ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.08.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/800/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Л.М. Неверовської, секретаря судового засідання Л. Я. Андріїв, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства "Волекс ІФ" від 22.07.2022 б/н (вх. № 9829/22 від 25.07.2022) про ухвалення додаткового рішення суду у справі
за позовом Івано-Франківської міської ради,
до відповідача Приватного підприємства "Волекс ІФ",
про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати у сумі 123671,23 грн,
представники сторін не з`явилися
встановив: рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.2022 позов Івано-Франківської міської ради до Приватного підприємства "Волекс ІФ" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати у сумі 123671,23 грн - задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Волекс ІФ" на користь Івано-Франківської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати у сумі 72567,84 грн, 1331,99 грн судового збору. В частині позовних вимог про стягнення 51103,39 грн - відмовлено.
25.07.2022 на адресу суду від представника Приватного підприємства "Волекс ІФ" надійшла заява від 22.07.2022 б/н (вх. № 9829/22) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Івано-Франківської міської ради судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач поніс в зв`язку із розглядом даної справи.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 01.08.2022, призначено заяву Приватного підприємства "Волекс ІФ" від 22.07.2022 б/н (вх. №9829/22) про ухвалення додаткового рішення до розгляду в судовому засіданні на 08.08.2022.
В судове засідання 08.08.2022 представники сторін не з`явилися.
Судом враховано, що за приписами ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши в судовому засіданні заяву Приватного підприємства "Волекс ІФ" від 22.07.2022 б/н (вх. № 9829/22) про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з відзиву на позов від 27.09.2021 (вх.№15128/21 від 28.09.2021), відповідач заявляв про стягнення з позивача судових витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката та надавав попередній (орієнтовний) розрахунок витрат.
Згідно матеріалів справи, захист інтересів позивача здійснювали: адвокат Борис Людмила Дмитрівна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001112 від 25.11.2016), адвокат Добрянський Ігор Васильович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 531 від 18.10.2005).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано наступні докази:
- договір про надання правової допомоги №22/21 від 10.09.2021 з додатком №1 до договору (розрахунок вартості послуг);
- детальний опис наданих послуг від 20.07.2022;
- акт наданих послуг від 27.09.2021;
- акт наданих послуг від 01.11.2021;
- рахунок-фактура №3-22/21 від 14.01.2022;
- рахунок-фактура №4-22/21 від 22.06.2022;
- рахунок-фактура №5-22/21 від 20.07.2022;
- платіжне доручення №1321 від 28.09.2021.
При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що 10.09.2021 між Приватним підприємством "Волекс ІФ" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням Вайз Солюшн (Адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги №22/21 від 10.09.2021 з додатком №1 до договору.
На умовах вказаного договору, Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати захист, представництво та/або надати інші види правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.1.1. договору).
Згідно п. 2.7. договору, для надання правової допомоги клієнту, Адвокатське об`єднання призначає: адвоката Добрянського Ігоря Васильовича, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 531, видане Івано-Франківською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 18.10.2005; адвоката Борис Людмилу Дмитрівну, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ІФ № 001112, видане Радою адвокатів Івано-Франківської області 25.11.2016.
Пунктом 4.1. договору сторони передбачили, що за надану правову допомогу клієнт сплачує гонорар (винагороду), який складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в додатку №1 до цього договору, на підставі наданих Адвокатським об`єднанням рахунків.
Згідно п. 4.2. договору, оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку.
Відповідно до п. 4.5. договору, за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням правової допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту Адвокатським об`єднанням факсимільним зв`язком, поштою, або вручатися представнику клієнта. На письмову вимогу клієнта, Адвокатське об`єднання може надавати акти про надання правової допомоги, в яких буде вказано перелік наданої правової допомоги із ідентифікацією.
Згідно з додатком №1 до договору про надання правової допомоги №22/21 від 10.09.2021 Розрахунок вартості послуг (тарифи та послуги), встановлено наступну вартість послуг за договором:
1. Отримання правової інформації, консультацій, роз`яснень, узгодження правової позиції з клієнтом - 1год. - вартість 2100 грн.
2. Складання процесуальних документів:
- Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); апеляційна чи касаційна скарга, відзиви на апеляційну чи касаційну скаргу; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву - 1 год. - вартість 2100 грн.
- Заяви з процесуальних питань є: вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань - 1 год. - вартість 1500 грн.
3. Складання адвокатських запитів :
- з питань господарської діяльності клієнта та/або підготовки до судового спору - 1 год. - вартість 850 грн.
- з питань, що виникає під час здійснення представництва інтересів клієнта в суді - 1 год. - вартість 1000 грн.
- з питань пов`язаних з участю адвоката під час проведення процесуальних дій за участю клієнта в кримінальному провадженні (в.т. на досудовому слідстві) - 1 год. - вартість 2500 грн.
4. Участь адвоката в судовому засіданні в суді першої інстанції - 1 год. - вартість 1500 грн.
5. Участь адвоката в судовому засіданні в суді апеляційної та касаційної інстанцій - 1 год. - вартість - 2300 грн.
6. Представництво інтересів клієнта в будь-яких в органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, організаціях та ін. - 1 год. - вартість 500 грн.
7. Підготовка та складання будь-яких документів, що стосується господарської, але не виключно, діяльності клієнта - 1 год. - вартість 750 грн.
8. Складання проектів господарських договорів та супровід клієнта при їх укладенні - 1 год. - вартість 2500 грн.
9. Інший вид послуг, що необумовлений даним додатком, за погодженням з клієнтом - 1 год. - вартість 750 грн.
Між Приватним підприємством "Волекс ІФ" та Адвокатським об`єднанням Вайз Солюшн підписано: акт наданих послуг від 27.09.2021 на суму 6300 грн, акт №2 від 01.11.2021 на суму 1500 грн.
Згідно акту наданих послуг від 27.09.2021 Адвокатське об`єднання передало, а клієнт прийняв наступні послуги: отримання правової інформації, консультацій і роз`яснень з питань стягнення безпідставно збережених коштів, узгодження правової позиції (1 год. - 2100 грн), складання відзиву на позовну заяву (2 год. - 4200 грн).
Згідно акту наданих послуг №2 від 01.11.2021 Адвокатське об`єднання передало, а клієнт прийняв наступні послуги: участь адвоката в судовому засіданні (1 год. - 1500 грн).
Згідно платіжного доручення №1321 від 28.09.2021, Приватним підприємством "Волекс ІФ" сплачено Адвокатському об`єднанню Вайз Солюшн 7900 грн передоплати за надання правової допомоги.
На підставі п. 4.1. договору, Адвокатське об`єднання Вайз Солюшн надало клієнту наступні рахунки-фактури: №3-22/21 від 14.01.2022 на суму 750 грн; № 4-22/21 від 22.06.2022 на суму 6000 грн; №5-22/21 від 20.07.2022 на суму 3000 грн.
Згідно детального опису наданих послуг у справі №909/800/21 від 20.07.2022, Приватне підприємство "Волекс ІФ" понесло наступні витрати:
1. Отримання правової інформації, консультацій і роз`яснень з питань стягнення безпідставно збережених коштів, узгодження правової позиції 1 год., сума витрат 2100 грн, документальне підтвердження договір про надання правової № 22/21 від 10.09.2021, акт приймання-передачі послуг від 27.09.2021, платіжне доручення № 1321 від 28.09.2021.
2. Складання відзиву на позовну заяву 2 год., сума витрат 4200 грн, документальне підтвердження договір про надання правової № 22/21 від 10.09.2021, акт приймання-передачі послуг від 27.09.2021, платіжне доручення № 1321 від 28.09.2021.
3. Складання клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (з правовим обґрунтуванням) 30 хв., сума витрат 750 грн, документальне підтвердження договір про надання правової №22/21 від 10.09.2021, рахунок-фактура №3-22/21 від 14.01.2022.
4. Участь адвоката в судових засіданнях: 01.11.2021, 25.11.2021, 13.12.2021, 17.12.2021, 12.01.2022, 20.01.2022, 24.05.2022, 23.06.2022, 20.07.2022 6 год., сума витрат 9000 грн, документальне підтвердження договір про надання правової № 22/21 від 10.09.2021, акт № 2 наданих послуг від 01.11.2021, платіжне доручення № 1321 від 28.09.2021, рахунок-фактура № 4-22/21 від 22.06.2022, рахунок-фактура № 5-22/21 від 20.07.2022.
Загальна сума судових витрат відповідно до детального опису наданих послуг становить 16050 грн.
Частина перша статті 123 ГПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Тобто, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.
Виходячи з наданих заявником доказів, суд дійшов висновку, що Адвокатським об`єднанням Вайз Солюшн надано відповідачу всі послуги з правової допомоги, які перераховані в детальному описі наданих послуг від 20.07.2022 по справі №909/800/21.
У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21); 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29); 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підставі поданих представником позивача доказів суд установив, що витрати на оплату послуг адвоката позивача є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатами робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 6 ст. 126 ГПК).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок викладено у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі N 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі N 910/906/18.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 169 ГПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду у питанні відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення з підстав неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2022у справі №922/2913/21.
При цьому, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).
Однак, позивачем до початку судового засідання не подано до суду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно вимог ч. 8 ст. 129 ГПК розмір судових втрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 ГПК встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджується надання адвокатами Адвокатського об`єднання Вайз Солюшн відповідачу професійної правничої допомоги в обсязі, визначеному в детальному описі наданих послуг від 20.07.2022 по справі №909/800/21.
Крім того, судом враховано складність справи, час витрачений адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг, участь в судових засіданнях (01.11.2021, 25.11.2021, 13.12.2021, 17.12.2021, 12.01.2022, 20.01.2022, 24.05.2022, 23.06.2022, 20.07.2022).
Також суд враховує, що згідно правової позиції, викладеної в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі N922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Згідно ст. 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В силу ч. 4 ст. 236 ГПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Зважаючи на дотримання позивачем порядку та строку, передбаченого ч. 8 ст. 129 ГПК України, для подання доказів, що підтверджують надання правових послуг і розмір судових витрат; підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги відповідними документами та на відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру цих витрат, враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви Приватного підприємства "Волекс ІФ" про ухвалення додаткового рішення суду, з урахуванням вимог ст.129 ГПК України.
Так, згідно ч. 4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16050 грн підлягають розподілу згідно ст. 129 ГПК України.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу слід покласти на позивача пропорційно розміру частини відмовлених позовних вимог, а саме в розмірі 6632, 18 грн.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 241, 244, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
заяву Приватного підприємства "Волекс ІФ" від 20.07.2022 (вх.№ 8073/22 від 29.06.2022) про ухвалення додаткового рішення суду - задовольнити частково.
Стягнути з Івано-Франківської міської ради, вул.Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004 (ідентифікаційний код 33644700) на користь Приватного підприємства "Волекс ІФ", вул. Ребета, 2 А, м. Івано-Франківськ, 76014 (ідентифікаційний код 42883424) 6632 (шість тисяч шістсот тридцять дві) грн 18 коп. витрат на професійну правову допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строк, визначений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено 18.08.2022.
Суддя Л.М. Неверовська
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2022 |
Оприлюднено | 19.08.2022 |
Номер документу | 105782724 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Неверовська Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні