Рішення

від 04.07.2022 по справі 753/23567/19

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23567/19

провадження № 2/753/2830/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мицик Ю.С.,

при секретарях Пугач Д.С., Куцолабській І.А.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача 1 Іванченко М.В.

відповідача 2 ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого Кооперативу «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний», Голови правління Обслуговуючого Кооперативу «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний» Цененко Оксани Олександрівни, про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання видати довідки для здійснення державної реєстрації права власності на гаражні бокси та стягнення моральної шкоди,-

встановив:

У грудні 2019 до Дарницького районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» (далі - відповідач 1, ОК «ГБК «Залізничний», кооператив), Голови правління Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» Цененко Оксани Олександрівни (далі - відповідач 2), про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання видати довідки для здійснення державної реєстрації права власності на гаражні бокси та стягнення моральної шкоди.

Позовна заява обґрунтована наступним. Позивач є членом обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив» «Залізничний», внесений до списку членів кооперативу за № 108. Членство у кооперативі позивача підтверджується витягом зі списку членів обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Залізничний» від 10.06.2015, довідкою від 10.06.2015 та нотаріально завіреними заявами свідків. У 2012 році відповiдно до статуту вказаного гаражного кооперативу (в редакції 2009 року) голова кооперативу Писанець В.М. надав позивачу та його дружині, яка також є членом кооперативу дозвіл на побудову восьми гаражів на земельній ділянці гаражного кооперативу, сім з яких на одне паркомісце, а один на два паркомісця. Протягом 2014-2015 років позивачем за кошти сімейного бюджету було спроектовано за допомогою ТОВ «Спецпроект», побудовано та введено в експлуатацію вісім гаражів (гаражні бокси № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ) в кооперативі за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 позивач будував господарським способом, що підтверджується первинними документами (накладними) та нотаріально завіреними заявами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а гаражні бокси № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 будувало ТОВ «Моноліт-С» за зверненням позивача та укладеним договором на будівництво гаражiв. Дружиною позивача було сплачено чотири пайові внески за гаражні бокси НОМЕР_5 , НОМЕР_6 (два паркомісця) та 108, які вже нею приватизовані, а позивачем шість пайових внесків за гаражні бокси НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_8 , три з яких вже приватизовано (102, 103, 104). За усною домовленістю між позивачем та колишнім головою кооперативу ОСОБА_9 , гаражні бокси № НОМЕР_1 , 102 та 109 були передані особисто ОСОБА_9 в тимчасове користування. Термiн користування визначався на один рік та продовжувався щороку в період перебування ОСОБА_9 на виборній посаді голови ОК «ГБК «Залізничний». Після смерті ОСОБА_9 , його дружина ОСОБА_7 своєю заявою вiд 11.01.2017 повернула гаражні бокси № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_8 позивачу в задовільному стані та зазначила, що майнових та інших претензій до позивача не має. 20.11.2016 було обрано нового голову кооперативу - ОСОБА_3 . Після смерті голови гаражного кооперативу ОСОБА_9 , більшість документації кооперативу було втрачено або знищено новим головою кооперативу, без будь-яких спроб їх поновлення. 22.03.2017 головою кооперативу позивачу було видано довідку № 17/2203-03 для оформлення права власності на гаражний бокс № НОМЕР_2 , в якій зазначено, що позивач є власником гаражного боксу № НОМЕР_2 , ряд НОМЕР_9 , площею 86,4 кв.м. з підвалом та 2 поверхами в ОК «ГБК Залізничний» по АДРЕСА_4 , сума пайового внеску в гаражний ОСОБА_10 в розмiрi 850 грн. сплачена в повному обсязі 11.10.2013. На підставі вказаної довiдки, згідно розробленого технічного паспорту на вказаний гараж, позивачем було зареєстровано право власності. Водночас у видачі довідок на гаражні бокси №№ НОМЕР_1 та НОМЕР_8 було відмовлено. Гаражні бокси №№ НОМЕР_1 та 109 використовуються головою кооперативу в своїх інтересах, у зв`язку з чим, позивач звернувся до Дарницького управління поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення. З урахуванням того, що відповідачі не визнають факту, що позивач є членом кооперативу, ним сплачені пайові внески за спірні гаражні бокси №№ НОМЕР_1 та НОМЕР_8 , позивач був вимушений звернутися до суду з вказаним позовом. Оскільки незаконні дії голови кооперативу ОСОБА_3 призвели до моральних переживань позивача, він втратив душевний спокій, перебував у роздратованому стані, внаслідок чого у нього погіршився сон, апетит, настрій та стан здоров`я, просив стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн, оскільки вважає, що саме така сума буде розумною, справедливою, необхідною і достатньою для відшкодування йому заподіяної шкоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2019 справа була передана на розгляд судді Мицик Ю.С.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С. від 16.12.2019 у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову було відмовлено.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С. від 16.12.2019 заяву представника позивача про забезпечення доказів у справі повернуто заявнику.

18.12.2019 ухвалою суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання.

Постановою Київського апеляційного суду від 17.03.2020 скасовано ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 16.12.2019, справу направлено до Дарницького районного суду м. Києва для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 22.06.2020 задоволено частково заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_11 про забезпечення доказів, шляхом їх витребування.

02.11.2020 до суду надійшов відзив на позов ОК «ГБК «Залізничний», в якому представник відповідача 1 просить відмовити в задоволенні позову. Зокрема, представник кооперативу вказує на безпідставність доводів позивача щодо його членства у кооперативі відповідно до протоколу № 27 установчих зборів кооперативу від 25.05.2012 та внесення його до списку членів кооперативу за номером 108. Оскільки колишнім головою кооперативу Писанцем В.М. належним чином не зберігалася документація з основної діяльності кооперативу та вівся бухгалтерський облік за період з 2009 по 2016 pоки включно, переважна більшість документацій в архівах кооперативу відсутня, у зв`язку з чим голова кооперативу ОСОБА_3 була змушена отримати копію Протоколу № 27 від 25.05.2012 з реєстраційної справи кооперативу, яка зберігається в Дарницькій районній в місті Києві державній адміністрації. У протоколі № 27 від 25.05.2012 у розділі «Повістка дня» зазначено 7 (сiм) питань, з яких жодне не відноситься до прийняття фізичних осіб в члени кооперативу, в тому числі і позивача. Також представник кооперативу вказує, що витяг з протоколу № 27 від 25.05.2012, виданий колишнiм головою кооперативу Писанцем В.М. є несправжнім, оскільки підпис на витягу значно відрізняється від підпису на Протоколі № 27 від 25.05.2012. Копія довідки від 10.06.2015 щодо членства позивача у кооперативі згідно рішення загальних зборів членів кооперативу на підставі протоколу № 29 від 25.05.2015 викликає сумнів, оскільки виконана не на бланку кооперативу та в ній містяться дописи ручкою. Спірні гаражні бокси №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_8 отримали таку нумерацію після проведення інвентаризації на початку 2017 року, а до інвентаризації мали нумерацію №№ 208, 215. Відтак відомості вказані в довідці вiд 10.06.2015 щодо членства позивача у кооперативі та його права власності на гаражні бокси №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (ряд НОМЕР_9 ), № НОМЕР_8 (ряд НОМЕР_10 ) не відповідають фактичним обставинам справи. He відповідають дійсності твердження позивача щодо сплати ним пайових внесків за гаражні бокси у 2012 році, оскільки копії квитанцій про сплату на рахунок кооперативу грошових коштів (кожна квитанція на суму 850 грн.) не містить призначення платежу. Крім того, грошові кошти були сплачені позивачем не в 2012 роцi, а 18.11.2016. Не погоджується представник кооперативу із доводами позивача стосовно будівництва ним гаражних боксів №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_8 , оскільки позивач має дружні стосунки зі свідками, а додані нотаріальні пояснення свідків містять недостовірну інформацію. Вважає, що дії голови кооперативу Цененко О.О. були правомірними, а відтак підстави для задоволення позову відсутні.

18.11.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що ним було подано всі докази стосовно його членства у ОК «ГБК «Залізничий». Крім того доказом перебування позивача у членстві в кооперативі є довідка № 17/2203-03 від 22.03.2017, яка видана позивачу особисто головою кооперативу ОСОБА_3 . Щодо пояснень свідків, то вони були надані на нотаріально завірених бланках та не були спростовані відповідачами. Сплату пайових внесків позивач підтверджує наданими копіями квитанцій.

03.12.2020 представником відповідача 1 подано заперечення на відповідь на відзив, які обґрунтовані тим, що в архіві кооперативу за період з 2009 по 2016 роки відсутні дозволи, рішення загальних зборів членів кооперативу щодо надання позивачу дозволу будувати гаражні бокси №№ НОМЕР_11 , НОМЕР_12 (нова нумерація 101, 109), у зв`язку з чим відсутні правові підстави у видачі довідок позивачу. Голова правління ОСОБА_3 у спірний період діяла відповідно до вимог Статуту кооперативу та не мала права особисто приймати рішення про передачу у власність позивачу гаражних боксів №№ НОМЕР_13 без рішення загальних зборів членів кооперативу.

22.01.2021 ухвалою, що занесена до протоколу судового засідання суд відмовив позивачу у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 22.01.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити, посилаючись на доводи, що викладені у позові.

В судовому засіданні представник відповідача 1 заперечувала проти задоволення позову. Додатково вказала, що ОСОБА_3 не являється станом на липень місяць 2022 року Головою правління кооперативу, оскільки була переобрана загальними зборами членів кооперативу на підставі протоколу № 36 від 24.10.2021. Гаражні бокси №№ 101, 109 тим же протоколом № 36 загальних зборiв було прийнято поставити на баланс кооперативу, як його майно. Всім членам кооперативу, які вважали гаражні бокси своїм майном мали можливість надати вiдповiднi документи Правлінню кооперативу, але позивач, який був присутнім на загальних зборах цим правом не скористався. Рішення загальних зборів членів кооперативу позивачем не оскаржувалося, докази зворотного у матеріалах справи відсутні. Позивач без повної сплати пайових внесків, отримання дозволів на будівництво та надання йому земельних ділянок відповідно до вимог Статуту кооперативу, взагалі не мав права щось самочинно будувати. Позивачем не надано жодної технiчноi документації на гаражні бокси № НОМЕР_1 та № НОМЕР_8 . Земельні ділянки на яких побудовані гаражні бокси у користування або оренду позивачу також не надавались, рiшення з даного приводу вiдсутнi, тобто гаражні бокси являються самочинним будiвництвом. Рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, товарні накладні на різноманітні будівельні матеріали, які були придбані позивачем у рiзнi перiоди 2014 року не є належними доказами, що підтверджують будівництво позивачем спірних гаражних боксів. Крім того, позивачем до кооперативу було подано заяву вх. № 17/1801 від 18.01.2017, якою вiн засвідчує, що ним було побудовано частково, крiм підвальних приміщень та воріт гаражні боки № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 для потреб кооперативу за власні кошти. Цей факт підтвердив позивач під час судових засідань. Згідно Протоколу засідання ревізійної комісії від 12.01.2017 «O проведении инвентаризации гаражных боксов Кооператива» було встановлено, що після завершення інвентаризації виявлені кооперативні гаражі, які побудовані iнвесторами для потреб кооперативу, серед інвесторів є ОСОБА_1 , який частково побудував гаражні бокси №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_8 саме для потреб кооперативу. Цим же протоколом, за підписом свідка ОСОБА_12 було засвідчено, що гаражні бокси №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_8 перебувають у власності відповідача 1. Актом ревізійної комiсiї за підписом, в тому числі, ОСОБА_13 , засвідчено факт того, що згідно заяви позивача від 18.01.2017 ним були побудовані гаражні бокси № НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , якi пiсля проведення інвентаризації отримали нумерацію №№ 101 та 109 для потреб кооперативу.

В судовому засіданні відповідач 2 просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача 1, відповідача 2, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст.ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначено Законом України від 10.07.2003 № 1087-IV «Про кооперацію» (далі - Закон № 1087-IV).

Статтею 1 цього Закону встановлено, що кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Вказана норма також дає визначення обслуговуючого кооперативу як кооперативу, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Відповідно до статті 6 Закону № 1087-IV кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Стаття 10 Закону № 1087-IV визначає, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

За приписами статті 11 цього Закону вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.

Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Стаття 12 Закону № 1087-IV визначає перелік основних прав та обов`язків члена кооперативу, серед яких, зокрема, право на участь у господарській діяльності кооперативу та управлінні кооперативом, право голосу на загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління, та обов`язки додержуватися статуту кооперативу, виконувати рішення органів управління та органів контролю кооперативу, виконання своїх зобов`язань перед кооперативом, сплата визначених статутом внесків.

Відповідно до статті 19-1 Закону № 1087-IV член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

Правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є його статут (стаття 8 Закону № 1087-VI).

ОК «ГБК «Залізничний» є юридичною особою, з копії статуту кооперативу (в редакції чинної у період з 2012 року по 19.11.2016 рік), який прийнято загальними зборами його членів 25.05.2012, вбачається, що основним напрямком діяльності кооперативу є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу, фізичних та юридичних осіб на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, придбання і будівництво гаражів за рахунок власних і залучених засобів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління і контролю (Розділ 3 п.3.1).

Вiдповiдно до п.п. 1.1 Роздiлу 1 Статуту (в редакції чинної у період з 2012 по 19.11.2016 року), ОК «ГБК «Залізничний» утворений засновниками і діє внаслідок об`єднання на добровільних засадах фізичних осіб на основі членства, з метою здійснення спільної господарської та іншої діяльності, надання послуг переважно членам Кооперативу, а також іншим особам в придбанні, спорудженні та будівництві гаражів, організованого зберігання транспортних засобів, поліпшення свого економічного стану, задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб частини населення та на задоволення завдань місцевого самоврядування.

Відповідно до п.п. 7.18., 7.19 Розділу 7 Статуту, кооператив має право здійснювати у встановленому законом порядку інвестування будівництва гаражів, інших об`єктів сучасної соціальної інфраструктури за рахунок власних і привернутих засобів. Привертати фізичних осіб, як інвесторів на взаємовигідних умовах для цілей будівництва i інвестування гаражів, інших об`єктів сучасної соціальної інфраструктури.

Вiдповiдно до п.п. 9.1., 9.2 Роздiлу 9 Статуту, членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, юридичні особи України та iноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай в повному обсязі і у розмірах, визначених цим статутом, ухвалені членами правління та додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом Кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16 річного віку.

Відповідно до п. 9.6 Роздiлу 9 Статуту, вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви про прийом в члени кооперативу на ім`я Голови кооперативу.

Вiдповiдно до п.9.8 Роздiлу 9 Статуту, рішення Голови правління кооперативу про прийняття особи до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членiв на наступних загальних зборах.

Вiдповiдно до п.п. 24.15, 24.16 Розділу 24 Статуту, до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження рiшення голови правління кооперативу про прийняття нових членiв та припинення членства, прийняття рішень щодо володiння, користування та розпорядження майном.

Як вбачається з копії довідки від 10.06.2015, виданої головою ОК «ГБК «Залізничний» Писанцем В.М., ОСОБА_1 є членом вказаного кооперативу згідно з рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу (протокол № 29 від 25.05.2015) та є власником капітального гаражного боксу № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 (ряд НОМЕР_9 ), № НОМЕР_8 (ряд НОМЕР_10 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , сума членських внесків сплачена ним у повному обсязі /т. 1 а.с. 24-25/.

Як стверджує позивач, ним було сплачено пайові внески та розпочато будівництво спірних гаражних боксів за власні кошти в 2013 році, господарчим способом.

Після смерті колишнього Голови кооперативу ОСОБА_9 з`ясувалося, що більшість документації кооперативу була втрачена, у зв`язку з чим він був вимушений повторно сплачувати пайові внески за спірні гаражні бокси в 2016 році.

Відсутність в архіві кооперативу переважної більшості документації визнається відповідачем 1.

Згідно копій квитанцій від 18.11.2016 № 16732219, № 16732250, № 16732234, №16732279, № 16732264, № 16732161 ОСОБА_1 на користь ОК «ГБК «Залізничний» сплачені пайові внески по кожній квитанції в сумі 850 грн /т. 1 а.с. 26-31/.

22.03.2017 головою ОК «ГБК «Залізничний» Цененко О.О. позивачу було видано довідку № 17/2203-03 для оформлення права власності на гаражний бокс № НОМЕР_2 , в якій зазначено, що позивач є власником гаражного боксу № НОМЕР_2 , ряд НОМЕР_9 , площею 86,4 кв.м. з підвалом та 2 поверхами в ОК «ГБК Залізничний» по АДРЕСА_4 , сума пайового внеску в гаражний ОСОБА_10 в розмiрi 850 грн. сплачена в повному обсязі 11.10.2013 /т. 1 а.с. 33/.

На підставі вказаної довідки, згідно розробленого технічного паспорту на вказаний гараж позивачем було зареєстровано право власності /т. 1 а.с. 81-86/.

Тобто кооперативом визнавалася обставина, що ОСОБА_1 є членом ОК «ГБК «Залізничний».

Щодо побудови спірних гаражних боксів за власні кошти, позивач посилається на пояснення свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які викладені в заявах, що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. /т. 1 а.с. 13-17/, рахунки фактури, товарно-транспортні накладні, товарні накладні на будівельні матеріали /т. 1 а.с. 90-106/, копію акту ревізійної комісії.

Зі змісту письмових заяв ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , вбачається, що кожен з вказаних осіб, підтвердили факт побудови ОСОБА_1 гаражних боксів №№ 101,109.

Представник кооперативу просила не враховувати письмові заяви свідків, оскільки вони не були безпосередньо допитані в суді та не попереджалися про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини неодноразово зазначалося, що він керується своєю попередньою практикою і тлумачить Конвенцію та протоколи до неї, розглядаючи фактичні обставини конкретної справи в світлі вимог сьогодення (див. рішення Суду у справі S. A. Dangeville v. France, no. 36677/97, § 47, ECHR, 2002- III).

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11) Європейський Суд взяв до уваги нотаріально завірені заяви, підписані чотирма народними депутатами щодо голосування у Верховній Раді стосовно звільнення судді. Зокрема, у пункті 141 цього рішення зазначено: «Заявник скаржився, що парламент ухвалив постанову про його звільнення з посади з явним порушенням закону, допустивши зловживання при користуванні електронною системою голосування. Він стверджував, що під час голосування на пленарному засіданні щодо його звільнення з посади деякі народні депутати незаконно голосували за інших депутатів, які не були присутні у засіданні. На підтримку своєї скарги заявник послався на відеозапис провадження на пленарному засіданні у парламенті та на нотаріально завірені заяви чотирьох депутатів парламенту».

Ці нотаріально завірені заяви народних депутатів прийняті Європейським судом з прав людини як належні та допустимі докази, про що зазначено у п. 144 вказаного рішення: «Суд зазначає, що факти, які лежать в основі цієї скарги, підтверджуються доводами заявника, який спостерігав процес голосування на пленарному засіданні, чотирма завіреними заявами народних депутатів, а також відеозаписом провадження. Уряд не висунув будь-якого правдоподібного аргументу, за допомогою якого можна було б поставити під сумнів достовірність цих доказів. Зі свого боку, Суд не має підстав вважати ці докази ненадійними».

Таким чином суд приймає до уваги пояснення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які викладені в заявах, що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Турчак С.М., та оцінює їх письмові докази.

Представник кооперативу ставлячи під сумнів пояснення викладені в заявах ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , щодо будівництва ОСОБА_1 спірних гаражних боксів, не заявила клопотання про допит вказаних осіб у якості свідків.

Крім того, в судовому засіданні голова правління ОК «ГБК «Залізничний» Цененко О.О. визнала, що ОСОБА_1 будував гаражні бокси №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_8 за власні кошти, крім воріт та підвальних приміщень та сплатив суми пайових внесків за спірні гаражні бокси у 2016 році. Водночас зауважила, що спірні гаражні бокси ОСОБА_1 будував як інвестор та виключно для потреб кооперативу.

Суд вважає безпідставними доводи відповідачів, що спірні гаражні бокси ОСОБА_1 будував як інвестор, оскільки останній заперечує вказану обставину, а в матеріалах справи відсутні будь-які інвестиційні договори укладені між ОСОБА_1 та ОК «ГБК «Залізничний».

Також суд відхиляє твердження ОК «ГБК «Залізничний» з приводу недійсності довідки від 10.06.2015, виданої головою ОК «ГБК «Залізничний» Писанцем В.М., про те, що ОСОБА_1 сплатив членські внески в повному обсязі та є власником капітальних гаражних боксів № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 (ряд 4), № НОМЕР_8 (ряд 5), з тих підстав, що до 2017 року спірні гаражні бокси мали іншу нумерацію, зокрема №№ НОМЕР_14 , 208.

Так, з письмових пояснень ОСОБА_6 , як члена ревізійної комісії, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 вбачається, що у 2014 році нумерація спірних гаражів була №№ 101, 109.

Доказів того, що нумерація спірним гаражним боксам (№№ НОМЕР_1 , НОМЕР_8 ) була присвоєна лише після проведення інвентаризації в 2017 році матеріали справи не містять, зокрема Актів чи протоколів ревізійної комісії із зазначенням дати присвоєння нової нумерації.

На підтвердження доводів про підробку довідки від 10.06.2015, виданої головою ОК «ГБК «Залізничний» Писанцем В.М., не надано будь-яких належних доказів.

В матеріалах справи наявний висновок експертного дослідження Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС від 09.11.2018 № 19/17-3/2/8-ЕД/18, згідно якого відбиток печатки «Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний» в довідці від 22.03.2017 № 17/2203-03 та відбиток печатки «Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний» в довідці від 10.06.2015, виданої Головою ОК ГБК «Залізничний» ОСОБА_9 були нанесені одним кліше печатки.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звертався до кооперативу із заявою про видачу довідок, що дають підстави для здійснення державної реєстрації права власності на гаражні бокси №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_8 , проте йому було відмовлено в цьому, оскільки ним не було надано документів, зокрема доказів сплати ним членського внеску та пайових внесків, а також дозвільних документів на побудову спірних гаражних боксів.

Відповідно до п. 80 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25.12.2015 № 1127, для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті діяльності кооперативу подаються: довідка кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

На підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є членом ОК «ГБК «Залізничний», ним побудовано господарським способом гаражні бокси №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_8 за власні кошти, крім воріт та підвальних приміщень, та сплачено суму пайових внесків за спірні гаражні бокси в повному обсязі.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Зважаючи на характер спірних відносин, належному способу захисту інтересу позивача відповідає позовна вимога про зобов`язання ОК «ГБК «Залізничний» видати ОСОБА_1 довідку про членство в ОК «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний» та внесення ним пайового внеску в повному обсязі для здійснення державної реєстрації права власності на гаражні бокси № НОМЕР_1 , НОМЕР_8 у зазначеному кооперативі, а тому позов до ОК «ГБК «Залізничний» підлягає частковому задоволенню.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з голови правління ОК «ГБК «Залізничний» Цененко О.О. моральної шкоди, суд приходить до наступного.

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ч.1 ст.42 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Згідно зі ст.175 ЦПК України позивач формулює позовні вимоги і зобов`язаний зазначити належний склад відповідачів у позові.

Ст.51 ЦПК України урегульовано питання залучення до участі у справі співвідповідача, заміна неналежного відповідача.

Так, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач.

Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Судом не встановлено порушення прав позивача та його законних інтересів ОСОБА_3 , як фізичною особою. Позивачем визначено зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Враховуючи, що на час подання позову ОСОБА_3 була головою правління ОК «ГБК «Залізничний», остання не є неналежним відповідачем у справі, відтак в задоволенні позову до неї слід відмовити в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору, судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп підлягає стягненню з ОК «ГБК «Залізничний» на користь держави.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст. 138 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас позивачем на підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду не надано жодного належного доказу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу позивачу слід відмовити.

Керуючись ст.10, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов`язати Обслуговуючий Кооператив «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний» (м. Київ, вул. Тепловозна, 18-Г, код ЄДРПОУ 36558028) видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_15 ) довідку про членство в Обслуговуючому Кооперативі «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний» та внесення ним пайового внеску в повному обсязі для здійснення державної реєстрації права власності на гаражні бокси № НОМЕР_1 , НОМЕР_8 у зазначеному Обслуговуючому Кооперативі «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 18-Г.

Стягнути з Обслуговуючого Кооперативу «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний» на користь держави судовий збір у сумі 992 грн. 40 коп.

В решті вимог позову відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Голови правління Обслуговуючого Кооперативу «Гаражно-будівельний Кооператив «Залізничний» Цененко Оксани Олександрівни про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання видати довідки для здійснення державної реєстрації права власності на гаражні бокси та стягнення моральної шкоди відмовити в повному обсязі.

Відмовити ОСОБА_1 у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Ю.С.Мицик