Ухвала

від 18.07.2022 по справі 496/1862/21

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/1862/21

Провадження № 1-кс/496/1197/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2022 року слідчий суддя Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження № 12021167250000041 від 02.03.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням і просить накласти арешт на всі грошові кошти, які знаходяться та можуть поступити на банківський рахунок НОМЕР_1 відкритий в АТ «Ощадбанк», який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 та зупинити розрахунково-касові операції у видатковій частині вказаного рахунку, а також зобов`язати відповідальних посадових осіб банку АТ «Ощадбанк» надати письмово інформацію щодо залишків грошових коштів на рахунку НОМЕР_1 відкритого в АТ «Ощадбанк», який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , на час пред`явлення ухвали суду про накладення арешту на грошові кошти, а також повідомляти орган досудового слідства щодо надходження грошових коштів на вказаний банківський рахунок та повідомляти про намагання зняти грошові кошти з вказаного рахунку.

При цьому посилається на те, що в провадженні СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12021167250000041 від 02.03.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.2, 3 ст. 191 КК України. Слідством встановлено, що у невизначений час та місці, не пізніше початку грудня 2020 року, в ОСОБА_4 , яка на той час займала посаду головного бухгалтера КП «Благоустрій», виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, а саме частиною бюджетних коштів, які призначені для виплати заробітної плати працівникам вказаного комунального підприємства, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей щодо фактично відпрацьованого часу особами, які ніколи не працювали на підприємстві та нарахування на їх банківські рахунки бюджетних коштів у вигляді заробітних плат та інших передбачених законом виплат, які в подальшому мала намір привласнити, шляхом зняття готівкових коштів через термінали банкоматів, здійсненням розрахунків в торгових мережах та використовуючи їх іншим чином на власний розсуд. З цією метою, ОСОБА_4 , керуючись злочинним умислом спрямованим на заволодіння бюджетними коштами, які належать Нерубайській територіальній громаді в особі Нерубайської сільської ради, шляхом їх привласнення, з корисливих мотивів розробила злочинний план, згідно з яким здійснила ряд дій спрямованих на вчинення злочину. Так, наказом директора КП «Благоустрій» № 16-П/тр від 16.09.2019 року на посаду оператора агрегата оброблення відходів відділу благоустрою, збору і вивозу твердих побутових відходів КП «Благоустрій» призначено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , який є батьком ОСОБА_4 , наказом директора №22-П/тр від 18.03.2021 року ОСОБА_5 звільнений із займаної посади. При цьому, фактично ОСОБА_5 на комунальному підприємстві не працював та функціональні обов`язки не виконував. Дані відомості 02.03.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021167250000041, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Встановлено, що ОСОБА_4 має розрахунковий банківських рахунок НОМЕР_1 відкритий в АТ «Ощадбанк». В результаті злочинних дій ОСОБА_4 заволоділа бюджетними грошовими коштами, внаслідок чого Нерубайській територіальній громаді в особі Нерубайської сільської ради завдано матеріальні збитки. Слідчий вказує, що майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_4 , у разі визнання судом її винною у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, може бути використано для забезпечення виконання конфіскації майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, тому, з метою забезпечення виконання конфіскації майна та відшкодування шкоди, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на банківський рахунок НОМЕР_1 відкритий в АТ «Ощадбанк», який належить ОСОБА_4 . У зв`язку з викладеним слідчий ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням.

Прокурор Біляївськоїокружної прокуратуриОдеської області ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, але у клопотанні вказав, що просить справу розглянути без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя вважає за можливе прийняти рішення по суті клопотання за відсутності прокурора та власника майна, на підставі наявних доказів.

Вивчивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12021167250000041 від 02.03.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.2, 3 ст. 191 КК України.

31.05.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.2, 3 ст. 191 КК України.

Відповідно до абзацу першого частини 1, частини 10 статті 170Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до положень статті 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Частиною другоюстатті 173 КПК Українипередбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, ч. 1 ст. 96-1 КК України регламентовано, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого …частинами першою і другою статей 212 …цього Кодексу.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Слідчим до клопотання додано цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_4 , із визначенням ціни позову 599257,42 грн.

Згідно з заявою про приєднання № 519859716/130120 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 13.01.2020 року, ОСОБА_4 відкрила поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк».

Враховуючи викладене, та те, що є достатні підстави вважати, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження та досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування зазначеного вище злочину, а також з метою забезпечення виконання заявленого цивільного позову та відшкодування шкоди, внаслідок кримінального правопорушення, а також з метою запобігання можливості здійснити приховування, зникнення, втрати, використання, реалізації, передачі, відчуження вказаного майна, наявна необхідність у накладенні арешту на банківський рахунок ОСОБА_4 відкритий в АТ «Ощадбанк» та кошти на даному банківському рахунку, в межах суми цивільного позову, а в решті відмовити.

Таким чином на підставі викладеного в сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про який йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а тому з метою збереження речових доказів, забезпечення, в подальшому, спеціальної конфіскації, клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Крім того, враховуючи те, що існує ризик використання та зникнення майна, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, слідчий суддя вважає за необхідне накласти заборону здійснення розрахунково-касових операцій в видатковій частині рахунку, з метою запобігання вищевказаному ризику.

Разом з тим, слідчий суддя не вбачає підстав для зобов`язання банківської установиповідомляти правоохоронні органи про суму коштів, що знаходяться на банківському рахунку, а також надати довідку щодо кількості грошових коштів на розрахунковому рахунку на час накладення арешту, оскільки даний спосіб зобов`язання банківської установи не відповідає меті вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

При цьому, слідчий суддя роз`яснює, що згідност. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Керуючись ст. 171, 172 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження № 12021167250000041 від 02.03.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на всі грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1 відкритого в АТ «Ощадбанк», який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 та зупинити розрахунково-касові операції у видатковій частині вказаного рахунку, до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні.

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Ухвала про накладення арешту на майно підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1