Ухвала

від 05.08.2022 по справі 202/4555/22

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/4555/22

Провадження № 1-кс/202/3348/2022

У Х В А Л А

Іменем України

05 серпня 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника, адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м.Дніпрі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Краснодон Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2012 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2012 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вказує, що в провадженніСУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12022040000000295 від 29.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2012 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 31.05.2022 року по 30.06.2022 року волонтер благодійної організації «благодійного фонду «ЕКВІЛІБРІУМ» (ЄДРПОУ 43241227) ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , діючи з прямим умислом, переслідуючи єдині корисливі мотиви, а саме, отримання прибутку для власного збагачення, перебуваючи на території м. Дніпро, здійснив продаж товарів гуманітарної допомоги у вигляді бронежилетів з броне-пластинами, під час дії воєнного стану, у результаті чого мав умисел на отримання прибутку на загальну суму 520 000гривень, що становить значний розмір, за наступних обставин.

Реалізовуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому місці, у невстановлений час, але не пізніше 27.06.2022 року, усвідомлюючи той факт, що гуманітарна допомога, яка перебуває у його розпорядженні є цільовою адресною безоплатною допомогою, що надається із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні, які потребують її, в тому числі і у зв`язку з підготовкою до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту, і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч вище законодавству України та запровадженню воєнного стану на території України внаслідок агресії російської федерації, розпочали активні дії, направлені на доведення свого злочинного плану до кінця.

У період травня - червня 2022 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_8 реалізовуючи спільний злочинний план, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та

ОСОБА_9 , керуючись корисливим мотивом, під приводом волонтерської діяльності благодійної організації «благодійного фонду «ЕКВІЛІБРІУМ» ЄДРПОУ 43241227, яка мала полягати у безоплатній передачі Збройним силам України та іншим військовим формуванням, створеним у відповідності до законодавства України, товарів індивідуального захисту, які отримали як гуманітарну допомогу від благодійного фонду «Міжнародний благодійний фонд «Наступний крок» («NEXT STEP UKRAINE» ЄРДПОУ 40299934), що є представником міжнародного благодійного фонду «NEXT STEP», вирішив продати 16 бронежилетів з броне-пластинами. Одержувачем зазначеного товару гуманітарної допомоги повинен був стати ІНФОРМАЦІЯ_2 або інше військове формування.

24.05.2022 року (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), але не пізніше 17 год. 22 хв., зазначені бронежилети у кількості 16 штук ОСОБА_9 передав ОСОБА_8 у м. Київ. Останній через поштову службу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у відділені № 235 того ж дня переслав собі з АДРЕСА_3 , до відділення № 38 поштової служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого за адресою: АДРЕСА_4 . Після отримання ОСОБА_8 забрав вищевказані бронежилети у кількості 16 штук, перевіз та почав зберігати за місцем свого мешкання, а саме, за адресою: АДРЕСА_5 .

В подальшому ОСОБА_8 , за попередньою змовою із

ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету одержання спільного незаконного прибутку, діючи з корисливих мотивів, не зважаючи на обов`язок безоплатної передачі таких товарів ІНФОРМАЦІЯ_4 та іншим військовим формуванням, розпочали дії спрямовані на пошук покупців в м. Дніпро.

Діючи відповідно до спільного злочинного плану ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , під виглядом законної господарської діяльності, зареєструвавши через мережу інтернет в месенжері «телеграм» свій телеграм-акаунт « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з ніком « ОСОБА_10 », за допомогою якого у телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_6 » акаунт ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) розмістив оголошення про продаж бронежилетів стандарту НАТО з 4-м рівнем захисту по ціні 1000 доларів США за один комплект.

За допомогою даного оголошення ОСОБА_8 підшукав покупця товару ОСОБА_11 , з яким домовився про зустріч 27.06.2022 року у м. Дніпро для подальшого продажу йому вказаних бронежилетів за ціною 900 доларів США за 1 штуку.

27.06.2022 року, приблизно о 14 год. 00 хв., ОСОБА_8 зустрівся з приятелем покупця на ім`я ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_6 , де продемонстрував останньому зразок бронежилета з броне-пластинами та повідомив, що має змогу продати 16 таких бронежилетів з броне пластинами марки «Migel Caballero».

У подальшому, 29.06.2022 року, ОСОБА_8 у вечірній час доби домовився з ОСОБА_11 здійснити продаж вищевказаного товару 30.06.2022 року за ціною 900 доларів США, або у гривні за курсом на момент продажу за 1 бронежелет з броне-пластинами, тим самим планував отримати прибуток на загальну суму 520 000 гривень. При цьому ОСОБА_8 достовірно розумів, що продає гуманітарну допомогу без підтверджуючих на те документів.

Продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, спрямований на продаж гуманітарної допомоги з метою одержання прибутку ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, у відповідності до заздалегідь розробленого злочинного плану, 30.06.2022 року приблизно о 17 год. 30 хв., перебуваючи по вул. В`ячеслава Липинського, поряд з будинком № 12 в м. Дніпро, зустрівся з покупцем ОСОБА_11 для отримання обумовлених грошових коштів у розмірі 520 000 грн. за гуманітарний товар у вигляді 16 бронежилетів з броне пластинами марки «Migel Caballero».

В ході зустрічі з ОСОБА_11 , 30.06.2022 року о 17 год. 45 хв., ОСОБА_8 , перебуваючи за вищевказаною адресою, поруч з транспортним засобом марки «Lеxus RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в багажнику якого знаходилась гуманітарна допомога у вигляді 16 бронежилетів з броне-пластинами марки «Migel Caballero», діючи з корисливих мотивів, не зважаючи на обов`язок безоплатної передачі даних бронежилетів ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншим військовим формуванням, надав вимогу покупцю ОСОБА_11 про передачу йому грошових коштів за вищевказаний товар. Після чого ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_11 незаконний прибуток за продаж товарів гуманітарної допомоги, у розмірі 520 000 гривень, внаслідок чого було отримано прибуток, котрий у 410 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить значний розмір.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у продажі товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчиненому у значному розмірі за попередньою змовою групою осіб під час воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

04.08.2022 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2012 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2012 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом допиту ОСОБА_13 , протоколом огляду місця події, протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 , протоколами проведення обшуків, протоколами проведення оглядів, іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

Досудовим розслідуванням встановлено наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.Тому вобґрунтування застосуваннязапобіжного заходущодо підозрюваногопокладається необхідністьзапобігання спробам:переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний, розуміючи невідворотність покарання, може покинути (змінити) межі свого мешкання, без попередження слідчого/прокурора або суду; незаконно впливати на іншого підозрюваного, свідків та понятих у кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 може вплинути на іншого підозрюваного, а саме, ОСОБА_8 , з яким має дружні стосунки, на підставі яких може його схилити до зміни раніше наданих показів, представника благодійного фонду «Міжнародний благодійний фонд «Наступний крок» («NEXT STEP UKRAINE» ЄРДПОУ 40299934), у якого ОСОБА_9 отримував гуманітарну допомогу у вигляді бронежилетів з броне-пластинами марки «Migel Caballero», понятих які були учасниками слідчих дій, та, у подальшому експертів, які будуть виконувати судові експертизи; вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний є волонтеромта має можливість доступу до гуманітарної допомоги, яка знаходиться у благодійної організації «благодійного фонду «ЕКВІЛІБРІУМ», що може спровокувати підозрюваного на нове вчинення злочину.

Враховуючи вищевказане, слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та встановити заставу у розмірі 738 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Під час розгляду клопотання підозрюваний не визнав себе винним, заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_6 , заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що ризики, на які посилається прокурор, відсутні, а підозра необґрунтована. Просив відмовити в задоволенні клопотання.

Вислухавши учасників судового процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, кримінальне провадження №12022040000000295 від 29.06.2022 року, приходжу до наступних висновків.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12022040000000295 від 29.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2012 КК України.

04.08.2022 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2012 КК України.

Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

Частиною першої статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2012 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом допиту ОСОБА_13 , протоколом огляду місця події, протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 , протоколами проведення обшуків, протоколами проведення оглядів, іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

При цьому слідчий суддя відзначає, що обґрунтована підозра передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Обґрунтованість підозри залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення або навіть винесення вироку.

Тож, на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваної особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає, що незалежно від подальшої доведеності підозри ОСОБА_5 на сьогодні є достатні підстави стверджувати, що він може бути причетним до інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Інші ризики, зазначені в клопотанні слідчого, слідчий суддя вважає недоведеними, оскільки підозрюваний не є організатором цього злочину, об`єктивних підстав вважати, що він може незаконно впливати на свідків, понятих чи іншого підозрюваного, судових експертів у кримінальному провадженні немає.

При визначенні конкретного запобіжного заходу, що підлягає застосуванню до ОСОБА_5 , слідчий суддя, крім ризику переховування підозрюваного, враховує вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати його у вчиненніінкримінованого кримінального правопорушення, його роль та ступінь участі в цьому правопорушенні,тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, а також дані про особу підозрюваного та вважає, що для запобігання ризику, передбаченому пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, достатньою мірою буде запобіжний захід у вигляді застави, яка, на переконання слідчого судді, гарантуватиме виконання підозрюваною на час досудового розслідування процесуальних обов`язків, оскільки такий запобіжний захід також пов`язаний із певними обмеженнями необхідністю виконання покладених обов`язків, в разі порушення яких застава може бути звернута в дохід держави.

В той час тримання ОСОБА_5 під вартою на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя вважає невиправданим, оскільки у кримінальному провадженні було проведено достатню кількість слідчих та процесуальних дій та діями підозрюваного не було завдано шкоди будь-яким особам.

Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до правових позицій ЄСПЛ, викладених у рішеннях від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», від 12 січня 2012 року у справі «Тодоров проти України», для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою.

Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення ЄСПЛ у справі "Ніколова проти Болгарії").

Виходячи з наведеного, слідчий суддя приходить до висновку пронеобхідність відмови в задоволення клопотання слідчого та застосуваннявідносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави.

При визначеннірозмірузастави ОСОБА_5 слідчийсуддязвертаєувагу,щозгіднозчастиною4статті182КПКУкраїнирозмірзаставимаєвизначатисязурахуваннямобставинкримінальногоправопорушення,майновоготасімейногостанупідозрюваного,обвинуваченого,іншихданихпройогоособутаризиків,передбаченихстаттею177цьогоКодексу,таповинендостатньоюміроюгарантувативиконанняпідозрюваним,обвинуваченимпокладенихнаньогообов`язківтанеможе бутизавідомонепомірнимдлянього. Розмірзастави визначаєтьсящодо особи,підозрюваної чиобвинуваченоїувчиненні тяжкогозлочину,вмежахвіддвадцяти довісімдесяти розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Таким чином, закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є всі обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого, інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження), ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями те, що розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини проживання.

В рішенні від 20.11.2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що з урахуванням майнового стану підозрюваного, відносно нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 400 прожитковихмінімумів дляпрацездатних осіб, тобто в сумі 1040 000грн.,оскількизастава саме в такому розмірі відповідатимеприписам частини 4 статті 182КПК України та практиціЄвропейського суду з прав людини, буде помірноюдля підозрюваного та здатноюзабезпечити виконанняним покладенихна нього обов`язків.

Крім того, у зв`язку із застосування запобіжного заходу у вигляді застави на ОСОБА_5 необхідно покласти на строк до двох місяців обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця мешкання та роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні; прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 відмовити.

Затосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у кримінальному провадженні у вигляді застави у розмірі чотирьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме, 1040 000 (один мільйон сорок тисяч) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , починаючи з дня обрання запобіжного заходу такі обов`язки:

-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця мешкання та роботи;

-утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні;

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій.

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу; при цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень; застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1