Ухвала

від 03.08.2022 по справі 759/14231/14-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 759/14231/14-к

провадження № 51-524 км 22

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

виправданого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом апеляційної інстанції, на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 17грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Зміст судових рішень та встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року ОСОБА_5 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України, та виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що він, працюючи на посаді директора ТОВ «Алло, ремонт!», в період часу з 16 січня 2008 року по 18 березня 2008 року, перебуваючи в м. Києві, вчинив розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах.

Так, 06 грудня 2007 року в офісному приміщенні ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, б. 29-б між ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» (код ЄДРПОУ 31176312) в особі Голови правління ОСОБА_7 , яке виступало як замовник-інвестор, ВАТ «Судакський Агробуд» (код СДРПОУ 01274107) в особі Голови правління ОСОБА_8 , яке виступало як генпідрядник та ТОВ «Алло, ремонт!» (код ЄДРПОУ 35075263) в особі директора ОСОБА_5 , яке виступало як генсубпідрядник, було укладено Договір генпідряду № 14 від 06 грудня 2007 року, предметом якого були роботи по будівництву житлового будинку по вул. Леніна у м.Судак АР Крим з інженерним забезпеченням у відповідності із затвердженою проектно-кошторисною документацією і технічною характеристикою останнього з прокладенням зовнішніх інженерних мереж, зовнішнього освітлення, благоустрою та озеленення території, які взяло на себе обов`язки виконати ТОВ «Алло, ремонт!» за дорученням ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» та ВАТ «Судакський Агробуд».

16 січня 2008 року на розрахунковий рахунок ТОВ «Алло, ремонт!» в АКІБ «Укрсиббанк» були перераховані грошові кошти в сумі 2 000 000 гривень від ЗАТ «Трест Київміськбуд-1», як аванс на виконання будівельних робіт в м. Судак відповідно до договору № 14 від 06 грудня 2007 року.

Будучи службовою особою та маючи можливість вільно розпоряджатися коштами ТОВ «Алло, ремонт!», знаходячись в м. Києві, 16-17 січня 2008 року у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах.

Достовірно знаючи про те, що вказані грошові кошти були призначені саме на будівництво Об`єкту, директор ТОВ «Алло, ремонт!» ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою розтрати чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, 17 січня 2008 року в денний час звернувся до банку АКІБ «Урсиббанк» (відділення № 290 по пр-ту Перемоги, 71/1 в м. Києві) про перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку ТОВ «Алло, ремонт!» в сумі 209 000 гривень на розрахунковий рахунок ТОВ «Сфера-Транс» із призначенням платежу як передоплата за проектно-кошторисну документацію. 17 січня 2008 року грошові кошти в сумі 209 000 гривень були зараховані на розрахунковий рахунок ТОВ «Сфера- Транс».

В подальшому 18 березня 2008 року на розрахунковий рахунок ТОВ «Алло, ремонт!» в АКІБ «Укрсиббанк» були перераховані грошові кошти в сумі 2 000 000 гривень від ЗАТ «Трест Київміськбуд-1», як аванс на виконання будівельних робіт в м. Судак відповідно до договору № 14 від 06 грудня 2007 року.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на розтрату чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, директор ТОВ «Алло, ремонт!» ОСОБА_5 , розуміючи, що вказані грошові кошти призначені саме на будівництво житлового будинку по вул. Леніна у м.Судак АР Крим, 21березня 2008 року в денний час звернувся до банку АКІБ «Урсиббанк» (відділення № 290 по пр-ту Перемоги, 71/1 в м. Києві) про перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку Товариства в сумі 150 110 гривень на розрахунковий рахунок ТОВ «Сфера-Транс» із призначенням платежу як передоплата за проектно-кошторисну документацію. 21 березня 2008 року грошові кошти в сумі

150 110 гривень були зараховані на розрахунковий рахунок ТОВ «Сфера-Транс».

Встановлено, що ТОВ «Сфера-Транс» виконувало роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації на будівництво котеджного містечка, що жодним чином не відноситься до проведення будівельних робіт житлового будинку по вул. Леніна у м.Судак АР Крим.

Отже, директор ТОВ «Алло, ремонт!» ОСОБА_5 в період часу з 16січня 2008 року по 21 березня 2008 року, перебуваючи на території м. Києва, розтратив чуже майно шляхом зловживання своїм службовим становищем, заподіявши ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» матеріальну шкоду на загальну суму 359110 гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, просить оскаржувані судові рішення скасувати і направити справу на новий судовий розгляд. Вважає, що рішення судів щодо відсутності в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, є незаконними та необґрунтованими, оскільки його винуватість підтверджується показаннями свідків та наявними у справі письмовими доказами.

Так, судом першої інстанції проігноровано, що ОСОБА_5 , будучи директором ТОВ «Алло, ремонт!», незаконно витратив частину коштів перерахованих ЗАТ «Трест Київміськбуд-1», як аванс на виконання будівельних робіт в м. Судак відповідно до договору № 14 від 06 грудня 2007 року, в сумі 359110 гривень, перерахувавши їх

17 січня 2008 та 21 березня 2008 року на розрахунковий рахунок ТОВ «Сфера-Транс» в якості оплати за проектну документацію з будівництва котеджного містечка в Київській області, та не встановлено, чи в дійсності існувала вказана документація, оскільки стороною захисту протягом всього часу судового розгляду її надано не було. При цьому стороною обвинувачення про це заявлялося клопотання, в задоволенні якого судом безпідставно відмовлено.

З показань свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та

ОСОБА_12 вбачається, що роботи з будівництва житлового будинку по

АДРЕСА_2 були припинені у зв`язку з закінченням фінансування.

Свідок ОСОБА_13 , який обіймав посаду директора ЗАТ «Трест «Київміськбуд-1», повідомив, що ОСОБА_5 за укладеним договором № 14 від 06 грудня 2007 року роботи не виконав та гроші не повернув. На вказану суму ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» у справі пред`явлено цивільний позов.

Крім цього, судом першої інстанції проігноровано, що зборами учасників Товариства рішення щодо будівництва ТОВ «Алло, ремонт!» котеджного містечка в Київській області не приймалось. Проектна документація на будівництво котеджного містечка в матеріалах справи відсутня, що свідчить про її фіктивність. На рахунку ТОВ «Алло, ремонт!» кошти на такі цілі, крім тих, що ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» перерахувало для потреб будівництва житлового будинку в м.Судак АР Крим, фактично були відсутні.

Також, у мотивувальній частині вироку, викладаючи показання свідків ОСОБА_9 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та ОСОБА_7 , суд зазначив, що вони надавали показання на досудовому слідстві, однак аналізу цим показанням не надав, без наведення відповідних мотивів прийнятого рішення.

Крім того, судова будівельно-технічна експертиза № 11670 від 20 травня 2010 року не вирішувала питання правомірності перерахування грошових коштів та не може відповідати на питання правомірності їх перерахування, як про це зазначено у виправдувальному вироку суду, що вказує на безпідставність висновків місцевого суду з наведених підстав. Поміж це, вказана експертиза засвідчує, що ОСОБА_5 не виконувались роботи, за які він отримав оплату від ЗАТ «Трест Київміськбуд-1».

Вважає, що апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу, не зробив всебічного і об`єктивного аналізу наявних у справі доказів, не навів конкретних і переконливих доводів з яких апеляцію прокурора визнав необґрунтованою, та не надав відповіді на всі доводи скарги прокурора усуперечвимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор частково підтримав доводи касаційної скарги, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу на новий апеляційний розгляд.

Виправданий ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 вважали судові рішення законними та обгрунтованими, просили відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, виправданого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 , перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року підставами для скасування або зміни вироку місцевого суду, постанови суду апеляційної інстанції судом касаційної інстанції є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Отже, касаційний суд не перевіряє вироку місцевого суду та рішення апеляційного суду щодо неповноти та однобічності досудового і судового слідства, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 327 КПК України 1960 року виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

За частиною 3 ст. 334 КПК України 1960 року мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене підсудному і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

За приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

У справі «Барбера, Мессегеі Джабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1988 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

З матеріалів кримінальної справи слідує, що суд першої інстанції зі свого боку забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в рамках кримінально-процесуального закону.

Під час судового розгляду у встановленому законом порядку суд дослідив зібрані під час досудового розслідування та надані стороною обвинувачення докази, на підставі яких ОСОБА_5 було пред`явлено обвинувачення, навів детальний аналіз цих доказів і дав належну оцінку кожному з них з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням наданих стороною обвинувачення доказів, місцевий суд дійшов належного висновку про відсутність в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Так, ст. 191 КК України передбачає відповідальність за три форми вчинення кримінального правопорушення привласнення, розтрату чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її володінні, або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Під розтратою чужого майна слід розуміти умисне, протиправне, безоплатне, безповоротне обернення на користь інших осіб шляхом споживання, безоплатної передачі, дарування, передачі в рахунок погашення боргу тощо винною особою чужого майна, яке їй ввірено, тобто на законних підставах надано для забезпечення зберігання, використання та розпорядження ним, чи майна, яке перебуває у її віданні, тобто щодо якого вона наділена повноваженнями тільки з розпорядження ним і його використання.

Розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем передбачає вчинення зазначених вище дій службовою особою з використанням усупереч інтересам служби при витрачанні чужого майна наданої їй влади, організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, яке виступає способом розтрати і утворює спеціальний склад службового зловживання.

У результаті розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем винна службова особа, вчинивши з використанням свого службового становища дії з незаконного вилучення з активів юридичної особи, у якої вона обіймає посаду, майна або коштів і передачі їх третім особам, фактично забезпечує збільшення їх доходів, поліпшує їх майнове становище внаслідок виникнення у них можливості безпосереднього використання незаконно отриманого ними чужого майна, при цьому для власника майна виникають наслідки у вигляді тільки реальної майнової шкоди, прямих майнових збитків, які мають характер нестачі.

Як слідує з матеріалів справи, 16 січня та 18 березня 2008 року на розрахунковий рахунок ТОВ «Алло, ремонт!» в АКІБ «Укрсиббанк» згідно договору генпідряду № 14 від 06 грудня 2007 року від ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» надійшли грошові кошти на загальну суму 4 000 000 гривень, як аванс на виконання будівельних робіт по будівництву житлового будинку по вул. Леніна в місті Судак АР Крим.

Згідно постанови ст. слідчого прокуратури Оболонського району м. Києва від

12 жовтня 2010 року кримінальна справа № 55-3401, в частиніпорушеній відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме розтратигрошових коштів в сумі 2058 310 гривень, закрита на підставі п. 2 ст. 6 КПК України 1960 року завідсутністю в його діях складузлочину. У вказаній постанові зазначено, що ТОВ «Алло, ремонт!» перерахувало грошові кошти на рахунок субпідрядника ТОВ «Метросервіс», яке виконувало будівельні роботи на об`єкті по

вул. Леніна в м. Судак, при цьому розбіжності щодо вартості проведених робітміж ТОВ «Алло, ремонт!» та ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» мають вирішуватися виключно з претензійному порядкута дані відносини регулюються господарським законодавством України (т. 10 а. с. 63-68).

Також судами першої та апеляційної інстанційвстановлено, що 17 січня 2008 року між ТОВ «Алло, ремонт!» та ТОВ «Сфера-Транс» було укладено договір на виготовлення проектної документації щодо розробки ескізів та проектної документації проекту житлового комплексу в с. Великі Дмитровичі Обухівського району Київської області (т. 10 а. с. 45-48), при цьому у фабулі обвинувачення зазначено, що ТОВ «Сфера-Транс» виконувало роботи по виготовленню вказаної документації.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 42 ГК України, ОСОБА_5 , як директор ТОВ «Алло, ремонт!», здійснював господарську діяльність з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання товариством прибутку для чого міг використовувати грошові кошти, які знаходилися на розрахунковому рахунку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що перерахування 17січня та

21 березня 2008 року ОСОБА_5 з розрахункового рахунку грошових коштів, які перебували в його віданні як директора ТОВ «Алло, ремонт!», в сумі 359 110 гривень на розрахунковий рахунок ТОВ «Сфера-Транс» у якості оплати за проектну документацію з будівництва котеджного містечка в Київській області не свідчить про розтрату грошових коштів ЗАТ «Трест Київміськбуд-1».

Виходячи з характеру правовідносин, які склалися між господарюючими суб`єктами ТОВ «Алло, ремонт!» та ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» щодо не виконання сторонами умов договору генпідряду № 14 від 06 грудня 2007 року, вирішення спірних питань по договору є предметом цивільно-правових відносин, які регулюються цивільним та господарським законодавством України.

Апеляційний суд, розглянувши матеріали справиза апеляційною скаргою прокурора, ретельно перевірив викладені в ній доводи та правильно зазначив про законність та обґрунтованість вироку щодо ОСОБА_5 , тобто встановив, що місцевим судом вирок ухвалено відповідно до вимог ст. 323 КПК України 1960 року.

Відповідно до практики ЄСПЛ рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції детально перевірив викладені в апеляційній скарзі прокурора доводи, які є аналогічними за своїм змістом доводам касаційної скарги, та обґрунтовано визнав їх безпідставними. Колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду, усупереч твердженням прокурора, відповідає положенням ст. 377 КПК України 1960 року.

Таким чином, доводи касаційної скарги прокурора про неправильне застосування судами попередніх інстанцій кримінального закону, на думку колегії суддів, є неспроможними.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів про відсутність в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які відповідно до ст.370 КПК України 1960 рокубули безумовними підставами для скасування судових рішень, колегією суддів не встановлено.

Керуючись статтями 394, 396, 398, 400-2 КПК України 1960 року тапунктами 11, 15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, Суд

постановив:

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 17грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3