Рішення

від 19.07.2022 по справі 910/13976/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.07.2022Справа № 910/13976/13 (910/3155/22)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорст»

(ідентифікаційний код 22924957)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЗ»

(ідентифікаційний код 35084807)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача

Акціонерного товариства «Артем-Банк» (ідентифікаційний код 26253023)

про відшкодування збитків

у межах справи № 910/13976/13

за заявою Приватного підприємства «Євротерм-Львів»

(ідентифікаційний код: 33532913)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорст»

(ідентифікаційний код: 22924957)

про банкрутство

Суддя Омельченко Л.В.

За участю секретаря судового засідання Аханова М.А.

Учасники справи:

від позивача - ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Карауш Ю.В.

від відповідача - не з`явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хорст» (ідентифікаційний код 22924957) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЗ» (ідентифікаційний код 35084807) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Акціонерного товариства «Артем-Банк» (ідентифікаційний код 26253023) про відшкодування збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2022 було відкрито провадження у справі № 910/13976/13 (910/3155/22) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорст» (ідентифікаційний код 22924957) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЗ» (ідентифікаційний код 35084807) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Акціонерного товариства «Артем-Банк» (ідентифікаційний код 26253023) про відшкодування збитків із розглядом її у межах справи № 910/13976/13 за заявою Приватного підприємства «Євротерм-Львів» (ідентифікаційний код: 33532913) та Приватного підприємства «Вібур» (ідентифікаційний код: 33416549) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорст» (ідентифікаційний код: 22924957) про банкрутство, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 06.06.2022 о 12:15, встановлено відповідачу строк -протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду з дотриманням приписів статті 165 Господарського процесуального кодексу України: обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; доказів направлення відзиву з доданими до нього документами на адресу позивача, попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України), встановлено позивачу строк - протягом 5-ти днів з дня отримання відзиву на позов (якщо такий буде поданий) для подання суду з дотриманням приписів статті 166 Господарського процесуального кодексу України: відповіді на відзив на позов та доказів направлення відповіді на відзив відповідачу, встановлено відповідачу строк - протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив для подання суду з дотриманням приписів статті 167 Господарського процесуального кодексу України (якщо такі будуть): заперечень щодо відповіді на відзив та доказів направлення заперечень щодо відповіді на відзив позивачу, попереджено позивача про те, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин документів або нез`явлення його представника у судове засідання, позов відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду, залучено до участі у справі Акціонерне товариство «Артем-Банк» (ідентифікаційний код 26253023) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, встановлено третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду з дотриманням приписів статті 165 Господарського процесуального кодексу України письмових пояснень на позовну заяву з посиланням на діюче законодавство; доказів направлення письмових пояснень з доданими до них документами на адресу позивача та відповідача, попередити учасників судового процесу, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого ст. 135 Господарського процесуального кодексу України, усі заяви, клопотання, заперечення подати до суду у строк до закінчення підготовчого провадження з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, відстрочено Товариству з обмеженою відповідальністю «ХОРСТ» сплату судового збору за подання цієї позовної заяви до постановлення рішення суду за результатами її розгляду, звернути увагу учасників справи на положення статей 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів, Звернути увагу учасників справи на те, що копії письмових доказів, які подаються, повинні бути оформлені у відповідності до вимог ч. 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України та п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003), повідомлено учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua, згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ця ухвала набрала законної сили з моменту її підписання, ухвалу направити позивачу, відповідачу, ліквідатору банкрута арбітражній керуючій Карауш Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2022 було виправлено описку, допущену в Ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.04.2022 у справі, ухвалу направлено позивачу, відповідачу та ліквідатору банкрута арбітражній керуючій Карауш Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 29.06.2022 о 12:30.

У судове засідання 29.06.2022 з`явився позивач в особі ліквідатора ТОВ «Хорст», яка надала пояснення по справі, інші учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті; ухвалено розпочати розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначено судове засідання на 20.07.22 о 12:45, здійснено виклик у судове засідання учасників справи.

15.07.2022 через відділ діловодству суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф3" надійшла заява про застосування наслідків спливу строку позовної давності пазом з заявою про розгляд справи без участі представника відповідача.

У судове засідання 25.07.2022 з`явився позивач в особі ліквідатора ТОВ «Хорст», яка підтримала позовну заяву, інші учасники справи у судове засідання не з`явилися.

У судовому засіданні 25.07.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи позивача, по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

10.05.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХОРСТ» (Поклажодавець) та Акціонерним товариством «АРТЕМ- БАНК» (Зберігач) укладено Договір відповідального зберігання майна.

У відповідності до п. 1.1. зазначеного Договору в порядку та на умовах, визначених Договором, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку цього Договору Майно - бурову машину марки SOILMEC R825, 2005 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , заводський номер № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 , що визначене у акті приймання-передачі майна, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.1.2 Зберігач зобов`язаний зберігати Майно з дотриманням усіх необхідних умов, які забезпечують збереження майна Поклажодавця або передати Майно на зберігання третім особам з покладенням на них відповідальності за умови його зберігання та його схоронність.

Згідно із п. 2.4. Договору Зберігач має право на власний розсуд передавати отримане за даним Договором Майно на відповідальне зберігання третім особам за умови дотримання такими третіми особами умов його схоронності з правом таких третіх осіб використовувати Майно у своїй господарській діяльності.

За Актом № 01 від 10.05.2013 приймання-передачі майна до договору відповідального зберігання майна Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОРСТ» (Поклажодавець) передає, а Акціонерне товариство «АРТЕМ- БАНК» (Зберігач) приймає на відповідальне зберігання Майно: бурову машину марки SOILMEC R825, 2005 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , заводський номер № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 .

Разом з тим, 10.05.2013 між АТ «АРТЕМ-БАНК» (Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ф3» (Зберігач) укладено Договір відповідального зберігання майна, згідно із яким у відповідності до п. 1.1. зазначеного Договору в порядку та на умовах, визначених Договором, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку цього Договору Майно - бурову машину марки SOILMEC R825, 2005 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , заводський номер № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 , що визначене у акті приймання-передачі майна, який є невід`ємною частиною цього Договору.

За Актом № 01 від 10.05.2013 приймання-передачі майна до договору відповідального зберігання майна Акціонерне товариство «АРТЕМ- БАНК» (Поклажодавець) передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Ф3» (Зберігач) прийняв на відповідальне зберігання Майно: бурову машину марки SOILMEC R825, 2005 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , заводський номер № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 .

Позивач зазначає, що згідно із п. 1.4. Договорів відповідального зберігання від 10.05.2013, укладених між ТОВ «ХОРСТ» та АТ «АРТЕМ-БАНК», а в послідуючому між АТ «АРТЕМ-БАНК» та ТОВ «ФЗ», комплектність переданого на зберігання майна визначається Сторонами в актах приймання-передачі.

Актами приймання-передачі майна, укладеними до Договорів відповідального зберігання майна, визначено, що на виконання умов Договорів відповідального зберігання, 10.05.2013 ТОВ «ХОРСТ» передало, а АТ «АРТЕМ БАНК» прийняло, й одночасно, в свою чергу, АТ «АРТЕМ-БАНК» передало, а ТОВ «ФЗ» прийняло Майно: бурову машину - 80ІЕМЕС К 825, 2005 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , заводський номер № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 . Будь-яких відомостей щодо некомплектності Майна відповідними актами приймання-передачі не визначено.

Постановою Господарського суду м. Києва від 02.12.2014 у справі № 910/13976/13 ТОВ «ХОРСТ» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Лахневка Є. М.

Ліквідатором банкрута під час інвентаризації було виявлено відповідне рухоме майно ТОВ «ХОРСТ» за адресою його збереження та використання ТОВ «ФЗ», а саме за адресою: м. Київ, вулиця Борисоглібська, 40.

При проведенні інвентаризації ліквідатором банкрута встановлено наступний технічний стан транспортного технологічного засобу - разукомлектований, зокрема відсутнє: головний буровий ротор; контргруз; комп`ютер керування двигуном; блок управління параметрів буріння.

Отже, в результаті зберігання Майна Зберігачем Поклажодавцеві завдані збитки шляхом пошкодженням речі. Згідно із п 1. ст. 936 Цивільного Кодексу України за договором зберігання одна сторона (Зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (Поклажодавцем), і повернути її Поклажодавцеві у схоронності.

Згідно п. 1 ст. 950 Цивільного Кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Згідно із п. 1 ст. 951 Цивільного Кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Згідно ст. 943 Цивільного Кодексу України зберігач зобов`язаний виконувати свої обов`язки за договором зберігання особисто. Зберігач має право передати річ на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду. Про передання речі на зберігання іншій особі зберігач зобов`язаний своєчасно повідомити поклажодавця. У разі передання зберігачем речі на зберігання іншій особі умови договору зберігання є чинними і первісний зберігач відповідає за дії особи, якій він передав річ на зберігання.

Судом встановлено, що первісним зберігачем бурової машини є АТ «АРТЕМ-БАНК», але фактично майно використовувалось ТОВ «ФЗ», якому воно було передане на зберігання від АТ «АРТЕМ-БАНК», оскільки згідно п. 2.3. Договорів відповідального зберігання від 10.05.2013 Зберігач має право використовувати передане на зберігання майно в господарській діяльності у відповідності до призначення майна.

Враховуючи, що АТ «АРТЕМ-БАНК» є банківською установою, що не здійснює господарську діяльність, а основним видом господарської діяльності ТОВ «ФЗ» є будівництво житлових і нежитлових будівель, бурова машина ТОВ «ХОРСТ» використовувалась саме ТОВ «ФЗ», що, в свою чергу, призвело до її розкомплектування, пошкодження та втрати вартості майна, тому Позивач звернувся за цією позовною заявою саме до Відповідача ТОВ «ФЗ» з проханням стягнути 1 626 941,94 грн.

Розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Ярмолінським Ю.В. було встановлено, що боржником вищевказану бурову машина придбано за 4 700 000,00 грн, що підтверджується договором купівлі-продажу від 27.12.2010.

Згідно договору застави технологічного транспортного засобу від 27.09.2011 боржник виступив Заставодавцем за зобов`язаннями ТОВ «УкрБудКонтракт» перед ПАТ «Артем-Банк». Предметом застави виступила вищевказана бурова машина, заставна вартість якої визначена у розмірі 13 799 000,00 грн.

Згідно довідки директора ТОВ «Хорст» Шеховцова Є.С. від 29.01.2014 залишкова вартість вищевказаної бурової машини складає 2 652 341,93 грн.

Отже, вищенаведене вказує на значну вартість бурової машини в стані її повної комплектності.

У результаті подальших оглядів бурової машини, що проведені за участі розпорядника майна боржника, фактів розукомплектування бурової машини не виявлено.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що під час інвентаризації майна боржника в ліквідаційній процедурі, про що складено Акт № 1 від 16.01.2015 року, комісією у складі директора боржника, ліквідатора банкрута та представника ТОВ „ФЗ" встановлено некомплектність технологічного транспортного засобу - бурова машина SOILМЕС R825, заводський номер 2263, 2005 р.в. Зокрема, на даному транспортному засобі відсутні наступні агрегати та вузли: головний буровий ротор; контргруз; комп`ютер керування двигуном; блок управління параметрів буріння.

Приписами пункту 2 статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори: - наявність реальних збитків; - вина заподіювана збитків; - причинний зв`язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Положеннями частини 2 статті 86 Господарського кодексу України визначено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У матеріалах справи № 910/13976/13 наявний Акт інвентаризації майна боржника в ліквідаційній процедурі № 1 від 16.01.2015, складений комісією у складі директора боржника, ліквідатора банкрута та представника ТОВ „ФЗ" де встановлено некомплектність технологічного транспортного засобу - бурова машина SOILМЕС R825, заводський номер НОМЕР_2 , 2005 р.в. Зокрема, на даному транспортному засобі відсутні наступні агрегати та вузли: головний буровий ротор; контргруз; комп`ютер керування двигуном; блок управління параметрів буріння. При цьому, статтями 256, 257 Цивільного кодексу України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЗ» у заяві про застосування наслідків спливу строку позовної давності просило суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності до позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРСТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЗ» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Акціонерного товариства «Артем-Банк» про відшкодування збитків у розмірі 1 626 941,30 гривень. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Обґрунтовуючи свої доводи наступним:

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Частиною 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідно до приписів ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

При цьому, за змістом ст. 261 ЦК України законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.

Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

Касаційним господарським судом у постанові від 02.12.2021 у справі № 922/1362/17 зроблено висновок про те, що у разі пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою початок перебігу позовної давності визначається з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Отже, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення арбітражного керуючого (ліквідатора) до суду із заявою про захист інтересів боржника.

При визначенні початку перебігу позовної давності у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого не допускається врахування як обставин (дати) порушення провадження у справі про банкрутство та дати призначення (заміни кандидатури) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), оскільки ні Закон про банкрутство

Положення чинного Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють спеціальних норм про позовну давність (у тому числі щодо звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсними правочинів, укладених боржником). Отже, до цих правовідносин застосовуються загальні норми позовної давності.

У постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012 зазначено, що при тлумаченні вимог щодо початку перебігу позовної давності слід керуватися тим, що перебіг позовної давності починається від дня, коли про відповідні обставини, тобто про порушення права, дізналася або могла довідатися особа, що є носієм права, а не інша особа, у тому числі й та, якій за законом надано повноваження із захисту цього права. У справах про банкрутство цією особою є арбітражний керуючий, на якого за законом на підставі рішення суду покладаються обов`язки та надаються повноваження розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора.

При цьому і в разі пред`явлення у межах справи про банкрутство позову самою особою, право якої порушене (боржником), і у разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, якою може бути арбітражний керуючий, перебіг позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Іншого правила щодо визначення початку перебігу позовної давності не містять ні ч.І 1 ст. 261 ЦК України, ні норми спеціального закону, що регулюють порядок вирішення спорів у справі про банкрутство.

На підтвердження обізнаності позивача про порушене право відповідач посилається на постанову Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 11.07.2019 у справі № 910/13976/13 про банкрутство ТОВ «ХОРСТ», де судом апеляційної інстанції встановлено, що під час процедури розпорядження майном боржника 24.01.2014 за участі боржника, розпорядника майна та представників АТ „Артем-Банк" і ТОВ „ФЗ" було проведено інвентаризацію активів ТОВ „Хорст", відповідно до яких виявлено наявність у боржника рухомого майна: технологічного транспортного засобу - бурова машина SOILМЕС R825, заводський номер 2263, 2005 р.в. За наслідками проведеної інвентаризації встановлено, що бурова машина є комплектною. Результати інвентаризації зафіксовані в акті інвентаризації від 24.01.2014.

Як встановлено вище, розукомплектування бурової машини мало місце щонайменше у січні 2015 року, тобто право позивача було порушено саме у такому періоді.

Відповідно до відмітки відділення поштового зв`язку на конверті в якому надісланий позов до суду, останній поданий до суду - 15.04.2022.

Отже, строк позовної давності за вимогами позивача у даному спорі, закінчився протягом січня 2018, тобто позивач звернувся до суду з пропуском такого строку, що є достатньою підставою для відмови у задоволенні позову повністю в розумінні частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України.

Приписами частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Положеннями частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Заперечення позивача на заяву про застосування строку позовної давності суду не подавалися.

Решта доводів та заперечень сторін, в тому числі щодо розміру заподіяних збитків, не приймаються до уваги судом, оскільки мають значення для вирішення спору.

Європейський суд з прав людини зазначає, що тривалість розгляду справи повинно відповідати розумним строкам. Таку розумність треба оцінювати у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів (див. рішення Європейського суду з прав людини від 12 березня 2009 року у справі «Вергельський проти України» (Vergelskyy v. Ukraine, заява № 19312/06).

Такими критеріями у розумінні суду наразі є те, що внаслідок триваючої широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» було постановлено про часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30-ть діб, а у подальшому 22 травня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 № 2263-ІХ, за яким воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 25 травня 2022 року строком на 90 діб, - до 23 серпня 2022 року, тому повний текст рішення складено судом у строки з урахуванням можливості більш безпечного здійснення правосуддя у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою його місцезнаходження.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 242 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорст» (ідентифікаційний код 22924957) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЗ» (ідентифікаційний код 35084807) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Акціонерного товариства «Артем-Банк» (ідентифікаційний код 26253023) про відшкодування збитків у розмірі 1 626 941,93 грн відмовити повністю.

2. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Хорст» (ідентифікаційний код 22924957).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом двадцяти днів з дня його проголошення до або через відповідні суди. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст складено 12.08.2022

Суддя Л.В. Омельченко