Постанова

від 01.08.2022 по справі 902/117/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 902/117/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Вінницької області від 12.07.2021 (суддя Маслій І. В.)

і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2022 (головуючий суддя Юрчук М. І., судді Крейбух О. Г., Саврій В. А.)

у справі № 902/117/21

за позовом виконувача обов`язків керівника Бершадської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Тростянецької селищної ради Гайсинського району

до Фермерського господарства "Софія-Т",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Вінницька обласна державна адміністрація,

про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішень і визнання права власності

(у судовому засіданні взяли участь: прокурор - Бересток Б. П., представник відповідач - Слюсар О. В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Виконувач обов`язків керівника Бершадської місцевої прокуратури (далі - прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Тростянецької селищної ради Гайсинського району (далі - позивач) до Фермерського господарства "Софія - Т" (далі - відповідач, ФГ "Софія - Т") про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішень та визнання права власності.

2. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що рішенням 19 сесії 7 скликання Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (правонаступником якої є позивач) "Про відчуження комунального майна" від 17.11.2017 включено до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади, що підлягають відчуженню шляхом продажу на аукціоні, гідротехнічні споруди, які знаходяться по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області. Переможцем аукціону з продажу спірного комунального майно визнано ФГ "Софія - Т", що підтверджується протоколами від 27.12.2017. Відповідач на підставі договору купівлі-продажу від 22.05.2018 набув у власність комплекс будівель та споруд - 2-х поверхову нежитлову будівля (сторожка) та комплекс гідротехнічних споруд, який розташований по вул. Фільварок, 27а, с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області.

3. З посиланням на приписи ч. 2 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" прокурор зазначає, що до об`єктів, що не підлягають приватизації, віднесено, зокрема гідротехнічні захисні споруди. Посилаючись, зокрема, на приписи Закону України "Про аквакультуру" прокурор зазначає, що спірні гідротехнічні споруди є захисними, а відтак не могли бути включені до об`єктів приватизації.

4. Також, прокурор посилається на те, що спірні гідротехнічні споруди розташовані на струмку Безіменний, який у відповідності до вимог п. 1 ч. 2 ст. 5 Водного кодексу України (далі - ВК України) відноситься до водних об`єктів місцевого значення та з посиланням на приписи ч. 2 ст. 59, п. "ґ" ч. 4 ст. 83, п. "д" ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також з урахуванням принципу цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, зазначає, що земельна ділянка, на якій розміщені спірні гідроспоруди, не може перебувати в приватній власності, що фактично також виключає правомірність їх приватизації та можливість, за таких умов, перебувати у приватній власності.

5. З огляду на бездіяльність Тростянецької селищної ради щодо захисту інтересів держави, прокурор звернувся з цим позовом до суду про скасування рішень Капустянської сільської ради та визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між Капустянською сільською радою та ФГ "Софія-Т", а також про визнання права власності за Тростянецькою селищною територіальною громадою в особі Тростянецької селищної ради на спірне майно.

Короткий зміст судових рішень

6. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.07.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2022, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що прокурор не довів, що спірні гідротехнічні споруди на ставках є захисними, оскільки за своїм призначенням виконують функції по здійсненню підпору води у річці (струмку) та пропуск води по руслу.

8. Суди дійшли висновку, що комплекс гідротехнічних споруд, який є предметом відчуження, не відповідає за технічними характеристиками і призначенням нерухомому майну, яке не підлягає відчуженню та приватизації.

9. За таких обставин суди дійшли висновку, що рішення 19 сесії 7 скликання Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області "Про відчуження комунального майна" від 17.11.2017 та рішення 22 позачергової сесії 7 скликання Капустянської сільської ради "Про продаж майна комунальної власності" від 30.01.2018 прийняті сільською радою в межах наданих їй повноважень та без порушення діючого законодавства, а відтак відмовили у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Рівненська обласна прокуратура подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 12.07.2021 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2022, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

11. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди неправильно застосували приписи ст. 1 Закону України "Про аквакультуру", п. 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 №252 (далі - Методика), ДБН В.2.4-3:2010 "Гідротехнічні споруди. Основні положення" (далі - ДБН В.2.4-3:2010), порушили приписи ст. 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), неповно з`ясували обставини, які мають значення для справи, у результаті чого дійшли до хибних висновків.

12. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої п.3 ч.2 ст. 287 ГПК України, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування приписів ст. 1 Закону України "Про аквакультуру" щодо наявності ознак за яких можливе віднесення гідротехнічної споруди до захисної, з урахуванням того, що поряд із іншими функціями споруди також виконують захист від шкідливої дії води.

13. Прокурор не погоджується з висновками судів, що стали підставою для відмови в задоволенні позовних вимог та зазначає, що відповідно до положень п. 1.9.18 Методики, ДБН В.2.4-3:2010, ДСТУ 3517-97 "Гідрологія суші. Основні положення" (далі - ДСТУ 3517-97) гідротехнічні споруди як інженерні споруди виконують заходи як щодо використання водних ресурсів, так одночасно і захист від шкідливої дії вод.

14. Прокурор зазначає, що враховуючи, що утворені спірними гідротехнічними спорудами штучні водойми, розташовані на природньому водному об`єкті - струмку Безіменному, вони забезпечують як використання водного об`єкта шляхом формування та наповнення ставків, так і захист від шкідливої дії вод, а саме забезпечення шляхом тримання нормального підпірного рівня води у струмку завдяки можливості водоскиду і водонапуску.

Позиція інших учасників справи

15. 16.06.2022 від Вінницької обласної прокуратури надійшли пояснення за № 15/2-328вих-22, у яких прокурор посилається на неправомірне відчуження спірних гідротехнічних споруд, а також з урахуванням принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, зазначає також про протиправну передачу, без проведення земельних торгів, земельної ділянки водного фонду відповідачу.

16. Від відповідача надійшли пояснення, у яких він не погоджується з доводами скаржника про те, що спірні гідротехнічні споруди виконують захисні функції, а також викладає обставини щодо пропуску прокурором позовної давності під час звернення з цим позовом до суду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Рішенням 19 сесії 7 скликання Капустянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області "Про відчуження комунального майна" від 17.11.2017 (далі - рішення від 17.11.2017) включено до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади, що підлягають відчуженню шляхом продажу на аукціоні, гідротехнічні споруди, які знаходяться по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області.

18. У газеті Новини Вінниччини від 06.12.2017 № 49 опубліковано оголошення про те, що ТОВ "Вінекс" оголошує аукціон з продажу комунального майна Капустянської сільської ради с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області, в т. ч. гідроспоруд: греблі площею основи 685 кв.м та трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач); греблі площею основи 1000 кв.м та трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач); греблі площею основи 955 кв.м та трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач); греблі площею основи 630 кв.м, трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач) та переливної труби.

19. За результатом проведення аукціону з продажу комунального майна територіальної громади Капустянської сільської ради згідно з протоколами № 2 - 5 від 27.12.2017 переможцем із продажу: гідроспоруди, площею основи 685 кв.м та трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області, за ціною продажу 9000,20 грн; гідроспоруди, площею основи 1000 кв.м та трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області, за ціною продажу 13546,50 грн; гідроспоруди площею основи 955 кв.м та трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області, за ціною продажу 9571,10 грн; гідроспоруди, площею основи 630 кв.м та трубчатого шлюзу-регулятора (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області, за ціною продажу 14878,60 грн визнано ФГ "Софія - Т".

20. Рішенням 22 позачергової сесії 7 скликання Капустянської сільської ради "Про продаж майна комунальної власності" від 30.01.2018 (далі - рішення від 30.01.2018) вирішено продати:

- згідно з протоколом № 2 проведення аукціону з продажу комунального майна територіальної громади Капустянської сільської ради від 27.12.2017, переможцю аукціону ФГ "Софія - Т" с. Капустяни, гідроспоруду, площею основи 685 кв.м та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області;

- згідно з протоколом № 3 проведення аукціону з продажу комунального майна територіальної громади Капустянської сільської ради від 27.12.2017, переможцю аукціону ФГ "Софія - Т" с. Капустяни, гідроспоруду, площею основи 1000 кв.м та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни, Тростянецького району Вінницької області;

- згідно з протоколом № 4 проведення аукціону з продажу комунального майна територіальної громади Капустянської сільської ради від 27.12.2017, переможцю аукціону ФГ "Софія - Т" с. Капустяни, гідроспоруду, площею основи 955 кв.м та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області;

- згідно з протоколом № 5 проведення аукціону з продажу комунального майна територіальної громади Капустянської сільської ради від 27.12.2017, переможцю аукціону ФГ "Софія - Т" с. Капустяни, гідроспоруду, площею основи 630 кв.м, трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач) та переливну трубу, що розташовані по вул. Фільварок, 27а, в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області.

21. 22.05.2018 між Капустянською сільською радою і ФГ "Софія - Т" укладено договір купівлі-продажу (далі - договір купівлі-продажу від 22.05.2018), відповідно до умов якого продавець в особі представника продає та передає у власність, а покупець в особі представника купляє та приймає у власність комплекс будівель та споруд - 2-х поверхову нежитлову будівля (сторожка) та комплекс гідротехнічних споруд, який розташований по вул. Фільварок, 27а, с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області (далі - Договір).

22. Згідно з абз. 2 п. 1 Договору до складу відчужуваного комплексу будівель та споруд входить: 2-х поверхова нежитлова будівля (сторожка) літ. А, загальною площею 37,1 кв.м, гідроспоруда площею основи 685 кв.м та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), гідроспоруда площею основи 1000 кв.м та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), гідроспоруда площею основи 955 кв.м та трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач), гідроспоруда площею основи 630 кв.м, трубчатий шлюз-регулятор (водовипускач) та переливна труба.

23. Відчужений комплекс розташований на земельній ділянці площею 15,9432 га з кадастровим номером 0524182700:01:001:0291 (пункт 1.2 Договору).

24. 22.05.2018 відповідні відомості внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та зареєстровано право приватної власності за ФГ "Софія-Т" з номером запису про право власності 26259713.

25. Суди встановили, що відповідно до технічного паспорта на виробничу будівлю 2-х поверхова нежитлова будівля (сторожка) та комплекс гідротехнічних споруд включає: А- 1 - 2-х поверхова нежитлова будівля (сторожка), 1 - водяне дзеркало під ставками 9,2563 га, 2 - водяне дзеркало під зимівниками 0,2494 га, 3 - гідроспоруди 0,4715 га, 4 - проектна прибережна смуга 10,6316 га, прибережна смуга, що надається в оренду 5,8874 га, 6 - водозливні трубопроводи.

26. Гідротехнічні споруди, які розміщені на ставках площею 2,9755 га, 2,7424 га, 2,2875 га та 1,2507 га збірні зі сталі із ручним регулюванням та знаходяться за межами населеного пункту с. Капустяни на струмку Безіменний, лівій притоці р. Тростянець (Недотека), права притока р. Південний Буг (басейн р. Південний Буг).

27. Також зі змісту заперечень відповідача суди встановили, що спірні гідротехнічні споруди розташовані на земельній ділянці державної власності, категорія земель: землі водного фонду, загальною площею 15,9432 га, кадастровий №0524182700:01:001:0291, цільове призначення: 10.07. для рибогосподарських потреб.

28. Відповідач звернувся до розпорядника земель водного фонду - Вінницької обласної державної адміністрації для оформлення земельної ділянки водного фонду в оренду.

29. За результатами засідання комісії головою Вінницької ОДА прийнято розпорядження від 26.07.2018 №601 "Про надання в оренду земельної ділянки водного фонду".

30. 04.09.2019 між ФГ "Софія-Т" та Вінницькою ОДА укладено договір оренди на водний об`єкту. Зареєстровано речове право 05.12.2019 за №34568915.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

31. Предметом розгляду цієї справи є вимоги прокурора про визнання незаконними та скасування рішення від 17.11.2017, рішення від 30.01.2018, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22.05.2018 та визнання права власності за позивачем на спірне нерухоме майно, з підстав, зокрема, невідповідності оскаржуваних рішень і договору купівлі-продажу приватизаційному законодавству.

32. Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, визначено Законом України "Про приватизацію державного майна" (чинного на час прийняття оскаржуваних рішень у справі).

33. Частиною 3 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що відмова в приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем відповідно до статті 8 цього Закону; законодавством встановлено обмеження щодо приватизації цього підприємства; майно у встановленому порядку включено до переліку об`єктів (групи об`єктів), що не підлягають приватизації; об`єкт приватизації знаходиться в заповідній зоні, або розташований у прибережних захисних смугах морів, річок, озер на відстані ближче ніж 100 метрів від них (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

34. Частиною 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено перелік об`єктів, які не підлягають приватизації, до яких, зокрема, відповідно до абзацу 19 підпункту "г" ч. 2 зазначеної статті, включені гідротехнічні захисні споруди.

35. 07.03.2018 набув чинності Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 №2269-VIII.

36. Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизації не підлягають, зокрема, водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, гідротехнічні захисні споруди, об`єкти інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем.

37. Щодо невідповідності вказаній нормі закону оскаржуваних рішень Капустянської сільської ради та договору купівлі-продажу від 22.05.2018 посилається прокурор у позовній заяві, зазначаючи, що не підлягають приватизації гідротехнічні захисні споруди.

38. Водночас, щодо відповідності проведеного 27.12.2017 аукціону, а також рішення від 30.01.2018 чинному на той час приватизаційному законодавству посилається відповідач у своїх запереченнях по суті спору, про що зазначено в оскаржуваних судових рішеннях (без надання відповідної правової оцінки).

39. Разом з тим, звертаючись з позовом, прокурор з посиланням, зокрема, на приписи абз.7 ст. 1 Закону України "Про аквакультуру", п. 1.9.18 Методики, ДСТУ 3517-97 зазначає, що спірні гідротехнічні споруди, я саме земляні греблі та трубчасті шлюзи-регулятори (водовипускачі) використовуються одночасно для захисту від шкідливої дії води, а тому не можуть бути об`єктом приватизації в силу положень ч. 2 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

40. Так, відповідно до абз. 7 ст. 1 Закону України "Про аквакультуру" гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

41. Пунктом 1.9.18 Методики встановлено, що гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи: водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки: регуляційні споруди, накопичувані промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

42. Проаналізувавши вказані норми законодавства місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції вказав, що такий об`єкт як гідротехнічна споруда ставка є нерухомим майном, оскільки вона нерозривно пов`язана із землею і призначена для управління водними ресурсами, тобто її функціонування неможливе без існування водного об`єкту.

43. Окрім того, суди дослідили, що спірні гідротехнічні споруди, які складаються із земляної греблі та водоскидної споруди шлюзного типу, призначені для існування ставків на земельній ділянці водного фонду.

44. Вказані висновки не заперечуються скаржником, разом з тим, в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, прокурор посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування приписів ст. 1 Закону України "Про аквакультуру" щодо наявності ознак за яких можливе віднесення гідротехнічної споруди до захисної, з урахуванням того, що поряд із іншими функціями споруди також виконують захист від шкідливої дії вод.

45. Скаржник зазначає, що суди не дослідили здійснюють, чи не здійснюють спірні гідроспоруди захист від шкідливої дії вод, не врахували, що спірні греблі формують рельєф таким чином, щоб вмістити у верхньому б`єфі поверхневі води струмка Безіменний, який є лівою притокою р. Тростянець (Недотека), яка в свою чергу є правою притокою р. Південний Буг (басейн р. Південний Буг), а шлюзи регулятори (водовипускачі) забезпечують регулювання рівня води як у ставку, так і забезпечують підтримання нормального рівня води у нижньому б`єфі, тобто безпосередньо у струмку Безіменному.

46. Враховуючи предмет і підстави заявлених позовних вимог, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з твердженнями скаржника, що встановлення обставин чи відноситься спірне нерухоме майно до гідротехнічних споруд захисного значення, які забезпечують використання водних ресурсів та створені для боротьби зі шкідливим впливом вод, що свідчить про неможливість їх віднесення до об`єктів приватизації, має вирішальне значення для вирішення спору.

47. Разом з тим, доводи касаційної скарги стосовно неправильного застосування судами попередніх інстанцій приписів ст. 1 Закону України "Про аквакультуру" в контексті відсутності висновку Верховного Суду наразі є передчасними, оскільки суди попередніх інстанцій наведеного вище не врахували та не встановили, чи призначені спірні гідротехнічні споруди для захисту від шкідливої дії вод.

48. Так, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, зазначив, що гідротехнічні споруди можуть бути такими, що призначені для використання водних ресурсів та такими, які призначені для захисту від шкідливої дії вод, тобто захисні, та встановивши, що спірні гідротехнічні споруди призначені для існування ставків на земельній ділянці, дійшли висновку, що вони не є захисними.

49. Разом з тим, звертаючись з позовом, прокурор з урахуванням приписів, зокрема, Закону України "Про аквакультуру", п. 1.9.18 Методики, ДБН В.2.4-3:2010, ДСТУ 3517-97, Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.04.2012 №661, з урахуванням місця розташування та типу спірних гідротехнічних споруд, вказував про те, що земляні греблі та водоскидні споруди, які є об`єктом відчуження, окрім цілей аквакультури виконують одночасно і захист від шкідливої дії вод, чого судами проаналізовано не було.

50. Таким чином, ураховуючи встановлені у справі обставин про те, що об`єктом відчуження є земляні греблі та трубчасті шлюзи-регулятори (водовипускачі), які з урахуванням приписів законодавства, на які посилається прокурор у касаційній скарзі (пункти 11, 13 цієї постанови), а також суди в оскаржуваних судових рішеннях, також призначені для боротьби зі шкідливим впливом вод, висновки судів попередніх інстанцій про те, що спірні гідроспоруди не являються захисними, не можна вважати такими, що ухвалені з повним та всебічним дослідженням усіх обставин справи та з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

51. Суд також вважає необґрунтованим висновок судів, викладений у пункті 7 цієї постанови, оскільки доводи прокурора стосовно неможливості включення спірних гідротехнічних споруд до об`єктів приватизації, викладені зокрема у пунктах 14, 45 цієї постанови, належним чином судами спростовані не були.

52. Доводи відповідача, викладені у поясненнях, наведеного вище не спростовують.

53. Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з

54. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин.

55. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

56. Судові рішення у цій справі вищевказаним вимогам не відповідають, а допущені судами процесуальні порушення унеможливлюють розгляд Верховним Судом наведених у касаційній скарзі доводів, якими прокурор обґрунтовує передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставу касаційного оскарження судових рішень, оскільки матимуть наслідком переоцінку наявних у справі доказів.

57. Верховних Суд зазначає, що достовірне з`ясування фактичних обставин, що мають значення для вирішення спору виходить за межі повноважень касаційної інстанції, передбачених статтею 300 ГПК України, а тому оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню, з направленням справи на новий розгляд. Окрім цього, під час нового розгляду справи, судам, з урахуванням встановлених обставин справи, слід перевірити необхідність застосування до спірних правовідносин висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 910/390/17.

58. Колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Враховуючи висновки судів попередніх інстанцій по суті розгляду спору щодо підстав для відмови в задоволенні позовних вимог доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, та відповідача, викладені у поясненнях, щодо позовної давності у спірних правовідносинах є передчасними та не приймаються Судом до уваги.

59. Колегія суддів також не приймає до уваги пояснення Вінницької обласної прокуратури, оскільки вони не підпадають під правове регулювання статей 287, 300 ГПК України.

60. Усі інші доводи касаційної скарги (1) не підпадають під правове регулювання частини 2 статті 287 ГПК України, а тому Суд в силу приписів статей 287 і 300 ГПК України не надає їм оцінку; (2) направлені на необхідність переоцінки встановлених обставин, що виходить за межі касаційного перегляду справи, встановленого статтею 300 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

61. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

62. У зв`язку з наведеним ухвалені у справі постанова суду апеляційної інстанції і рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, а отже їх не можна визнати законними і обґрунтованими.

63. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

64. Зважаючи на викладене, а також відповідно до положень частини 3 статті 310 ГПК України касаційну скаргу прокурора необхідно задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції і рішення місцевого господарського суду скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

65. Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Розподіл судових витрат

66. Оскільки справа передається на новий розгляд, розподіл судових витрат у порядку статті 129 ГПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2022 і рішення Господарського суду Вінницької області від 12.07.2021 у справі № 902/117/21 скасувати.

3. Справу № 902/117/21 направити на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька С. К. Могил