Ухвала

від 14.08.2022 по справі 468/601/22-ц

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/601/22-ц

2-з/468/29/22

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

УХВАЛА

15.08.2022 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі судді Янчук С.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Пеліх Євгенії Ігорівни про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

25.07.2022 року до Баштанського районного суду Миколаївської області електронною поштою надійшла позовна заява ОСОБА_1 (від імені якої діє представник - адвокат Пеліх Євгенія Ігорівна) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

05.08.2022 року електронною поштою представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, якою вона просить накласти арешт на все нерухоме майно, належне відповідачу та грошові кошти останньої, що містяться у фінансових установах, в межах суми ціни позову.

Заяву про забезпечення позову представник позивача обгрунтовує тим, що відповідачем мало місце порушення умов договору щодо повернення позики в обумовлені угодою строки, на неодноразові звернення відповідач відмовляється в добровільному повертати позику. Крім того, відповідач має намір продати належні їй земельні ділянки (кадастрові номери 4824583900:06:000:0062 та 4824583900:06:000:0042). На думку представника позивача вказані обставини можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду по даній справі.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та долучені до неї матеріали, суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно доч.2ст.149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.7 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Як зазначено уп.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову",розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати

обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а такожвідповідність видузабезпечення позову, якийпросить застосувати особа,котра звернуласяз такоюзаявою,позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 17.10.2018 року по справі №183/5864/17-ц достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

З наведеного вбачається, що забезпечення позову можливе лише за умови наведення в заяві відповідних фактів щодо намагання відповідача відчужити чи приховати належне йому майно, які мають бути підтвердженні стороною позивача належними та допустимими доказами.

Як зазначено в заяві вище, підставою для забезпечення позову є те, що відповідач на неодноразовізвернення позивачавідмовляється вдобровільному повертатипозику,а такожнамір відповідачавідчужити належнеїй майно.

Разом з тим, заява не містить викладу обставин з приводу того, що відповідач вживає будь-яких дій та заходів щодо приховування чи відчуження належного їй майна. Також до заяви не додано відповідних належних та допустимих доказів.

Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із змісту постанови Верховного Суду від 21.11.2018 року по справі №752/6255/18 слідує, що при зверненні із завою про забезпечення позову матеріали справи мають містити відомості про вартість майна, щодо якого ініціюється питання про вжиття заходів із забезпечення позову.

Всупереч вищезазначеному матеріали справи не містять відомостей про вартість майна, на яке позивач просить накласти арешт в забезпечення позову, що є необхідним для визначення співмірності розміру позовних вимог вартості майна, про арешт якого ставиться питання в заяві про забезпечення позову.

Також слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 28.03.2019 року по справі № 824/239/2018 зазначив, що судове рішення як найвищий акт правосуддя повинно бути виконуваним, оскільки виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на справедливий суд, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд вказує, що застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на все майно боржників у межах суми вимог при відсутності відомостей про вартість такого майна є не виконуваним.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та недоведеною, а тому в її задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями149,153,260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Пеліх Євгенії Ігорівни про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: