Постанова

від 10.08.2022 по справі 2-382/11

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1065/22Головуючий по 1 інстанціїСправа №2-382/11 Категорія: на ухвалу Сакун Д. І. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2022 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

Вініченка Б.Б., Нерушак Л.В., Новікова О.М., за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 05 травня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування обмеження у праві виїзду за межі України, третя особа : Звенигородський відділ державної виконавчої служби , ПАТ АБ «Укргазбанк», -

в с т а н о в и в :

У січні2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування обмеження у праві виїзду за межі України.

В обґрунтування заяви вказував, що відповідно до ухвал Звенигородського районного суду Черкаської області від 20.06.2011 р. у справі № 2-3-32/11 та від 23.06.2017 р. у справі №2-382/11, судом тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, по сплаті на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості в загальній сумі 71 289 дол. США 1 835,06 грн. Вважає, що обмеження у праві щодо його виїзду за межі України слід скасувати з огляду на наступні обставини.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.07.2021 у справі № 925/789/21 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Новосельцева В.П. Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство опубліковане на веб сайті Вищого господарського суду України 08.07.2021 р. за№ 66804.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.11.2021 р. частково визнано вимоги ПАТ AБ «Укргазбанк» у розмірі: 453 000,00 грн, вимоги, які забезпечені заставою; 2 122 984,33 грн, вимоги другої черги.

В подальшому,постановою господарськогосуду Черкаськоїобласті від11.01.2022р.у справі№ 925/786/21визнано банкрутомфізичну особу ОСОБА_1 ,уведено процедурупогашення боргівборжника фізичноїособи ОСОБА_1 ,призначено керуючимреалізацією майнаборжника фізичноїособи ОСОБА_1 арбітражного керуючогоНовосельцева В.П.

Вказує, що на час звернення із заявою його визнано банктуром та призначено уповноважену особу арбітражного керуючого з метою задоволення вимог кредиторів, скасування арештів та інших обмежень, виконавче провадження не здійснюється, реалізація майна та погашення вимог кредиторів проводиться виключно у відповідності до Кодексу України з процедур банкрутства.

Посилаючись на те, що він не ухиляється від виконання зобов`язань перед кредиторами, виконавчі провадження не здійснюються, тому є підстави для скасування обмеження у праві виїзду за межі України встановлене ухвалами Звенигородського районного суду Черкаської області від 20.06.2011 року у справі 3 2-з-32/11 та від 23.06.2017 року у справі № 2-382/11.

Вказує, що особа, яка має невиконані зобов`язання не може вважатися винною в ухиленні, тому просив скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон відносно нього, встановлені ухвалами Звенигородського районного суду Черкаської області від 20.06.2011 у справі №2-з-32/11 та від 23.06.2017 у справі №2-382/11.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 05 травня 2022 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Звенигородський міськрайонний відділ ДВС, ПАТ АБ«Укргазбанк» про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України - задоволено.

Скасовано тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон відносно ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, встановлені ухвалами Звенигородського районного суду Черкаської області від 20.06.2011 у справі №2-з-32/11 та від 23.06.2017 у справі №2-382/11.

Ухвала суду мотивована тим, що на час звернення до суду із вказаною заявою відсутні будь-які законні підстави для обмеження права громадянина України ОСОБА_1 на тимчасовий виїзд з України. Також суд вважав, що в даному випадку порушено право заявника, зокрема на свободу пересування, яке підлягає захисту шляхом розгляду та задоволення заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та виходячи з наданих повноважень суду, який є органом, уповноваженим на поновлення прав особи, щодо якої в такому ж порядку були застосовані певні обмеження ухвалами Звенигородського районного суду Черкаської області від 20.06.2011 у справі №2-з-32/11 та від 23.06.2017 у справі №2-382/11.

В апеляційній скарзі ПАТ АБ «Укргазбанк» просить скасувати ухвалу про скасування обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 та прийняти рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування обмеження у праві виїзду за межі України, вважаючи ухвалу прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 існує майновий спір, як по справі № 2-382/11 по якій було прийнято ухвалу про тимчасове обмеження виїзду за межі України, так і по справі про банкрутство.

Приймаючи ухвалу про скасування тимчасового обмеження виїзду за межі України ОСОБА_1 , суд виходив із того, що виконавчі провадження відносно боржника відсутні і що на даний час відсутні будь-які законні підстави для обмеження права громадянина України ОСОБА_1 на тимчасовий виїзд з України, що в даному випадку порушено право заявника на свободу пересування. Вказаний висновок суду є передчасним, оскільки суд не врахував положення Кодексу України з процедур банкрутства та позиції кредиторів відносно боржника банкрута ОСОБА_1 .

Вказує, що судом розглянуто заяву без заінтересованої особи, тому банк був позбавлений можливості захистити свої права, як кредитор при розгляді даної заяви.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Ч.2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника.

Отже, ухвала суду була прийнята за відсутності сторони, яка була не повідомлена належним чином про дату , час місце судового засідання та з порушенням правил юрисдикції загальних судів.

Крім того, повернення виконавчого документа стягувачу, не є підставою для закінчення виконавчого провадження та скасування заходів тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України.

Визнання ОСОБА_1 банкротом не є підставою для скасування тимчасового обмеження у виїзді за межі України, оскільки у даній справі виконавче провадження не було закінчено внаслідок визнання заявника банкрутом, а був повернутий виконавчий документ стягувачу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив.

Частиною 1ст. 367 ЦПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно дост. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 313 ЦК Українипередбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до чч. 1-3ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Згідно ізп.5ст.6Закону України«Про порядоквиїзду зУкраїни ів`їздув Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

За своїм змістом словосполучення «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»та у п. 19 ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Протоколом № 4 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, який ратифікованоЗаконом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, у статті 2 передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Статтею 13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод»гарантовано право на ефективний засіб юридичного захисту. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Судом встановлено і вбачається із матеріалів справи, що відповідно до ухвал Звенигородського районного суду Черкаської області від 20.06.2011 р. у справі № 2-3-32/11 та від 23.06.2017 р. у справі № 2-382/11, тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , до виконання зобов`язань, по сплаті на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості в загальній сумі 71 289 дол. США 1 835,06 грн.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.07.2021 у справі №925/789/21 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Новосельцева В.П. Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство опубліковане на веб сайті Вищого господарського суду України 08.07.2021 р. за№ 66804.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.11.2021 р. частково визнано вимоги ПАТ AБ «Укргазбанк» у розмірі: 453 000,00 грн, вимоги, які забезпечені заставою; 2 122 984,33 грн. вимоги другої черги.

Постановою господарського суду Черкаської області від 11.01.2022 р. у справі №925/786/21 визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 , уведено процедуру погашення боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 , призначено керуючим реалізацією майна боржника фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого ОСОБА_2 .

Відповідно до постанови головного державного виконавця Звенигородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 11.02.2021 року (ВП № 50696266) про повернення виконавчого документу стягувачу- виконавчий лист № 2-382/11 від 07.03.2012 року було повернуто.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України суд першої інстанції виходив із того, що постановою господарського суду Черкаської області від 11.01.2022 року у справі № 925/786/21 визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 , боржника визнано банкрутом і виконавчі провадження відносно нього на підставі яких були накладені відповідні обмеження відсутні.

Проте такі висновку суду не відповідають нормам матеріального і процесуального права.

ПоложеннямиЦПК України, окрім іншого, передбачено право боржника звернутися до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження.

Статтею 16 ЦК Українипередбачене право кожної особи звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Однім із способів захисту є відновленні становища, які існувало до порушення.

Частинами 5-7ст. 441 ЦПК Українивстановлено, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення такої заяви, слід перевірити, що відбулось до часу звернення боржника із заявою про скасування цих обмежень в частині виконання боржником зобов`язань, у зв`язку із ухиленням від виконання яких були застосовані обмеження щодо боржника у праві виїзду за кордон.

Згідностатті 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»передбачає, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він, зокрема, ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань.

Тобто з диспозиції вказаної норми слідує, що таке обмеження встановлюється до виконання зобов`язань.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження, суд першої інстанції виходив із того, що боржника визнано банкрутом і виконавчі провадження відносно нього на підставі яких були накладені відповідні обмеження відсутні, при цьому суд не пересвідчився, чи виконані фактично зобов`язання за рішенням суду, що перебували на виконанні у виконавчій службі, та яка доля цих зобов`язань на теперішній час, зокрема, щодо заборгованості перед апелянтом в особіПАТ АБ «Укргазбанк»

Встановлено, що виконавчий лист № 2-382/11 від 07.03.2012 року було повернуто стягувачу відповідно до приписів п. 5 ч. 1статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до приписів ч. 5статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження»повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановленихстаттею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Посилання боржника ОСОБА_1 на те, що він не ухиляється від виконання зобов`язання перед кредитором і виконавче провадження відносно нього не здійснюється судом не приймається.

Крім того, колегія суддів, зауважує, що на час вирішення судом заяви ОСОБА_1 та на час перегляду справи в апеляційному порядку, зобов`язання за виконавчим листом № 2-382/11 від 07.03.2012 року не виконано, а не перебування виконавчого листа на примусовому виконанні у виконавчі службі не є підставою для скасування тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України за межі України , оскільки приписи п. 5 ч. 1статті 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України»чітко визначають, що таке обмеження зберігається до виконання зобов`язання, а не до перебування виконавчих документів на примусовому виконанні.

Статтею 39ЗУ «Провиконавче провадження» визначені підстави для закінчення виконавчого провадження, наслідками чого згідностатті 40 цього законує неможливість розпочати його знову за цим же виконавчим документом.

Стаття 40Закону України«Про виконавчепровадження» передбачає, що у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про: закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої статті 39 Закону; скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі.

У такому випадку після винесення постанови про закриття виконавчого провадження виконавець надсилає електронну копію документа до Адміністрації прикордонної служби України, де знімається заборона.

Отже, за наявності невиконаних зобов`язань перед стягувачем ПАТ АБ «Укргазбанк», у зв`язку з чим, застосовувалось тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України, висновки суду про наявність підстав для скасування цього обмеження є необґрунтованими.

Таким чином, суд першої інстанції, задовольняючи заяву про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, помилково вважав відсутність виконавчого провадження відносно боржника.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасових заходів обмеження у праві виїзду за кордон.

Доводи апелянта, що судом розглянуто заяву без заінтересованої особи, тому банк був позбавлений можливості захистити свої права, як кредитор при розгляді даної заяви, не приймаютьсґя судом апеляційної інстанції по наступних підставах.

Частиною 6статті 441 ЦПК Українивстановлено, що суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осібза обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

З матеріалів справи убачається, щорозгяд заяви ОСОБА_1 про скасування обмеження у праві виїзду за межі України неодноразово призначалась до розгляду, в тому числі і на 05 травня 2022 року, заінтересована особа ПАТ АБ «Укргазбанк» знала про існування даної заяви в провадженні суду, оскільки отримала повістку про призначення справи до розгляду на 14 квітня 2022 року, а враховуючи, що участь заінтересованої особи не визнана судом обов`язковою, тому не є безумовною підставою для скасування судового рішення з цих підстав.

Посилання скаржникав апеляційнійскарзі,що справурозглянуто з порушенням правил юрисдикції загальних судів, посилаючись на ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, колегія суддів відхиляє дані посилання по наступних підставах.

Відповідно до частини першоїстатті 7 Кодексу України з процедур банкрутстваспори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченимиГосподарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутствагосподарський суд у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких с боржник; спори з позовними вимогами до боржника ; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Частиною 3ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутствавстановлено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи

Системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні нормиКодексу України з процедур банкрутствамають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Така правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постанові від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19) , постанові від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс190.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду Черкаської області від 11.01.2022 р. у справі № 925/786/21 визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), уведено процедуру погашення боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 , призначено керуючим реалізацією майна боржника фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Новосельцева В.П.

Проте,предметом оскарженняє ухваласуду першоїінстанції проскасування тимчасовогообмеження управі виїздуза межіУкраїни ОСОБА_1 ,тому враховуючищо уданій справіміститься вимоганемайнового характеру,тому вказанасправа підлягаєрозгляду впорядку цивільного судочинства.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування обмеження в праві виїзду за межі України є помилковим.

При цьому слід зазначити, що згідно із частиною 8статті 441 ЦПК Українивідмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Відповідно достатті 376 ЦПК Українинеповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України із заявника ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» підлягають стягненню судові витрати в сумі 2481 грн.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити.

Ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 05 травня 2022 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування обмеження у праві виїзду за межі України, вжите ухвалами Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 червня 2011 року у справі № 2-з-32/11 та від 23 червня 2017 року у справі № 2-382/11 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» судовий збір у розмірі 2481 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 11 серпня 2022 року

Судді: