Ухвала

від 31.07.2022 по справі 699/1111/20

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 699/1111/20

Номер провадження 2/699/91/22

УХВАЛА

щодо залишення позову без розгляду

01.08.2022 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Літвінової Г.М., секретаря судового засідання Сміян А.В., за участю прокурора Кривошиї І.М., представника відповідача Милаш Г.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання сторони відповідача про залишення позову без розгляду у цивільній справі за позовом Першого заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської районної ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника

УСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшов позов Першого заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської районної ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника.

Про дату, час і місце слухання справи учасники були повідомлені належним чином.

До початку підготовчого засідання до суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Милаш Г.М. про залишення позову по справі без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Свою позицію представник відповідача обґрунтовує тим, що у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення (ч. 4 ст. 175 ЦПК України).

Разом з тим, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 прокурор може представляти інтереси держави в суді лише якщо захист цих інтересів не здійснено або неналежним чином здійснено компетентними органами, або у разі відсутності такого органу.

Сторона відповідача зазначає, що суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів має залишити позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду, якщо буде встановлено відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2019 по справі № 587/430/16-ц, представник відповідача зазначала, що суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади, зокрема повноважень компетентного органу, здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

На думку сторони відповідача, при пред`явленні позову прокурор, мотивуючи бездіяльність районної ради, посилається на лист прокурора від 10.12.2020 № 312-826вих20, у якому Звенигородська місцева прокуратура повідомляє Корсунь-Шевченківську районну раду Черкаської області, що підготувала позовну заяву в інтересах держави в особі Корсунь-Шевченківської районної ради та вирішується питання про скерування її до місцевого суду. Одночасно з цим прокуратурою підтверджується факт оформлення платіжних доручень про сплату судового збору того ж дня та перерахування коштів в рахунок судового збору через 4 дні. Позов скеровано до суду 28.12.2020.

Представник відповідача акцентує увагу на тому, що захищати інтереси держави повинні відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Водночас, представник відповідача не вбачає в діях Корсунь-Шевченківської районної ради в даному випадку проявів бездіяльності, на як вказує прокурор, оскільки Корсунь-Шевченківською районною радою з квітня 2020 року по вересень 2020 року відбувався судовий спір про протиправність дій Управління Державної казначейської служби України у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області щодо здійснення 30.04.2020 безспірного списання коштів місцевого бюджету Корсунь-Шевченківської районної ради на підставі заяви ОСОБА_2 від 13.04.2020 про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 у справі № 2340/4389/18.

На думку представника відповідача прокурор повинен був повідомити відповідний орган про свій намір пред`явити позов в інтересах цього органу з таким розрахунком, щоб цей орган мав можливість протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно звернутися до суду з позовом. При цьому, державному органу також має бути надана можливість призначити перевірку фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинити дії для виправлення ситуації, у тому числі пред`явити позов чи надати аргументовану відповідь про відсутність порушення чи не бажання звертатись до суду.

Однак у період надання відповіді Корсунь-Шевченківською районною радою, а саме 23.11.2020, ще тривав вище вказаний судовий спір між Корсунь-Шевченківською районною радою та Управлінням Державної казначейської служби України у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області.

Таким чином, на думку сторони відповідача, розумний строк не сплив, тому бездіяльність з боку компетентного органу та порушення інтересів держави не відбулося, з огляду на що звернення прокурора в інтересах держави з даним позовом є передчасним та поданим особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Крім того, у відзиві на позов (а.с. 149, т. 1) представник відповідача звертала увагу суду, що позовна заява підписана першим заступником керівника Звенигородської місцевої прокуратури І.Слюсарем, у той час як матеріали справи не містять документів на підтвердження повноважень вказаної службової особи, права підпису позовної заяви та територіальної юрисдикції між Звенигородською місцевою прокуратурою та Корсунь-Шевченківським районом Черкаської області.

Також у письмових запереченнях на позовну заяву, поданих в порядку ст. 180 ЦПК України (а.с. 200, звор., т. 1), посилаючись на постанови Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 819/198/17 та від 27.05.2020 у справі № 819/478/17, представник відповідача звертала увагу, що сама по собі наявність відповідних повноважень, що стосуються посади прокурора, не є самостійною підставою для підписання ним позовної заяви від імені місцевої прокуратури, з огляду на що представник відповідача стверджує, що позов підписано особою, яка не мала на це відповідних повноважень.

Щодо повноважень прокурора на ведення справи від заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Іванової О. надійшли письмові пояснення (а.с. 113-115, т. 2), у яких зазначено, що з позовом у дані справі звертався перший заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області.

Водночас на даний час участь в Корсунь-Шевченківському районному суді у розгляді цієї справи забезпечуватимуть прокурори відділу Смілянської окружної прокуратури.

Указане зумовлено тим, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про прокуратуру» систему органів прокуратури становлять Офіс Генерального прокурора, обласні прокуратури, окружні прокуратури, Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Прокурори в України мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі органів прокуратури України чи посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»).

Разом з тим, відповідно до пунктів 3, 4 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Так, відповідно до наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 № 40 «Про день початку роботи окружних прокуратур» днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15.03.2021. Указаний наказ оприлюднено в газеті «Голос України» від 27.02.2021 № 38 та набрав чинності 27.02.2021.

Наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 № 39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» затверджено перелік окружних прокуратур, згідно з яким на території Черкаської області функціонує Смілянська окружна прокуратура (з місцем розташування у місті Сміла), територіальна юрисдикція якої поширюється в тому числі на Корсунь-Шевченківську територіальну громаду.

Відповідно до п. 11 наказу Генерального прокурора від 21.08.2020 № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді» участь у розгляді позовів у місцевих загальних судах забезпечувати окружним прокуратурам за місцем розташування суду.

Таким чином, оскільки справа розглядається в Корсунь-Шевченківському районну суді, що розташований в м. Корсунь-Шевченківський, участь у розгляді вказаного позову забезпечують прокурори Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури.

Крім того, не погоджуючись з вищевикладеною позицією представника позивача від заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Іванової О. до матеріалів справи надійшла відповідь на клопотання про залишення позову без розгляду (а.с. 173, т. 2), у якому зазначається про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Так, у відповіді вказується, що перед зверненням з позовом до суду прокурор пересвідчився в наявності факту порушень інтересів держави, переконався в тому, що уповноваженим органам про наявність порушень відомо досить тривалий час та з`ясував, що належні заходи реагування уповноваженими органами самостійно не вживалися. З огляду на що прокурор зазначає про дотримання порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру.

Таким чином, прокурор вважає доводи відповідача у клопотанні про залишення позову без розгляду необгрунтованими.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Милаш Г.А. своє клопотання про залишення позову без розгляду підтримала.

Прокурор Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури Кривошия І.М. проти задоволення клопотання заперечувала, просила призначити справу до судового розгляду.

Заслухавши думки учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 2ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем, або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 175 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

З позовом до суду в інтересах держави в особі Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області (у подальшому особу замінено правонаступником - Черкаською районною радою Черкаської області) звернувся перший заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури І.Слюсар, який просить стягнути з відповідача на користь держави в особі Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області завдану ним внаслідок незаконного звільнення працівника шкоду в розмірі 231131,75 грн.

Відповідно до ч. 3ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів 1) не здійснює або 2) неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також 3) у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Перший та другий виключні випадки передбачають наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а третій - відсутність такого органу.

Суд не аналізує підстави для третього випадку, оскільки прокурор прямо зазначає у позові, що належним позивачем у цій справі є Корсунь-Шевченківська районна рада Черкаської області.

У перших двох випадках прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Пред`являючи вказаний позов прокурор посилається на те, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 по справі № 2340/4389/18 визнано протиправним і скасовано розпорядження голови Корсунь-Шевченківської районної ради про звільнення ОСОБА_2 з посади керуючої справами. У зв`язку з цим на користь ОСОБА_2 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у загальному розмірі 231131,75 грн, чим завдано збитки Корсунь-Шевченківській територіальній громаді.

Прокурором направлено лист від 17.11.2020 за №31/2-811вих-20 (а.с. 116, т. 1) до Корсунь-Шевченківської районної ради з запитом про те, чи буде Корсунь-Шевченківська районна рада звертатися до суду про стягнення з ОСОБА_1 в порядку регресу шкоди у розмірі 231131,75 грн, завданої ним внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_3 .

Корсунь-Шевченківська районна рада у відповідь на лист прокурора 23.11.2020 повідомила, що «не зверталасята небуде звертатися» з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_4 в порядку регресу шкоди, завданої внаслідок звільнення ОСОБА_3 . Причини такого рішення у відповіді не наведені (а.с. 117, т. 1).

Звенигородська місцева прокуратура своїм листом від 10.12.2020 № 312-826вих20 повідомила Корсунь-Шевченківську районну раду Черкаської області про здійснення підготування позовної заяви в інтересах держави в особі Корсунь-Шевченківської районної ради. У цьому ж листі повідомлено, що вирішується питання про скерування цього позову до місцевого суду (а.с. 119, т. 1).

Позов було подано до суду 28.12.2020 тобто через два тижні після повідомлення суб`єкта владних повноважень про здійснення підготовки позовної заяви. За цей час жодних заперечень, відповідей тощо суб`єкта владних повноважень не висловив.

Суд критично ставиться до тверджень сторони відповідача про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у зв`язку з тим, що Корсунь-Шевченківська районна рада у червні 2020 року звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області.

Так, у межах цього судового спору Корсунь-Шевченківська районна рада просила:

- визнати протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області щодо здійснення безспірного списання коштів місцевого бюджету Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області на підставі заяви ОСОБА_5 від 13.04.2020 про виконання судового рішення від 23.12.2019 у справі № 2340/4389/18;

- зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області утриматися від вчинення дій щодо здійснення безспірного списання коштів місцевого бюджету Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області на підставі заяви ОСОБА_5 про виконання додаткового рішення суду від 13.04.2020 у справі № 2340/4389/18.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 по справі № 580/2186/20 відмовлено в задоволенні вказаного позову.

Водночас, Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 580/2186/20, визнано протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області щодо здійснення 30.04.2020 безспірного списання коштів місцевого бюджету Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області на підставі заяви ОСОБА_5 від 13.04.2020 про виконання судового рішення від 23.12.2019 у справі №2340/4389/18.

Згідно з рішенням суду, у зв`язку з зупиненням з 18.04.2020 повноважень органів казначейської служби щодо здійснення безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду, колегія суддів вважає, що в Управління Державної казначейської служби України у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області у квітні 2020 року були відсутні повноваження на здійснення заходів безспірного списання коштів на підставі зави ОСОБА_5 від 13.04. 2020.

Ураховуючи, що безспірне списання коштів на підставі заяви ОСОБА_5 від 13.04.2020 станом на час набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 553-ІХ не було здійснено, колегія суддів вважає, що відповідно до пп. 4 п. 13 Порядку № 845 Управління Державної казначейської служби України у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області зобов`язане було зупинити безспірне списання коштів на підставі заяви ОСОБА_5 від 13.04.2020 у зв`язку з наявністю інших передбачених законом обставин. Однак, таких дій не здійснило.

Водночас, постановою суду не зобов`язано Управління Державної казначейської служби України у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області повернути кошти зворотнім шляхом, а тому рішення суду від 23.12. 2019 у справі № 2340/4389/18 є фактично виконаним.

При цьому колегія суддів у постанові зазначає, що в даному випадку зупинення повноважень відповідача щодо безспірного списання коштів, не скасовує виконання рішення суду, а лише відстрочує його на певний строк.

Обраний спосіб судового захисту Корсунь-Шевченківської районної ради у даній справі не був спрямований на відшкодування завданої шкоди. Крім того, незвернення до суду про стягнення шкоди у порядку регресу протягом 1 року призвело б до спливу строків позовної давності.

Таким чином, невжиття Корсунь-Шевченківською районною радою жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, правильно кваліфіковано прокурором як бездіяльність відповідного органу, у зв`язку з чим у прокурора були наявні підстави для здійсненя представництва.

Що стосується наявності повноважень на подання позову у суд зазначає наступне.

За правилами частини першої ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час звернення з позовом) - право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Відповідно до п. 6.1. наказу Генерального прокурора України від 21.09.2018 № 186 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень» - позови (заяви) надсилаються до суду за підписом Генерального прокурора, його перших заступників та заступників, керівників регіональних (обласних), місцевих (окружних) прокуратур, їхніх перших заступників та заступників.

Частина перша ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» вказує, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Аналіз даної норми свідчить про те, що правом подання позовної заяви наділяються безпосередньо як керівники регіональної та місцевої прокуратур, так і їх перші заступники та заступники. Закон у цьому випадку не ставить подання позовної заяви заступником прокуратури в залежність від того, чи наявний керівник прокуратури чи його перший заступник на роботі. Отже, заступник регіональної та місцевої прокуратур має самостійне право на подання позову до суду.

Такий висновок узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.02.2021 у справі № 912/2509/19 де вказано, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Оскільки позовну заяву підписано першим заступником керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області вимога ч. 1 ст. 24 зазначеного Закону була дотримана.

Вищенаведеним також спростовуються доводи сторони відповідача про те, що перший заступник прокурора місцевої прокуратури був уповноважений підписувати позовну заяву лише у разі відсутності на дату її підписання керівника місцевої прокуратури.

Посилання представника відповідача на те, що апеляційним судом не були враховані правові позиції Верховного Суду викладені у постановах від 27.05.2020 у справі № 819/478/17 та від 25.09.2019 у справі № 819/198/17, суд відхиляє, оскільки зазначені справи стосуються правовідносин, у яких заступник керівника регіональної прокуратури, підписуючи позов, діяв від імені органу прокуратури як юридичної особи, а не реалізовував конституційну функцію представництва інтересів держави.

Щодо наявності підстав для представництва з огляду на територіальну юрисдикцію, суд зазначає, що станом на момент подання позову до складу Звенигородської місцевої прокуратури входив Корсунь-Шевченківський відділ (прокуратури), який здійснював свої повноваження на території Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність повноважень у заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області І.Слюсара на підписання та подання позову.

Ураховуючи викладене, у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 185, 187, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання сторони відповідача про залишення позову без розгляду відмовити.

У підготовчому судовому засіданні оголосити перерву до 03.08.2022 до 10.00 год.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали складено 06.08.2022.

СуддяЛітвінова Г. М.