Ухвала

від 11.07.2022 по справі 755/6117/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/6117/19

Провадження №: 6/755/482/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" липня 2022 р. Дніпровський районний суд м.Києва у складі:

Головуючого судді: Гончарука В.П.,

з секретарем: Гриценко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Представник відповідача ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду.

Заява мотивована тим, що відповідач є особою літнього віку, є інвалідом другої групи пожиттєво, має невиліковні хронічні захворювання. Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертизою від 25 березня 2020 року відповідач може працювати виключно в спеціально створених умовах. А тому не може вільно знайти будь-яку іншу більш оплачувану роботу з метою швидкого виконання рішення суду перед позивачем. Також, представник відповідача просить врахувати той факт, що відповідач отримує заробітну плату в розмірі 8 000,00 гривень, якої вистачає лише на утримання себе, малолітньої доньки та сплату комунальних платежів. Таким чином, виконання рішення в частині стягнення компенсації з відповідача на користь позивача частини вартості корпоративних прав ПП «ВІ-САН і Ко» в сумі 301 500,00 гривень є практично неможливим на даний час з урахуванням вище викладеного.

В судове засідання сторони не з`явились, що не перешкоджає розгляду питання по суті.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.435 ЦПК України).

Як передбачено ч.4 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст.435 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва 26 травня 2020 року частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково, В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль Toyota Avensis, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Toyota Land Cruiser, 2006 року випуску. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості частини корпоративних прав Приватного підприємства «ВІ-САН і Ко» сумі 301500 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості частини корпоративних прав Приватного підприємства «ВІ-САН» сумі 5 грн.

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 травня 2020 року у справі № 755/6117/19, в якій просить суд розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення компенсації Ѕ вкладу до Приватного підприємства «ВІ-САН і Ко» строком на один рік рівними частинами, тобто щомісячними платежами в сумі 301 500,00 грн.. на 12 місяців по 25 125,00 грн., кожного місяця протягом року.

Однак як вбачається з матеріалів вказаної заяви заявником не надано суду обгрунтованих доказів, які б були належною підставою для розстрочення виконання даного рішення суду, оскільки після набрання рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26 травня 2020 року у справі № 755/6117/19 законної сили, відповідачем не надано доказів про намагання виконати рішення суду, хоча б частково в межах своїх фінансових можливостей.

Разом з тим, су д зауважує, що до характеристики матеріального стану належать також наявність у відповідача на праві власності нерухомого та рухомого майна за рахунок якого можна виконати рішення суду, банківських заощаджень тощо.

Однак таких даних відповідач суду не надав, хоча не був позбавлений можливості надати суду витяги із державних реєстрів щодо відсутності у нього нерухомого майна, земельних ділянок, автомобілів тощо.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим для виконання.

Статтею 33 Закону України « Про виконавче провадження » передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим ( хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо ), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 р. зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

У відповідності до ч.5 ст.435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення судового рішення не може перевищувати одного року з дня з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

В свою чергу, боржником не доведено, що в разі задоволення чи часткового задоволення заяви він зможе добровільно виконати судове рішення, адже відсутні дані які б об`єктивно свідчили про розмір доходу та матеріальний стан заявника та з яких можливо дійти висновку, що запропонований період розстрочення і суми щомісячних виплат дійсно знаходяться в межах його доходів.

На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 травня 2020 року у справі № 755/6117/19 - задоволенню не підлягає, оскільки виключних обставин, які унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду та які б могли бути підставою для розстрочення виконання рішення суду, не встановлено.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення суду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Суддя: