Постанова

від 27.01.2023 по справі 380/7409/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/7409/22 пров. № А/857/14315/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р. Й.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року (суддя Карп`як О.О., час ухвалення не вказаний, місце ухвалення м.Львів, дата складання повного тексту не вказана),

в адміністративній справі №380/7409/22 за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У травні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Стрийської міської ради Львівської області, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати пункт 10 рішення Стрийської міської ради Львівської області від 27 січня 2022 року за №947; 2) зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача та прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,6500 га КН 4625385800:01:003:0009 в с. П`ятничани Стрийського району Львівської області для ведення особистого селянського господарства.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви повністю.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 10 рішення Стрийської міської ради Львівської області від 27 січня 2022 року за №947. Зобов`язано Стрийську міську раду Львівської області повторно та у відповідності до зазначених вимог Земельного кодексу України розглянути звернення ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 4625385800:01:003:0009), площею 0,6500 га, для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відстрочено виконання рішення суду у зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 992 грн. 40 коп..

З цим рішенням суду першої інстанції частково не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що рішення суду в оскарженій частині є незаконним та необґрунтованим, яке у цій частині підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що відповідач прийняв оскаржуване рішення №947 від 27.01.2022 року, яким відмовив позивачу в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, попри те, що позивач виконав усі передбачені законодавством дії для оформлення права власності на земельну ділянку, а тому вважає, що відмова органу місцевого самоврядування у передачі позивачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є безпідставною і такою, що не ґрунтується на вимогах закону та не відповідає економічним інтересам окремих громадян та громади в цілому. Зазначає апелянт, що повноваження суб`єкта владних повноважень при розгляді клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є дискреційними. Ефективним же способом захисту порушеного права позивача на безоплатне отримання у власність земельної ділянки буде саме визнати протиправним пункт 10 рішення Стрийської міської ради Львівської області від 27 січня 2022 року №947, зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 та прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,6500 га КН 4625385800:01:003:0009 в с.П`ятничани Стрийського району Львівської області для ведення особистого селянського господарства. Сам повторний розгляд клопотання не є ефективним способом захисту, оскільки такий засіб не забезпечить поновлення порушеного права, або у разі неможливості такого поновлення не гарантує особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Вказує скаржник і на те, що судом першої інстанції не враховані понесені витрати на правову допомогу, надану адвокатом. Щодо відстрочення виконання рішення, то скаржник просить врахувати, що норма пункту перехідних положень до ЗК України може бути скасована, змінена, виключена ще до завершення воєнного стану в Україні. Також право на набуття земельної ділянки у власність виникло ще до введення на території України воєнного стану. Крім того, Стрийська міська рада в час воєнного стану прийняла ряд рішень із земельних питань, зокрема, й передачі ділянок у приватну власність.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції від 15.08.2022 року в частині «Зобов`язати Стрийську міську раду Львівської області повторно та у відповідності до зазначених вимог Земельного кодексу України розглянути звернення ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 4625385800:01:003:0009), площею 0,6500 га, для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Відстрочити виконання рішення суду у зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні» - та ухвалити нове судове рішення у відповідній частині, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити частково.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 проживає в с.П`ятничани Стрийського району Львівської області, користуюся землею в межах села П`ятничани для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,65 га, що підтверджується довідками №232 від 08.02.2006, №523 від 13.10.2004 (а.с. 62-64).

У травні 2021 року позивач звернувся до Стрийської міської ради, яка є правонаступником П`ятничанської сільської ради Стрийського району Львівської області, із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою безоплатної передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, долучивши усі відповідні документи, що передбачені ч.6 ст.118 Земельного кодексу України.

Дане клопотання було позитивно розглянуто на IX сесії VIII демократичного скликання 24.06.2021 року Стрийської міської ради та прийнято Рішення №457, за яким Стрийською міською радою ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність в с. П`ятничани саме для ведення особистого селянського господарства площею 0,65га. Пунктом 3 вищезгаданого Рішення було зобов`язано представити розроблений та погоджений Проект землеустрою для затвердження та передачі землі у власність (а.с. 35).

Рішення №457 Стрийської міської ради від 24.06.2021 року було виконано в повному обсязі, а саме, за зверненням позивача ПП Нива розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Даний проект землеустрою для ведення ОСГ відповідно до чинного законодавство погоджено, стаття 186 Земельного кодексу України і 26.07.2021 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки в системі Держгеокадастру та присвоєно кадастровий, номер 4625385800:01:0003:0009 з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства (а.с. 19-64).

02.08.2021 року позивач звернувся з клопотанням до Стрийської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її у власність загальною площею 0,65 га. для ведення ОСГ. До клопотання додано оригінал погодженого Проекту землеустрою від 2021 року, Витяг з Державного земельного кадастру від 27.06.2021 №НВ 5116921662021 (а.с. 70).

Рішенням Стрийської міської ради Львівської області від 27.01.2022 року за №947, Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Стрийської міської ради було вирішено відмовити громадянину ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та передачу її у власність на земельну ділянку площею 0,6500 (кадастровий номер 4625385800:01:003:0009) для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: с. П`ятничани, Стрийськи район, Львівська область на території Стрийської міської ради по причині невідповідності місця розташування земельної ділянки Генеральному плану населеного пункту с. П`ятничани, а саме: При розгляді поданого на сесію Стрийської міської ради, проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка, зазначена у проекті землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, відповідно до Генерального плану с. П`ятничани передбачена, як: Резервні території для об`єктів громадського обслуговування (а.с. 18).

Не погодившись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення у вказаній справі, суд першої інстанції, дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача винесено не на підставі вимог чинного земельного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції врахував, що при ухваленні оскаржуваного рішення відповідачем не здійснено безпосередньої оцінки поданого Позивачем проекту землеустрою на предмет відповідності нормам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затвердженій документації із землеустрою або містобудівній документації, у зв`язку з чим суд вважав, що порушене право позивача може бути поновлено шляхом зобов`язання відповідача повторно та у відповідності до вимог Земельного кодексу України розглянути звернення позивача про затвердження спірного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України (надалі також ЗК України) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 ЗК України).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.3 ст.116 ЗК України).

Відповідно до пункту «б» ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 статті 186 ЗК України, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1-цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" №1423-ІХ від 28 квітня 2021 року, який набрав чинності 27 травня 2021 року, статтю 186 Земельного кодексу України викладено у новій редакції, а статтю 186-1 вказаного Кодексу виключено.

Згідно з п.6 ч.2 ст.186 ЗК України (далі - в редакції Закону №1423-ІХ), проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 186 ЗК України передбачено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Частиною 7 статті 186 ЗК України визначено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до частини 9 статті 118 ЗК України (в редакції Закону №1423-ІХ), відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Таким чином, відповідно до вимог статті 186 ЗК України (в редакції Закону №1423-ІХ), органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки у власність, надано повноваження на погодження та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. При цьому підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Разом з тим, норми частини дев`ятої статті 118 Земельного кодексу України (в редакції Закону №1423-ІХ), яка регулює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, не надають відповідному органу місцевого самоврядування після погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймати будь-яке інше рішення ніж про його затвердження та надання такої земельної ділянки у власність.

У той же час, аналіз статті 186 ЗК України (в редакції Закону №1423-ІХ) дає підстави вважати, що перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.

Колегія судів звертає увагу на те, що судом першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що час розгляду справи судом першої інстанції відповідна заява позивача від 02.08.2021 року розглянута відповідачем та прийнято рішення №947 від 27.01.2022 року, пунктом 10 якого вирішено відмовити ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та передачу її у власність на земельну ділянку площею 0, 6500 (кадастровий номер 4625385800:01:003:0009) для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: с. П`ятничани, Стрийськи район, Львівська область на території Стрийської міської ради з підстав того, що зазначена земельна ділянка відповідно до Генерального плану с. П`ятничани передбачена, як: Резервні території для об`єктів громадського обслуговування.

Колегія суддів зазначає, що одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню відповідача в частині відмови позивача у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,6500 (кадастровий номер 4625385800:01:003:0009), суд констатує, що у наведеній частині рішення відповідача прийняте без належного обґрунтування причини відмови.

Матеріалами справи підтверджується, що правовідносини з приводу отримання земельної ділянки у власність та подальшого розроблення/погодження проекту землеустрою виникли ще у 2021 році, коли позивач звернувся до Стрийської міської ради, яка є правонаступником П`ятничанської сільської ради, з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, та продовжились розробленням/погодженням такого проекту. Обставини затвердження проекту землеустрою є частиною процедури отримання позивачем земельної ділянки у власність, розпочатої ще у 2021 році.

Доданий позивачем до заяви проект землеустрою був погоджений у встановленому законом порядку територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який на той час був наділений такими повноваженнями. Проектна документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки виготовлена землевпорядною організацією у відповідності до рішення органу місцевого самоврядування, а саме рішення Стрийської міської ради №457 від 24.06.2021 року.

Як визначено ч.8 ст.186 ЗК України, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до вимог ч.10 ст.186 ЗК України, висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Судом встановлено, що відповідач відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6500 (кадастровий номер 4625385800:01:003:0009) у власність лише з підстави того, що зазначена земельна ділянка відповідно до Генерального плану с. П`ятничани передбачена, як: Резервні території для об`єктів громадського обслуговування. Інших підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою відповідачем не наведено.

Отже, всупереч положенням ст.186 ЗК України відповідач в оскаржуваному рішенні не навів вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліків та посиланням на відповідні норми законів чи прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та наведеного правового регулювання колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення відповідача від 27.01.2022 за №947 в частині відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та передачу її у власність на земельну ділянку площею 0,6500 (кадастровий номер 4625385800:01:003:0009) для ведення особистого селянського господарства винесено не на підставі вимог чинного земельного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відносно доводів апелянта (позивача) щодо задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача та прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0.6500 га КН 4625385800:01:003:0009 в с. П`ятничани Стрийського району Львівської області для ведення особистого селянського господарства, то колегія суддів вважає за необхідне вказати на таке.

Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, колегія суддів зазначає, що задоволення вимог позивача про зобов`язання відповідача як суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є можливим в разі встановлення судом необхідності спонукати (заставляти) рішенням суду такого відповідача до вчинення дій, які від повинен (зобов`язаний) вчинити у відповідності до вимог чинного законодавства.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Суд апеляційної інстанції враховує, що при розгляді заяви позивача від 02.08.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідач не дотримав вимог чинного законодавства внаслідок чого прийняв в спірній частині протиправне рішення.

Водночас, як уже було вказано судом вище, при розгляді цієї заяви позивача від 02.08.2021 року необхідно керуватись приписами статей 118 та 186 ЗК України та надати належну правову оцінку поданому позивачем проекту землеустрою на предмет відповідності нормам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затвердженій документації із землеустрою або містобудівній документації.

Суд звертає увагу, що з`ясування таких питань як те чи є проект землеустрою належним чином погодженим і чи містить позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації в разі необхідності такої експертизи, належить до повноважень відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність, зокрема, у розглядуваній ситуації до повноважень Стрийської міської ради Львівської області.

Завдання адміністративного судочинства полягає в гарантуванні ефективного захисту порушених прав осіб, що звертаються до суду за захистом цих прав, з урахуванням принципу розподілу влади. На адміністративний суд покладено обов`язок контролю легальності дій та рішень суб`єктів владних повноважень, які мають діяти у визначених законом межах та на власний розсуд при виборі одного законного рішення із кількох можливих варіантів.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Суд звертає увагу, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ефективним та належним способом відновлення порушеного права позивача буде необхідність зобов`язання відповідача повторно та у відповідності до зазначених вимог Земельного кодексу України розглянути звернення ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 4625385800:01:003:0009), площею 0,6500 га, для ведення особистого селянського господарства і за результатами розгляду цієї заяви прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

Відносно доводів апеляційної скарги в частині прийняття судом першої інстанції рішення про відстрочення його виконання, колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції вказав, що на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 року №389-VIII. Законом України від 24.03.2022 року №2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України, згідно з якими до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації, а тому суд вважав, що відповідно до ч.3 ст.378 КАС України наявні підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до припинення (скасування) в Україні воєнного стану.

Колегія суддів апеляційного суду з цього питання враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 год. 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 год. 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 год. 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.08.2022 №7664, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 год. 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 год. 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Таким чином, станом на сьогодні в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року №389-VIII.

Законом України від 24 березня 2022 року №2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Разом з тим, рішенням суду у цій справі Стрийську міську раду Львівської області зобов`язано повторно та у відповідності до зазначених вимог Земельного кодексу України розглянути звернення ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 4625385800:01:003:0009), площею 0,6500 га. для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність.

Відповідно, встановлена вищезазначеними нормами закону заборона не є перешкодою для виконання відповідачем ухваленого судом рішення в зобов`язальній частині щодо повторного розгляду заяви (звернення) позивача про затвердження проекту землеустрою, що однак не звільняє його (відповідача) від обов`язку враховувати відповідні вимоги закону, залежно від результатів розгляду заяви позивача.

Суд наголошує, що обсяг обов`язків, які виникли у відповідача на виконання судового рішення у цій справі включає: 1) повторний розгляд заяви позивача; 2) дотримання вимог чинного законодавства; 3) врахування висновків суду при його розгляді; 4) прийняття рішення за результатом повторного розгляду заяви.

Крім того, колегія суддів зазначає, що положення статті 378 КАС України визначають підстави для відстрочення виконання судового рішення, зокрема, обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, і таке питання вирішується судом, в тому числі, за заявою сторони.

Таким чином, оскільки правовою підставою відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а жодною стороною у справі не поданого відповідної заяви, колегія суддів приходить до переконання про передчасність вирішення судом першої інстанції такого питання.

Тому, рішення суду першої інстанції у вказаній частині підлягає зміні у відповідності до положень частини 4 статті 317 КАС України, шляхом виключення з його резолютивної частини відповідного абзацу, яким судом вирішено відстрочити виконання рішення суду у зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

У решта частині рішення суду першої інстанції від 15.08.2022 року необхідно залишити без змін, як таке, що винесено з дотримання норм матеріального і процесуального права та фактичних обставин справи.

Відносно доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховані понесені позивачем витрати на правову допомогу, надану адвокатом, колегія суддів вважає, що вказане питання може бути вирішене судом першої інстанції у порядку, визначеному статтею 252 КАС України, шляхом ухвалення додаткового судового рішення.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року в адміністративній справі №380/7409/22 за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії змінити, а саме, у резолютивній частині цього рішення суду виключити абзац п`ятий щодо відстрочення виконання рішення суду у зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

У решта частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року в адміністративній справі №380/7409/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль