Постанова

від 25.07.2022 по справі 926/2341/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2022 р. Справа №926/2341/20

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

Марко Р.І.

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

розглянувши апеляційну скаргу Національного природного парку "Вижницький" за вх. №304 від 16.05.2022 (вх. № ЗАГС 01-05/1109/22 від 24.05.2022)

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2022 (суддя Швець М.В, повний текст складено 11.03.2022) винесену за результатами розгляду заяви про заміну боржника його правонаступником

у справі № 926/2341/20

за позовом: Державної екологічної інспекції Карпатського округу, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Національного природного парку "Вижницький", смт. Берегомет, Чернівецька область

про відшкодування шкоди в сумі 234 842,00 грн., заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду

за участю учасників справи:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекції Карпатського округу звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Національного природного парку "Вижницький" про відшкодування шкоди в сумі 234 842,00 грн., заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 01.12.2020 у справі № 926/2341/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2021, позов Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Національного природного парку "Вижницький" про відшкодування шкоди в сумі 234 842, 00 грн., заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду, задоволено в повному обсязі.

31.08.2021 на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 01.12.2020 по справі №926/2341/20 господарським судом видано наказ про примусове виконання рішення.

13.01.2022 Національний природний парк "Вижницький" звернувся до Господарського суду Чернівецької області з заявою про заміну боржника його правонаступником - ОСОБА_1 (а.с.119-121, т.2).

Вищевказана заява мотивована тим, що Національний природний парк "Вижницький" не може бути боржником та відповідати за незаконну рубку лісу, оскільки вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 07.12.2020 у справі № 713/2140/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. Таким чином, оскільки винною особою за незаконну рубку лісу є ОСОБА_1 , а не Національний природний парк "Вижницький", то відбулось матеріальне правонаступництво у спірних правовідносинах.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2022 у справі №926/2341/20 у задоволенні заяви Національного природного парку "Вижницький" про заміну боржника його правонаступником відмовлено.

Приймаючи вищевказану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не є підставою для процесуального правонаступництва у даній справі. Зокрема, зазначає, що законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність за порушення лісового законодавства, які мають різні підстави застосування до особи правопорушника. Підставою ж позову в даній справі є наявність складу цивільного правопорушення у діях Національного природного парку "Вижницький", який, як лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допустив самовільну вирубку лісу. З огляду викладене, місцевий господарський суд не встановив фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права, а відтак, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви боржника про його заміну правонаступником.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Національний природний парк "Вижницький" звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2022 у справі №926/2341/20 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про заміну Національного природного парку "Вижницький" його правонаступником - ОСОБА_1 .

В обґрунтування апеляційної скарги Національний природний парк "Вижницький" зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що відповідальною особою за незаконну рубку лісу є Національний природний парк "Вижницький", не узгоджується з вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 07.12.2020 у справі № 713/2140/20, яким ОСОБА_1 притягнуто до кримінальної відповідальності за цю ж незаконну рубку лісу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2022 справу №926/2341/20 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді: Кордюк Г.Т. та Марко Р.І.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного природного парку "Вижницький" на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2022, розгляд справи №926/2341/20 призначено на 26.07.2022.

У зв`язку з відсутністю коштів на оплату послуг з пересилання поштової кореспонденції Західний апеляційний господарський суд, починаючи з 06.04.2022, припинив направлення учасникам судового процесу копій усіх процесуальних документів по справі та іншої вихідної кореспонденції суду засобами поштового зв`язку. Ці обставини підтверджуються відомостями, які містяться на веб-сайті Західного апеляційного господарського суду за посиланням https://wag.court.gov.ua/sud4870/pres-centr/news/1266932/ .

Зі списків розсилки поштової кореспонденції вбачається, що ухвали суду були надіслані на електронну адресу позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2, на електронну адресу відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , які зазначені в позовній заяві та апеляційній скарзі.

Частинами 5 та 7 статті 6 ГПК України передбачено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Окрім того, ч. 8 ст. 120 ГПК України встановлено, якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.

Натомість ч. 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно ч. 6 ст. 120 ГПК України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Згідно з ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Зважаючи на зазначені вище процесуальні норми, а також об`єктивні обставини того, що у зв`язку з відсутністю коштів на оплату послуг з пересилання поштової кореспонденції Західний апеляційний господарський суд, починаючи з 06.04.2022 припинив направлення учасникам судового процесу копій усіх процесуальних документів по справі та іншої вихідної кореспонденції суду засобами поштового зв`язку, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвали Західного апеляційного господарського суду, в силу приписів процесуального закону слід вважати врученими сторонам по справі.

Таким чином, судом вжито всіх об`єктивно залежних від нього заходів з метою належного повідомлення сторін про час, дату та місце слухання справи.

Однак, Національний природній парк "Вижницький" та Державна екологічна інспекція Карпатського округу участі уповноважених представників в судовому засіданні 26.07.2022 не забезпечили.

14.07.2022 Державна екологічна інспекція Карпатського округу на поштову адресу суду надіслала клопотання (зареєстроване в канцелярії суду за вх. № ЗАГС 01-004/3724/22), у якому просила відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку з перебуванням заступника начальника відділу правового забезпечення Книговського В.О. в період з 11.07.2022 по 29.07.20922 у відпустці.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В даному випадку колегія суддів вважає, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для такого розгляду і без участі позивача.

З огляду на викладене, а також на обмеженість процесуальних строків для розгляду спору, суд відхиляє клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі представника Державної екологічної інспекція Карпатського округу, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Позивач реалізував своє право, передбачене ч. 1 ст. 263 ГПК України та подав відзив на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх. № ЗАГС 01-04/3498/22 від 01.07.2022), у якому зазначив, що погоджуються з висновками місцевого господарського суду та просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу місцевого господарського суду без змін. Окрім того, у вказаному відзиві Державна екологічна інспекція Карпатського округу покликається на правовий висновок, який викладений у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №926/2174/20, якою відмовлено в задоволенні аналогічної заяви Національного природного парку "Вижницький" про його заміну правонаступником.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи,Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 01.12.2020 у справі № 926/2341/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2021, позов Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Національного природного парку "Вижницький" про відшкодування шкоди в сумі 234 842, 00 грн., заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду, задоволено в повному обсязі.

Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

29.12.2020 на виконання вищезазначеного рішення суду, видано відповідний наказ.

Водночас, Національний природний парк "Вижницький" вважає, що не може бути боржником у виконавчому провадженні щодо виконання рішення в даній справі, оскільки вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 07.12.2020 у справі № 713/2140/20 встановлено, що винною особою за незаконну рубку лісу, яка була предметом розгляду в даній справі №926/2341/20, є ОСОБА_1 , а не Національний природний парк "Вижницький", а тому останній звернувся до суду з заявою про заміну боржника його правонаступником, в задоволенні якої суд першої інстанції відмовив.

Отже, предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про відмову в заміні боржника його правонаступником, а предметом апеляційного перегляду - наявність/відсутність підстав для заміни/незаміни боржника його правонаступником.

При цьому, апеляційний господарський суд, зважаючи на предмет апеляційного оскарження, не аналізує доводи апелянта, які стосуються суті позовних вимог у даній справі з приводу яких уже прийнято остаточне рішення суду, оскільки такі доводи в силу ст. 269 ГПУ України не відносяться до повноважень апеляційної інстанції в цій стадії провадження.

Оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 52 ГПК України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним.

Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку.

Відповідно до частини 1 статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Приписами частини 5 статті 334 ГПК України визначено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Судом першої інстанції встановлено, що вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 07.12.2020 у справі № 713/2140/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України і призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 4250 грн без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

Скаржник вважає, що цей вирок підтверджує наявність складу цивільного правопорушення винної особи - ОСОБА_1 в цій справі, а тому зазначене є підставою для заміни судом відповідача його правонаступником.

Однак, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наведені факти притягнення до кримінальної відповідальності вказаної особи не є підставою для правонаступництва.

Як зазначалося вище, підставою позову у даній справі є наявність складу цивільного правопорушення у діях Національного природного парку "Вижницький", який, як лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допустив самовільну вирубку лісу невідомою особою, про що, відповідно, на відповідача покладено обов`язок у відшкодуванні шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища..

Вищезазначене узгоджується із правовою позицією Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладеною у постанові від 30.11.2021 у справі №926/2174/20, яка правильно врахована місцевим господарським судом, відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Однак, всупереч наведеним нормам, заявником не доведено здійснення відповідного процесуального правонаступництва, що правильно встановлено судом, а тому доводи апеляційної скарги відхиляються.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для заміни боржника його правонаступником у даній справі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі, суд вважає, що сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи викладені в апеляційній скарзі та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають приписам законодавства та фактичним обставинам справи, а ухвала прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення ухвали Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2022 у справі №926/2341/20 без змін.

Оскільки апеляційна скарга до задоволення не підлягає, тому понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись, ст.ст. 255, 269, 271, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Національного природного парку "Вижницький" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2022 у справі №926/2341/20 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

5. Справу №926/2341/20 повернути до Господарського суду Чернівецької області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Головуючий-суддя Н.М. Кравчук

Судді Г.Т. Кордюк

Р.І. Марко