Постанова

від 17.08.2022 по справі 134/905/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 134/905/22

Провадження № 22-ц/801/1514/2022

Категорія: 101

Головуючий у суді 1-ї інстанції Лабай О. В.

Доповідач:Медвецький С. К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2022 рокуСправа № 134/905/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Медвецького С. К. (суддя-доповідач),

суддів: Денишенко Т. О., Оніщука В. В.,

за участю секретаря судового засідання - Олійник Г. Є.

учасники справи:

заявник ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Народицька державна нотаріальна контора Житомирської області, Приватне акціонерне товариство «Продовольча компанія «Поділля»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу № 134/905/22 за апеляційною скаргою адвоката Хитрука І. С. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 08 липня 2022 року, постановлену в складі судді Лабая О. В.,

встановив:

Короткий зміст вимог заяви

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заява мотивована тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 2,0000 га, яка розташована на території Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

01 жовтня 2022 року вона звернулася до Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» (далі - ПрАТ «ПК Поділля») з письмовою пропозицією укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки.

У подальшому було встановлено, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься запис про заборону відчуження майна, зареєстрований 28 березня 2006 року Народицькою державною нотаріальною конторою.

Указує, що 09 вересня 2021 року набула право власності на земельну ділянку в порядку спадкування та не має жодного відношення до накладеного арешту.

Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просила становити факт, що запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження 3026927, зареєстрований 29 березня 2006 року, не стосується її майна.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 червня 2022 року відмовлено у відкритті провадження у цій справі.

Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_1 оспорює правомірність накладення заборони на її майно, відтак існує спір про право, який має вирішуватись в порядку позовного провадження.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У липні 2022 року адвокат Хитрук І. С. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а матеріали заяви направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 26 липня 2022 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Медвецький С. К., судді: Денишенко Т. О., Оніщук В. В.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 липня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02 серпня 2022 року справу призначено до розгляду на 18 серпня 2022 року о 08:30 год.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції незаконно відмовив у відкритті провадження у справі та дійшов помилкового висновку про наявність спору про право у цій справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 2,0000 га, розташованої на території Городківської сільської ради Крижопільського районного суду Вінницької області, кадастровий номер 0521981200:02:001:0971.

01 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до ПРАТ «ПК «Поділля» з пропозицією укласти договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки.

За інформацією з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: 28 березня 2006 року Народицькою державною нотаріальною конторою внесений запис про заборону відчуження майна, яке належить ОСОБА_1 .

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає у порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України).

Частиною четвертою статті 315 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Як слідує з матеріалів справи, заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що маєюридичне значення подана до суду в порядку окремого провадження з метою захисту своїх прав та інтересів при вирішенні питання щодо укладення правочину (право розпоряджатись майном).

Суд першої інстанції, у порушення вимог ст. 263 ЦПК України, не мотивував у чому полягає спір про право щодо земельної ділянки заявниці.

Разом з тим, на стадії вирішення питання про відкриття провадження, без з`ясування обставин справи та пояснень сторін неможливо встановити наявності спору про право.

Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість.

До такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 16 січня 2018 року (справа № 640/10329/16).

Суд першої інстанції зазначене не врахував та дійшов передчасного висновку про наявність спору про право.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 .

У низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосуванняКонвенції про захист прав людини і основоположних свободзакріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.

Це визнане порушенням пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі «Безимянная проти Росії» (заява № 21851/03) ЄСПЛ наголосив, що «погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту».

У статті 6 Конвенції, яка в силу положень статті 9Конституції України є частиною національного законодавства, закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Викладене свідчить, що суд першої інстанції мав можливість відкрити провадження у справі та при її розгляді встановити наявність чи відсутність спору про право.

Разом з тим, місцевий суд потрактував норму процесуального права надто суворо, що призвело до передчасної відмови у відкритті провадження у справі та позбавило ОСОБА_1 права на доступ до суду і це, є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до положень ст.379ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню на підстав ст. 379 ЦПК України, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Хитрука І. С. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 08 липня 2022 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий С. К. Медвецький

судді: Т. О. Денишенко

В.В.Оніщук