Ухвала

від 16.08.2022 по справі 496/1862/21

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/1862/21

Провадження № 1-кс/496/1407/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2022 року м.Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження № 12021167250000041 від 02.03.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на земельну ділянку загальною площею 0,0510 га, який присвоєно кадастровий номер 5121084200:02:002:2060, яка належить ОСОБА_5 , із забороною відчуження, до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні.

Свої вимоги мотивує тим, що в провадженні СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12021167250000041 від 02.03.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. В рамках вказаного кримінального провадження 31.05.2022 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 191 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; ч. 1 ст. 366 КК України, за кваліфікуючими ознаками: внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта встановлено, що на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до реєстраційного номеру об`єкту нерухомого майна №786627451210 належить: земельна ділянка загальною площею 0,0510 га, який присвоєно кадастровий номер 5121084200:02:002:2060. Відповідно до «Договору купівлі-продажу земельної ділянки» від 30.11.2015 року встановлено, що ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) передав у власність ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) земельну ділянку площею 0,0510 гектарів, в тому числі за земельним угіддями: рілля 0,0510 гектарів, що розташовано в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5121084200:02:002:2060. Згідно рішення виконавчого комітету Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області від 22 січня 2016 року земельній ділянці, що розташовано за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5121084200:02:002:2060 присвоєно нову адресу АДРЕСА_1 , яке зареєстровано в реєстрі №1-2376 від 30.11.2015 року. Таким чином, майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_5 , у разі визнання судом її винною у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення, може бути використано для забезпечення виконання конфіскації майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. В ході досудового розслідування представником Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області начальником юридичного відділу Нерубайської сільської ради ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про визнання цивільним позивачем та відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення (в порядку статей 127-129 КПК України) про відшкодування матеріальної шкоди на суму 599 257,42 (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч двісті п`ятдесят сім) гривень 42 копійки. З метою забезпечення дієвості кримінального провадження виникла необхідність у застосуванні такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна. У зв`язку з викладеним слідчий ОСОБА_8 звернувся до суду з вказаним клопотанням.

Прокурор у судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання, посилаючись на обставин викладені в ньому.

У відповідності до ч.2 ст. 170 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

ОСОБА_5 у судове засідання викликана не була, з метою забезпечення арешту майна, у відповідності до ч.2 ст. 170 КПК України.

Вивчивши матеріали, додані до клопотання, вислухавши пояснення прокурора, слідчий суддя вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В провадженні СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 120221167250000041 02.03.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження 31.05.2022 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 191 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; ч. 1 ст. 366 КК України, за кваліфікуючими ознаками: внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта встановлено, що на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до реєстраційного номеру об`єкту нерухомого майна №786627451210 належить: земельна ділянка загальною площею 0,0510 га, який присвоєно кадастровий номер 5121084200:02:002:2060.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З клопотанням про арешт майна до суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач. Під час розгляду питання про застосування арешту майна сторони повинні надати слідчому судді, суду докази обставин, на які вони посилаються ( ч.5 ст.132 КПК України). Цивільний позивач має вказати докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди (ч.3 ст.171 КПК України).

Як вбачається з матеріалів справи представником Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області начальником юридичного відділу Нерубайської сільської ради ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про визнання цивільним позивачем та відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення (в порядку статей 127-129 КПК України) про відшкодування матеріальної шкоди на суму 599 257,42 (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч двісті п`ятдесят сім) гривень 42 копійки.

З контексту ч. 1 ст. 170 КПК України випливає, що арешт може бути накладено виключно на майно підозрюваного, обвинуваченого або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.

При вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб та як зазначено в статті 171 КПК України вказати - перелік майна, на яке накладено арешт; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Відповідно до ч.8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Згідно звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянкидля будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,0510 га, кадастровий номер 5121084200:02:002:2060, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість об`єкта становить 221200, 00 гривень.

Враховуючи ціну позову і є співмірною розміру шкоди, зазначеної у цивільних позовах, враховуючи вимоги ч.8 ст.170 КПК України, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання та накласти арешт на майно з метою забезпечення позовів в рамках кримінального провадження.

З огляду на викладене вище, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що подане клопотання є обґрунтованим, а тому необхідним є накладення арешту на зазначене вище майно, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про арешт майна, а саме з метою забезпечення цивільного позову, у разі визнання винною ОСОБА_5 .

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження № 12021167250000041 від 02.03.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку загальною площею 0,0510 га, який присвоєно кадастровий номер 5121084200:02:002:2060 яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , із забороною відчуження та розпорядження та здійснення реєстраційних дій.

Ухвалу допустити до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1