Постанова

від 14.08.2022 по справі 677/609/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 677/609/21

Провадження № 22-ц/4820/121/22

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.

секретар судового засідання Гриньова А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №677/609/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 на ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2021 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 про визнання протиправною діяльності приватного виконавця та скасування постанов приватного виконавця у виконавчому провадженні (суддя Гладій Л.М.).

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на протиправну діяльність приватного виконавця та скасування постанов у виконавчому провадженні № 64807883. Скарга мотивована тим, що рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області в справі № 2-631/09 від 04 вересня 2009 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКБ «Форум» заборгованість за кредитним договором № 0155/07/17-Z від 09 серпня 2007 року в сумі 33113 доларів США 43 центи, що еквівалентно 264 821 грн 35 коп, неустойку в розмірі 3545 грн 92 коп та судові витрати в розмірі 1700 грн та 30 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

На виконання рішення суду Красилівським районним судом 15 жовтня 2009 року було видано виконавчий лист, який перебував на виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області.

05 лютого 2020 року ухвалою Красилівського районного суду замінено стягувача ПАТ «Банк Форум» на ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» у виконавчому провадженні №38694491 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа №2-631/09.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадигою В.В. 11 березня 2021 року відкрито виконавче провадження № 64807883 з примусового виконання виконавчого листа № 2-631/09, виданого Красилівським районним судом 15.10.2009. Також 11.03.2021 приватним виконавцем винесені постанови про стягнення з боржника основної винагороди, про арешт коштів боржника, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Крім того, в межах виконавчого провадження №64807883 17.03.2021 приватним виконавцем винесені постанови про арешт майна боржника та про розшук майна боржника.

Вважає дії приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги В.В. щодо винесення постанов у виконавчому провадженні №64807883 є незаконним (протиправними), а тому вказані постанови підлягають скасуванню.

Зазначає, що у постанові про відкриття виконавчого провадження постановлено стягнути з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 3311,34 доларів США та 527,59 грн. Вважає винесену постанову незаконною, оскільки приватним виконавцем неправомірно стягнуто суму основної винагороди у валюті відмінній від національної, чим порушено вимоги чинного законодавства, і така сума винагороди є неспівмірно великою в порівнянні із сумою стягнення зазначеною у рішенні суду.

Постанова приватного виконавця від 11.03.2021 про стягнення з боржника основної винагороди не відповідає критеріям та вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки згідно з рішенням суду заборгованість має вартісне вираження в національній валюті та становить суму 264 821 грн 35 коп. Крім того, подвійне стягнення виконавчого збору за виконання одного і того ж рішення суду не допускається. На думку скаржника, основна винагорода є винагородою приватного виконавця за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення та стягується пропорційно до фактично стягнутої суми. А тому, постанова приватного виконавця від 11.03.2021 у ВП№64807883 про стягнення з боржника основної винагороди підлягає скасуванню.

Постановою від 11.03.2021 про арешт коштів боржника приватний виконавець наклав арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови в межах суми звернення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на суму 36 424,77 доларів США та 6303,99 грн., що в гривневому еквіваленті становить 1 009 024 грн 41 коп, що перевищує суму реального визначеного судовим рішенням боргу на 774 203 грн 06 коп, та є протиправним, а тому така постанова підлягає скасуванню. З цих підстав підлягає скасуванню і постанова про арешт майна боржника від 11.03.2021, і постанова від 11.03.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Також звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію на інші доходи боржника накладається у виключних випадках, у разі відсутності у боржника коштів на рахунках банку у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум. Виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію на інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Постановою приватного виконавця від 17.03.2021 про арешт майна боржника у ВП№64807883 накладено арешт на транспортні засоби у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на суму 36 424,77 доларів США та 6303,99 грн., що в гривневому еквіваленті становить 1 009 024 грн 41 коп, і перевищує суму реального визначеного судовим рішенням боргу на 774 203 грн 06 коп, що є протиправним, і така постанова також підлягає скасуванню. Крім того, і при винесенні постанови про розшук майна боржника від 17.03.2021 не враховано, що вартість майна значно перевищує суму, яка підлягає стягненню згідно рішення суду, а тому вказана постанова підлягає скасуванню.

