Ухвала

від 11.08.2022 по справі 490/6312/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/6312/19

н\п 2/490/2280/2021

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2022 року Центральний районний суд м. Миколаєва від імені якого діє суддя Черенкова Н.П.,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Миколаївської місцевоїпрокуратури №1в інтересахДержави вособі Миколаївськоїміської радидо ОСОБА_1 про визнаннянедійсним таскасування свідоцтвапро правовласності нанерухоме майнота витребуванняземельної ділянкиу придатномудля використаннястані шляхомзнесення об`єктівнерухомості, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року позивач звернувся з даним позовом до суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 17.07.2019 року дана справа передана на розгляд судді Чулуп О.С.

Ухвалою судді від 22.07.2019 року відкрито загальне позовне провадження.

Розпорядженням в.о.керівника апарату суду від 20.01.2021 року за № 37, призначено повторний розподіл даної справи, так як суддя ОСОБА_2 на підставі рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя України від 25.11.2020 року притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.

Протоколом повторного розподілу від 21.01.2021 року дана справа передана на розгляд судді Саламатіну О.В.

Ухвалою суду від 01.06.2021 року провадження у справі зупинено, та не поновлювалось.

Розпорядженням № 368 від 06.06.2022 року в.о.керівника апарату суду призначено повторний розподіл справи в зв`язку з увільненням судді Саламатіна О.В. на час мобілізації.

Протоколом автоматизованого розподілу від 06.06.2022 року дана справа передана на розгляд судді Чулуп О.С.

Ухвалою від 26.07.2022 року суддя Чулуп О.С. заявив відвід, вказавши таке.

Подача позивачем скарги щодо притягнення судді до відповідальності є певного роду тиском на суддю, та при винесенні рішення, з боку відповідача можуть виникнути об`єктивні сумніви в тому, що рішення суду ухвалене не безстороннім та неупередженим судом під тиском позивача.

Розпорядженням № 725 від 03.08.2022 року в.о. керівника апарату призначено повторний розподіл справи, та протоколом автоматизованого розподілу від 03.08.2022 року дана справа передана судді Черенковій Н.П., та отримана останньою 11.08.2022 року.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

24.02.2022 року на всій території України введений воєнний стан, який згодом продовжувався до 25.04, 25.05,23.08.2022 року.

В умовах воєнного стану гарантоване Конституцією України право на судовий захист не припиняється та не обмежується, проте може здійснюватися з певними особливостями.

02.03.2022 року РСУ прийняла рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, в тому числі передбачено, що слід керуватися реальною поточною обстановкою, що існує в даному регіоні; якщо можливо відкладати розгляд справ та знімати їх з розгляду, зосередитись виключно на проведенні невідкладних судових справ.

За такого , підстави для повторного розподілу справи відсутні, до спливу обставин, за яких зупинялось провадження, та, як мінімум, до закінчення введеного воєнного стану до 23.08.2022 року, та можливості повернення судді.

У відповідності доп.п.4, 5 ч. 1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок розподілує інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 1статті 39 ЦПК Українипередбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях36,37і38цьогоКодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Статтею 40 ЦПК Українипередбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Згідно ч.1 ст.40 ЦПК Українипитання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретнійсправі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не можебратиучасті в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, якіберуть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національном усуді, середяких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судовою практикою Європейського суду з прав людинивстановлено, що у цієї вимоги (вимога щодо "незалежності") є два аспекти, суб`єктивний та об`єктивний.

Так, у рішенні у справі "Кііскінен проти Фінляндії" Європейський суд з прав людини наводить наступні стандарти.

По-перше, суд має бути суб`єктивнонезалежним, тобто у жодногоізчленів трибуналу не має бути персональних упереджень або необ`єктивності. Персональна неупередженість презюмується, якщо немає доказів про протилежне. По-друге, трибунал маєтакож бути неупередженим із об`єктивної точки зору, тобто ним мають надаватися достатні гарантії відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у цьому відношенні (рішення у справі "Кііскінен проти Фінляндії").

Згідно із об`єктивним критерієм, особливо необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає під тверджених фактів, які могли б спричинити сумніви у неупередженості суддів (рішенняу справах "Клейн та інші проти Нідерландів", "Агрокомплекс проти України").

Як видно з практики Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чимав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-якіобґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Веттайн проти Швейцарії").

Тобто, у кожнійокремійсправінеобхідноз`ясовувати, чимаютьстосунки, щорозглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішенняу справах "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Газета "Україна-центр" проти України").

Кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом… (ст. 6 Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод).

Незалежність судів є прерогативою (привілеєм), що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя. (висновок No 1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів зазначено) .

Незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів… Судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. (Висновок No1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів незмінності суддів») .

Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. (Конституція України). Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. (ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).

Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом. (ЦПК України)

Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. (За Кодексом суддівської етики).

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Підставою обґрунтування заявлення в даному випадку самовідводу є практика ЄСПЛ - рішення від 09.11.2006. у справі "Білуга проти України", - рішення від 28.10.98. у справі "Ветштайн проти Швейцарії": судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду; будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Обґрунтуванням самовідводу підтверджується Кодексом суддівської етики, Бангалорськими принципами, які передбачають, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Підставою для самовідводу судді, є зокрема, наявність обставин, які б викликали у стороннього спостерігача сумнів в неупередженості судді.

ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказує, що справедливим в розумінні ст.6 Конвенції може вважатися тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто, при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Для виконання принципів верховенства права. Неможливості передачі справи без належних на то обставин, принципу вірогідності автоматичного розподілу справ , усунення сумнівів що рішення у справі буде постановлено безстороннім та неупередженим судом, у розумні строки, саме з ціллю збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду, головуючий суддя вважає необхідним заявити собі самовідвід по справі № 490/6312/19 - провадження 2/490/2280/2021.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК, з підстав, зазначених у п.п.4,5 ст. 36 ЦПК України суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Керуючись ст.ст.36, 39, 258, 260 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Відвести суддю Черенкову Н.П. від розгляду цивільної справи №490/6312/19(провадження 2/490/2280/2021) за позовною заявоюМиколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах Держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витребування земельної ділянки у придатному для використання стані шляхом знесення об`єктів нерухомості.

Передати дану справу до канцелярії суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Черенкова