Вирок

від 02.08.2022 по справі 314/3920/20

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/3920/20

Провадження № 1-кп/314/87/2022

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2022 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

його захисника, адвоката ОСОБА_5 ,

законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Вільнянськ кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером12020080210000632 від 25.07.2020,за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вільнянськ Запорізької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,має середню освіту, не одружений, раніше не судимий:

1)08.02.2006 Вільнянським районним судом Запорізької області, за ч.2, 3 ст.185, ст.69, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ст.69, ч.2 ст.296, ст.69, ст.70 КК України до покарання у вигляді 1 року 10 днів позбавлення волі;

2)18.05.2007 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч.2, 3 ст.185, ст.69, ст.70 КК України до покарання у вигляді 1 року 3 місяців позбавлення волі;

3)12.01.2009 Вільнянським районним судом Запорізької області, за ч.3 ст.187 КК України до покарання у вигляді 7 років позбавлення волі;

4)22.11.2013 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднане покарання за вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 12.01.2009, визначено покарання 2 роки 8 місяців позбавлення волі. Звільнився 15.04.2016 по відбуттю строку покарання;

5)15.05.2017 Оріхівським районним судом Запорізької області, за ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186, ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі. На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати строк попереднього ув`язнення з 04.06.2016 до 15.05.2017 з розрахунком 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі,

у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія провадження

1.1. 21.09.2020 з Токмацької місцевої прокуратуридо Вільнянського районного суду Запорізької області надійшло зазначене кримінальне провадження, в якому ухвалою суду від 22.09.2020 було призначено підготовче судове засідання, а ухвалою від30.10.2020року судовий розгляд (т. 1 а.с. 1, 18, 45, 46-57).

ІІ. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

2.1. 25.07.2020 близько 04.00 год ОСОБА_4 маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, діючи повторно, прийшов до повністю огородженої по всьому периметру території домоволодіння АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_7 , де пересвідчившись, що його дії не помітні для сторонніх осіб, переліз через паркан, тим самим проник на його територію, де з ділянки місцевості поблизу приміщення будинку, з корисливих мотивів, таємно, повторно, викрав велосипед марки «BULLSSix50 1 27.5 7005 SLAluDeoreXT 3х10ps» з рамою чорного кольору, вартістю 16777,50грн, що належить потерпілому ОСОБА_7 .

Після чого ОСОБА_4 з викраденим майном залишив місце вчинення злочину, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому матеріальну шкоду на суму 16777,50грн, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2713 від 18.08.2020.

2.2. Цими діями ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням до сховища, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

2.3. 29.07.2020 приблизно о 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , будучи особою раніше судимою за скоєння розбою, судимість в установленому законному порядку не знята та не погашена, маючи умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, знаходячись на пішохідній доріжці, котра розташована поряд з перехрестями вулиць Бочарова та Миру в м. Вільнянськ Запорізької області, підійшов ззаду до неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , охопивши руками останню, напав на неї та, погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я останньої, що виразилось у демонстрації предмета, схожого на ніж, у бік ОСОБА_8 , що було сприйнято останньою як реальна загроза її життю та здоров`ю, тим самим позбавивши її змоги чинити активний опір, заволодів майном останньої, а саме мобільним телефоном XiaomiRedmiNote 5 в корпусі чорного кольору.

У подальшому ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи на те законних підстав, розпорядився вищевказаним майном на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на суму 6 000 гривень.

2.4. Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднане з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений особою яка раніше вчиняла розбій, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КК України.

ІІІ. Нормативні положення

3.1. Частина 3 ст. 185 КК України встановлює відповідальність особи за викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням до сховища.

3.2. Згідно з ч. 2 ст. 187 КК України передбачено відповідальність особи за вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднане з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений особою яка раніше вчиняла розбій.

ІV. Позиція сторони захисту

4.1. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 в частині епізоду від 25.07.2020 стосовно вчинення ним крадіжки велосипеду, визнав свою вину повністю та підтвердив вчинення ним даного кримінального правопорушення при викладених вище обставинах. Він погодився з видом та вартістю велосипеда, яким він заволодів шляхом його таємного викрадення з проникненням до сховища.

4.2. Стосовно епізоду від 29.07.2020 обвинувачений ОСОБА_4 вину не визнав, пояснив, що вказане правопорушення він не вчиняв, потерпла та свідки його оговорюють, прохав виправдати його з огляду на наклеп з боку неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 та численні порушення кримінального процесуального закону під час проведення досудового розслідування. Також зазначив, що все це замовив місцевий наркоборон, який раніше погрожував йому вбивством.

4.3. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 , та його захисник - адвокат, у ході судового розгляду та під час дебатів заявили про застосовувалися недозволених методів досудового слідства з боку працівників поліції в результаті чого обвинувачений намагався вчинити самогубство. Та відсутність будь яких доказів, щодо вчинення обвинуваченим злочину відносно неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 .

V. Докази на підтвердження встановлених судом обставин стосовно епізоду від 25.07.2020.

5.1. Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального правопорушення від 25.07.2020, які ніким не оспорюються. При цьому, судом було з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, та в судовому засіданні встановлена відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення від 25.07.2020.

VІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин стосовно епізоду від 29.07.2020.

6.1. Допитана під час судового розгляду неповнолітня потерпіла ОСОБА_8 надала показання, що 29.07.2020, близько 23.30годин, вона разом зі своєю подругою ОСОБА_9 , шли по пішохідній доріжці по вул. Бочарова навпроти магазину «Капітал», поблизу перехрестя доріг вул. Бочарова та Миру в м. Вільнянськ Запорізької області, у напрямку магазину «СВ». Пішохідна доріжка по якій вони рухались освітлюється світлом ліхтарів зі стовпів. Коли вони з подругою перейшли перехрестя вищевказаних вулиць, то побачили, як по ліву сторону біля магазину «Алдан», позаду них йшов невідомий чоловік (потім вона його взнала як ОСОБА_10 ), який перейшов дорогу біля магазину «Капітал» і попрямував до них, він був одягнутий: в футболку бірюзового кольору, темні штани, на голові була кепка на ногах кросівки. Цей чоловік перейшов дорогу та попрямував до них. Так як він йшов ззаду, вони з подругою намагалися його пропустити, але коли він підійшов ближче, то сказав: «Тихо. Якщо хочете жити то мовчіть.» після цих слів вони з подругою дуже перелякались і почали бігти. Але обвинувачений наздогнав її, ззаду охопив руками та почав тягнути в сторону де немає освітлення. Він відтягнув її з пішохідної доріжки при цьому тримав її ззаду і сказав: «Ти будеш живою. Мовчи.» Вона повідомила йому: « ОСОБА_11 все що хочеш, тільки відпусти». На що він спитав що в неї є. Потерпіла повідомила тільки мобільний телефон «Xiaomi», на що обвинувачений сказав їй віддати йому мобільний телефон. Весь цей час потерпіла тримала мобільний телефон у правій руці, після того як обвинувачений сказав віддати телефон вона кинула його на відстань від себе приблизно 1,5м, і в цей час обвинувачений відпустив її так як нахилився за телефоном. В цей час вона стояла біля нього і коли він нахилився за телефоном, щоб його підняти, то вона побачила в його руці предмет схожий на лезо ножа. Вона дуже злякалась за своє життя, так як розцінювала його дії прямою загрозою для свого життя. Після того як обвинувачений підняв телефон, навпроти них на проїзній частині дороги зупинився автомобіль, в якому сиділа на пасажирському місці її подруга ОСОБА_12 , яка покликала водія на допомогу, побачивши це ОСОБА_4 почав тікати. Водій автомобіля разом з ними проїхали по м. Вільнянськ, але не знайшли ОСОБА_4 , після чого вони з подругою пішли по домам. Повернувшись до дому вона спочатку промовчала про те, що з нею сталось, і розповіла бабусі тільки на наступний день.

6.2. Показання неповнолітньої потерпілої є послідовними та повністю узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження.

6.3. Судом було досліджено письмові докази та заслухано показання свідків, на підставі яких встановлено наступні обставини.

6.4. Свідок ОСОБА_13 повідомив суду, що 29.07.2020 приблизно о 23.30годині він знаходився у своєму автомобілі «Москвич» біля магазину «Фрешмаркет» поряд з перехрестям вулиць Бочарова та Муру в м. Вільнянськ і побачив як йому на зустріч біг хлопець в руках в нього був мобільний телефон. Після того як побачив хлопця зразу почув крик дівчини про допомогу, після чого він вийшов з автомобілю і побіг за цим хлопцем, але не здогнав.

6.5. Суд дослідив протокол пред`явлення особи для впізнання від 31.07.2020 за участю свідка ОСОБА_13 , згідно якого останній впізнав серед пред`явлених йому осіб особу, яка на перехресті вулиць Бочарова та Миру в м. Вільнянськ бігла йому на зустріч, в руках цієї особи був мобільний телефон чорного кольору, дану особу свідок впізнав за сукупністю ознак, а саме за зростом, рисами обличчя та худорлявою статурою, цією особою виявився ОСОБА_4 . При проведені вказаної слідчої дії були застосовані технічні засоби фіксації, відео також було оглянуто судом (т. 1, а. с. 171-174, 175). Також судом досліджений протокол проведення слідчого експерименту від 12.08.2020 та оглянуто відеозапис слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_13 (том №1, а.с. 176-179, 180), де він показував та поясняв де знаходився 29.07.2020 приблизно о 23.30годині, і де вперше побачив ОСОБА_14 , який біг, а в руках в нього був мобільний телефон.

6.6. Суд також дослідив протокол пред`явлення особи для впізнання від 31.07.2020 за участю свідка ОСОБА_15 який знаходився біля магазину «Фреш» разом зі ОСОБА_13 (том № 1 а.с. 181-184, 185) який також серед пред`явлених осіб на впізнання, впізнав ОСОБА_14 , та пояснив, що саме цю особу він бачив 29.07.2020 приблизно о 23.30годині, коли він біг і в руці в нього був мобільний телефон чорного кольору.

6.7. Свідок ОСОБА_16 повідомив суду, що з обвинуваченим ОСОБА_4 особисто знайомий не був, але знав його «візуально», йому було відомо де він мешкає, а також що останній нещодавно звільнився з міст позбавлення волі. 29.07.2020 до нього за допомогою звернулись знайомі йому дівчата, які повідомили, що на них напав чоловік погрожував та забрав мобільний телефон. З опису дівчат, він зрозумів, що це міг бути ОСОБА_4 . На наступний день він разом зі своїм знайомим ОСОБА_17 почали шукати ОСОБА_14 . Знайшли його в вечорі, ОСОБА_4 ховався на горищі в своєму будинку, після чого зразу доставили його до поліції. Розповіли поліції про те, чому вони затримали ОСОБА_14 , після чого поліцейські викликали потерпілу ОСОБА_8 , й остання впізнала в ОСОБА_4 того чоловіка який напав на неї, погрожував ножем та забрав мобільний телефон. Окрім, цього свідок зазначив, що сам неодноразово знаходився в місцях позбавлення волі, на даний час також відбуває покарання в Стрижанівський ВК № 81 Вінницької області, але вважає що застосовувати до неповнолітніх насилля є недопустимим.

6.8. Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 повідомила, що 29.07.2020 її онука ОСОБА_8 повернулась додому пізно в вечері. На наступний день ОСОБА_18 зразу нічого не розповідала, близько 18години вона спросила у онуки про її мобільний телефон, після чого остання розплакалась і розповіла, що коли вона 29.07.2020 поверталась додому разом з подругою ОСОБА_12 на них напав невідомий, затяг її у кущі, погрожував ножем, після чого забрав її телефон та втік. При цьому ОСОБА_18 не хотіла йти до поліції так як дуже була налякана, на вмовляння не реагувала а тільки плакала. Цього ж вечора до них подзвонили з поліції і сказали, що затримали того чоловіка який напав на ОСОБА_18 і тільки після цього онука погодилась піти по поліції там вони пробули до ранку наступного дня.

6.9. Судом досліджений протокол огляду місця події від 31.07.2020 та оглянуто відеозапис до протоколу ОМП (том № 1 а.с. 132-138, 139;140, 141-142);

6.10. Досліджений гарантійний талон та чек на телефон Xiaomi Redmi Note 5 (том № 1 а.с 143-144).

6.11. Суд дослідив протокол пред`явлення особи для впізнання та оглянув відеозапис від 31.07.2020 за участю неповнолітньої потерпілої ОСОБА_19 згідно якого остання впізнала серед пред`явлених їй осіб чоловіка, який 29.07.2020 приблизно о 23.30годин на пішохідній доріжці розташованій поряд з перехрестям вулиць Бочарова та Миру у м. Вільнянськ вчинив відносно неї напад, та заволодів її мобільним телефоном Xiaomi Redmi Note 5, ним виявився ОСОБА_4 (том № 1 а.с. 145-148, 149).

6.12. Судом досліджений протокол слідчого експерименту від 15.08.2020 та оглянутий до нього відеозапис де пояснення неповнолітньої потерпілої співпадають з поясненнями наданими нею безпосередньо в суді (том № 1 а.с. 150-155, 156).

6.13. Також судом досліджені: протокол пред`явлення особи для впізнання та оглянутий наданий до нього відеозапис, протокол проведення слідчого експерименту за участю неповнолітньої ОСОБА_20 , яка серед осіб впізнала особу яка 29.07.2020 приблизно о 23.30годині напала на неї та її подругу ОСОБА_18 , цією особою виявися ОСОБА_4 (том № 1 а.с. 157-160, 161, 162-166, 167). Також під час огляду відеозапису слідчого експерименту свідок ОСОБА_20 розповіла, що 29.07.2020 приблизно о 23.30год. вона разом з подругою ОСОБА_18 йшли до дому. Проходили по вул. Бочарова в м. Вільнянськ, навпроти магазину «Капітал» з іншої сторони побачили чоловіка який почав переходити дорогу і наближатись до них. Коли цей чоловік наблизився до них з заду, вони намагались його пропустити в перед, але він коли підійшов ближче сказав: «Тихо, пішли туди і показав в сторону кущів». Вони злякались та почали бігти в сторону магазина «СВ», цей чоловік наздогнав ОСОБА_18 схопив та потяг в сторону кущів там де темно, вона при цьому на зупинилась продовжила бігти, побачила що на зустріч їй рухається автомобіль, вона стала на дорозі та перекрила автомобілю рух, там знаходився чоловік, вона звернулась до нього за допомогою сказала, що її подругу намагаються зґвалтувати. Після чого вони почули крик про допомогу, і зразу вона побачила, що подруга вибігала з кущів. Євгенія була вся в сльозах, розповіла, що чоловік погрожував ножем та забрав в неї мобільний телефон.

6.14. Суд позбавлений можливості пересвідчитися у дійсності слів обвинуваченого ОСОБА_4 , що все це відносно нього спланував місцевий наркоборон, який погрожував йому вбивством, так як обвинувачений до правоохоронних органів з відповідною заявою не звертався, окрім цього вказані його слова не знайшли свого підтвердження під час дослідження доказів вданому кримінальному провадженні.

6.15. Також в судових засіданнях було встановлено, що ні потерпіла ні свідки до 29.07.2020 не були особисто знайомі з ОСОБА_4 , та ні в кого не було підстав оговорювати його.

VІІ. Узагальнені доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів, якими прокурор обстоює пред`явлене ОСОБА_14 обвинувачення за ч. 2 ст. 187 КК України, та їх аналіз.

(1) Чи були підстави для початку досудового розслідування кримінального правопорушення?

7.1.1. Як убачається з матеріалів справи, досудове розслідування розпочалось на підставі заяви ОСОБА_6 , яка прохає органи поліції притягнути до відповідальності невідому особу, яка 29.07.2020 приблизно о 23.30годині поблизу магазину «Капітал» розташованого по вул. Бочарова в м. Вільнянськ під загрозою ножа відкрито заволодів мобільним телефоном марки Xiaomi Redmi Note 5, який належить її онуці ОСОБА_8 , 2005р.н. Сума матеріального збитку складає 6000грн.

7.1.2. Отже, первинним джерелом об`єктивних даних щодо протиправних дій обвинуваченого була заява ОСОБА_6 яка звернулась з заявою до правоохоронних органів.

(2)Щодо доводів про порушення вимог кримінального процесуального закону під час затримання ОСОБА_4 .

7.2.1. Відповідно до ч. 2ст. 176 КПКУкраїни затримання є тимчасовим запобіжним заходом, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

7.2.2. Згідно зіст. 207 КПКУкраїни ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

7.2.3 Згідно до ч. 2 ст. 207 КПК України, кожен хто не є уповноваженою службовою особою (особою, якій законом надано право здійснювати затримання) і затримав відповідну особу в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті, зобов`язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

7.2.4. За даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочинувід 31.07.2020, ОСОБА_4 був затриманий старшим слідчим СВ Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_21 , 31.07.2020 о 00годіні 22хвилин.

7.2.5. До протоколу затримання долучені фото затриманого ОСОБА_4 , на фото зафіксовані тілесні ушкодження у вигляді синця під лівим оком та подряпини на спині. При цьому обвинувачений до поліції з заявами про застосування до нього насильства з боку осіб які його затримували не звертався.

7.2.6. Після безпосереднього затримання ОСОБА_14 був повідомлений про підстави його затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, роз`яснено право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень ст. 213 КПК України, вимагати перевірки обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим же Кодексом.

7.2.7 З досліджених доказів, а також з пояснень самого обвинуваченого його до відділку поліції доставили не службові особи. Відповідно до вимог статті 207 КПК України закон визнає це як «громадське затримання», тому суд не вбачає в цьому порушень закону.

(3) Щодо застосування під час досудового слідства недозволених методів, які призвели до вчинення ОСОБА_14 самогубства

7.3.1. Вказана заява обвинуваченого спростовується постановою про закриття кримінального провадження від 07.08.2020, де зазначено, що під час допиту ОСОБА_4 надав власноруч складену ним заяву, в якій він просить припинити досудове слідство і закрити кримінальне провадження за фактом отримання ним тілесних ушкоджень, оскільки вказані ушкодження він спричинив собі сам. Претензій ні до кого не має і просить його більше з даного приводу не турбувати, від проходження судово-медичної експертизи відмовляється (том 2 а.с. 186).

(4) Щодо недостовірності показань свідка та потерпілої

7.4.1. Під час надання пояснень та у судових дебатах обвинувачений заявив про неправдивість та неузгодженість показань потерпілої ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_22 щодо того, де він шов, як підійшов ззаду чи з боку, що казав.

7.4.2. Суд перевірив тлумачення окремих реплік свідка і потерпілої, що їх навів ОСОБА_14 під час допиту та судових дебатів, проте, дослідивши такі показання окремо та у сукупності з іншими доказами, не вбачає очевидних логічних суперечностей або ж підстав трактувати їх як недостовірні, необ`єктивні чи перекручені.

(5) Щодо заперечення обвинуваченим про проведення судового засідання дистанційно

7.5.1. Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022в Україні введений воєнний стан.

7.5.2. Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 1ст. 336 КПК України,судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі необхідності забезпечення безпеки осіб, вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження.

7.5.3. Частина 2ст. 336 КПК Українипередбачає, що суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

7.5.4. Відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строком на 30 діб, який продовженоУказом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022з 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року.

7.5.5. Оскільки в Україні з 24 лютого 2022 року оголошено воєнний стан, заперечення обвинувачених проти здійснення дистанційного судового провадження не можуть бути взяті до увагиз врахування забезпечення виконання завдань кримінального судочинства та безпеки обвинувачених.

7.5.6. Згідно з ч.1, 2ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений та завершений протягом розумного строку. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

7.5.7.05.04.2022року,у зв`язкуз евакуацією,з Державноїустанови «Вільнянська установавиконання покарань(№1)Запорізької областівибув обвинувачений ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 доДУ «КропивницькийСІ».

7.5.8. Судом прийнято рішення здійснювати розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 дистанційно.

7.5.9. 16.06.2022 близько 11.55год судове засідання по даному кримінальному провадженні здійснювалось дистанційно. Обвинувачений під час засідання намагався всіляко імітувати, що нічого не чує, на запитання головуючого представник державної установи та інші учасники повідомили що звук та відео в задовільному стані. Також до суду 17.06.2022 з ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» надійшла інформація про те, що 16.06.2022 близько 11.55год. під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю обвинуваченого ОСОБА_4 зображення та звук був у задовільному стані. Таким чином обвинувачений та інші учасники чули пояснення свідка ОСОБА_16 та мали можливість задати йому питання.

7.5.10. Усі інші доводи, на які посилається сторона захисту, не дають підстав суду прийти до висновку про незаконність здобутих стороною обвинувачення доказів, а тим більш про їх неналежність чи недопустимість, тоді як окремі процесуальні порушення не є істотними, а відтак не тягнуть за собою визнання цих доказів такими, що зібрані не у відповідності з вимогами закону.

VІІІ. Оцінка суду

8.1. Розпочинаючи оцінку доказів, суд звертає увагу на загальні положення щодо доказування в кримінальному процесі, застосування яких в даному конкретному випадку створює умови для реалізації завдань кримінального провадження.

Зокрема, кримінальне процесуальне законодавство не закріплює чітких стандартів доказування, проте із положень чинного КПК України прослідковується їх зміст.

Так, із частини другої статті 17 КПК України вбачається стандарт доказування «поза розумним сумнівом», перед застосовуванням якого cуд вважає за необхідне зазначити, що не будь-який сумнів можна констатувати як розумний, існування сумнівів при прийнятті рішення є природним та не означає, що в разі наявності таких сумнівів прийняте рішення є неправильним. Поняття «поза розумним сумнівом» не тотожне поняттю «абсолютна впевненість», яке передбачає непохитність і відсутність будь-яких вагань.

Із статті 94 КПК України випливає стандарт «внутрішнього переконання», зміст якого зводиться до того, що суд повинен вільно оцінювати докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності, на основі свого внутрішнього переконання, яке виникає не з вузької оцінки доказів, наданих сторонами, а з оцінки їх з урахуванням життєвого досвіду та всіх обставин справи.

Для доведення винуватості особи у вчиненні злочину встановлено стандарт «поза розумним сумнівом», який означає, що сукупність встановлених обставин повинна виключати будь-яке інше розуміння (пояснення) події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений, і обвинувачений є винуватим у вчиненні цього злочину. Отже, фактичні обставини повинні бути встановлені з бодай мінімальним ступенем чіткості та переконливості, який дозволяв би суду зробити висновок щодо винуватості особи в межах пред`явленого йому обвинувачення.

8.2. На підставі досліджених доказів судом було встановлено, що прокурором доведено вчинення ОСОБА_4 нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений особою яка раніше вчиняла розбій.

8.3. Оцінка складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Дії ОСОБА_4 за фактом таємного викрадення майна, поєднаного з проникненням до сховища, яке мало місце 25.07.2020 року (ч. 3 ст. 349 КПК України), суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням до сховища.

8.4. Оцінка складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, а також проаналізувавши ці докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить висновку про їхню допустимість, належність, достовірність та достатність для визнання ОСОБА_14 винуватим в інкримінованому йому злочину, яке мало місце 29.07.2020 та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 187 КК України, яквчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднане з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений особою яка раніше вчиняла розбій.

ІХ. Призначення покарання

9.1. Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

9.2. Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

9.3. При призначенні обвинуваченому ОСОБА_14 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує:

9.3.1.Ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень

Відповідно до класифікації злочинів, визначеної у ст. 12 КК України, злочини передбачені ч.3 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 187 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

9.3.2. Наслідки та обставини вчинення злочинів

Суд бере до уваги, що інкриміновані обвинуваченому злочини є умисними. Метою вчинених вищеописаних злочинних дій було бажання обвинуваченого незаконно збагатитись.

9.3.3. Дані про особу обвинуваченого

Суд враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними. Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він має середню освіту, не одружений, на утриманні дітей не має, не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно, раніше неодноразово судимий.

9.3.4. Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого

Відповідно до статей 66, 67 КК Україниобставин, які обтяжують та які пом`якшують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

9.4. Мотиви призначення покарання

9.4.1. Враховуючи загальні засади призначення покарання, принцип індивідуалізації покарання, обставини, за яких обвинуваченим були вчинені кримінальні правопорушення, ступінь їх суспільної небезпечності, особу обвинуваченого, відсутність як пом`якшуючих, так і обтяжуючих покарання обставин, суд доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_14 покарання за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК Україниу виді позбавлення волі на строк передбачений санкціями статей.

9.4.2. Крім того, виходячи з правової конструкціїч. 2 ст. 187 КК України, яка передбачає конфіскацію майна, як обов`язкове додаткове покарання, із урахуваннямосновних засад призначення покарання, майнового стану обвинуваченого, а також вчинення обвинуваченим цього злочину з корисливих спонукань, суд вважає за необхідне призначити йому додаткове покарання у виді повної конфіскаціївсього належного йому на праві власності майна.

9.4.3. Визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, відповідно до вимог ст. 70 КК України, у виді позбавлення волі з повною конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Х. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

10.1. Арешт

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

10.2. Речові докази

Долю речових доказів, слід вирішити в порядку, визначеному ст. 100 КПК України.

10.3. Запобіжний захід

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_4 залишити без змін.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 з 31.07.2020.

ХІ. Цивільний позов

11.1. Від неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 надійшов цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на її користь 6000 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення (т. 1, а.с. 14).

11.2. За загальним правиломособа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право на відшкодування такої шкоди (ст. 128 КПК України, ст.ст. 1166-1167 ЦК України).

11.3. Потерпілій ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час звернення до суду з позовом 31.07.2020 було 14 років.

11.4. Дитина це громадяни, які не досягли певного віку: правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття (18 років). До досягнення нею 14 років дитина вважається малолітньою. У віці від 14 до 18 років дитина є неповнолітньою.

11.5. Згідно ч. 4 ст. 152 СК Українидитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

Для особистої участі в цивільній справі недостатньо володіти тільки правоздатністю, необхідна ще й цивільна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

11.6. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якоїобмежена ( ч. 2 ст. 47 ЦПК України).

11.7. Особа, якій виповнилось 14 років, може сама звернутись до суду із заявою про: надання повноїцивільної дієздатності; надання їй права на шлюб(ст.23Сімейного кодексуУкраїни); про розірвання шлюбу; визнання шлюбу недійсним; визнання батьківства; стягнення аліментів; усиновлення чи визнання усиновлення недійсним; неповнолітні батьки,які досягли14років,мають правона зверненнядо судуза захистомправ таінтересів своєїдитини (ч. 2 ст. 156 Сімейного кодексу України); щодо позбавлення батьківських прав(ст. 165 Сімейного кодексу України).

Відповідно доч.1ст.32Цивільного кодексуУкраїни особиу віцівід 14до 18років володіютьнеповною цивільноюдієздатністю,а самемають право: самостійно розпоряджатисясвоїм заробітком,стипендією абоіншими доходами;самостійно здійснюватиправа нарезультати інтелектуальної,творчої діяльності,що охороняютьсязаконом; бути учасником(засновником)юридичних осіб,якщо цене забороненозаконом абоустановчими документамиюридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку).

11.8. До вказаного переліку не відноситься відшкодування шкоди завданої злочином, таким чином суд приходить до висновку, що позов поданий особою яка не має процесуальної дієздатності, а тому позов підлягає залишення без розгляду. Суд роз`ясняє право представнику неповнолітньої потерпілої про звернення з відповідним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370-371, 373-375, 376 КПК України,

У Х В А Л И В:

1. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 185КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 187 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з повною конфіскацієюналежного йому на праві власності майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з повною конфіскацієюналежного йому на праві власності майна.

2. Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 з 31.07.2020.

3. До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_4 залишити без змін.

4. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертиз на загальну суму 2451,72грн.

5. Цивільний позов ОСОБА_8 залишити без розгляду.

6. Речовий доказ велосипед «BULLS Siх 50 1 27.5 7005 SL Alu Deore XT 3х10sp» з рамою чорного кольору, велосипедний спідометр в корпусі чорного кольору які передані на відповідне зберігання власнику потерпілому ОСОБА_7 залишити останньому.

7. Після набрання вироком законної сили, речові докази, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області, а саме:

- пляшка з-під пива «Чернігівське» об`ємом 0,5л, секатор, 2 кухонних ножі-знищити;

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вільнянський районний суд Запорізької області до Апеляційного суду Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок підлягає негайному направленню обвинуваченому та врученню прокурору.

Суддя: ОСОБА_23

02.08.2022