У заяві про зменшення заявлених вимог по скарзі, скаржник ОСОБА_1 відмовився від вимог про скасування постанови приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди та просив визнати протиправною діяльність приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги В.В. у ВП №64807883 та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги В.В.: від 11 березня 2021 року про відкриття виконавчого провадження № 64807883, від 11 березня 2021 року про арешт коштів боржника, від 11 березня 2021 року про арешт майна боржника, від 11 березня 2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, від 17 березня 2021 року про арешт майна боржника, від 17 березня 2021 року про розшук майна боржника. В обгрунтування заявлених вимог також вказував, що стягувачем пропущено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а тому відкриття виконавчого провадження за таким виконавчим листом є неправомірним. Відповідно, похідні постанови про арешт коштів, про арешт майна боржника, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію на інші доходи боржника, розшук майна боржника в межах неправомірно відкритого виконавчого провадження також підлягають скасуванню.

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2021 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 06 квітня 2022 року прийнято у ОСОБА_1 відмову від частини заявлених вимог, а саме скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги В.В. у виконавчому провадженні 64807883 про стягнення з боржника основної винагороди від 11.03.2021 та закрито провадження у справі в частині заявлених вимог про скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги В.В. у виконавчому провадженні 64807883 про стягнення з боржника основної винагороди від 11.03.2021.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 не погоджується з ухвалою суду першої інстанції від 21.10.2021, просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог скарги. Посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленим, невідповідність висновків суду обставинам справи. Вказує, що приватний виконавець Банадига В.В. не перевіривши тексту ухвали Красилівського районного суду Хмельницької області від 05.02.2020 у справі №2-651/09, яка стосується заміни сторони у виконавчому провадженні №38694491 відкрив виконавче провадження №64807883. Зазначає, що приватний виконавець не мав законних підстав відкривати виконавче провадження, оскільки заміна сторони стосується лише провадження №38694491. Крім того, як зазначає апелянт, приватний виконавець Банадига В.В. відкрив виконавче провадження №64807883 відносно виконавчого листа, строк пред`явлення до виконання по якому пропущено. Також, як вказує апелянт, судом не взято до уваги, що приватний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження встановив собі винагороду у валюті відмінній від національної, чим порушив вимоги законодавства та встановив собі неспівмірно велику суму в порівнянні із сумою стягнення зазначеною у рішенні суду. Вважає, що незаконність відкриття виконавчого провадження свідчить про незаконність винесених приватним виконавцем постанов в межах такого виконавчого провадження. Крім того, судом не враховано зміст резолютивної частини рішення суду від 04.09.2009 про задоволення позовних вимог про розірвання кредитного договору. Також скаржник вказує на порушення судом норм процесуального права щодо строків розгляду скарги, яка слухалась більше 6 місяців.

ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без задоволення. Вважає, що позиція апелянта є проявом надмірного формалізму, що в свою чергу нівелює обов`язковість судових рішень та суперечить основоположному принципу судочинства, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 124 та ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Крім того, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» подало заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства понесені витрати на професійну правничу допомогу у справі №677/609/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , на ухвалу Красилівського районного суду від 21.10.2021 в сумі 10 200 грн.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином. При цьому, колегія суддів не вбачала визначених ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи і відповідно задоволення клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи.

У зв`язку з чим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 11 березня 2021 року на адресу приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги В.В. за вх. №106 від ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» надійшла заява про примусове виконання рішення, в якій стягувач (відповідно до ухвали Красилівського районного суду Хмельницької області від 05.02.2020) просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Красилівського районного суду Хмельницької області № 2-631/09, виданого Красилівським районним судом 15 жовтня 2009 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ «Форум» заборгованість за кредитним договором за № 0155/07/17-Z від 09.08.2007 у розмірі 33 113 доларів США 43 центи, що еквівалентно 264 821 гривню 35 копійок, та неустойку у розмірі З 545 гривень 92 копійки; судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 гривень та 30 гривень за оплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

У відповідності до ст. ст. 3, 4, 24, 26 Закону України «Про виконавче провадженн», приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Банадигою В.В.за результатами розгляду заяви 11 березня 2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64807883. У постанові також визначено суму основної винагороди приватного виконавця, яка підлягає стягненню з боржника, в розмірі 3311,34 доларів США та 527 грн 29 коп.

Крім того, 11 березня 2021 року приватним виконавцем у відповідності до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 та згідно зі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно (майнові права), що належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 36424,77 доларів США та 6303,99 грн

Відповідно до отриманого приватним виконавцем повідомлення УПФ України та ДФС України, боржник - ОСОБА_1 отримує дохід у: -ДСП "Північна Пуща" (ЄДРПОУ: 40247540); Київська обласна рада (ЄДРПОУ: 24572267); Чорнобильська об`єднана організація профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України (ЄДРПОУ: 21707169).

11 березня 2021 року на підставі отриманої інформації, у відповідності до положень статтей 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Пунктом 2 вказаної постанови визначено, що відрахування здійснювати щомісячно, пропорційно у розмір 20% із всіх видів доходів боржника після утримання всіх податків та зборів; відрахування проводиться до повного погашення всієї суми заборгованості (із врахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження), що в загальній сумі становить 6303,99 грн та 36424,77 доларів США.

Згідно з інформацією сервісного центру МВС, за боржником - ОСОБА_1 зареєстровані транспортні засоби: MERCEDES-BENZ, рік виробництва ТЗ: 1995, VIN: НОМЕР_1 , номерний знак: НОМЕР_2 та VOLKSWAGEN TRANSPORTER, рік виробництва ТЗ: 1981 VIN: НОМЕР_3 , номерний знак: НОМЕР_4 .

17 березня 2021 року приватним виконавцем на підставі отриманої інформації, з метою забезпечення виконання рішення, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на транспортні засоби: MERCEDES-BENZ, рік виробництва ТЗ: 1995, VIN: НОМЕР_1 , номерний знак: НОМЕР_2 та VOLKSWAGEN TRANSPORTER, рік виробництва ТЗ: 1981 VIN: НОМЕР_3 , номерний знак: НОМЕР_4 , що належать боржнику - ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 36424,77 доларів США та 6303,99 гри, за вих. № 615.

Також 17 березня 2021 року приватним виконавцем з метою виконання рішення та відсутністю інформації про місце знаходження транспортних засобів, які зареєстровані за боржником на підставі статті 36 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено у розшук транспортні засоби: MERCEDES-BENZ, рік виробництва ТЗ: 1995, VIN: НОМЕР_1 , номерний знак: НОМЕР_2 та VOLKSWAGEN TRANSPORTER, рік виробництва ТЗ: 1981 VIN: НОМЕР_3 , номерний знак: НОМЕР_4 , що належать ОСОБА_1 , за вих. № 616.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що дії приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги В.В. вчинені, а оскаржувані постанови прийняті у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України, до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

За статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

За змістом ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» (1999 року), в редакції чинній на час видачі виконавчого листа і пред`явлення його до виконання, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в

такі строки: 1) виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» (1999 року) строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (1999 року), строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року).

05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

За змістом ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, суд першої інстанції правильно виходив з того, що, пред`явивши виконавчий лист до примусового виконання, стягувач вчиняв дії, які дають підставу для висновку, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання було перервано. Оскільки час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується, а відносно виконавчого документа вчинялись виконавчі дії: направлявся за належністю, відмовлялось у відкритті виконавчого провадження відповідно до п. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», повертався виконавчий документ стягувачеві, стягувач мав право пред`явити повторно виконавчий лист до виконання в трьохрічний строк.

Таким чином, виходячи з вищезазначених положень Закону, пред`являючи 11.03.2021 виконавчий лист до виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінасова компанія «Інвестохіллс Веста» не було пропущено строк пред`явлення його до виконання.

Посилаючись на пропуск строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, заявник посилався на дані АСВП (а.с. 61 т. 1), з яких вбачаться що виконавче провадження 38694491 відкрито 05.07.2013. Разом з тим, належних, допустимих та достовірних доказів того, що в період з дня видачі виконавчого документа №2-631/09 15.10.2009 до 15.07.2013 (внесення даних в АСВП) вказаний виконавчий документ не перебував на виконанні та відносно нього не вчинялись виконавчі дії заявником надано не було.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно виходив з того, що дії приватного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ВП №64807883 відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», тому вимоги скарги про скасування вказаної постанови, незаконність якої скаржник обґрунтовував пропуском строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, задоволенню не підлягають.

Також суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірності встановлення у п. 3 постанови приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги Володимира Васильовича про відкриття виконавчого провадження №64807883 основної винагороди у розмірі 3311,34 доларів США та 527,59 грн і відсутність у зв`язку з цим підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому, суд першої інстанції правильно виходив з того, що судовим рішенням визначена сума боргу, яка підлягає стягненню з боржника, в валюті зобов`язання - в іноземній валюті, відповідно і розмір основної винагороди в постанові про відкриття виконавчого провадження визначено у відсотковому відношенні від суми боргу, який підлягає стягненню за рішенням суду.

Особливості звернення стягнення на кошти боржника та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини третьої цієї статті у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.

За змістом статті 192 та 524 ЦК України, гривня є законним платіжним засобом на території України, іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Грошове зобов`язання може бути виражене у гривні або сторони в договорі можуть визначити грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Суд встановлює чи визначено зобов`язання в іноземній валюті, чи у гривні з визначенням грошового еквівалента в іноземній валюті. У разі визначення зобов`язання в іноземній валюті суд не вправі змінювати грошовий еквівалент зобов`язання і в резолютивній частині рішення має визначити розмір і вид іноземної валюти, що підлягає стягненню.

Таким чином, у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно виходив з того, що винесення приватним виконавцем постанов про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, про арешт майна боржника, про розшук майна боржника у межах суми звернення стягнення в розмірі 36424,77 доларів США та 6303,99 грн з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів є правомірним та приватним виконавцем жодним чином не збільшено суму боргу боржника, яка підлягає стягненню. А тому, як наслідок, вимоги заявника про скасування зазначених постанов є безпідставними.

Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження»).

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що оскільки приватним виконавцем були застосовані заходи примусового звернення стягнення на майно боржника, він не мав права звертати стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника є необґрунтованими, оскільки положення ч. 2 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» не містить такої заборони.

Відповідно до положень частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 2 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Матеріалами справи встановлено, що стягувач у заяві про відкриття виконавчого провадження просив вжити заходів з метою повного та своєчасного виконання рішення суду в тому числі і шляхом звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 198-199 т. 1).

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на те, що заміна сторони виконавчого провадження стосується виключно виконавчого провадження 38694491, а не ВП №64807883, і приватний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження №64807883, оскільки вказаними обставинами заявник не обґрунтовував заявлені вимоги, не визначав ці обставини як підставу для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги щодо тривалого строку розгляду скарги, оскільки таке процесуальне порушення не привело до неправильного вирішення скарги ОСОБА_1 по суті.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та фактично зводяться до незгоди з судовим рішенням та особистого тлумачення норм права й обставин справи. Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.

Дослідивши заяву ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про відшкодування витрат на правничу допомогу та додані до неї докази, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини 1-2 статті 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 452 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Стаття 137 ЦПК України визначає критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Такі докази, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З матеріалів справи вбачається, що 16.03.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 126-130 т. 2).

Згідно з цим договором правова допомога охоплює надання правових послуг адвоката і під час апеляційного розгляду справи.

До договору було долучено заяву на надання юридичної допомоги №88 від 13.01.2022 та акт надання адвокатських послуг на загальну суму 10200 грн: ннадання усної консультації - 1500 грн, надання поглибленої консультації (з посиланням на нормативно-правові акти на вивченням документації) - 3000 грн, підготовка відзиву на апеляційну скаргу 3200 грн, представництво інтересів клієнта в апеляційному суді суді (с/з 24.01.2022) - 2500 грн (а.с. 131-133 т. 2).

До апеляційного суду заперечень щодо неспівмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу не надходило.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 2500 грн представництво інтересів клієнта в апеляційному суді суді (с/з 24.01.2022) не підлягають відшкодуванню на користь заявника, оскільки 24.01.2022 судове засідання не відбулося, справа не розглядалась у зв`язку з неможливістю сформувати склад суду. Доказів того, що адвокат Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» для представництва інтересів товариства прибув в апеляційний суд на судове засідання 24.01.2022 надано не було.

В зв`язку з чим, апеляційний суд вважає, що заява товариства про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню і з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» підлягає стягненню 7700 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382. 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2021 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (місцезнаходження: вул. О.Терьохіна, 8А, оф.111, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41264766) 7700 грн витрат на правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 серпня 2022 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай