Рішення

від 11.08.2022 по справі 552/2748/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/2748/22

Провадження № 2/552/1530/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.08.2022 рокуКиївський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Мовчан В.О.

за участю представника відповідача ОСОБА_1 , представник третього особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Приватне підприємство «Інком Плюс» (Приватне підприємство «Дисконт») , третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Філімонова Валентина Миколаївни , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині покупця ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась в Київський районний суд м. Полтави з позовом до ОСОБА_4 , Приватного підприємства «Інком Плюс» (Приватне підприємство «Дискон) про визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині покупця посилаючись на те, що 28 грудня 2010 року між ПП «Дисконт» та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 . Дана квартира була придбана особисто позивачем та її чоловіком ОСОБА_6 , але оформлена на дочку - відповідача ОСОБА_4 . Кошти на придбання квартири є власністю її та її чоловіка, проте з невідомих позивачу причин у договорі купівлі-продажу покупцем є відповідач ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, при оформленні спадкових справ, позивач дізналася, що за спільні з її чоловіком кошти придбана квартира оформлена на відповідача ОСОБА_4 , хоча позивач не надавала такої згоди. Спірний договір є удаваним в частині покупця. Просила визнати договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 , укладений 28.12.2010 року між ПП`Дисконт» та ОСОБА_4 недійсним в частині покупця,визнати позивача покупцем в даному договорі.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21 червня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження по справі, залучено до участі у справі як третю особу ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 12 серпня 2022 року відмовлено у визнанні позовних вимог відповідачем ОСОБА_4 .

У судове засідання позивач та її представник не з`явились, надали суду заяви про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги визнала , підтримала наданий суду відзив, вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Представник відповідача Приватного підприємства «Інком Плюс» (Приватне підприємство «Дисконт») в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причина неявки невідома.

Представник третьої особи ОСОБА_5 ОСОБА_2 вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Її довіритель мав бути залучений позивачем до участі у справі як відповідач. Це є технічний позов, оскільки на даний час у провадженні цього ж суду перебуває цивільна справа про поділ між її довірителем та ОСОБА_4 спірної квартири.

Третя особа Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Філімонова В.М. в судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, надала суду повідомлення про припинення приватної нотаріальної діяльності.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в судове засідання не з`явились.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши докази по справі, дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 03 червня 1978 року ОСОБА_6 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 .

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 6, 11 та 12 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 28 грудня 2010 року, який посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Філімоновою В.М. ПП «Дисконт» продав, а ОСОБА_4 купила кв. АДРЕСА_1 .

Згідно п. 2.5 даного договору покупець, ОСОБА_4 доводить до відома продавця, що цей правочин вчинюється за згодою чоловіка покупця, ОСОБА_5 , яка посвідчена приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Філімоновою В.М. 28.12.2010 року за р. № 3885. Право власності зареєстровано в установленому законом порядку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру , спадкова справа на майно померлого ОСОБА_6 відсутня.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави № 552/5054/20 від 23.12.2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту, що майно є особистою приватною власністю подружжя та про поділ спільного майна подружжя у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням суду встановлено, що під час перебування сторін у шлюбі на підставі договору купівлі-продажу, укладеного ПП «Дисконт» та ОСОБА_4 , посвідченого 28 грудня 2010 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Філімоновою В.М., зареєстрованого нотаріусом в реєстрі за №3886, сторонами було придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, як передбачено пунктом 2.5. вказаного договору купівлі-продажу покупець ОСОБА_4 доводить до відома продавця, що цей правочин вчинюється за згодою чоловіка покупця ОСОБА_5 , яка посвідчена приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Філімоновою В.М. 28 грудня 2010 року за реєстровим №3885.

Відповідно до змісту згоди, яка посвідчена приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Філімоновою В.М. 28 грудня 2010 року за реєстровим №3885, ОСОБА_5 дає згоду на купівлю його дружиною ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 та укладення і підписання нею відповідного договору купівлі-продажу. Гроші, котрі будуть витрачені на купівлю зазначеного об`єкту нерухомості, згідно із законодавством України визнаються їх спільною власністю. Йому відомо, що відповідно до законодавства України придбана нерухомість також буде вважатися об`єктом спільної власності як така, що набувається ними за час шлюбу. Зміст статей 60-73 Сімейного кодексу України йому нотаріусом роз`яснено. При цьому він заявляє, що такий правочин відповідає інтересам сім`ї та погоджується з тим, щоб умови договору (у тому числі і сума договору) визначалися дружиною самостійно .

Таким чином встановлено, що укладаючи договір купівлі-продажу спірної квартири від 28 грудня 2010 року, позивач ОСОБА_4 діяла в інтересах сім`ї та зі згоди свого чоловіка ОСОБА_5 , що свідчить про набуття квартири за адресою: АДРЕСА_2 в спільну сумісну власність подружжя.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року рішення Київського районного суду м. Полтави № 552/5054/20 від 23.12.2020 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 , від імені , якої діє адвокат Мушук Василь Васильович, на рішення Київського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року в частині вирішення вимог про визнання квартири особистою власністю у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту належності майна до особистої приватної власності та поділ спільного майна подружжя закрити.

Таким чином, рішення Київського районного суду м. Полтави № 552/5054/20 від 23 грудня 2020 року набрало законної сили .

Згідно частин 3, 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Приймаючи до уваги норми ч.4 ст. 82 ЦПК України , рішення Київського районного суду м. Полтави по цивільній справі № 552/5054/20 від 23 грудня 2020 року, таким чином зазначеним рішенням встановлено, що квартира АДРЕСА_1 придбана за спільні кошти подружжя та є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Суд звертає увагу, що відповідач ОСОБА_4 є дочкою позивача та ОСОБА_6 , а тому останнім на час розгляду вказаної вище справи було достеменно відомо про зазначений судовий спір, проте жодна з цих осіб не скористалася правом звернення до суду з позовними вимогами щодо права власності на спірну квартиру.

Заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, позивач має довести: а) факт укладання правочину, що на його думку є удаваним; б) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж приховати інший правочин; в) настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином.

Такі висновки застосування норм матеріального права викладено в постановах Верховного Суду України: від 14 листоапада 2012 року у справі № 6-133 цс 12, від 07 вересня 2016 року у справі № 6-1026 цс 16, які у подальшому підтримані у постановах Верховного Суду: від 07 листопада 2018 року у справі № 742/1913/15-ц (провадження № 61-13992 св 18), від 21 серпня 2019 року у справі № 303/292/17 (провадження № 61-12404св18), від 30 березня 2020 року у справі № 524/3188/17 (провадження № 61-822 св 20).

Також зазначене узгоджується з пунктом 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Крім того, у пункті 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 522/14890/16, провадження № 14-498цс18 зазначно: «Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, правочин який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним».

Нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору. Стаття 235 ЦК України не може бути підставою для визнання правочину удаваним в частині сторони, оскільки це суперечить її положенням.

Зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 14 лютого 2022 року, справа № 346/2238/15-ц.

Встановивши зазначені обставини, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст..ст. 10,12, 82, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Приватне підприємство «Інком Плюс» (Приватне підприємство «Дисконт») , третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Філімонова Валентина Миколаївни , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині покупця.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

Відповідачі: ОСОБА_4 , місце проживання АДРЕСА_2

Приватне підприємство «Інком Плюс» (Приватне підприємство «Дисконт») , місце знаходження м. Київ, проспект Соборності, 7А, офіс 306, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31391685.

Треті особи : приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Філімонова Валентина Миколаївна, м. Полтава, вул.. Небесної Сотні, 12,

ОСОБА_5 , місце проживання АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлений.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 серпня 2022 року.

Головуючий Ж.В.Кузіна