити до роботи.

22.06.2012 р. скарги були на болі в суглобах. Проводився огляд у хірурга деформуючий артороз лівого голеностопного суглобу.

06.02.2018 р. була консультація у лікаря хірурга щодо плечового суглобу, шляхом перевірки рентгенографією перелому виявлено не було.

20.02.2018 р. ОСОБА_4 був у сімейного лікаря з приводу болів у лівому плечовому суглобі, після чого було призначено йому лікування.

Окрім того, позивачем була надана виписка із медичної карти амбулаторного стаціонарного хворого від 11.06.2021 р. (т. 1 а.с 16), з якої стало відомо, що ОСОБА_4 звертався до сімейного лікаря з приводу виписки доступних ліків. 25.10.2020 р. стан хворого погіршився і був оглянутий сімейним лікарем ОСОБА_11 та призначено лікування на дому, так як стан був важкий, то потребував сторонньої допомоги. 03.11.2020 р. було констатовано смерть.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у ОСОБА_4 за період з 01.01.2010 р. по день смерті були проблеми із суглобами, мав перелом та переніс одну операцію. Так в дійсності, 25.10.2020 р. ОСОБА_4 звернувся до сімейного лікаря, оскільки стан його погіршився, але чому його не поклали до лікарні, а відпустили лікуватися стає не зрозуміло.

Окрім того, у матеріалах справи відсутня довідка до огляду МСЕК, в якій комісія робить висновок про необхідність чи відсутність сторонньої допомоги.

Окрім того, позивач ОСОБА_3 , згідно посвідчення серії НОМЕР_9 , виданого 05.05.2001 р. є інвалідом другої групи.

Інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров`я України.

Залежно від ступеня втрати здоров`я дорослим встановлюється одна з трьох груп інвалідності:

I група інвалідності - особа, яка повністю втратила працездатність і вимагає постійної опіки;

II група інвалідності - особа здатна до самообслуговування, але не здатна до праці в звичайних виробничих умовах;

III група інвалідності встановлюється тим, хто здатен працювати в полегшених умовах.

Тобто, суду стало не зрозуміло, як позивач, який є особою з інвалідністю другої групи, міг надавати допомоги ОСОБА_4 , який був особою похилого віку.

Що стосується квитанцій по сплаті за комунальні послуги (т. 1 а.с. 95-109), то слід зазначити наступне.

Виключно всі квитанції стосуються періоду жовтень грудень 2020 р. і проведено оплату за ним лише після смерті ОСОБА_4 , серед яких є такі, які прийшли виключно після смерті, та яким чином померлий міг використовувати надані послуги не зрозуміло, а також не дає підстави вказувати про те, що позивач проводив оплату за комунальні послуги отримані ОСОБА_4 .

Що стосується рахунку та товарного чеку (т. 1 а.с. 110), то слід зазначити наступне.

Так в дійсності, позивачем ОСОБА_3 куплялися певні речі, але чи вони куплялись для ОСОБА_4 ніде не написано. Також слід зазначити, що оригінали даних документів до суду не подавались.

Що стосується фіскальних чеків про придбання ліків для ОСОБА_4 , то слід зазначити наступне.

Так в дійсності є чеки з аптек, згідно яких було придбано перелік ліків, але чи в дійсності вони були придбані для ОСОБА_4 , то таких даних не має, оскільки відсутні рекомендації по їх придбанні, тому взяти їх до уваги не можливо.

Що стосується квитанцій та інших документів, що стосується саме періоду поховання ОСОБА_4 , то слід зазначити наступне.

Так в дійсності позивачем було здійснено поховання ОСОБА_4 , що підтверджується:

?довідкою № 575 від 23 жовтня 2021 року виданої Виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради на прохання громадянина ОСОБА_3 04 листопада 2020 року Буртівською сільською радою було виділено місце на кладовищі села Очеретяне між могилами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для поховання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Очеретяне, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

?довідкою № 576 від 23 жовтня 2021 року виданої Виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради на прохання громадянина ОСОБА_3 04 листопада 2020 року Буртівською сільською радою було організовано надання автомобіля - катафалка в селі Очеретяне для поховання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Очеретяне, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

?довідкою № 577 від 23 жовтня 2021 року виданої Виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради, на прохання громадянина ОСОБА_3 04 листопада 2020 року Буртівською сільською радою було організовано траурний мітинг на кладовищі в селі Очеретяне під час поховання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Очеретяне, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, вказані витрати хоч і потрачені позивачем для поховання ОСОБА_4 , але після отримання довідки про смерть ним же було отримано пенсії, що частково покрили витрати позивача, а також має можливість ці витрати витребувати з відповідачів.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що в селі проживає без реєстрації з 1994 року. Він не розумів як так може бути, що чужі люди, а живуть як рідні. У 2010 році померлий переніс операцію і за господарством доглядав позивач. Інколи бачив як приїжджали сестри до померлого. Племінників він не бачив у померлого. Знав, що померлий робив собі труну. Узимку померлий лікувався. В кінці 2020 р. він шукав свій паспорт, але не знайшов. Паспорт знайшовся пізніше. Все у дворі робила сім`я ОСОБА_13 . Стану лежачого у покійного не бачив, але чув, що деякий час був лежачий.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що проживає в селі більше десяти років. Її батьки підтримували дружні стосунки. Більшу частину часу ОСОБА_13 перебував у селі. Спали сім`я ОСОБА_13 та померлий кожний окремо у своєму будинку, але господарство вели спільно. Лікування померлого проводили за гроші ОСОБА_8 , а коли не вистачало коштів, тоді позивач витрачав свої.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що товаришувала із сім`єю покійного. ОСОБА_16 відносився до позивача як до сина. Володя спонсорував ОСОБА_17 померлого була сестра, яка допомагала, але вона померла. Позивач померлому все допомагав, бо родичі до нього не приїжджали. Сам за собою слідкувати померлий не міг.

Свідок ОСОБА_18 пояснила, що вона останній раз до ОСОБА_19 вони приїжджали у 2020 р. під час спілкування з ним на здоров`я він не жалівся. Її син допомагав ОСОБА_19 . ОСОБА_16 був теслярем, тому ще при житті він зробив собі гроб. Крім того, він взяв кошти за паї та витратив їх на пам`ятники.

Свідок ОСОБА_20 пояснила, що проживає в селі з 17.07.2020 р. Раніше проживала м. Білопілля Донецької області. Вона є сусідкою позивача та померлого. Вони проживали як одна сім`я. Померлий ходив до позивача як до рідні. Померлий сам себе обходити не міг. Володя купляв продукти, а ОСОБА_21 готовила.

Свідок ОСОБА_22 пояснила, що вона є племінницею покійного, а дружина позивача була ріднею до дружини померлого. Вона приїжджала до дядька, але рідко. Коли вони із чоловіком бачили дядька на ринку, то пропонували йому допомогу, але він весь час відмовлявся. Дядько не любив, щоб у його домі були чужі люди. Дядько був на роботі до 2015 року. Вона вважає, що позивач надає неправдиві дані, оскільки із дядьком разом не проживав, так як він більшу частину позивач проживав в м. Обухові, бо він продовжував працювати.

Свідок ОСОБА_2 пояснив, що померлий був йому дядьком. Він до нього приїжджав, але не часто. Дядько не любив гостей. Він був на похороні. Після похорон позивач віддав йому всю дядькову худобу, оскільки не буде за нею доглядати. Влітку 2020 р. померлий ще сам проводив ремонт своєї огорожі.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», в якому зазначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Спадкування за законом здійснюється почергово.

За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини

право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги.

Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі

спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення

включно.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК ( 2947-14 ) про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно

проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Відповідно до вимог ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Положеннямист. 80 ЦПК Українипередбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підтвердження позовних вимог ОСОБА_3 надав копії письмових документів - квитанції посплаті закомунальні послуги,виписки змедичної картки,фіскальні чеки,довідки виданісільською радою,яким суднадав обґрунтовуваннявище атакож вислухано показання свідків, які достовірно не підтвердили факт його спільного проживання з ОСОБА_4 протягом п`яти років до його смерті однією сім`єю, а саме: не проживав, не мав спільного господарства та відсутні взаємних прав та обов`язків, тобто позивач доказів не надав.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами проживання з ОСОБА_4 протягом п`яти років до його смерті однією сім`єю.

Щодо вимог позивача про усунення від спадкування відповідачів, то суд виходить з наступного.

Статтями1216,1217 ЦК Українивизначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Статтею 1218 ЦК Українивизначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позбавлення особи права спадкувати - це захід, що має застосовуватися лише в крайньому випадку з урахуванням передусім характеру поведінки відповідача.

Частиною п`ятоюстатті 1224 ЦК Українипередбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Зі змісту наведеної норми закону вбачається, що лише при одночасному настанні таких обставин як ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, а також доведеності зазначених фактів у їх сукупності, спадкоємець може бути усунений від права на спадщину.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п`ятоїстатті 1224 ЦК Українимає значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин та їх доведеності у сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку.

Вказані правові висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 4 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18), від19 червня 2019 року у справі № 491/1111/15-ц (провадження № 61-14655св18), від 2 березня 2020 року у справі № 133/1625/18 (провадження № 61-1419св20), від 1 квітня 2021 року у справі № 760/8781/17-ц (провадження № 61-18807 св20).

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Відповідно до частин першої-третьоїстатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостоюстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У пункті 6Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»роз`яснено, що під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»встановлено, що правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК ( 435-15 ) стосується особи, яка зобов`язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного кодексу України ( 2947-14 ) (далі - СК). Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого

невиконання такою особою встановленого законом обов`язку. Непред`явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування.

Правило частини п`ятої статті 1224 ЦК ( 435-15 ) стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК ( 2947-14 ) не були зобов`язані утримувати спадкодавця.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду,

допомоги та піклування.

Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред`явлена особою, для якої таке усунення породжує пов`язані зі спадкуванням права та обов`язки, одночасно з її позовом про

одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК ( 435-15 ).

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, підлягає з`ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

ВС підкреслив, що у випадку існування спору за спадок, безпорадний стан спадкодавця повинен довести позивач заявляючи вимогу про зміну черговості одержання права на спадок. При цьому лише одних пояснень позивача та показань свідків недостатньо для доведення безпорадного стану спадкодавця.

Крім того, підлягає з`ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги саме від спадкоємців-відповідачів, за умови отримання її від інших осіб, чи мав цей спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

Положеннямист. 80 ЦПК Українипередбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судами установлено, що згідно із наданими до матеріалів справи виписками з історії хвороб ОСОБА_4 вбачається, що спадкодавець був особою похилого віку, мав хронічні захворювання - хронічну серцеву недостатність і ішемічну хворобу серця, , мав проблеми із суглобами, був один перелом та переніс одне операційне втручання, проте не потребувала сторонньої допомоги.

При вирішенні питання про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов`язку щодо її надання. Та обставина, що сторони не спілкувалися протягом тривалого часу, не свідчить про факт умисного ухилення від надання допомоги.

Однак доказів перебування ОСОБА_4 у безпорадному стані та потреби в сторонньому догляді матеріали справи не містять.

Допитані свідки не були обізнані як про матеріальний стан позивача та ОСОБА_4 , показання свідків зведено до констатації факту, що сторони спілкувалося між собою, позивач навідувалася до свого ОСОБА_4 , також свідки не змогли підтвердити той факт, що ОСОБА_4 потребував сторонньої допомоги та перебував у безпорадному стані, що він звертався до відповідачів із вимогами надати матеріальну допомогу, яку потребував внаслідок погіршення стану здоров`я, не мав змоги отримати належне медичне забезпечення та необхідні медичні препарати.

Тобто, позивач не довів свідоме ухилення відповідачів від виконання обов`язку з догляду та надання допомоги спадкодавцю, а неналежне, на його думку, виконання таких обов`язків носить оціночний характер, що не може бути віднесене до умисних дій чи бездіяльності, спрямованих на умисне ухилення від обов`язку надання допомоги спадкодавцю, у розумінні статті 1224 ЦК України.

Аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність вище перелічених юридичних фактів у їх сукупності.

Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому, слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку.

Виходячи з того, що позивач ОСОБА_3 не надав до суду будь-яких переконливих та об`єктивних доказів на підтвердження факту ухилення відповідачів від надання допомоги спадкодавцю, а саме, доказів, які б підтверджували їхню винну поведінку, яка б свідчила, що спадкодавець дійсно потребував допомоги у зв`язку із безпорадним станом, звертався за допомогою до них, а останні відмовили у наданні такої допомоги, тому суд прийшов до висновку про відмову у позові в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 4, 10, 12, 76-83, 258, 263-268 ЦПК України суд, -

вирішив:

У задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Кагарлицького нотаріального округу Руденко Андрій Володимирович про усунення від спадкування та встановити юридичний факт відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст судового рішення складено 04.08.2022 р.

Суддя І.І. Шевченко