Рішення

від 14.08.2022 по справі 380/7409/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/7409/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/7409/22 за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії ,-

В С Т А Н О В И В:

12.05.2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Стрийської міської ради Львівської області (вул. Шевченка, 71, м. Стрий, Львівська область, 82400; код ЄДРПОУ - 26256903) в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати пункт 10 рішення Стрийської міської ради Стрийської міської ради Львівської області від 27 січня 2022 року за № 947;

зобов`язати Стрийську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 та прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0.6500 га КН 4625385800:01:003:0009 в с. П`ятничани Стрийського району Львівської області для ведення особистого селянського господарства.

Позивач вважає відмову у затвердженні проекту землеустрою протиправною, оскільки виключні підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою передбачені нормами Земельного кодексу України, чого радою не враховано. Тому з метою зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання її у власність, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, яким заперечує щодо заявлених позовних вимог та просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що під час вивчення наданих позивачем документів та враховуючи звернення старости села П`ятничани, комісією з питань архітектури, містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього середовища Стрийської міської ради було встановлено, що згідно з Генеральним планом с. П`ятничани, який затверджений рішенням ХІХ сесії VI демократичного скликання П`ятничанської сільської ради Стрийського району Львівської області від 22.12.2017 року № 233, ділянка яка подана позивачем на розгляд сесії передбачена, як «Резервні території для об`єктів громадського обслуговування».

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 16 травня 2022 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Ухвалою суду від 15 серпня 2022 року, відмовлено у розгляді справи в порядку загального провадження із викликом сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , (надалі - позивач) 1956 р.н., народився і проживає в с.П`ятничани Стрийського району Львівської області, користуюся землею в межах села П`ятничани для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,65 га, що підтверджується довідками №232 від 08.02.2006, №523 від 13.10.2004.

У травні 2021 року позивач звернувся до Стрийської міської ради, яка є правонаступником П`ятничанської сільської ради Стрийського району Львівської області, із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою безоплатної передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, долучивши усі відповідні документи, що передбачені ч. 6 ст.118 Земельного кодексу України, зокрема викопіювання з кадастрової карти, на якому чітко позначив місцезнаходження та цільове призначення ділянки, яку бажаю отримати у приватну власність.

Дане клопотання було позитивно розглянуто на IX сесії VIII демократичного скликання 24.06.2021 року Стрийської міської ради та прийнято Рішення №457, за яким Стрийською міською радою мені, ОСОБА_1 , було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність в с. П`ятничани саме для ведення особистого селянського господарства площею 0,65га. Пунктом 3 вищезгаданого Рішення було зобов`язано представити розроблений та погоджений Проект землеустрою для затвердження та передачі землі у власність.

Рішенням № 457 Стрийської міської ради від 24.06.2021 року було виконано в повному обсязі, а саме, за зверненням позивача ПП «Нива» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Даний проект землеустрою для ведення ОСГ відповідно до чинного законодавство погоджено, стаття 186 Земельного кодексу України і 26.07.2021 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки в системі Держгеокадастру та присвоєно кадастровий, номер 4625385800:01:0003:0009 з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

02.08.2021 року позивач звернувся з відповідним клопотанням до Стрийської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її у власність загальною площею 0,65га для ведення ОСГ. До клопотання додано оригінал погодженого Проекту землеустрою від 2021 року, Витяг з Державного земельного кадастру від 27.06.2021 №НВ - 5116921662021.

Рішенням Стрийської міської ради Львівської області від 27.01.2022 року за № 947, «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Стрийської міської ради» було вирішено відмовити громадянину ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та передачу її у власність на земельну ділянку площею 0, 6500 (кадастровий номер 4625385800:01:003:0009) для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: с. П`ятничани, Стрийськи район, Львівська область на території Стрийської міської ради по причині невідповідності місця розташування земельної ділянки Генеральному плану населеного пункту с. П`ятничани, а саме: При розгляді поданого на сесію Стрийської міської ради, проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка, зазначена у проекті землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, відповідно до Генерального плану с. П`ятничани передбачена, як: «Резервні території для об`єктів громадського обслуговування».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельний кодекс України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами першою та другою статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин третьої, четвертої статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

За приписами абзацу 1 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною шостою статті 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1-цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до Закону №1423-ІХ від 28 квітня 2021 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", який набрав чинності 27 травня 2021 року, статтю 186 Земельного кодексу України викладено у новій редакції, а статтю 186-1 вказаного Кодексу виключено.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 186 Земельного кодексу України (далі - в редакції Закону №1423-ІХ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 186 Земельного кодексу України передбачено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Як встановлено частиною сьомою статті 186 Земельного кодексу України, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до частини дев`ятої статті 118 Земельного кодексу України (в редакції Закону №1423-ІХ) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, відповідно до статті 186 Земельного кодексу України (в редакції Закону №1423-ІХ), зокрема, органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки у власність, надано повноваження на погодження та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. При цьому підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Разом з тим, норми частини дев`ятої статті 118 Земельного кодексу України (в редакції Закону №1423-ІХ), яка регулює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, не надають відповідному органу місцевого самоврядування після погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймати будь-яке інше рішення ніж про його затвердження та надання такої земельної ділянки у власність. Водночас з аналізу статті 186 Земельного кодексу України (в редакції Закону №1423-ІХ) слідує, що перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.

Як встановлено в ході розгляду даної справи, підставою для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно оскаржуваного рішення стало по причині невідповідності місця розташування земельної ділянки Генеральному плану населеного пункту с. П`ятничани, а саме: При розгляді поданого на сесію Стрийської міської ради, проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка, зазначена у проекті землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, відповідно до Генерального плану с. П`ятничани передбачена, як: «Резервні території для об`єктів громадського обслуговування».

Суд зазначає, що рішення Стрийської міської ради від 27.01.2022 № 947 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Стрийської міської ради " в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та передачу її у власність на земельну ділянку площею 0, 6500 (кадастровий номер 4625385800:01:003:0009) для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: с. П`ятничани, Стрийськи район, Львівська область на території Стрийської міської ради по причині невідповідності місця розташування земельної ділянки Генеральному плану населеного пункту с. П`ятничани, а саме: При розгляді поданого на сесію Стрийської міської ради, проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка, зазначена у проекті землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, відповідно до Генерального плану с. П`ятничани передбачена, як: «Резервні території для об`єктів громадського обслуговування», прийняте без належного обґрунтування причини відмови.

Крім того, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Крім того, Конституційний суд України в рішенні від 29 червня 2010 року №17-рп/2010 зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

В контексті наведеного слід зазначити, що правовідносини з приводу отримання земельної ділянки у власність та подальшого розроблення/погодження проекту землеустрою виникли ще у 2021 році, коли позивач звернувся до Стрийської міської ради, яка є правонаступником П`ятничанської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, та продовжились розробленням/погодженням такого проекту.

Таким чином, затвердження проекту землеустрою є частиною процедури отримання позивачем земельної ділянки у власність, розпочатої ще у 2021 році.

Суд наголошує на тому, що вказаний вище проект землеустрою був погоджений у встановленому законом порядку територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який на той час був наділений такими повноваженнями.

Суд звертає увагу на те, що проектна документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки виготовлена землевпорядною організацією у відповідності до рішення органу місцевого самоврядування, а саме рішення Стрийської міської ради 457 від 24.06.2021 року, про що зазначено у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ- 01.03).

Інших підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою відповідачем не наведено.

Приписами ч.8 ст.186 Земельного кодексу України прямо зазначено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Більш того, відповідно до вимог ч.10 ст.186 цього ж Кодексу, висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Всупереч вказаним вимог Відповідач в оскаржуваному рішенні не навів вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію.

Про таки виключний перелік підстав для відмови у затвердженні документації із землеустрою зазначено в постановах Верховного суду України від 28.02.2019року у справі №818/1903/17, від 16.11.2020 року у справі №640/5615/19, від 26.10.2021року у справі №160/5982/19.

Відповідно до вимог ч.5ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує вказані висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Одночасно суд враховує, що згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного суд робить висновок, що оскаржуване рішення Стрийської міської ради від 27.01.2022 за № 947 в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та передачу її у власність на земельну ділянку площею 0, 6500 (кадастровий номер 4625385800:01:003:0009) для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: с. П`ятничани, Стрийськи район, Львівська область на території Стрийської міської ради, винесено не на підставі вимог чинного земельного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи позов в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 та прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0.6500 га КН 4625385800:01:003:0009 в с. П`ятничани Стрийського району Львівської області для ведення особистого селянського господарства, суд зазначає наступне.

Обрання способу захисту прав у сфері публічно-правових відносин визначається судом з урахуванням змісту ч. 2 ст. 2 КАС України, принципів адміністративного судочинства та положень статті 245 КАС України.

Повноваження адміністративного суду в разі задоволення адміністративного позову визначені частиною 2 статті 245 КАС України, відповідно до якої, суд може прийняти, окрім іншого, постанову про: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Обрання способу захисту порушеного права повинно гарантувати дотримання і захист прав, свобод, інтересів Позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом визнається, що в силу вимог Земельного кодексу України затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність віднесено до владних повноважень Відповідача. Реалізація таких владних повноважень (межі, спосіб, підстави і вид) врегульована земельним законодавством і не дає можливості Відповідачу на власний розсуд визначити зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів рішень.

По цій причині такі владні повноваження відповідача, передбачені ст.118 та ст.186 Земельного кодексу України, не можна ототожнювати із дискреційними повноваженнями.

Разом з тим, суд враховує, що при ухваленні оскаржуваного рішення відповідачем не здійснено безпосередньої оцінки поданого Позивачем проекту землеустрою на предмет відповідності нормам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затвердженій документації із землеустрою або містобудівній документації.

За таких підстав порушене право позивача підлягає судовому захисту та може бути поновлено виключно шляхом зобов`язання Стрийську міську раду Львівської області повторно та у відповідності до зазначених вимог Земельного кодексу України розглянути звернення ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 4625385800:01:003:0009), площею 0, 6500 га, для ведення особистого селянського господарства .

При цьому зобов`язання судом відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. Суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.

А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, може бути необґрунтованим та призвести до надання у користування земельної ділянки з порушенням закону.

За таких обставин, суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання, а тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою, є передчасними та не підлягають задоволенню.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

За правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, суд вважає заявлені позовні вимоги часткового обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також зазначаються порядок і строк виконання судового рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

У зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.03.2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.03.2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Отже, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 року № 389-VIII.

Законом України від 24.03.2022 року № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Вказаним Законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, як безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Оскільки розгляд міською радою клопотання позивачів про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельну ділянку за своєю суттю є рішенням про передачу або відмовою у передачі земельної ділянки у власність, суд доходить висновку про існування обставин, що унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в зобов`язальній частині, а тому відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України наявні підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до припинення (скасування) в Україні воєнного стану.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У позові ОСОБА_1 , вказав орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката, проте доказів на понесення таких витрат не надано. Отже, суд не вирішує питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Стрийської міської ради Львівської області (вул. Шевченка, 71, м. Стрий, Львівська область, 82400; код ЄДРПОУ - 26256903) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії ,- задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 10 рішення Стрийської міської ради Стрийської міської ради Львівської області від 27 січня 2022 року за № 947.

Зобов`язати Стрийську міську раду Львівської області повторно та у відповідності до зазначених вимог Земельного кодексу України розглянути звернення ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 4625385800:01:003:0009), площею 0, 6500 га, для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відстрочити виконання рішення суду у зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Стрийської міської ради Львівської області (вул. Шевченка, 71, м. Стрий, Львівська область, 82400; код ЄДРПОУ - 26256903) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна