Рішення

від 22.03.2007 по справі 2-120/2007р.

ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№2-120/2007 p

Справа№2-120/2007 p.

РІШЕННЯ

іменем    України

22 березня 2007 р.

Великобурлуцький районний суд Харківської обл.

у складі: судді Малюкіна Ю.П., при секретарі Логвиновій М.В., розглянувши в

попередньому судовому засіданні в сел.

Великий Бурлук цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільхуватської

сільської Ради про визнання права власності на самочинне будівництво,

ухвалив:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась з

позовом до Вільхуватської сільської Ради(далі-Рада) про визнання за нею права

власності на самочинно збудовані на наданій їй земельній ділянці, розташованій

за адресою АДРЕСА_1

житлового будинку розміром 7.80x8.30

м., сарая розміром

4.2x4.2м.,

гаража розміром 6.8x4.2 м.,

погріба розміром 4.2x4.2

м..

Відповідач позов визнав і не

заперечував проти прийняття рішення в попередньому судовому засіданні..

Виходячи із

наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні

попереднього судового засідання.

Відповідно до

ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку,

встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі

визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав

ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами

справи встановлено, що позивач в АДРЕСА_1 самочинно

збудувала житловий будинок, сарай гараж та погріб.

Рішенням

Вільхуватської сільської Ради від 21.11.2006

р. надана для будівництва житлового будинку та господарських споруд

земельна ділянка площею 0.25

га. в АДРЕСА_1, а також наданий дозвіл на виготовлення Державного Акту

на право власності на цю ділянку(а.с.7).

Згідно висновку

про стан забудови на земельній ділянці, зробленого КП «Архітектурне бюро

Великобурлуцького р-ну» зазначені споруди хоча і збудовані самочинно, але при

цьому не були порушені вимоги ДБН 360-92   «містобудування.   Планування  

і   забудова  міських  

і   сільських

2

поселень)(а.с.7-10). Цим самочинним будівництвом позивач

не порушує права та законні інтереси інших осіб.

Згідно ч.3

ст.376 ЦК України

право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням

суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній

ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної

ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. За

таких обставин суд вважає необхідним визнати за ОСОБА_1 право власності на

самочинно збудовані на земельній ділянці, розташованій в с Вільхуватка по

АДРЕСА_1, гараж

розміром 6.80x4.20 м.,

житловий будинок розміром 8.30x7.80

м., сарай розміром 4.2x4.2

м., погріб розміром 4.2x4.2

м..

Керуючись ст.ст.10,11,130,174, 209,212, 214-215 ЦПК

України і ч.3 ст.376 ЦК України,

суд

вирішив: Позов ОСОБА_1

задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовані на

земельній ділянці, розташованій в с

Вільхуватка по АДРЕСА_1,

гараж розміром 6.80x4.20

м., житловий будинок розміром 8.30x7.80

м., сарай та погріб розміром 4.2x4.2

м..

Зобов'язати Великобурлуцьке мале комунальне підприємство

технічної інвентаризації зареєструвати за ОСОБА_1 зазначене в рішенні нерухоме

майно.

Рішення може

бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської обл. через

Великобурлуцький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня

проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього

протягом 20 днів

апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку

ч.4 ст.295 ЦПК України.