Рішення

від 10.08.2022 по справі 356/48/22

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/76/22

Справа № 356/48/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.2022 року Березанський міський суд Київської області

в складі головуючого судді Голік Г.К.

з участю секретаря Бейгул Л.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача Олексійчук Л.В., ОСОБА_3

розглянувши увідкритому судовомузасіданні м.Березань справуза позовом ОСОБА_1 доВиконавчого комітетуБерезанської міськоїради Київськоїобласті провідшкодування матеріальнихзбитків таморальної шкоди

В С Т А Н О В И В :

28.01.2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вище вказаним позовом, посилаючись на те , що розпорядженням виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області від 14.05.2018 №64-к , її було звільнено з посади начальника управління соціального захисту населення виконавчого комітету Березанської міської ради у зв`язку з ліквідацією зазначеного управління. Рішенням суду від 09.01.2020 року визнано протиправним та скасовано вище зазначене розпорядження в частині звільнення її від займаної посади, поновлено на посаді начальника Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області , стягнуто суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 194393,70грн. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 року уточнено суму заборгованості на її користь стягнуто 184494,96 грн. у решті рішення адміністративного суду від 09.01.2020 року залишено без змін. У зв`язку з невиконанням рішення суду в частині поновлення на посаді, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області було відкрито виконавче провадження де з відповідача стягнуто на її користь суму заборгованості в розмірі 184494,96грн. Відповідач продовжував безпідставно порушувати законодавство України , а тому Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень ОСОБА_4 звернувся до органів поліції з повідомленням №61312889/6 про притягнення винних службових осіб Виконавчого комітету Березанської міської ради до кримінальної відповідальності за умисне невиконання виконавчого листа по справі 810/3048/18 у частині поновлення на роботі. Відповідач ,знаючи про неправомірність своїх дій, свідомо відмовляється виконувати судове рішення у частині поновлення на займаній посаді тим самим додатково завдає їй як матеріальних так і моральних страждань. З часу винесення рішення про поновлення на посаді , яке підлягає до негайного виконання , відповідач грубо порушив закріплене у ст.43 Конституції України право на працю . Окрім матеріальної шкоди неправомірними діями їй було завдано немайнові втрати від спричинених моральних страждань , які негативно позначили зміни у її житті. Внаслідок емоційного стресу була вимушена проходити тривале лікування.

Тому просить суд стягнути з відповідача матеріальні збитки через незаконне звільнення та невиконання рішення суду станом на 31.01.2000року становить 320099,72грн., зобов`язати відповідача сплатити єдиний соціальний внесок з нарахованих та виплачених сум за вимушений прогул в зв`язку з незаконним звільненням відповідно до чинного законодавства у розмірі 22% у т.ч. виплачених за рішенням апеляційного суду в сумі 40588,89 грн. та моральну шкоду в сумі 160 000,00грн.

21.02.2022 позивачем через канцелярію суду було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог,в частині стягнення матеріальних збитків у вигляді спеціального виду відповідальності ,щоденного середнього заробітку в порядку ст.236 КЗпП України в сумі 239754 гривні.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 01.02.2022 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст.178ЦПКУкраїни вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2-6 ст.19ЦПКУкраїни цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві.

Представники відповідача, в судовому засіданні з приводу задоволення даного позову заперечили в повному обсязі, посилаючись на те,що вина виконавчого комітету Березанської міської ради в невиконанні рішення суду ,щодо поновлення на роботі відсутня. Позовні вимоги стягнення матеріальної шкоди не підлягає до задоволення ,оскільки відсутні правові підстави, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з непоновленням на роботі відноситься до юрисдикції адміністративного суду, розмір моральної шкоди не обґрунтований.

Дослідивши матеріали справивсукупності тазаслухавши пояснення учасників розгляд, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено.

За правилами статей 2, 12ЦПКУкраїни цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

В силу ст.19 ЦПК України,суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи,що виникають з цивільних , земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 76ЦПКУкраїни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 визнано протиправним та скасовано розпорядження виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області №64-к від 14.05.2018 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника УПСЗН виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області, поновлено на посаді начальника та стягнуто суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 194393,70грн.(а.с.11-21)

Згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 , рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 року змінено в частині стягнення суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 184494,96грн., у решті рішення залишено без змін (а.с.22-30)

Відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області направлено повідомлення №61312889/6 про притягнення винних службових осіб Виконавчого органу Березанської міської ради за умисне невиконання виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі №810/3048/18 та заява про кримінальне правопорушення (а.с.31-34)

Відповідно до ст.236 КЗпП України ,у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника,цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки .

У п.34 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу,що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків. Верховний Суд роз`яснив, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню. Негайне виконання судового рішення полягає в тому,що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили,що передбачено для більшості судових рішень , а негайно з часу оголошення в судовому засіданні. У роботодавця виникає обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду,незалежно від того, чи воно буде оскаржуватись. Відповідно до ст.236 КЗпП України затримкою виконання такого рішення необхідно вважати не видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі негайно,після його проголошення. У випадку затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі,з роботодавця стягується середній заробіток за час затримки.

Відповідно до ст.19 КАС України,юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень(нормативно-правових актів чи індивідуальних актів),дій чи бездіяльності,крім випадків,коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу,її проходження,звільнення з публічної служби.

Публічна служба-це діяльність на державних політичних посадах,професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (не військова) служба, дипломатична служба, інша державна служба. Служба в органах влади Автономної Республіки Крим,органах місцевого самоврядування.

Відтак, зміст поняття «публічна служба» охоплює поняття державної служби.

Відповідно до Закону України «Про державну службу»,державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб,які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Спірні правовідносини виникли, зокрема,через: невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року в частині:поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області.

Відповідно до ч.3 ст.14 КАС України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності,встановленої законом.

Згідно з частиною 5 ст.21 КАС України,вимоги про відшкодування шкоди,заподіяної протиправними рішеннями , діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами за правилами цивільного або господарського судочинства.

Втім,вимога позивача про стягнення щоденного середнього заробітку за затримку поновлення на роботі,тобто за період невиконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року, не є вимогою про відшкодування шкоди у розумінні зазначеної статті КАС України.

Оскільки зазначена вимога позивача є пов`язаною з проходженням нею публічної служби та звільнення з цієї служби, така вимога має розглядатися за правилами адміністративного судочинства,зокрема і тоді,коли вона заявлена окремо від вимоги про поновлення на публічній службі.

Саме така правова позиція викладена в Постанові Великої палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року (справа №661/3699/16-ц)

Позивач просить стягнути з відповідача матеріальні збитки(упущену вигоду) у зв`язку з підвищенням середньо-добової заробітної плати, яка була втрачена при підвищенні окладів,рангів,відповідно до постанов КМ України; неможливість перерахувати пенсію по інвалідності з більшого розміру ; невиплачену щорічну відпустку ; відпустку за вислугу років за період 2018-2019 років.

Згідно із ст.22 ЦК України особа,якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитки є втрати,яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки);доходи , які особа могла одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене(упущена вигода)

Отже, позивач ототожнює не отриману заробітну плату, пенсію, компенсації за відпустки, з поняттям «власності», виправданими очікуваннями у розумінні об`єкту, який регулюється цивільним законодавством,що не поширюється на трудові відносини. Водночас,заявлені позивачем вимоги щодо стягнення матеріальних збитків не ґрунтуються на нормах КЗпП України, оскільки ст.235 КЗпП України визначено,що при поновленні на роботі суд одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який обраховується відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100.Також, ст.236 КЗпП України передбачено стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Щодо вимог з приводустягненняморальної шкоди, то судвиходить з наступного.

Статтею 237-1 КЗпП Українизазначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Впостанові Пленуму Верховного Суду № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) шкоди»роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідокморальнихчи фізичних страждань,або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, праваякоїбулибезпосередньопорушеніпротиправнимидіями(бездіяльністю)іншихосіб. Судамнеобхідно враховувати,що відповідно дост. 237-1КЗпПУкраїниза наявності порушення прав працівника у сфері трудовихвідносин(незаконного звільнення або переведення,невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`яумовахтощо),якепризвелодойогоморальнихстраждань,втратинормальних життєвих зв`язків чивимагаєвідньогододатковихзусильдля організаціїсвогожиття,обов`язокповідшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноваженийним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Розмір моральної шкоди заявленоїпозивачем підлягає частковому задоволенню, оскільки при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить зі ступеня вини заподіювача шкоди, характеру та обсягу заподіяних потерпілому моральних страждань, які виразились у душевних стражданнях, яких позивач зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо невиконання рішення суду, яку з врахуванням вимог розумності та справедливості, суд визначає в сумі 5000 грн.

Позовна вимога ,щодо зобов`язання відповідача сплатити єдиний соціальний внесок з нарахованих та виплачених сум за вимушений прогул в зв`язку з незаконним відповідно до чинного законодавства у розмірі 22% у т.ч. виплачених за рішенням апеляційного суду в сумі 40588,89 гривень не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок нарахування єдиного внеску на середню заробітну плату за вимушений прогул, яка стягнена за рішенням суду визначений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»(Закон №2464) .

Відповідно до ст.4 розділу 2 вказаного закону : Платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

Як встановлено рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 року ,наказом від 01.03.2012 №22, ОСОБА_1 була призначена на посаду начальника Управління праці та соціального захисту населення Березанської міської ради.

З чого слідує ,що саме вказане управління в розрізі закону№2464 було роботодавцем позивача ,самостійно вело розрахунки із застрахованими особами та було платником єдиного внеску на загальнобов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з рішенням сесії Березанської міської ради сьомого скликання від 20.02.2018 №457-46-УІІ «Про впорядкування структури виконавчих органів» було припинено діяльність Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Березанської міської ради (код ЄДРПОУ 22202069)шляхом ліквідації та створення ліквідаційної комісії з затвердженням персонального складу ліквідаційної комісії.

Із витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб,фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23 липня 2018 року Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Березанської міської ради (код ЄДРПОУ 22202069) було припинено та створено Управління соціального захисту населення та праці виконавчого комітету Березанської міської ради(код ЄДРПОУ 42016510).

Спеціальний порядок призначення на службу в органах місцевого самоврядування регулюється ст.10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» Виконавчий комітет Березанської міської ради(код ЄДРПОУ 22202046)не є роботодавцем відносно позивача відповідно до ст.4р.2 Закону№ 2464.

Нарахування та утримання єдиного внеску можливе лише за умови відображення стягнутих за судовим рішенням сум у бухгалтерських та інших документах відповідно до яких провадиться нарахування(обчислення) або які підтверджують нарахування(обчислення) виплат(доходу),на які згідно Законом №2464 нараховується єдиний внесок.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 19, 76, 81, 178, 255, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.16, 22, 23 ЦК України, ст.ст.4, 14, 19, 21 КАС України, ст.236 КЗпП України

У Х В А Л И В :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області в частині стягнення матеріальних збитків:у зв`язку з підвищенням середньо-добової заробітної плати, яка була втрачена при підвищенні окладів,рангів,відповідно до постанов Кабінету Міністрів України ; у зв`язку з прийняттям незаконного розпорядження через неможливість перерахунку пенсії по інвалідності з більшого заробітку; за невиплачену щорічну відпустку та відпустку за вислугу років за період 2018-2019 роки - відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області в частині стягнення матеріальних збитків у вигляді спеціального виду відповідальності,щоденного середнього заробітку в порядку ст.236 КЗпП України закрити.

Позовні вимоги - ОСОБА_1 до виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області в частині стягнення моральної шкоди задоволити частково. Стягнути з виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) 5 000 (п`ять тисяч)гривень моральної шкоди.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області в частині зобов`язання відповідача сплатити єдиний соціальний внесок з нарахованих та виплачених сум за вимушений прогул в зв`язку з незаконним звільненням відповідно до чинного законодавства у розмірі 22% у т.ч. виплачених за рішенням апеляційного суду в сумі 40588(сорок тисяч п`ятсот вісімдесят вісім)гривень 89 копійок - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Київський апеляційний суд через Березанський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення ,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде виготовлено 19 серпня 2022 року.

Суддя Г. К. Голік